ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНІСТЬ У МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Люльченко Вячеслав, Моргун Денис

Головним завданням вищої освіти є формування технічної компетентності у майбутнього вчителя трудового навчання та технології, яка має чітку модель у вигляді освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця і передбачає ідеальний кінцевий результат, тобто підготовку спеціаліста, який опанував необхідні технічні та педагогічні знання, уміння, навички творчої діяльності, має відповідний світогляд та ерудицію, інтелектуальний рівень, набув навичок самоосвіти, в якого сформовані професійні якості.

Проблема формування технічної компетентності в майбутнього вчителя трудового навчання та технології – одна з найактуальніших проблем сьогодення. Адже, вчитель трудового навчання та технології, у компетенції котрого вирішення зазначених завдань, повинен бути підготовлений не лише до поповнення багажу політехнічних знань учнів та формування в них умінь ручної і механічної обробки матеріалів, а насамперед до розвитку творчих здібностей кожного учня, забезпечення виховної функції та особистісного розвитку, що згідно з Національної доктриною розвитку освіти має ґрунтуватися на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності, яскравим виявом яких є народне декоративно-ужиткове мистецтво.

На думку великого дослідника В. Сидоренка, перед учителем технологій ставиться мета не лише навчити кожного учня певних трудових операцій та прийомів, а й формувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися в сучасному техногенному середовищі. Слушною є позиція науковця Є. Кулика, що підготовка майбутніх учителів трудового навчання до творчої, дослідницької діяльності здійснюється на загально-науковому, загальнотехнічному, загальнопедагогічному і фаховому рівнях. Цей процес пронизує ряд циклів навчальних дисциплін та видів навчально-дослідницької діяльності студентів [2].

Зміни, що відбуваються в побудові техніко-технологічної структури виробництв, а це спричинено впровадженням в підприємства автоматизації, комп’ютеризації та роботизації виробництва передбачає зміни в технологіях виробництва конструкційних матеріалів. А пошук і впровадження нових способи виробництва й обробки конструкційних матеріалів вимагає необхідність перегляду структурного наповнення загальнотехнічних дисциплін в закладах вищої освіти. Дана увага у науковій літературі, щодо оновлення моделі загальнотехнічної освіти, яка б відповідала вимогам сучасного освітнього процесу та включала опанування знаннями і уміннями у майбутніх вчителів трудового навчання та технології при вивченні дисциплін «Основи виробництва» та «Виробництво та обробка конструкційних матеріалів».

Для формування технічної компетентності у здобувача вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) [1] необхідно впроваджувати міжпредметні зв’язки для забезпечення впорядкованості, систематичності знань, широке узагальнення технічних знань, спрямованість на конкретний фах. Визначають три типи зв’язків, як змістовно-інформаційні, операційно-діяльнісні (опора на методи науки сприяє формуванню в студентів загально-предметних умінь практичної  діяльності) та організаційно-методичний. Особливе значення операційно-діяльнісні міжпредметні зв’язки мають у навчальних дисциплінах, призначення яких полягає в залученні здобувачів до певної діяльності [3].

Даний підхід передбачає викладання кожної освітньої дисципліна, як елемент системи для формування технічних компетентностей. Адже, будь-який  структурний елемент освітнього предмету служить основою міжпредметних контактів в освітньому процесі. Зміст кожної робочої програми та силабусу дисциплін технічного спрямування, як «Основи виробництва», «Виробництво та обробка конструкційних матеріалів», «Технічна механіка», «Робочі та енергетичні машини» та інших повинна передбачати опанування здобувачем багажу знань про конструкційні матеріали їх фізичні, хімічні та технологічні властивості, а також можливість застосування.

Впроваджуючи в освітній процес закладу вищої освіти міжпредметну та міжтематичну інтеграцію зв’язків дисциплін технічного спрямування, ми можемо стверджувати, що даний підхід буде сприяти формуванню технічної компетентності в галузі техніки і технології. А майбутній вчитель трудового навчання та технології зможе бути самостійним для розвитку допитливості, спостережливості, вміння досліджувати, формувати нові ідеї, робити самостійні обґрунтовані висновки, стимулювати процес пізнання навколишнього світу та взаємодії в освітньому колективі.

Список використаних джерел

  1. Кільдеров Д., Стешенко В. Система спеціальних (фахових) компетентностей вчителя трудового навчання та технології. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2018. Вип. 17. С. 188-194.
  2. Кулик Є. В. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності : автореф. дис. на здобуття д-ра пед. наук : 13.00.04. Тернопіль, 2006. 34 с
  3. Стадніченко С. М., Садовий М. І., Трифонова О. М. Вплив міжпредметних та внутрішніх зв’язків на формування системних знань з молекулярної фізики в умовах профільного навчання. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільський національний університету. Серія педагогічна. 2010. Вип. 16. С. 57-60.