СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Кришталь Василь

Наука є системою об’єктивних знань, засобом пізнання світу, найважливішим фактором розвитку виробництва, знаряддям перетворення світу. У сучасному світі наука також є способом встановлення відносин на державному і міжнародному рівнях. Професійна підготовка майбутніх фахівців служби цивільного захисту передбачає здійснення науково-дослідницької діяльності, однак, часом майбутні фахівці зіштовхуються з низкою перешкод на шляху становлення молодого науковця.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану наукових досліджень у галузі вищої освіти в Україні у контексті підготовки майбутніх фахівців служби цивільного захисту.

У статті 19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [1] вказано, що наукова та науково-технічна діяльність у закладах вищої освіти (ЗВО) є невід’ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти провадиться відповідно до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» і вищезазначеного закону. Зважаючи на значне зростання кількості катастроф і надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, зростає і потреба в наукових дослідженнях та інноваціях, що зроблять професійну діяльність фахівців цивільного захисту ще ефективнішою. На етапі професійної підготовки у середовищі ЗВО означені фахівців набувають базових умінь і навичок ведення науково-дослідної роботи, за бажання – мають можливість здійснювати наукові дослідження на більш серйозному рівні. Опитування, проведені серед членів наукових гуртків, свідчать про зниження рівня мотивації до провадження наукової діяльності після другого-третього року навчання. Не зовсім оптимістична ситуація щодо стану наукових досліджень у галузі вищої освіти прослідковується і серед досвідчених науковців.

Аналіз наукових праць Ю. Білявської, С. Бреус, М. Денисенко, О. Попович, Л.Федулової, Є. Хаустової та ін. дозволив з’ясувати, що сучасний стан вітчизняних наукових досліджень у галузі вищої освіти нині перебуває на недостатньо високому рівні. На думку М. Денисенко і Є. Хаустова [2, 125], такий стан зумовлено відсутністю ефективної системи державного управління, що б відповідала сучасним потребам суспільства. Поточний стан управління і фінансування освітньої та науково-технічної сфери характеризується надмірним адмініструванням та зарегламентованістю.

У науковій доповіді Т. Петрушиної [3] зазначено, що нині є помітним відставання вітчизняної науки від світового рівня. За оцінками вітчизняних експертів, авторитет української науки у світі сьогодні перебуває на середньому рівні, а точніше, на нижній межі середнього рівня – 5.1 балів за десятибальною шкалою. За оцінками зарубіжних експертів, авторитет української науки в світі знаходиться на рівні нижче середнього і становить 3.7 балів.

Не найкраща ситуація спостерігається з фінансуванням витрат освітньої діяльності закладів вищої освіти. З 2010 року державне фінансування вищої освіту у відсотках до ВВП та до загальних видатків бюджету мають однакову негативну динаміку з аналогічними показниками наукової сфери. Однак, за питомою вагою фінансування до ВВП освітня діяльність перевищує показники наукової приблизно в 3 рази [2, 127].

Що стосується загального стану наукової діяльності в галузі освіти в Україні, то відслідковується негативна динаміка обсягів фінансування вищої освіти, що перевищують обсяги фінансування науки у 3 рази, але в частині недержавного фінансування відстають у 2 рази; часткова реалізація концепції університетської автономії (академічної та організаційної, без фінансової) внаслідок відсутності досвіду та інституцій в управлінні ЗВО, а також законодавчо налагодженого її механізму; відсутність умов капіталізації інтелектуальних людських активів в умовах масового попиту на формальну вищу освіту за умов середньої якості освітніх послуг в цілому [2, 129–130].

На думку низки експертів галузі та науковців, розвиток вітчизняної науки стримують такі чинники, переважна більшість яких – соціально-економічні:

1) дефіцит кваліфікованих кадрів;

2) недостатня розвиненість сучасної культури наукової діяльності;

3) девальвація соціального капіталу науки (92% експертів вказали, що престиж професії вченого за останні роки знизився, причому три чверті оцінили це зниження як істотне);

4) недостатній, а часто низький рівень знання англійської мови і недостатнє використання новітніх інформаційних технологій [3];

5) труднощі у залученні талановитої молоді в науку у зв’язку з відсутністю необхідних умов;

6) слабка інтеграція української науки у світову;

7) переважання кон’юнктурних аспектів над змістовно-науковими.

8) низький технологічний рівень економіки і запиту з боку виробництва;

9) незацікавленість бізнесу в розвитку науки;

10) критично недостатнє фінансування.

Можемо зробити висновок, що ефективність реалізації наукових досліджень і наступне втілення їх результатів можливі лише за умови достатнього фінансування і активної підтримки науки з боку як держави, так і громадянського суспільства. Перспективи розвитку науки в Україні залежать не тільки від здатності науковців працювати на високому професійному рівні, їх подальшої інтеграції у світову наукову спільноту, а й від активної і принципової позиції самих учених щодо захисту інтересів вітчизняної науки і українського народу.

Перспективами подальшого дослідження вбачаємо вивчення провідного зарубіжного досвіду щодо створення оптимальних умов для розвитку наукових досліджень у галузі вищої освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text
  2. Денисенко М.П., Хаустова Є.Б. Стан та перспективи розвитку науки та освіти в Україні на поточному етапі їх реформування. Вчені записки Університету «КРОК». No4 (52).Київ, 2018. С.123–131.
  3. Петрушина Т.О. Стан і перспективи науки в Україні (за даними соціологічних досліджень) : наукова доповідь. URL : https://i-soc.com.ua/ua/news/stan-i-perspektivi-nauki-v-ukraini-za-danimi-sociologichnih-doslidzhen.-naukova-dopovid-t.o.-petrushinoi