СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Національного університету цивільного захисту України

Кришталь Аліна, Брус Валерія

Формування соціальних навичок у майбутніх юристів у складних умовах сьогодення є актуальною проблемою, оскільки справжній фахівець галузі права повинен мати навички аналітичної роботи, вміти грамотно розставляти пріоритети та ефективно взаємодіяти з різними соціальними верствами населення. Загалом перелік професійно важливих умінь, навичок і якостей є доволі широким, у нашому дослідженні зосередимося на соціальних навичках та їх значенні для майбутніх юристів.

Мета дослідження – з’ясувати сутність соціальних навичок у контексті підготовки майбутніх юристів.

Аналіз сучасних підходів до вищої освіти у європейських країнах свідчить про актуальність формування у фахівців різних напрямів універсальних, так званих «м’яких» або «гнучких» навичок – «soft skills», що відіграють важливу роль у становленні фахівця, поряд з вузькоспеціальними уміннями та навичками. В українській педагогічній науці термін «soft skills» є відносно новим, однак існує значна кількість праць (І. Васильківський, С. Гончаренко, О. Гура, О. Коберник, К. Коваль, І. Сопівник та ін.), присвячена його ключовим компонентам, зокрема і проблемам формування соціальних навичок.

На думку Н. Длугунович, «soft skills – це навички, вміння та характеристики, які дозволяють бути успішними незалежно від компанії, її специфіки діяльності та направлення бізнесу. Ці якості відповідають за прийняття рішення та комунікації. До них належать: виявлення лідерських якостей та вміння працювати у команді, мотивація команди, вміння навчати, вміння проводити переговори, розв’язання конфліктів, вміння ставити та досягати поставлених цілей, управління часом, цілеспрямованість, презентаційні навики, ораторське мистецтво, навички ефективної комунікації, стресостійкість, креативність тощо. Сталого переліку, як і класифікації soft skills, не існує, оскільки для різних видів діяльності пріоритетними є різні види soft skills» [1, 240].

Розвиток таких якостей забезпечує гнучкість, можливість удосконалювати кваліфікацію та працевлаштовуватися у змінних суспільних умовах. Формування соціальних навичок у майбутніх юристів є одним із завдань компетентнісного підходу до підготовки сучасних фахівців.

«Soft skills – це навички, прояв яких складно відстежити і наочно продемонструвати. До цієї групи належать комунікативні та управлінські навички. Вважається, що перші – це вузькоспеціалізовані професійні навички, тоді як soft skills – це навички універсальні, які допомагають професійно розвиватися і будувати кар’єру в будь-якій галузі. Відмічено закономірність: що інтенсивніше зростання кар’єри, то менша вага hard skills і більша soft skills» [1, 239]. Зважаючи на зазначене, у процесі підготовки майбутніх юристів не варто применшувати значення soft skills, зокрема – соціальних навичок.

Вміння управляти взаєминами з іншими людьми вважається соціальними навичками і є одними з найважливіших у процесі професійного становлення юриста. Уміння спілкуватися на професійні і загальнокультурні теми, успішно здійснювати публічні виступи, вести презентації, брати участь у командних видах діяльності, працювати в команді, підвищувати якість комунікації, досягати більшої ефективності під час контакту з оточуючими, виявляти повагу і емпатію, а також контролювати свої емоції і поведінку – ознаки професіоналізму.

У праці П. Смоляка подано типологічну класифікацію соціальних навичок:

  • комунікативні навички (спілкування, публічні виступи, переконання, ведення переговорів, дипломатичні навички, навички тактовної поведінки);
  • лідерські (неформального впливу на послідовників, роботи в команді, управління часом, наставницькі навички);
  • керування емоціями (емпатії, навички стресостійкості, самовладання);
  • навички особистісного розвитку (самореалізації, самоактуалізації, самовдосконалення, підвищення кваліфікації, самоменеджмент);
  • валео-екологічні навички (організації харчування, навички догляду за тілом, раціонального режиму праці і відпочинку, етичного поводження із живими організмами та природою)» [2, 312].

Соціальні навички зараховують до ключових лідерських умінь, як і високу мотивацію, що виявляється у власній поведінці і в здатності позитивно впливати на оточуючих, вселяти впевненість тощо.

Таким чином, сутність соціальних навичок у контексті підготовки майбутніх юристів полягає у поєднанні психолого-емоційних якостей, універсальних загальнолюдських умінь і навичок комунікування, лідерства, керування емоціями, здатностей до саморозвитку і самовдосконалення, а також вузькоспеціальних, професійних знань у галузі юриспруденції, що дозволяє вибудовувати ефективні високопрофесійні відносини у професійній сфері, мати перспективи кар’єрного зросту, поглиблювати набуті знання, удосконалювати професійні уміння і навички, ділитися досвідом тощо.

Подальшого дослідження потребує процес формування професіоналізму у майбутніх юристів як ключовий компонент соціальних навичок.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Длугунович Н.А. Soft skills як необхідна складова підготовки іт-фахівців // Вісник Хмельницького національного університету. Черкаси : ЧНУ, 2014. №6 (219). С. 239–242.

2. Смоляк П. Сутність і структура поняття «соціальні навички студентів аграрних закладів вищої освіти» // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Київ : НУБПУ, 2020. № 8 (102). С 306–317.