РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Садовий Микола,
Трифонова Олена,
Недвига Мар’яна

У сучасних умовах науково-технічного, інформаційного прогресу саме від розвитку технічних здібностей молоді залежить творчий потенціал суспільства. Відповідно, одним із завдань професійного навчання є розвиток технічних здібностей учнів. Формування умов, що сприяють розвитку технічного мислення має важливе значення для підвищення рівня професійної підготовки майбутнього фахівця.

Дослідники в структурі технічного мислення виділяють наступні п’ять компонентів: понятійний, образний, практичний, оперативний, володіння мовою техніки [4]. Метою формування образного компонента технічного мислення є забезпечення розвитку умінь бачити технічний об’єкт і показати характер його динаміки, оперувати динамічними уявленнями, переходити від образу до поняття та навпаки.

Потребу в формуванні та розвитку образних компонентів мислення давно відображено у такому відомому дидактичному принципі, як наочність навчання. Щоб сформувати образний компонент технічного мислення та понятійно-образні зв’язки мислення, ми пропонуємо здійснити якісне перетворення освітнього процесу та збільшити кількість інформації, що передається у вигляді образів. І тому, передусім, необхідно визначити, які образи у кожному навчальному предметі сприяють формуванню технічного мислення.

При вивченні кожної теми будь-якого навчального предмета необхідно виділити базові образи, які б відображали суть явища, що вивчається, були б яскравими і незабутніми. У міру вивчення теми (розділу) учні повинні знайомитися з системою образів, у яких з’являються деталізація та уточнення вихідного образу суті явища, а також взаємопереходи між образами. При цьому рівень відображення явищ, що вивчаються в образному узагальненні, повинен визначатися рівнем понятійного узагальнення. Тут створення образних узагальнень необхідно проводити так, щоб зв’язок образу з оригіналом мав, як правило, детермінований характер. Ніякий образ не є абсолютно адекватним об’єкту, але він повинен задовольняти вимоги адекватності у межах застосовності. Він повинен відображати ту групу взаємодій, яка виявлена та фіксована.

Ефективними носіями образів є такі види зображень: наочно-просторова структура образу, адекватна структурі матеріального об’єкта; схематично-просторова структура образу, адекватна понятійним конструкціям; абстрактні – адекватність просторових елементів образу матеріальним об’єктам і понятійним конструкціям важко встановлена [2].

Формування умінь переходити від образів до понять і навпаки можливе у процесі вирішення конкретних завдань. Найкращий спосіб формування таких вмінь полягає у спеціальній організації практичних дій учнів із моделлю, що діє, спрямованих на аналіз функціональних і динамічних відносин у малюнку або схемі. При цьому бажано чергувати перехід від аналізу схеми до аналізу відповідних відносин у діючій моделі, що формує вміння розуміти та читати схему й переходити від схеми до натуральних об’єктів.

Приклади таких завдань запропоновані нами у лабораторно-практичних заняттях із курсу «Комп’ютерні технології» для майбутніх кваліфікованих робітників професії 4222 «Адміністратор» Піщанобрідського професійного аграрного ліцею:

1. Ознайомтеся з усіма конструктивними елементами материнської плати та з’ясуйте їхнє функціональне призначення. Виконайте в зошиті малюнок плати з позначенням усіх наявних елементів. Занесіть у зошит технічні характеристики пристрою.

2. Визначте місцеположення слотів для встановлення плат розширення. Встановіть їх кількість і тип (ISA, PСI, AGP). Зафіксуйте як вони різняться за формою і кольором.

Роз’єм шини

Колір

Розмір

ISA

Чорний

Довгий

PСI

Білий

Середній

AGP

Коричневий

Короткий

3. Замалюйте, складіть звіт і підпишіть розміщення гнізд для підключення зовнішніх пристроїв на системному блоці. Здійсніть самостійно підключення пристроїв комп’ютера дотримуючись схеми та зроблених малюнків.

Отже, образний компонент технічного мислення формується під час використання різного наочного матеріалу і під час вирішення завдань, які потребують наступних умінь: подумки перетворювати сприйманий наочний матеріал (зокрема, завдання порівняння образів, їх упізнання, ідентифікацію і трансформацію); актуалізувати образи з пам’яті (поза безпосереднім сприйняттям цього матеріалу), їх відтворювати, зберігати та утримувати в уяві («бачення розумовим поглядом»); переходити від образів до понять та навпаки; видозмінювати образи технічних об’єктів за формою, кольором, величиною, просторовим розташуванням, за заданими або довільно обраними ознаками та властивостями.

Таким чином, можна відзначити, що вище перераховані та обґрунтовані способи формування технічного мислення є змістовною основою для створення викладачами загальнотехнічних і спеціальних дисциплін конкретних програм педагогічних впливів, що забезпечують ефективність розвитку технічного мислення.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бевз А.В., Садовий М.І. Фізика. Професійно орієнтовані лабораторні роботи: методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт. Кропивницький: ПП «Ексклюзив-Систем», 2021. 72 с.

2. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.П. Музики. Житомир: Рута, 2006. 320 с.

3. Садовий М.І., Пташко О.О. Методика формування креативного мислення студентів фахової передвищої освіти у процесі навчання фізики. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки (ЦДПУ ім. В. Винниченка). Кропивницький, 2021. Вип. 201. С. 28–32.

4. Тарара А.М. Науково-технічна творчість: практичний посібник. К.: Педагогічна думка, 2019. 128 с.

5. Трифонова О.М. Виховання і розвиток нелінійного стилю мислення у процесі формування сучасної наукової картини світу. Засоби і технології сучасного навчального середовища: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 травн. 2016 р., м. Кіровоград. С. 52–54.