Останній дзвоник на природничо-географічному факультеті

30 травня 2014 Останнє оновлення: 02 вересня 2014

28 травня на природничо-географічному факультеті відбувся Cвятковий випускний концерт! Атмосфера піднесеності панувала цього особливого дня, а обличчя усіх присутніх у залі сяяли від радості.

Розпочався концерт на патріотичній ноті – інструментальним виконанням Гімну України студенткою 43 групи Сторожевською Алевтиною. Стоячи і тримаючи руку на серці, яке в цей час відбивало бентежні ритми, всі присутні глядачі підспівували слова величної пісні. Після урочистого відкриття концерту бурхливими оплесками вітали у залі кураторів та випускників цього року. Винахідливі тематичні сценічні постановки студентів 13 та 15 груп змушували глядачів заворожено слідкувати за дійством, яке відбувалось на сцені. Важливою складовою концерту було нагородження представниками деканату природничо-географічного факультету активних студентів, адже ні для кого не секрет, що талант, ідейність та креативність – це найвизначніші риси, які їм притаманні. Один за одним вони піднімались на сцену, отримуючи грамоту за свої досягнення. На святковому концерті глядачі змогли осягнути всі грані таємничого світу мистецтва танцю, яке вміло демонстрували студенти факультету Савченко Владислав (11 група) та Довгінка Віталій (11 група). Особливу насолоду подарував вокальний номер, присвячений батькам у виконанні Беспалової Анастасії (21 група). Всі, хто був у залі, не шкодували своїх оплесків, заворожено слухаючи спів талановитої студентки Кравченко Надії (35 група). Оригінальним та креативним був виступ студентського “фея” Олексина Миколи (22 група). Вражаючими та хвилюючими виявились авторські вірші ведучих концерту Марчак Катерини (55 група) та Кумпана Анатолія (51 група).

Відголоски суму можна було простежити у вітальних промовах кураторів тих груп, які стали винуватцями святкування: Домаранського А. О. (куратора 61 групи), Бохан Ю. В. (куратора 53 групи), Данилківа Я. Н. та Дефорж Г. В. (кураторів 55 групи). Адже скільки років, скільки істинно щасливих митей пов'язує долі викладачів з їх вихованцями, які стають на шлях дорослого життя вже за межами рідних стін університету. Не стримуючи сліз радості на очах, випускники танцювали прощальний вальс зі своїми викладачами, згадуючи кращі миті студентського життя, які виявились наскільки швидкоплинними. І прозвучав той останній університетський дзвоник, який став початком нової сторінки, нової, але не менш захоплюючої історії їхнього життя.