ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Білянська Марія

Щоденно ми стикаємося з великим обсягом інформації – в повсякденному житті, професійній діяльності, наукових дослідженнях. Її джерелами є інтернет, засоби масової інформації, бібліотеки, оточуючий світ, а способи передачі та поширення найрізноманітніші – графічні, звукові, текстові. Однак збільшення обсягів інформації не забезпечує здатності ефективно її використовувати. В умовах швидких технологічних змін  потрібні певні уміння оперувати інформацією – здобувати, аналізувати й оцінювати її.

Інформаційна грамотність – це сукупність умінь з пошуку, оцінювання і використання необхідної інформації. Вона передбачає здатність визначити обсяг інформації та знайти доступ до неї, критично оцінити її та джерела, в яких вона міститься; включення знайденої інформації до своєї бази знань; ефективне використання її для досягнення мети; розуміння правових, економічних, етичних і соціальних норм використання інформації і доступу до її джерел [1]. Інформаційна грамотність важлива для вивчення всіх навчальних дисциплін і на всіх рівнях освіти. Вона є основою для навчання впродовж життя, саморозвитку і самоосвіти.

У науковій літературі використовується також поняття «інформаційна компетентність». Проблема формування інформаційної компетентності є предметом дослідження науковців – Н. Баловсяк, В. Березан, В. Валюк, Р. Гуревич та М. Кадемія, І. Когут, О. Нікулочкіної, С. Семчук, С. Гаврилюк, О. Бутенко, Р. Тарасенко, Н. Цьоми та ін.

О. Нікулочкіна трактує «інформаційну компетентність учителя як складну інтегральну професійну якість, що виявляється в інформаційній діяльності, формується й розвивається в процесі пізнання та перетворення інформаційного середовища, характеризується набуттям комплексу компетенцій, ціннісних орієнтацій, досвідом діяльності в певній особистісно значущій та соціальній сфері» [3, с. 8].

Інформаційна компетентність передбачає уміння виокремити проблему дослідження, ключові слова й електронні засоби пошуку інформації; пошук і відбір джерел; класифікацію знайдених відомостей і їх застосування; аналіз інформації, перевірку її точності, достовірності; перерозподіл джерел відповідно до розділів, використання цитат, складання бібліографії та її оформлення [2]. Однак іноді формування інформаційної компетентності розглядають лише з погляду умінь роботи з засобами інформаційно-комунікаційних технологій, що, на наш погляд, не відображає сутності поняття в повній мірі.

Одним із завдань формування інформаційної компетентності у майбутніх учителів біології, географії, хімії є розвиток умінь з пошуку інформації, вміння інтерпретувати її. У другому семестрі майбутні учителі природничих спеціальностей вивчають нормативну дисципліну «Педагогіка», а в третьому – «Історія педагогіки». Їх вивчення не обмежується підручниками та навчально-методичними матеріалами, інформація яких швидко застаріває, оскільки в галузі освіти з’являються нові нормативні документи, з якими знайомляться майбутні вчителі. До лекційного матеріалу, а також для підготовки до семінарських занять передбачений список рекомендованих джерел, представлений основними, додатковими джерелами та інформаційними ресурсами. Важливо у студентів першого року навчання формувати уміння з пошуку цих джерел та їх опрацювання (аналіз, порівняння, вміння виділити головне тощо). З метою економії часу, а також через несформовані уміння з пошуку та відбору необхідної інформації досить часто студенти користуються не науковими джерелами, а поширеними базами рефератів, Вікіпедією та сайтом «Студопедія», інформація в яких не завжди є достовірною.

Для майбутніх учителів передбачені індивідуальні навчально-дослідні завдання, завдання для проєктної діяльності та самостійної роботи. Для їх підготовки здобувачі вищої освіти також займаються пошуком необхідної інформації. Це обов’язково мають бути наукові статті, матеріали конференцій. Тому важливо також сформувати уміння працювати з різними пошуковими системами, електронними каталогами та способами пошуку інформації з їх допомогою (за назвами праць, їх авторами, ключовими словами та ін.). Як свідчить досвід, студентам першого курсу важко орієнтуватися в інформаційному потоці – як правильно знайти необхідну літературу, як з нею працювати та як в кінцевому етапі правильно оформити перелік використаних джерел. Водночас під час роботи з інформаційними джерелами важливо вчити майбутніх учителів дотримуватися академічної доброчесності. 

Список використаних джерел

1. Information Literacy Competency Standards for Higher Education. URL: https://alair.ala.org/bitstream/handle/11213/7668/ACRL%20Information%20Literacy%20Competency%20Standards%20for%20Higher%20Education.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 24.05.2022)
2. CaravelloP. S., BorahE. G., Herschman J., Mitchell E. Information Competence at UCLA: Report of a Survey Project. URL: http://www.library.ucla.edu/infocompetence/index_noframes.htm (дата звернення: 24.05.2022)
3. НікулочкінаО.В. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 03.00.04. Запоріжжя, 2009. 23 с.