РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Волчанський Олег

Одним із напрямів удосконалення методики навчання природничих дисциплін, розширення й поглиблення розуміння навчального матеріалу, підвищення практичної значущості результатів навчання є збільшення компонента дослідницької діяльності. Послідовне впровадження в навчальний процес розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді підвищує конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності [1]. Недаремно, чинні програми вивчення курсу фізики в профільних класах старшої школи вимагають обов’язкового «ознайомлення учнів з методами наукових досліджень, формування в них умінь…на практиці проводити фізичні дослідження (демонстрації, досліди, експерименти тощо), аналізувати, узагальнювати результати, робити висновки» [2].

Детальніше

 

ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТІ

Національний центр «Мала академія наук України»

Білик Жанна, Шаповалов Євгеній, Шаповалов Віктор

Використання смартфону у сучасному навчальному процесі має значний дидактичний потенціал. Цей засіб дозволяє візуалізувати навчальний матеріал, залучати учнів до досліджень, підвищувати мотивацію учнів до навчання [1, 2]. Сучасні освітні напрями передбачають персоналізацію та забезпечення процесу дослідження, що може бути досягнуто при використанні у навчальному процесі можливостей мобільних телефонів. Найбільшу перспективу має використання мобільних додатків в експедиційних дослідженнях з напрямку, де важливо забезпечити персоналізацію. В процесі експедиції учні стикаються з питанням ідентифікації об’єктів, до чого повинні звертатись до вчителя за допомогою, що погіршує персоналізацію. Використання мобільних додатків з метою ідентифікації рослин дозволить підвищити персоналізацію як в рамках експедиційних досліджень, так і залучити учнів до дослідження у позашкільний час. Існує близько 10 додатків, які можна використовувати для ідентифікації рослин. Ці мобільні додатки можна розділити на три групи, такі як:

ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І АСТРОНОМІЇ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Бевз Анна

Вже багато років у світі існує практика дистанційного навчання паралельно з традиційним аудиторним та класним навчанням. Та лише у 2020 році дистанційне навчання набуло ознак основної форми навчання.

В Україні дистанційне навчання до березня 2020 року використовувалось мало. Та пандемія, спричинена розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, стала поштовхом для переходу до дистанційного навчання, оскільки в Україні був запроваджений загальнонаціональний карантин [4].

Дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують доставку студентам основного обсягу навчального матеріалу, інтерактивна взаємодія студентів і викладачів у процесі навчання, надання студентам можливості самостійної роботи з навчальними матеріалами, а також у процесі навчання [3]. Інструментом для забезпечення дистанційного навчання є сучасні цифрові технології.

Детальніше

 

БАЗОВІ КОМПОНЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ «WEB-ТЕХНОЛОГІЇ» ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Мосіюк Олександр

Web-технології складають на сьогодні чи не найважливішу частину життя людей у сучасному суспільстві. За їх допомогою вони отримують інформацію про всі зміни, які відбуваються у соціумі; спілкуються між собою; навчаються (особливо це питання стало актуальним у період карантинних обмежень, пов’язаних із всесвітньою пандемією COVID-19); працюють, здійснюють різні фінансові операції та виконують багато інших важливих функцій. Така інтегрованість інтернету в різні сфери життя модерного суспільства зумовлена декількома причинами. Головними із них є висока швидкість передачі даних у комп’ютерних мережах, ефективність алгоритмів браузерів при відображенні різних видів контенту (текстового, графічного, аудіо та відео) і, що важливо, це простота та ефективність  мови гіпертекстової розмітки HTML для формування зовнішнього вигляду сайту чи будь-якого іншого web-сервісу. Саме її створення та впровадження дозволили задати вектор розвитку для Web загалом.