Відкрита лекція «Педагогіка винахідництва і мейкерство в освіті: досвід Норвегії»
30 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбулася відкрита лекція «Педагогіка винахідництва і мейкерство в освіті: досвід Норвегії», яку провели викладачки Маріанна Матішак та Ірина Скоморовська. Захід організовано в межах міжнародного проєкту EDUC-WIDE SEED PROJECTS – 2024 на базі Vasyl Stefanyk Carpathian National University. Лекція стала важливим майданчиком для професійного осмислення сучасних інноваційних підходів до підготовки майбутніх педагогів та ознайомлення з ефективними європейськими освітніми практиками.
У відкритій лекції були задіяні викладачі кафедри дошкільної та початкової освіти доценти Андросова Н. М., Баранюк І. Г., Прибора Т. О. і студенти бакалаврського та магістерського рівнів спеціальності А2 Дошкільна освіта та А3 Початкова освіта.
У центрі уваги учасників перебувала реалізація міжнародного українсько-норвезького проєкту, розрахованого на дванадцять місяців (листопад 2025 – листопад 2026 року), головною метою якого є дослідження можливостей адаптації та впровадження мейкер-педагогіки в освітні програми професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкових класів в Україні. Особливу актуальність проєкт набуває в контексті постконфліктного відновлення України, адже орієнтований на розвиток креативності, суб’єктності та психоемоційної стійкості здобувачів освіти.
Під час лекції було представлено досвід University of South-Eastern Norway, одного з провідних закладів вищої освіти Норвегії, що активно впроваджує мейкерські практики в освітній процес. Учасники ознайомилися зі структурою університету, його академічними можливостями та діяльністю кампусу в Нотоддені, де реалізуються освітні програми з ремесел і дизайну, фізичного виховання, музичного мистецтва, а також здійснюється підготовка докторів філософії у сфері педагогічних, культурологічних та гуманітарних наук.
Особливий інтерес викликало висвітлення концептуальних засад педагогіки винахідництва, що є фінським підходом до організації освіти, спрямованим на формування компетентностей ХХІ століття через міждисциплінарну взаємодію, проєктування та створення реальних артефактів із використанням сучасних технологій. Лекторки акцентували увагу на тому, що цей підхід формує в здобувачів освіти менталітет зростання, підтримує право на помилку як природну складову пізнання, розвиває співпрацю, відповідальність і здатність до творчого пошуку.
Змістовно було розкрито ключові аспекти педагогіки винахідництва, серед яких міждисциплінарність, роль педагога як фасилітатора освітнього процесу, орієнтація на суб’єктність здобувача освіти, міжвікове наставництво та тривала проєктна діяльність. Окрему увагу приділено поняттю агентності як здатності особистості самостійно приймати рішення, визначати власну освітню траєкторію та відповідально впливати на перебіг навчального процесу.
Учасники лекції ознайомилися з практиками створення освітніх просторів для винахідництва та творчості, які функціонують у Норвегії. Зокрема, було представлено діяльність лабораторії цифрових технологій DigTekLab – інноваційного простору кампусу Нотодден, оснащеного сучасним технологічним обладнанням для реалізації мейкерських проєктів, а також досвід Школа Tveiten, де створено високотехнологічний мейкер-простір і систему творчих майстерень, інтегрованих у щоденне навчання учнів.
Значну увагу приділено ролі педагога у мейкерському освітньому середовищі. Підкреслено, що сучасний педагог постає не лише носієм знань, а насамперед співтворцем, фасилітатором і дослідником, який створює інклюзивний простір довіри, підтримує творчий ризик, допомагає долати труднощі та сприяє формуванню відповідального ставлення до навчання.
Представлений досвід Норвегії відкриває нові можливості для осмислення шляхів розвитку сучасної дошкільної та початкової освіти, орієнтованої на формування творчої, відповідальної та психологічно стійкої особистості.
Захід і відгуки викладачів і студентів можна прочитати у фейсбуці за посиланням
Інформацію підготували кандидатки педагогічних наук,
доцентки Прибора Т. О. та Андросова Н. М.
