ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИКОНАННІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАДАЧ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ

ВСП «Кропивницький інженерний фаховий коледж
Центральноукраїнського національного технічного університету»

Олена Пташко

Проблема формування креативного мислення студентів фахової передвищої освіти обумовлена змінами соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства. Відповідно до загальних вимог стандарту фахової передвищої освіти студент повинен вміти набувати та знаходити нову інформацію, ставити мету та формулювати завдання, пов'язані з реалізацією професійних функцій, приймати та реалізовувати управлінські рішення, бути методично та психологічно готовим до зміни виду та характеру своєї професійної діяльності.

ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Рябець Сергій, Печерський Олександр

Сьогодні дуже багато уваги освітяни і науковці приділяють освіті в нових умовах функціонування закладів загальної середньої освіти. Зокрема, увагу зосереджується на формуванні в учнів старшої школи відповідних важливих знань, умінь, навичок практичної діяльності, а також умінню застосовувати набуті теоретичні знання у практичній професійній діяльності [2,4].

НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Огуй Євгеній

Здорове харчування є одним з визначальних факторів розумового розвитку, фізичної активності та хорошої успішності дітей шкільного віку. Повноцінний і збалансований раціон сприяє кращому формуванню таких навичок, як здатність самостійно вирішувати поставлені задачі, зібраність, координація дій, зосередженість і відповідальність у навчанні [1].

ПРИЙОМ ПРОТИСТАВЛЕННЯ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ЗНАНЬ УЧНІВ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет 
імені Володимира Винниченка

Нічишина Вікторія, Войналович Наталія

На сьогоднішній день шкільна практика викладання математики зосереджена здебільшого на аналітичних методах навчання. Окрім того, навчальний матеріал у підручниках розділено за часом, представлено розрізнено, диференційовано. У навчальній програмі не виділяються години для формування систем знань на базі диференційовано засвоєних понять. Тому зв'язки між поняттями і судженнями залишаються для учнів незрозумілими, а перетворення диференційовано отриманої інформації в категоріальну систему часом складає для учнів велику проблему. Отже, актуальною є проблема фрагментарності та розрізненості математичних знань учнів загальноосвітньої школи.

Детальніше

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ

Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Мельник Юрій

В основу побудови методик і технологій навчання природничих предметів покладено компетентнісний підхід, успішне запровадження якого потребує не лише часткового оновлення, розвантаження, переструктурування змісту навчального матеріалу, а і його цілісної переорієнтації. Методика навчання має забезпечувати реалізацію прикладної спрямованості шкільної природничої освіти, передбачати систематичне використання методу комп’ютерного моделювання та відповідати процесу застосування природничих знань на практиці, а саме, містити аналіз емпіричного матеріалу, спрямованого на «відкриття» учнями законів природи, обґрунтування та розв’язування базових задач прикладного характеру, що дає змогу формувати відповідні способи діяльності.

Детальніше