ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Національного університету цивільного захисту України
Кришталь Аліна, Кобилка Єлена
Суспільно-політичні реалії сьогодення зумовили зростання інтересу науковців, психологів і педагогів до проблем формування лідерських якостей у майбутніх фахівців різних спеціальностей у середовищі закладу вищої освіти. Переконливим свідченням актуальності розвитку лідерських якостей у здобувачів вищої освіти є чинні нормативно-правові і законодавчі документи: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», «Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки», галузевий стандарт вищої освіти тощо.
Мета дослідження – проаналізувати особливості розвитку лідерських якостей у студентів у середовищі закладу вищої освіти.
Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в Україні стрімко зріс інтерес до проблеми лідерства й розвитку лідерських якостей. Аналіз наукових праць, присвячених проблемі вивчення феномену лідерства, дослідженням його природи і умов формування займалася велика кількість вітчизняних і зарубіжних вчених – психологів, соціологів, філософів, педагогів – Дж. Адейр, П. Друкер, Е. Еріксон, Г. Левінсон, С. Нестуля, І. Осадченко, О. Романовський, Н. Сас, О. Слободянюк, Л.Франкл, З. Фройд, Е. Фромм, О. Яценко та ін. Феномен лідерства є динамічним і доволі суперечливим явищем. Психологічна сутність лідерства полягає у здатності впливати на індивідів і групу, спрямовувати їхні зусилля на досягнення цілей.
Лідером може стати тільки особистість, здатна вести групу до досягнення поставлених цілей і завдань, вирішення проблем, поділяє цінності, притаманні групі, володіє найважливішими для групи якостями [1]. Почуття самоцінності та впевненості у собі, здатність приймати самостійні рішення і брати відповідальність за них, ефективно діяти у динамічних життєвих умовах, безперервно саморозвиватися і самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни – зараховують до лідерських якостей.
Також потрібно зазначити [2], що сутність лідерства полягає не в управлінні (сукупність прийомів впливу на інших людей), а в творчості – це нові ідеї та емоційність. Лідер не обов’язково повинен спрогнозувати очікуваний результат, його обов’язок полягає у розумінні і чіткому визначенні напрямку руху. Справжній лідер повинен не лише керувати, а й зберігати єдність команди, підтримувати на високому рівні її моральний дух та виявляти турботу до кожного члена команди.
Сучасне суспільство потребує виховання успішної людини з розвинутими лідерськими якостями, готової до самореалізації у світі, часто сповненому невизначеності; фахівця, який адекватно реагуватиме на зміни, що відбуваються, а також постійно самовдосконалюватися [3].
Як зазначає Ю. Бистрюкова [4], формування лідерських якостей відбувається у процесі застосування творчих, нестандартних, інноваційних методів навчання, що характеризуються суб’єктним характером взаємовідносин між суб’єктними навчання на засадах співробітництва; діалогічним, демократичним стилем взаємовідносин; використанням переважно групових форм організації освітнього процесу та проблемно-пошукових, дослідницьких методів навчання; створенням ситуації успіху у навчанні; забезпеченням комфортного мікроклімату у групі. Ці особливості створюють передумови для формування аналітичного, творчого мислення, мотивують до самовдосконалення, самореалізації, розвитку особистого потенціалу студентів, формуванню їх власної позиції та вміння обґрунтовувати і відстоювати свою думку, погляди, що у подальшому стають підґрунтям для розвитку лідерських якостей.
Встановлено [5, 110] закономірність продуктивного і ефективного розвитку групи за наявності сильного лідера у середовищі закладу вищої освіти, що передбачає:
1) зацікавленість лідера в успішному досягненні цілей;
2) забезпечення нормального морально-психологічний клімату у групі (всебічна підтримка, відкрите обговорення розбіжностей, уміння попередити конфлікти, відданість, згуртованість, участь у спільних формальних і неформальних заходах);
3) оптимальний розмір колективу;
4) чіткість поставлених цілей і розуміння усіма учасниками персональних завдань і обов’язків для досягнення спільного результату);
5) постійне перебування колективу у творчому розвитку, що сприяє розвитку індивідуальних творчих здібностей кожного учасника групи.
Таким чином, встановлено, що компонентами лідерських якостей вважається відкритість, впевненість у собі, здатність приймати самостійні рішення і брати відповідальність за них, ефективно діяти у динамічних життєвих умовах, працьовитість, наполегливість, цілеспрямованість тощо. У середовищі закладу вищої освіти наявність лідерських якостей у здобувачів сприяє успішному досягненню цілей усього колективу. Перспективами подальшого наукового пошуку вбачаємо порівняння підходів до розвитку лідерських якостей в Україні і країнах Європейського Союзу.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
- Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2005. 448 с.
- Калашнікова С. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства. Київ : Університет імені Бориса Грінченка, 2010. 380 с.
- Ягоднікова В. В. Формування лідерських якостей: автореф. дис… канд.пед.наук : 13.00.04. – Луганськ, 2006. 21 c.
- Бистрова Ю.В. Інноваційні методи навчання у видій школі України. Право та інноваційне суспільство. 2015. № 1. С. 27–33.
- Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти / за заг. ред. О.Г. Романовського. Харків: НТУ «ХПІ», 2018. 195 с.