ПОТРЕБА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ЗДОРОВОМУ СПОСОБІ ЖИТТЯ

Ірпінський фаховий коледж економіки та права

Товста Світлана

У сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, дедалі більше уваги приділяється проблемам стану здоров’я молодого покоління. Одними з найактуальніших є питання, що стосуються студентської молоді, оскільки вони є основою та майбутнім нашої держави.

Соціальні, економічні зміни вимагають від студентів уміння пристосовуватися до умов життя, вимог учбової програми, викладачів, співіснування у студентському середовищі. У цей період іде формування організму, пристосування до певних вимог з боку центральної нервової та інших систем організму. Формування культури здоров’я, харчування, побуту, створення належних умов для праці та навчання, рухової активності, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, світосприйняття життя – ось основні напрямки на які слід звернути увагу студентам та викладачам.

Великий внесок у правильне харчування і дотримання здорового способу життя зробили дієтологи Поль Брегг, Герберт Шелтон, також лікар кардіолог Амосов М.М., пропагандист ЗСЖ Малахов Г.П., Іванов П.К. - творець оригінальної оздоровчої системи, Шаталова Г.С. – авторка системи природного оздоровлення та багато інших вчених [1].

Передовий світовий досвід та велика кількість наукових досліджень свідчать, що рухова активність – це біологічна потреба кожного живого організму, невід’ємна частина здорового способу життя, один із найважливіших соціально-біологічних факторів. Але слід зазначити, що дефіцит рухової активності студентської молоді України становить 60-75% необхідного для підтримання нормального рівня здоров’я. Лише 13% українців мають необхідний, фізіологічно обумовлений рівень рухової активності, тим часом як країни Європейського Союзу – 40-60%, а в Японії – 70-80% [2].

В інших країнах світу також гостро стоїть проблема оптимізації рухового режиму молоді. Наприклад, у Фінляндії, Японії, Канаді, Австралії завдяки державній політиці, спрямованій на створення необхідних умов для широкого впровадження в повсякденне життя різних форм рухової активності в органічному їх поєднанні зі збалансованим харчуванням, боротьбою проти шкідливих звичок та поліпшенням екології навколишнього середовища, смертність людей молодого та середнього віку скоротилася у кілька разів, середня тривалість життя збільшилася на 10-20 років, різко підвищилася життєздатність населення, що своєю чергою, забезпечило значне економічне зростання в зазначених країнах [1].

Дуже важливе значення має сімейне виховання, яке відіграє значну роль у формуванні фізкультурно-спортивних інтересів молоді. Доведено, що студенти, які займаються руховою активністю, менш схильні до таких шкідливих звичок, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія і т.п. Під впливом рухової активності у них виробляється стійкий імунітет до різних видів захворювань. Дуже часто студенти неблагополучних родин потрапляють під такий вплив, так і не усвідомивши того, що є інший бік життя. Тому дуже важливо, щоб кожен з батьків приділяв значно більше уваги вихованню своєї дитини, враховуючи її вподобання та інтереси.

Аналізуючи проблеми формування здорового способу життя молодого покоління, можна також стверджувати, що багато залежить від регіону проживання, рівня соціалізації молоді та її ідентифікації з територією проживання.

Для того, щоб мати здорове покоління, необхідно ширше та глибше розвивати роботу серед молоді, пов’язану з забезпеченням потреби у здоровому способі життя. Провідна роль у цій роботі належить вищій школі, а особливо, викладачам фізичного виховання, Захисту України, біології і екології, які повинні мотивувати, організовувати, коригувати, пропагувати та формувати у студентів навички здорового способу життя через фізкультурно-спортивну діяльність, приклади із життя, навчальні екскурсії, виховні години, відкриті заходи, акції та наукову роботу. Здоровий спосіб життя студентства є найважливішим соціальним чинником, який проходить всі рівні сучасного соціуму, впливаючи на основні сфери життєдіяльності суспільства.

У підсумку варто зазначити, що студенти вирізняються найбільш високим освітнім рівнем,соціальною активністю, гармонійним поєднанням інтелектуальної й соціальної зрілості. Час навчання у закладах вищої освіти збігається з періодом зрілості та характеризується становленням особистісних якостей. Помітно закріплюються такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Спостерігається посилення соціально-моральних мотивів поведінки, посилюється інтерес до моральних проблем – способу і змісту життя, обов’язку, відповідальності, любові та вірності.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Апанасенко Г.Л. Книга о здоровье / Г.Л. Апанасенко // К: Медицина, 2017. – 13-135 с.
  2. Мартиненко С.І., Фрайхорфф С.І. Потреба студентів вищого навчального закладу у здоровому способі життя. Молодий вчений. 2016. №12.1 (40) С.122-124