Так, у 1999 році у Монтклерському університеті доценти Білоус О. М., Чернишенко І. А. і Данілко М. І. проходили стажування за напрямком «Критичне мислення». Наші викладачі брали участь у перекладі трьох книг професора М. Ліпмена та різних статей із критичного мислення, виданих у Монтклерському університеті українською мовою.

У 1999 – 2004 роках викладачі кафедри брали участь у міжнародних науково-практичних конференціях у рамках організації IATEFL у Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі. Викладачі кафедри також постійно виступають із доповідями на семінарах, які проводить ресурсний центр «American House».

Протягом січня – травня 2001 р. на базі КДПУ проводилися щомісячні семінари Британської Ради із сучасних методик викладання англійської мови. Викладачі кафедри мали змогу підвищити кваліфікацію та отримати відповідний сертифікат.
2001 рік пройшов під знаком англійського графства Стаффордшир та австрійської землі Штірія/Steiermark.
Уже в жовтні 2001 р. була укладена рамкова угода між Кіровоградською областю та Стаффордширським графством, у межах якої КДПУ виявив ініціативу співпрацювати із Стаффордширським університетом. Відтоді розробляються і реалізовуються конкретні напрямки партнерства із цим університетом. Безпосередню участь в цьому брали викладачі кафедри перекладу, зокрема спільно з британцями розробляли програму «Tempus».

Так само з 1999 по 2001 рр. було налагоджено тісне співробітництво при великій підтримці «Корпорації Австрія» /Відень на чолі з доктором БЕРНГАРДОМ ШТІЛЬФРІДОМ та Українсько-австрійського бюро кооперації в науці, освіті та культурі/Львів під керівництвом доктора РАЙНГОЛЬДА ГОГЕНГАРТНЕРА з Інститутом Теоретичного та Прикладного Перекладознавства та кафедрою славістики при Університеті імені Карла Франценса (м. Ґрац, Австрія) та з Інститутом Перекладознавства Віденського університету.

Наступного року було підписано угоду про співпрацю між Інститутом теоретичного та прикладного перекладознавства м. Грац та КДПУ.

Згідно з угодою про співпрацю, викладачі кафедри щорічно проходять стажування в інституті теоретичного і прикладного перекладознавства при Університеті імені Карла Франценса. Так, у 2000 та 2002 роках двотижневе стажування пройшли доценти Білоус О. М. та Ярова Л. О., у 2003 році – старший викладач Білоус О. І., у 2005 році – доцент Білоус О. М., у 2007 році – викладач Кіт Л. М.

У свою чергу викладачі Інституту перекладознавства при Університеті ім. К. Франценса читають лекції і проводять семінарські заняття з перекладознавчих дисциплін для студентів спеціальності «Переклад», методичні семінари – з викладачами кафедри. Так, із 15 березня по 2 квітня 2002 року для студентів перекладацького відділення викладав практичний курс перекладу та проводив семінари для викладачів професор Альфред Зельнер.

У серпні 2002 року на базі факультету іноземних мов КДПУ був відкритий власний міжнародний центр. Керівником міжнародного центру було призначено старшого викладача факультету іноземних мов Л.С.Гаркушу.

Завданням центру є розробка та впровадження програм міжнародного партнерства між факультетом, університетом та зарубіжними закладами. Він також надає інформацію та методичну допомогу викладачам і студентам, які беруть участь у програмах міжнародного освітянського обміну.

У вересні 2003 року протягом двох тижнів читав лекції з країнознавства Австрії, літератури Австрії та проводив семінари із практики перекладу як для студентів, так і для викладачів гість із Австрії – магістр інституту теоретичного та прикладного перекладознавства при Університеті імені Карла Франценса Гаральд Фляйшман.

У листопаді 2005 року декан  факультет Білоус О. М. ще й отримав стипендію від Міністерства освіти  Австрії на проходження двотижневого стажування при Інституті теоретичного та прикладного перекладознавства університету імені Карла Франценса, Грац.

Викладачі кафедри Білоус О.І. та Міщенко А.Л. отримали у січні 2006 року стипендії від Гете Інституту/Київ на проходження двомісячного стажування в Гете-Інституті м.Бонн/Німеччина.

У квітні 2006 року в рамках угоди про співпрацю магістр Евелін Шварц (Інститут перекладознавства при університеті К. Франценса м. Грац (Австрія) читала лекції „Kulturschwerpunkte“ для студентів 3-4 курсів перекладацького відділення.

У травні 2007 року семінарські заняття з лінгвокраїнознавства та семінари для викладачів проводила магістр-перекладач Гудрун Гьоц (Інститут перекладознавства при університеті К. Франценса м. Грац /Австрія).

Із 16 по 23 квітня 2007 року наш університет відвідала жива легенда світового перекладознавства – професср, доктор Інституту перекладознавства Віденського університету/Австрія – Мері Снелл-Горнбі, яка читала лекції з базового предмету «Текст і переклад» та проводила семінари як для студентів і аспірантів так і для професорсько-викладацького складу кафедри теорії та практики перекладу германських мов КДПУ.

Того ж року старший викладач кафедри Білоус О. І. отримала грант на проходження місячного стажування від ще однієї німецької установи – Баварської державної канцелярії у Німеччині. Воно пройшло при Інституті іноземних мов і перекладу у м. Мюнхен із 1 листопада 2007 по 1 грудня 2007 року.
Доцент кафедри Білоус О.М. та старший викладач Білоус О.І. брали участь у 7 Баварсько-Українському з’їзді германістів за підтримки Німецького Академічного Фонду і Баварської Державної Канцелярії (19.03.07 – 23.03.07).  

У 2009 році доцент кафедри Білоус О.М з 10 по 15 травня перебував у Мюнхені на 9 Баварско-Українському з’їзді германістів.

 У 2011 році відбудеться 11 Баварсько-Український з’їзд германістів за підтримки Фонду Ганса Зайделя /Мюнхен,  Німецького Академічного Фонду і Баварської Державної Канцелярії, в якому від кафедри перекладу та загального мовознавства візьме участь доцент Білоус О.М. 

У січні 2008 року декан факультету іноземних мов, доцент кафедри перекладу і загального мовознавства Білоус О. М. уклав договір про співпрацю із названим вище Інститутом іноземних мов і перекладу м. Мюнхен (Німеччина).
Ідуть у ногу з часом та викладацькими методиками й інші викладачі кафедри. Так, Макаренко Ю. В. і Міщенко А. Л. підвищували кваліфікацію на курсах «Szenisches Deutsch», що проводилися на базі Ґете-Інституту у жовтні 2008 року. Викладач Кіт Л. М. підвищувала кваліфікацію на курсах «Übersetzungsseminar. Wirtschaftsübersetzung» на базі того самого Ґете-Інституту в лютому 2008 року.
Референт служби академічних обмінів Німеччини в Україні Дагмар Венцель провела у жовтні 2008 року семінар на тему: «Стажування та навчання студентів у ФРН на знання німецької мови за міжнародним стандартом». Після семінару було проведено тестування студентів на отримання стипендій, серед яких п’ятеро навчаються на спеціальності «Переклад». 

Починаючи з 2009 року такі семінари й тестування студентів кіровоградських університетів проводяться референтом служби академічних обмінів Німеччини в Україні Антьє Крюер на базі КДПУ. Після успішного складання тесту з німецької мови студенти мають можливість подавати документи на отримання стипендій на навчання протягом семестру або навчання за магістерською програмою в одному з німецьких ВУЗів.
У квітні 2008 року відбулася зустріч представників трьох українських університетів доцента Білоуса О.М., професора Кияка Т.Р., професора Черноватого Л.М. в Інституті Перекладознавства при університеті міста Відень та Інституті Теорії та практики перекладу міста Грац з професорами Еріхом Прунчем, Мері-Снелл Горнбі та Герхардом Будіним з метою обміну досвіду щодо викладання перекладацьких дисциплін, розглядалися перспективи подальшого взаємного обміну студентсько-викладацьким складом та велися переговори про подальшу співпрацю між університетами.
Винятковою подією в житті викладачів і студентів кафедри стала участь нашого факультету в діяльності престижної Спілки носіїв англійської мови, що стало можливим завдяки доцентам кафедри Данілко М. І. та Яровій Л. О., які на базі КДПУ створили англомовний клуб ESU та щорічно проводять конкурс ораторського мистецтва. У травні 2009 року разом із студентами-переможцями цього конкурсу вони брали участь у міжнародних дебатах, які проводились з ініціативи білоруської команди на базі Британської Ради у м. Києві.
Того самого року старший викладач кафедри Міщенко А. Л. виграла стипендію фонду Ганса Зайделя «Hans Seidel Stiftung» для проведення дослідження з фаху «Прикладна лінгвістика» і пройшла 3-місячне стажування: із 15 червня по 15 серпня 2009 року в Університеті Саарланду, Саарбрюккен, ФРН.
У вересні 2009 року у рамках співпраці на кафедрі перекладу та загального мовознавства перебував уже вдруге на стажуванні та викладав курси з перекладознавства та лінгвокраїнознавства для студентів спеціальності «Переклад» лектор Інституту теоретичного і прикладного перекладознавства при Університеті імені Карла Франценса Гаральд Фляйшман.

Декан факультету іноземних мов, доцент кафедри перекладу і загального мовознавства Білоус О. М. став переможцем програми «University Administration Support Program, developed by IREX with the support of the Carnegie Corporation of New York» та пройшов 2-місячне стажування (із 29 вересня по 18 листопада) 2009 року в Монтклерському університеті США, університетах м. Вашингтон та м. Бостон згідно цієї програми і отримав сертифікат про підвищення кваліфікації.

Викладачі кафедри перекладу та загального мовознавства пройшли двотижневе стажування (15.03 – 25.03.2010 р.) при мовному центрі КДПУ ім. В.Винниченка, яке провів американський викладач Томас Таскер, представник Держдепартаменту з питань освіти США за програмою EFL Teacher Professional Upgrading and Development.

У травні 2010 року знову відзначилися своєю активністю координатори англомовного центру ESU доц. Данілко М. І. та Ярова Л. О., які вкотре взяли участь у міжнародному конкурсі «International Public Speaking Competitions», Лондон, Великобританія, на якому студенти  спеціальності «Переклад» Анастасія Ганоль  та Софія Іващук достойно представили українське студентство.

У вересні – жовтні 2008, 2009, 2010 років декан факультету іноземних мов, доцент кафедри перекладу і загального мовознавства Білоус О. М. перебував в Університеті м. Ульм (Німеччина) згідно договору з цим університетом «Agreement on Intentions of Collaboration Between Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University and Humbolt-Studienzentrum of Ulm University».

У вересні 2010 року декану факультету іноземних мов Білоусу О.М. було присвоєно звання Почесного професора Ульмського університету/Німеччина.
Співробітники видавництва Oxford University Press Роджер Кларксон Вебб та Шейла Вебб проводили тематичні семінари для студентів та викладачів з країнознавства Великої Британії з 9 по 16 жовтня 2010 року.
Викладач кафедри Беспальченко Л. О. брала участь у семінарі для підготовки та складання іспиту з німецької мови «Österreichisches Sprachdiplom Deutsch» із 13.10 по 17.10 2010 н. р. в м. Київ.
Старший викладач Міщенко А. Л. підвищувала кваліфікацію на мовних курсах DAAD «Технічна документація. Українсько-російсько-німецький фаховий переклад» із 27 вересня до 1 жовтня 2010 року, з 1 липня по 31 серпня 2010 н. р. Міщенко А. Л. також перебувала на науковому стажуванні для викладачів ВНЗ та науковців у федеративній землі Німеччини Саарланд із метою проведення наукових досліджень в Університеті Саарбрюккена. Ознайомившись з навчальними планами й дисциплінами інституту перекладознавства та прикладної лінгвістики університету м. Саарбрюккен, викладачі кафедри перекладу та загального мовознавства КДПУ частково адаптували навчальні плани перекладацького відділення до міжнародних стандартів.  

Таким чином студентам сьогодні пропонуються такі дисципліни як «Вступ до прикладної лінгвістики», «Вступ до психолінгвістики», «Переклад з інтегрованими системами перекладу MemoQ, Across, GejaVuX та SDL Trados» та «Технічне редагування текстів з технологією CLAT», а факультету іноземних мов вдалося долучитися до академічних програм підтримки ВУЗів й отримати некомерційні ліцензії на ці сучасні програмні продукти в галузі лінгвістичних технологій.

Новітні програмні продукти від кращих виробників Німеччини, Англії, Іспанії та Угорщини, які на сучасному етапі відсутні у навчальному процесі у ВУЗах України, дозволяють забезпечувати якісну підготовку конкурентоспроможних фахівців спеціальностей "Переклад" та "Прикладна лінгвістика", здатних працювати в умовах сучасного глобалізованого суспільства й користуватися новітніми технологічними інструментами перекладача, які вимагають від фахівця, крім рунтовної лінгвістичної підготовки, специфічної технічної компетенції, а також автоматизованих навичок користувача. Набуті практичні навички роботи з сучасними лінгвістичними системами від кращих світових виробників дозволять також майбутнім фахівцям працювати над створенням аналогічних українських програмних продуктів, розробка яких є нагальною потребою сучасності.

Національний конкурс з ораторського мистецтва 2011

     На факультеті іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (КДПУ) щорічно відбуваються відбіркові змагання, півфінали та фінали конкурсу з ораторського мистецтва, що проводяться Спілкою англійської мови Україні, яка базуються саме на факультеті іноземних мов КДПУ.  Учасники – учні шкіл та студенти, що виграли перший раунд національного конкурсу,  змагаються в дебатах та відстоюють свою позицію в промовах, адже щорічні переможці національного конкурсу їдуть до Великої Британії, де представляють Україну на міжнародному змаганні в Лондоні. Кульмінацією тижневої програми перебування у Великій Британії, що передбачає різноманітні заходи, звичайно ж є фінал міжнародного конкурсу з ораторського мистецтва, який відбувається у травня кожного року. Конкурс з ораторського мистецтва не тільки демонструє високі стандарти ораторського мистецтва молоді України, але й їх глибоке володіння англійською мовою.  Переможцем у 2011 році стала учениця 11-го класу Кіровоградської гімназії № 25. Друге місце зайняля студентка Одеського національного університету. Разом з переможцями та Керівником та тьютороом Спілки англійської мови України – кандидатами філологічних наук, доцентами Маргаритою Іванівною Данілко та Надією Вікторівною Іваненко свідками фінальної частини в Лондоні стали  завідувач кафедри перекладу і загального мовознавства, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Олег Анатолійович Семенюк (сьогодні ректор КДПУ) і декан факультету іноземних мов КДПУ, професор кафедри перекладу і загального мовознавства Олександр Миколайович Білоус.  Це дійство забути просто неможливо – представники з усіх країн Європи та із усіх континентів змагалися в ораторському мистецтві і наші переможці гідно представили рідну УКРАЇНУ!.

1. Викладач Петра Кюнау (Німеччина) (вересень1998 – червень 1999 рр.)

2. Викладач Бренда Малюта (США) (вересень 1999 – червень 2000 рр.)

3. Професор, доктор Марина Каннінгем, виконавчий директор з питань міжнародних відносин, керівник міжнародного центру Монтклерського державного університету, США (вересень 2000, жовтень 2001)

4. Професор, доктор Маргарет Рід Мукерджі та професор, доктор Ріта Джекобс Монтклерського державного університету, США (вересень 2000, вересень-грудень 2001)

5. Доктор філософії, письменниця Австрії Беатрікс Шіферер, Відень (травень 2001)

6. Магістр-перекладач Петра Гетценбруггер, аташе з питань культури посольства республіки Австрії в Україні (травень 2001)

7. Викладач Евелін Вольф (Фундація ім. Роберта Боша, Німеччина) (вересень 2001 –  червень 2002 рр.)

8. Доктор філософії Клаус Райзінгер, магістр Андреа Штангль, університет імені Карла Франценса Ґрац, Австрія (квітень 2001)

9. Доктор філософії Ібен Пліз за програмою Фуллбрайт, США (вересень 2001 – червень 2003 рр.)

10. Професор, доктор Дональд Візенфорт (Університет ім. Дж. Вашинтона, США) ( листопад 2002 р.)

11. Професор, доктор, перекладач Альфред Зельнер (Інститут Теоретичного та прикладного перекладознавства університету імені Карла Франценса Ґрац, Австрія) (вересень 2002 р.)

12. Магістр-перекладач Гаральд Фляйшманн (Інститут Теоретичного та прикладного перекладознавства університету імені Карла Франценса Ґрац, Австрія) (вересень 2003, вересень 2009 р.)

13. Професор, доктор Далас Ларш (США) за програмою Фуллбрайт (вересень 2003 р. – травень 2004 р.)

14. Магістр-перекладач Клаудія Нідерль, лектор кооперації «Österreich-Kooperation», Відень, Австрія (червень 2005)

15. Магістр-перекладач Евелін Шварц, Інститут Теоретичного та прикладного перекладознавства університету імені Карла Франценса, Грац, Австрія (квітень 2006)

16. Професор, доктор Мері-Снелл-Горнбі, Інститут Усного та Письмового Перекладу Віденського університету, Австрія (квітень 2007)

 17. Магістр-перекладач Гудрун Гьоц, Інститут Теоретичного та прикладного перекладознавства університету імені Карла Франценса, Грац, Австрія (травень 2007)

18. Професор, доктор Томас Гьоттінгер, Мюнхен, Німеччина (березень 2008)

19. Професор, доктор Ріхард Бруннер – університет Ульм (березень 2008, березень 2009)

20. Професор, доктор Ганс-Петер Нідермайер – фундація імені Ганса Зайделя, Мюнхен, Німеччина (березень 2008)

21. Професор, доктор Райнгард Гайденройтер – університет Мюнхен, Німеччина (березень 2008)

 22. Професор, доктор Хільмар Бруннер – університет Ердінген, Німеччина та професор, доктор Ервін Горак – університет Мюнхен, Німеччина (березень 2008, березень 2009)

23. Професор, доктор Колін Брок та доктор філософії Меган Маккорестон, університет Оксфорд, Англія (березень 2008, березень 2010)

 24. Професор, доктор Сабіна Маттер-Сайбель, університет Майнц, Німеччина (березень 2010)

25. Томас Таскер, представник Держдепартаменту з питань освіти США за програмою EFL Teacher Professional Upgrading and Development (березень 2010)

26. Магістр Фрідріх Ціндлер, керівник проекту EDU.UA та директор агентства Destination East у Відні, Австрія (жовтень 2010)

27. Професор, доктор Лемуель В. Вотсон за програмою Фуллбрайт, Університет м. Іллінойс (листопад 2010р.)

28. Доктор Зігберт Клее, керівник Інформаційного центру DAAD у Києві (березень 2010)

29. Професор, доктор Бернхард Ціммерман у рамках «Stiftungsinitiative Johann Gottfried Herder“, DAAD–EU-Drittlandprogramm (вересень 2010 – червень 2011р.) 

30. Флоріан Кюхлєр, керівник Інформаційного центру DAAD у Києві (березень 2011)

31.Мейрін Хеннербі, доктор філософії (PhD), викладач англійської мови та методики її викладання університету Ньюкасл, Велика Британія (березень 2011).

32.Марія Грація Буза – доктор філософії (PhD), професор англійської лінгвістики кафедри англо-германських і слов’янських мов та літератур університету м.Падуя, Італія (березень 2011 р.).

 Завершення проекту EDU.UA: Upskilling Ukraine

У студентів КДПУ ім. В.Винниченка успішно закінчився останній семінарський тиждень у рамках проекту

ФОТО 1:
Студенти КДПУ на семінарі EDU.UA „Міжнародні комунікативні компетенції“ з керівником семінару Фрідріхом Ціндлером

ФОТО 2:
Робота в групі: Стратегії кар’єрного планування

ФОТO 3:
Результати групової роботи на тему: «Емоційна інтелігенція»

ФОТО 4
Проф. Олександр Білоус, декан факультету іноземних мов КДПУ
Та магістр Фрідріх Ціндлер, керівник проекту EDU.UA та директор агентства Destination East у Відні



KONTAKT:
Destination East Agency
Lorystr 91/1/48
1110 Wien, Österreich

Email:    [email protected]    Internet: www.d-east.net

Досвід міжкультурного спілкування студентів секції теорії та практики перекладу германських мов 

Не менш активно до міжнародних стосунків беруться і студенти спеціальності «Переклад». Зокрема, місячне стажування у Літній школі німецької мови м. Клаенфурт (Австрія) свого часу пройшли у 2001 році Надія Бойко, Олександр Романенко, у 2003 році – Юлія Макеєва, Юрій Слєжов, у 2004 році – Антон Білоус, у 2007 році – Ігор Цимбаліст. 

Unsere Reise begann am Kirowohrader Hauptbahnhof an einem späten Abend. Meine Eltern und zwei beste Freundinnen sind gekommen mir „Tschüss“ zu sagen. Jeder war bisschen aufgeregt. Klar…ich fuhr zum ersten Mal ins Ausland, nach Österreich! Das Land empfing uns mit einem sonnigen Tag, den wir fast zu 100 Prozent im Zug verbracht haben, denn der Weg von Wien nach Klagenfurt war lang. Ich und mein Studienkamerad Jura, der genauso das Stipendium der Österreichischen Kooperation gewonnen hatte, beobachteten aus dem Wagonfenster wunderschöne hügelige Landschaften Österreichs und belauschten die Gespräche anderer Zugfahrer, die zum Teil komplett unverständlich sich anhörten. An einer Zwischenstation traf uns Professor Sellner, Dozent der Grazer Universität, der auch bei uns für kurze Zeit unterrichtet hatte. Er lud uns zum Essen in einer Bahnhofgaststätte ein und freute sich riesig über den Gruß von Olexandr Mykolajowytsch und uns in Österreich begrüßen zu dürfen.
Am Abend waren wir am Ort. In dem Studentenwohnheim, wo wir untergebracht werden sollten, gab es keine freien Plätze, da die vorherigen Kursteilnehmer noch nicht ihre Zimmer verlassen hatten. Kein Wunder, wir waren ein Tag früher da! Also haben wir in einem Studentennachtklub im Keller des Wohnheims die Abschiedsparty mitgefeiert. Es war lustig und unkompliziert. Jeder war freundlich und nett! Dann fand die Leiterin des Wohnheims für uns doch einen Schlafplatz im Konferenzraum. Das hat uns nichts ausgemacht, weil wir damals Studenten waren und die Unbequemlichkeiten mit dem Abendteuerbeigeschmack geliebt haben!

Die Universität der Hauptstadt Kärntens war mäßig groß, aber sehr einladend. Der Unterricht begann jeden Morgen um 8 Uhr und ging bis zum späten Nachmittag. Wir haben viel Zeitungsartikel gelesen und nacherzählt, Nachrichten angehört, Filme angeschaut und danach besprochen. Für die Interessenten gab es auch einen Wirtschaftsdeutschkurs, den wir auch besucht haben. Dies alles war aber ziemlich entspannend im Vergleich zu den anspruchsvollen Aufgaben unserer Alma Mater. Das Hauptziel dieser Reise war Sprachfertigkeiten in Deutsch zu verbessern. Ich denke, das hat uns gelungen. Obwohl schon damals viele Studenten aus unserer Gruppe sich wunderten, wie gut wir Deutsch nach nur zwei Jahren Studium können. Das Programm umfasste nicht nur Sprachunterricht, sondern auch sehr viele Ausflüge in die Alpen, Nachtwanderungen, Museenbesuche. Einer davon war besonders interessant, das war Museum von Ingeborg Bachmann, der österreichischen Dichterin und Schriftstellerin, einer der bedeutendsten deutschsprachigen Lyrikerinnen, die 1926 in Klagenfurt geboren wurde und, wahrscheinlich, der größte Stolz dieser Stadt ist.

Das Publikum, das an dem Kurs teilnahm, war international und unterschied sich nach Alter und Beruf. Viele Italiener, Bulgaren, Kroaten und sogar ein Student aus den USA (South Carolina) war in unserer Gesellschaft. Diese Nationalitätsvielfalt hat jeden begeistert, wir haben von einander sehr viel gelernt, wie z.B. Kochen. Abend der Internationalen Küche! Ein richtiger Gaumenschmaus! Jeder Teilnehmer oder Repräsentant seines Landes hat ein nationales Gericht kochen müssen. Wir haben selbstverständlich Borschtsch gemacht, die Italiener Spaghetti, aus österreichischer Küche gab es einen Gemüseauflauf (der übrigens eine ukrainische Köchin vorbereitet hat).
Nicht zu vergessen ist der Wörthersee, einer der schönsten von mir gesehenen Seen. Der liegt zwischen Bergen, auf einem üppig grünen Teppich des Strandes. Auf einer Seite hat man dort den Einklang mit der Natur, wenn man die Kälte des klaren Wassers spürt und die weißen Schwäne an dich vorbeischwimmen sieht. Auf der anderen Seite ist der See die Touristenhochburg, mit dem kostenpflichtigen Strand und einer Menge Urlauber aus Deutschland, Italien und Österreich. Wir sind fast jeden Tag baden gegangen und die Chance ausgenutzt noch neben zu an einem der schönsten Urlaubsorte Europas den Sommer zu genießen.

Ich habe immer wieder erzählt, wie mich Österreicher mit ihrer Freundlichkeit und Hilfsbereitschaft beeindruckt hatten. Ob es der Busfahrer war, der seinen Bus abgesperrt und mich zu der Haltestelle begleitet hatte, weil ich nicht mehr wusste in welche Richtung ich fahren muss; ob es die Postangestellte war, die mich ziemlich lang unterrichtete, wie ich mit einer österreichischen Callcard in die Ukraine telefonieren muss. Egal ob Passante oder Ladenmitarbeiter, jeder war bemüht und bestrebt den ausländischen Studenten zu helfen. Das ist, übrigens, nicht selbstverständlich in Europa.

Schengener Visum ermöglichte uns damals auch Italien kurz zu besichtigen. Der Urlaub oder Kurs war schön, ereignisvoll und verflog wie im Flug. Deutsch, Deutsch, Deutsch haben wir verbessert, die Köpfe mit neuen Kenntnissen gefüllt, Handys mit neuen Kontakten, den Geist mit europäischer Energie und unsere Herzen mit unvergesslichen Erinnerungen, die wie Sie sehen, nach noch neun Jahren nicht verweht sind.

Makjejewa Julia

У 2006 році студентка ІІ курсу Тетяна Красножон  отримала стипендію, яка надається державною канцелярією Баварії для кращих студентів та пройшла місячне стажування при інституті іноземних мов та перекладу, м. Мюнхен (Німеччина). Данова Олеся, студентка спеціальності «Переклад» пройшла місячне стажування в інституті перекладознавства при Університеті імені К. Франценса у м. Ґрац (Австрія). 

У 2008 – 2009 н. р. дві студентки факультету іноземних мов Беспальченко Леся та Данова Олеся виграла стипендії від фонду Hans-Seidel на навчання та наукові дослідження в Німеччині. Протягом 3 місяців вони навчалися в університеті Саарланду у місті Саарбрюкен та працювали над темами свого дослідження. Результати дослідження були представлені у бакалаврській роботі Лесі Беспальченко та магістерській роботі Олесі Данової. У кожної студентки при німецькому університеті був науковий керівник, який контролював та координував процес дослідження. Студентки мали змогу користуватися всіма ресурсами університету (бібліотеками, електронною базою даних). Крім того вони відвідували лекції та семінари з усного та письмового перекладу (німецько-російський напрямок), що дозволило їм обмінятися знаннями та досвідом з іноземними студентами. Після повернення на Україну Леся Беспальченко і Олеся Данова успішно захистили свої роботи та поділилися набутим досвідом з нашими студентами.
      Im Jahre 2008/2009 haben zwei Studentinnen der Fakultät für Fremdsprachen (Fachrichtung: Translation) Lesia Bespalchenko und Olesya Danova die Forschungsstipendien von Hans-Seidel-Stiftung gewonnen. Im Laufe von 3 Monaten haben sie an ihren Forschungsthemen an der Universität des Saarlandes in Saarbrücken gearbeitet und zum Schluss wurden die Ergebnisse ihrer Forschung in der Bachelorarbeit (von Lesia Bespalchenko) und in der Magisterarbeit (von Olesya Danova) dargestellt. Jede von den Studentinnen hatte ihren wissenschaftlichen Betreuer an der deutschen Universität, der die Themenuntersuchung und nämlich der Forschungsprozess gefördert hat. Alle Ressourcen der Universität (Universitätsbibliothek, Fakultätsbibliothek, elektronische Datenbanken) wurden zur Verfügung unserer Studentinnen gestellt. Außerdem haben sie auch Vorlesungen und Seminare in Dolmetschen und Übersetzen (Deutsch – Russisch) besucht und mitgemacht, wodurch der Erfahrungsaustausch zwischen den Studenten auf dem internationalen Niveau versorgt wurde. Nach der Rückkehr haben Lesia Bespalchenko und Olesya Danova ihre Arbeiten an unserer Universität erfolgreich verteidigt und mit unseren Studenten ihre Erfahrungen ausgetauscht.

Кожного року студенти спеціальності «Переклад» активно беруть участь у щорічному всеукраїнському конкурсі з ораторського мистецтва «International Public Speaking Competitions» м. Лондон, Великобританія, так у 2008 році студенти Олександра Головченко та Ігор Омельянчук  стали переможцями конкурсу, який проводився на базі КДПУ ім. В. Винниченка, в 2009 році – Анастасія Ганоль  та Софія Іващук.

 У 2009 – 2010 н. р. студентка спеціальності «Переклад» Ольга Ізюмченко отримала місячну стипендію, а Дар’я Покусай  отримала семестрову стипендію від DAAD і перебували на стажуванні в Університеті імені Ґутенберга (Sprachenzentrum Germersheim).

І, нарешті, чи не найдалі від усіх інших побували студенти спеціальності «Переклад» Олександра Головченко та Вікторія Кірічкова, яким пощастило пройти 3-тижневе стажування в зеленій Австралії за програмою «Australian Language and Culture» у листопаді 2009 року. Більшу частину часу в Австралії було відведено на навчання в коледжі (Metro English College, GCA), де всі наші студенти за результатами тестування пройшли відразу на вищий рівень (Upper-Intermediate Level of General English Course) і змогли навчатись поряд із студентами з Перу, Індонезії, Таїланду, Непалу, Індії та Іорданії. Українські студенти вразили викладачів та співучнів не лише рівнем володіння англійською мовою, але також інадзвичайною старанністю та активністю під час занять. Було цікаво та корисно не лише вдосконалювати знанняанглійської мови, але й дізнаватись про традиції та стиль життя різних країн. 

Ще півроку тому я навіть уявити собі не могла, що поїду до міста своєї мрії – Лондона та зустріну багато цікавих людей із сорока країн світу, проведу тиждень у шаленому, але неймовірному ритмі, відвідаю Кенсінгтонський Палац, побуваю у відновленому театрі самого Шекспіра, побачу, як готуються новини та як відбувається знімальний процес на ВВС чи стоятиму перед Біг Беном, звіряючи годинник. А сьогодні я знову сиджу у власній кімнаті, розмірковуючи над тим, що я бачила, із чим зіткнулася, що б я хотіла повернути, і порівнюючи ці два зовсім різні світи.
Але я пообіцяла розповісти про значення перемоги, тож почну із самого початку подорожі. З першого ж дня перебування у столиці Великобританії відчувалася атмосфера чарівності, яка викликала у нас усіх, восьмидесяти учасників конкурсу, одночасно і подив, і захоплення, і цікавість, і навіть закоханість у ті величні місця.
Щодня, щохвилини наші враження та відчуття змінювалися і були найрізноманітнішими: від приголомшення картиною Будинку Парламенту та виступом шотландця, який грав на Лондонському мосту, до страху упустити з поля зору нашого керівника, нашу чарівну і неперевершену Анет Фішер та загубитися у метро.
Але, говорячи про сам конкурс і про те, що усі ми суперники, жодної хвилини, жодної секунди ми не відчували відомий «дух суперництва». Цих п’яти днів було достатньо для того, щоб ми стали справжніми друзями.
Звичайно, я не можу сказати, що ми зовсім не переживали про сам конкурс – ми всі хвилювалися і дуже. Але одна маленька поправка: ми вболівали один за одного. Ми сиділи, тримаючи кулаки і боячись, щоб жоден із наших «суперників» не збився, не забув слова і не розгубився.
Серед нас не було переможених. Ми усі перемогли. Кожен по-своєму: хтось здолав погодні умови та все ж прибув до Лондона із запізненням, хтось переборов хвилювання і блискуче виступив зі своєю промовою, хтось переконав усіх присутніх у правдивості своїх слів, хтось здобув упевненість у спілкуванні. Усі переконалися, що кожен із нас здобув неймовірну підтримку, море посмішок, океан подиву і Всесвіт, заповнений прихильністю, підтримкою, теплотою і гордістю. Кожному поталанило бути саме у той час, саме у тому місці і саме серед тих людей.
Тож я кажу, що перемога завжди має значення. Просто старайтеся, працюйте, намагайтеся відкрити і показати свій внутрішній світ. Він - прекрасний, світлий, яскравий... І тоді кожен із нас, неважливо у якому розумінні, але буде переможцем.

«Мрії збуваються…»,- сказав колись один мудрець. Чесно кажучи, в цей вислів я не вірила…до минулої весни. Саме тоді збулася мрія всього мого дитинства – я відвідала славнозвісну столицю «туманного Альбіону», Лондон.
5 незабутніх днів підготовки до півфіналу Міжнародного конкурсу з ораторського мистецтва, організованого об‘єднанням ESU (English Speaking Union)…5 незабутніх днів знайомства з величним містом-легендою…5 незабутніх днів, наповнених зустрічами з новими людьми, які назавжди залишаться в моєму серці…Ці 5 днів дійсно відкрили нову сторінку в моєму житті – сторінку, на якій заголовком є «Міжнародний конкурс з ораторського мистецтва - 2010».
Час, проведений в Лондоні, промайнув навіть швидше за мить, але отриманий досвід можна прирівняти незліченим рокам. Вміння виступати перед великою аудиторією, жестами, мімікою та постановкою голосу переконувати опонентів у правоті лише твоєї точки зору, логічно та аргументовано підтримувати дебати – це лише частина того, чого навчило нас, учасників, об’єднання ESU. Але розвиток навичок публічного мовлення був не єдиним завданням, поставленим перед командою організаторів, адже культурний обмін між усіма країнами нашого спільного дому також був реалізований на 100%.
За 5 днів, відведених на підготовку до самого конкурсу, 80 учасників із 40 країн світу стали однією сім’єю, незважаючи на різноманітність характерів, релігійних поглядів, просто життєвих орієнтирів. Ми проводили до 20 годин на добу разом, відвідуючи палаци, театри, прогулюючись надбережжям Темзи… І навіть цих 20 годин було замало: дуже часто можна було побачити групку людей, якими виявлялися наші учасники, чи то у парку біля готелю, чи то в залі для гостей всередині, які співали, акомпануючи на гітарі, грали в різноманітні ігри або ж просто спілкувалися до пізньої ночі. Навіть зараз, коли вже минуло більш, ніж півроку, ми часто зустрічаємося в Інтернеті, поздоровляємо один одного зі святами, цікавимося життям, обмінюємося різноманітними враженнями та досвідом…Не побоюся сказати, що ми стали справжніми часточками один одного. І кожен з нас, я впевнена в цьому, буде завжди робити все можливе для того, щоб відновити цю цілісність ще хоча б раз в своєму житті…

"Мене звати Покусай Дар'я. Я студентка 5-го курсу педагогічного університету. Минулого року мені пощастило виграти DAAD стипендію на півроку на навчання в німецькому університеті.  Оскільки на Україні я здобуваю освіту перекладача, то в Німеччині мене направили в університет Johann Gutenberg Uni Mainz. Я мала можливість з жовтня 2009 року по березень 2010  жити в містечку Гермерсхайм, де знаходиться відділення іноземних мов та перекладу вищеназваного університету. Європейська система освіти суттєво відрізняється від нашої української і я мала можливість переконатися в цьому на власному досвіді. По-перше, всі стипендіати обирали  самі предмети, які вони бажали вивчати протягом періоду стипендії. Це давало можливість сконцентруватися на вивченні саме тих дисциплін, які необхідні для вдосконалення знань і умінь, що знадобляться в майбутньому при роботі в даній галузі. Також в процесі вивчення перекладознавства не обійтися без відповідного обладнання: перекладацькі кабінки, мікрофони, зала для конференцій, бібліотека фахової літератури та багато іншого. Все це я мала можливість не лише побачити, а й використовувати. Університет Гутенберга має розвинену систему співпраці та обміну з багатьма університетами інших країн світу: Франції, Єгипту, Іспанії, Італії, Марокко, Росії, Казахстану та багатьох інших. Завдяки цьому здійснюється активна міжмовна та міжкультурна комунікація, що сприяє обміну досвідом.
Для стипендіатів була надана можливість не лише вивчати теорію, а й приймати участь у всіх конференціях, семінарах, виїздах, екскурсіях та практикувати здобуті знання. Наприклад, була організована екскурсія до Страсбургу ( Франція), де ми по-перше здійснили культурну програму  та відвідали численні пам'ятки архітектури. А по-друге, побували у Європейському Парламенті, у залах, приймальнях та, головне, у перекладацьких кабінках, поспілкувалися з перекладачем, який там працює. І подібні навчальні екскурсії організовуються не лише для стипендіатів, а й для людей, що вчаться там на постійній основі. Це розширює кругозір, дає можливість уявити, що очікує тебе в майбутньому, якщо ти працюватимеш у тій чи іншій сфері.
Щодо власне самого процесу навчання, то воно відбувається за кредитно-модульною системою, але вона має не такий вигляд, як намагаються запровадити у нас. Модуль, який студент бажає вивчити, він може брати не на один семестр і здавати екзамен з нього лише тоді, коли він буде дійсно впевнений у своїх знаннях. Є певна кількість визначених модулів, що необхідні і обов'язкові для здобуття диплому, інші можна обирати за бажанням.
Також як студентами, так і викладачами активно використовується мережа Інтернет. Створено спеціальну мережу Jogustina та Illias, де розміщено всі розклади занять, факультативи, консультації, додаткові пари, там можна знайти електронні адреси усіх викладачів ВУЗу і без проблем зв'язатися з ними за потреби. Усі завдання та інформацію викладачі розсилають також цією системою кожному студенту персонально. Це значно спрощує та прискорює процес роботи.
Це лише коротка інформація щодо відмінностей та переваг європейської системи освіти, з якими мені пощастило зіткнутися. Я пам'ятатиму цей досвід, буду використовувати його та передавати іншим з вели ким задоволенням!"

"Mein Name ist Daria Pokusai, ich studiere im 5. Studienjahr an der Pädagogischen Universität Kirowohrad. Letztes Jahr hatte ich Glück -  ich habe ein halbes Jahr DAAD-Stipendium an einer deutschen Universitäten gewonnen. Mein Ziel für mein Studium ist Dolmetscherin zu werden. Deswegen wurde ich in Deutschland an die Johannes Gutenberg Universität Mainz gesandt. Ich hatte die Möglichkeit, von Oktober 2009 bis März 2010 in der Stadt Germersheim zu weilen, wo sich die Abteilung für Fremdsprachen und Übersetzungswissenschaft der obengenannten Universität befindet. Wie ich feststellen musste, unterscheidet sich das europäische Bildungssystem von unserem ukrainischen sehr. Zuerst müssen alle Stipendiaten selbst die Disziplinen wählen, die sie für den Zeitraum des Stipendiums studieren wollen. Dass gibt ihnen die Möglichkeit, sich im Studium auf die Fächer zu konzentrieren, die wichtig sind, um ihr Wissen und ihre Fähigkeiten zu verbessern, die in Zukunft bei ihrer Arbeit in diesem Bereich erforderlich sein werden. Um die Wissenschaft des Übersetzens zu erlernen, braucht man die richtige Ausrüstung: Dolmetscherkabinen, Mikrofone, einen Konferenzraum, eine Bibliothek mit Fachliteratur und vieles mehr. All dies konnte ich nicht nur anschauen, sondern durfte es auch  benutzen. Die Gutenberg-Universität hat ein System der Zusammenarbeit und des Austausches mit vielen Universitäten anderer Länder entwickelt. Die Partneruniversitäten befinden sich in Frankreich, Ägypten, Spanien, Italien, Marokko, Russland, Kasachstan und vielen anderen Ländern. Diese aktive interlinguale und interkulturelle Kommunikation erleichtert den Erfahrungsaustausch.
Alle  Stipendiaten hatten die Gelegenheit nicht nur die Theorie zu lernen, sondern auch an allen Konferenzen, Seminaren und Reisen teilzunehmen und ihr neues Wissen praktisch zu nutzen. Zum Beispiel wurde eine Exkursion nach Straßburg (Frankreich) organisiert, wo wir zuerst ein kulturelles Programm hatten und zahlreiche Baudenkmäler besuchten. Zudem besuchten wir das Europäische Parlament, die Hallen und Räume, und vor allem die Übersetzungskabinen. Wir konnten mit einem Übersetzer, der dort arbeitet, kommunizieren. Solche Exkursionen werden nicht nur für die Stipendiaten organisiert, sondern für alle Vollzeitstudenten. Sie erweitern den Gesichtskreis und geben die Möglichkeit sich vorzustellen, wie die Arbeit in einem bestimmten Bereich sein wird.
Der gesamte Lernprozess funktioniert nach einem Kredit-Modulsystem, jedoch nicht so wie bei uns. Module, die die Studenten lernen wollen, können sie nicht nur für ein Semester wählen. Und die Prüfungen legen sie nur dann ab, wenn sie sich ihrer Kenntnisse wirklich sicher sind. Es gibt eine Reihe von definierten Modulen, die notwendig und erforderlich sind. Die anderen kann man nach Wunsch wählen.
Studenten und Lehrer nutzen das Internet sehr aktiv. Es gibt spezielle Netzwerke (mit den Namen Jogustina und Illias), die alle Listen, Pläne, Kurse, Beratungstunden und anderes enthalten. Auch sind dort die E-Mail-Adressen aller Professoren zu finden. Dadurch sind sie leicht zu erreichen, wenn es nötig ist. Alle Aufgaben und Informationen schicken die Lehrer via Internet jedem Studenten persönlich. Dies vereinfacht und beschleunigt die Arbeit.
Das ist nur eine Zusammenfassung der Unterschiede und Vorteile des europäischen Bildungs-Systems, das ich glücklicherweise kennenlernen konnte. Ich werde diese Erfahrung mit großer Freude einsetzen und anderen weitergeben!"

(Olena Chernyshenko, former student of the Translation department Faculty of Foreign Languages Kirovohrad Vynnychenko State Pedagogical University)

I never gave much thought to how life-changing experience would be like. I still don't. In fact, now, I can for sure say, it will be intense, challenging and very exciting, a “big awakening”, when you start to understand where your strengths and weaknesses lay.
My life-changing experience started at Chigwell School (UK). Chigwell School is an independent foundation offering an outstanding all round education to boys and girls between the ages of 7 and 18.  I joined a 6th Form Class 2006-2008 after being lucky enough to win an Elworthy Scholarship 2006 (now HMC).
Upon arrival I joined a diverse environment, a fusion of nationalities, dominated by British culture. British Education System gives you a freedom to tailor the program to meet your specific needs and future career objectives by choosing minimum four main subjects in the first year, in order to carry on with them (or drop one) in the second. My choice was Economics, Government and Politics, Religious Studies and German Language. All classes were taught in small groups from 4 and up to 15 people. The goal of teachers was to bring out the best in each of us so that we can learn from each other.
Chigwell’s work hard mentality enabled me to enjoy the perfect balance between schoolwork, uni search, club activities, social events and parties. Sometimes you give up sleeping. That is when I learned what does a ‘can do’ attitude and a ‘ready to learn’ approach mean.
Chigwell experience helped me to better understand and expand my world, provided with a foundation for successful navigation in the ever-changing landscape of international business world. The key Chigwell take away is now a feeling, that I can achieve whatever I want to and a motto: “Find a way or make way”.
Afterwards I made my way to MLU Halle Wittenberg (Germany), where I chose International Business Economics to become my major (BSc). Just like two yeas before I found myself to be surrounded by more than twenty different nationalities still dominated by Germans. This is where I met inspiring mix of thought leaders among professors and talented students. Perfectly mixing practice with theory, professors’ objective was to put all our knowledge together and to provide a framework for us to take with when we leave the class. Most of the lectures had an inspiring environment that forced us for open-minded debates and gave an eagerness to engage in new ideas.
I expanded my network by making friendship with most diverse and interesting people. The intense two years long curriculum developed successful, thoughtful students with cross-cultural insights and creative problem solving skills, future leaders, who will generate value for their communities and countries. Now, I am proud to be part of this network. Constant competition with others forced me to finish my courses a year earlier than planned and dream about free time ever more.
Thus I decided to grasp my hands on experience and to find an internship. Hard? Yes! Impossible? No! It only took me three month, eight interviews, and sixty sent applications to get into HUGO BOSS. Now, I am one of the hundred interns in the company who works hard on the daily basis in order to perform and go further. Even though I am still fighting with German and no one can properly say my name, I found my way.
Don't think about life-changing experience, wait till it comes and give it your own definition.

Як відомо, українська діаспора в Австралії є однією з найчисельніших та культурно й організовано розвинутих у світі. Українці за кордоном об’єднуються в спільноти, організації, започатковують фонди та активно займаються громадською діяльністю. Один із напрямків – сприяння збереженню та розвитку української мови та культури в Україні та за її межами. Фундація Українознавчих Студій в Австралії на чолі з  теперішнім головним директором Марком Шумським вже багато років підтримує програми україністики при університетах Австралії, призначає стипендії українським студентам на навчання в Україні та Австралії, сприяє у видавництві українських книжок. 2009 року радою директорів Фундації було прийняте рішення спонсорувати програму культурного обміну «Australian Language and Culture» для студентів провінційного навчального закладу, тобто надати можливість студентам із невеликого міста побувати на австралійській землі та ознайомитись із стилем життя, особливостями мови та культури. Після ретельного аналізу та дискутування програми дирекція прийняла рішення, підтримати наш університет, і ось настав вирішальний момент вже для всіх студентів факультету іноземних мов.

Кандидати повинні були не лише бездоганно володіти англійською мовою, а і знати досконало рідну українську мову та мати її в повсякденному вжитку. Також студенти повинні були мати гарні результати навчання та відзначатись гарними моральними якостями. Перед викладачами стояло нелегке завдання – обрати 8 студентів, котрі мали б показати нашим колишнім співгромадянам, що Україна таки має велике майбутнє, якщо воно буде побудоване саме такою молоддю. І ось рішення було прийняте – майбутні викладачі Стариченко С., Трищук М., Гребінь І., Нікітенко А., Кротова О., Котелянець Ю. та майбутні перекладачі Головченко О. та Кірічкова В. були обрані серед великої кількості кандидатів. Процесом підготовки документів та анкет на візи до Австралії займалося міграційне агентство Svitlo Migration Services, яке знаходиться в Сіднеї (див: www.visasvit.com.au). Тому що квитки на літак вже були замовлені, в нас лишалося мало часу на отримання віз. Не зважаючи на низку перепон, Svitlo Migration Services швидко й ефективно підготувало всі потрібні документи й австралійське посольство в Москві повідомило про позитивний результат вже через 7 робочий днів після отримання наших заяв на візи.  Тривалий переліт з Києва до Бангкоку (Таїланд), а потім із Бангкока до Сіднею не злякав жодного з нас, тому що попереду чекали два тижні цікавих пригод у найбільшому та найстарішому місті Австралії на березі Тихого океану під гарячим сонцем австралійського літа. Поселились ми у люб’язно наданій нам  українською молодечою організацією ПЛАСТ Пластовій домівці (PLAST) у Лідкомбі, районі, де можна знайти і «Банк Карпати», і видавництво газети «Вільна Думка», і українську школу, і українську католицьку церкву.

Одна із студенток, Кротова О., мала день народження наступного дня по приїзді, тож його вона святкувала за австралійським часом та з традиційним австралійським тортом «Павлова».
У Сіднеї студенти планували не лише відпочивати.  Більшу частину часу було відведено на навчання в коледжі (Metro English College, GCA), де вся наша група за результатами тестування пройшла відразу на вищий рівень (Upper-Intermediate Level of General English Course).  Навчання в коледжі здебільшого орієнтоване на емігрантів з інших країн, які знаходяться в Австралії за студентською або робочою візою, і обов’язковою умовою їхнього перебування в країні є оволодіння англійською мовою.  Ми мали змогу, наприклад, навчатись поряд із студентами з Перу, Індонезії, Таїланду, Непалу, Індії та Іорданії. Українські студенти вразили викладачів та співучнів не лише рівнем володіння англійською мовою, але також і надзвичайною старанністю та активністю під час занять.  Було цікаво та корисно не лише вдосконалювати знання англійської мови, але й дізнаватись про традиції та стиль життя різних країн. Методика викладання також зацікавила майбутніх вчителів. Здивувала легкість та невимушеність на заняттях, майже ігрова форма представлення нового матеріалу, та велика кількість мультимедійного забезпечення. Як своїх майбутніх колег, українських студентів запросили на методичне засідання викладачів англійської мови, де ми мали чудову нагоду ознайомитись з новими видами роботи, які постійно вводяться викладачами Metro English College на заняттях. Оллі Крауч із Англії, Вікі Блейн та Кріс Харріс із Австралії кожного разу змушували наших студентів забувати про час, допомагаючи відточувати знання з англійської, вивчаючи звички акул, або порівнюючи сімейні цінності європейців та азійських народів. До того ж, кожної середи коледж влаштовував екскурсії до визначних місць Сіднею. Так, 18 листопада разом з іншими студентами та викладачами коледжу ми відвідали Музей Сучасного Мистецтва (Museum of Contemporary Art)  та Музей Портового Мосту (Harbour Bridge). Під час екскурсії кожен студент повинен був виконати низку завдань, пов’язаних із історією місць, які відвідувались, а також звичайно з базовими знаннями англійської граматики та лексики. Під час ланчу після екскурсії викладач обов’язково збирав роботи студентів та визначав переможця. Наступного тижня морська екскурсія була організована через Darling Harbour до Карантинної станції. Шлях нашого парому пролягав повз Оперний Театр, колишньої Військової бази, Зоопарку та пляжу Менлі. І знову студенти виконували завдання, та змагались один з одним у знаннях з граматики, лексики та спелінгу. Наші студенти Головченко О. та Кротова О. в складі міжнародних команд поділили між собою перше місце, за що і були нагороджені солодкими призами. По закінченню двотижневого курсу навчання всі українські студенти отримали сертифікати від Metro English College. Як викладачам, так і студентам, страшенно не хотілось з нами розлучатись. До того ж, наших хлопців Стариченка С. та Трищука М. запросили зіграти в складі команди коледжу у футбол, тож вони мали нагоду показати ще і український футбол, а також поспілкуватись за кухлем австралійського пива із викладачами та студентами, які захоплюються улюбленою грою всіх українців.

Звичайно, два тижні – це зовсім мало, особливо коли хочеш дослідити кожну вуличку величезного мегаполісу, в якому поряд живуть англієць і абориген, маорі і таєць, українець і індус. Архітектура міста дивує гармонійним поєднанням будівель вікторіанської епохи та надсучасних хмарочосів. На якусь мить забуваєш, що знаходишся на іншому боці планети, бо серед центрального парку застигаєш перед озерцем, над яким похилилась українська верба, але тут же дивуєшся, наскільки незвичайною та різноманітною є унікальна австралійська природа, бо кожна квітка чи дерево мають цікаву форму, забарвлення та назву, і скоро розумієш, що всього запам’ятати та побачити ти просто не в змозі.
Звичайно,  вирушивши оглядати визначні місця та пам’ятки, ми в першу чергу пішли до Сіднейського театру опери, який вже більше двадцяти років є неофіційним символом Австралії та Сіднею зокрема. Його унікальна архітектурна форма нагадує вітрила перших кораблів, які дістались узбережжя Terra Australis в далекому 1788 році. Коли стоїш на сходах перед Sydney Opera House, нарешті починаєш вірити, що твоя заповітна мрія таки збулась, – і ось ти в самому Сіднеї стоїш серед великої кількості таких же вражених красою будівлі туристів з усього світу.
Відвідини Національної Галереї Мистецтв також стали приємним сюрпризом. Вразили не лише роботи видатних митців різних часі та стилів. Кожен студент факультету іноземних мов пам’ятає такі імена, як Constable, Gainsborough, Turner. Так ось, саме тут, в цій галереї ми на власні очі мали змогу насолодитись спогляданням витворів, репродукції яких ми могли бачити раніше лише в підручнику з англійської мови за ІІІ курс. Блукаючи численними залами галереї, ми мали змогу переконатись, що австралійці цінують мистецтво в його різних проявах.
Відвідини музеїв, парків (National Botanical Gardens, Hyde Park, Central Park, Kensington Gardens), відпочинок на пляжі, поїздка до зоопарку (Taronga Zoo) та Голубих гір (The Blue Mountains) – все це неповний перелік того, що студенти нашого факультету змогли побачити під час свого перебування в Сіднеї. Проте цікавою та важливою була зустріч із людьми, завдяки яким наша поїздка стала можливою. До Пластової Домівки на зустріч з кіровоградським студентством завітали Юрій Суховерський, Марко Шумський, Христина Бейлі-Сивенька, Роман Круцько та інші члени ради директорів ФУСА. Наші колишні співгромадяни хотіли ближче познайомитись та поспілкуватись із студентами, котрим вони зробили такий гарний подарунок. Всі наші нові друзі гарно говорять українською мовою, хоча вона і відрізняється дещо від мови, звичної для сучасного українця. Це обумовлене тим, що багато членів Фундації або їхні батьки покинули Україну ще в середині минулого століття. І з того часу наша мова розвивалась законсервовано, у закритій спільноті. Також багато слів є запозиченими з англійської мови, наприклад, моні – гроші, вакації – канікули, секурація – страховий поліс та ін. Українські слова, незвичні для нас, були «знимка» (світлина), «відбиванка» (волейбол), «членка» (жінка – член організації), «клюб» - клуб, «склеп» - магазин  та ін. Проте всі члени української діаспори, незважаючи на майже повну асиміляцію в австралійське суспільство, зберігають українські традиції та мову, а своїм дітям та онукам, які народились та проживають в Австралії, прищеплюють любов до країни, яка залишається в їхньому серці назавжди.
На жаль, час нашого перебування в Сіднеї сплив дуже швидко, і настав час повертатись до України, яка в день приїзду нас вітала початком зими, у той час як в Австралії 1 грудня святкують перший день літа. Спакувавши австралійські сувеніри та кинувши монетку з Harbour Bridge, ми пообіцяли собі спробувати повернутись ще до країни, яка так радо колись давно прийняла наших співгромадян і стала для них другою батьківщиною.

Юлія Верещак, викладач кафедри
практики германських мов

 

Неймовірно та захоплююче!

Неймовірно, надзвичайно та захоплююче! Якби мене запитали: «Як я можу охарактеризувати конкурс International Public Speaking Competition 2013 трьома словами?» – я охарактеризував його б саме такими епітетами. Неймовірна атмосфера, яка була створена різними тренінгами за участі акторів Шекспірівського театру, незабутні враження від мандрів стародавнім містом та неповторний дух підтримки і переживань за інших конкурсантів. Усі ці враження дав нагоду пережити конкурс International Public Speaking Competition, який проходив 13-17 травня 2013 у місті Лондон, Велика Британія.

Попри те, що на конкурс приїхали учасники, які вже були переможцями своїх національних відбіркових етапів, жодного з нас (і мене так само) все одно не відпускало почуття страху перед публікою. Та й не дивно, адже наш тренер, актор за фахом, до речі, сказав одну просту річ: «Немає на світі такої людини, яка б не мала страху перед виступом на публіку!» Це нас трохи втішило… Цікаво було почути, як актор описував ситуацію, коли людина починає тремтіти перед самим виступом або навіть під час нього. За словами нашого лондонського тренера, тремтіння вашого тіла – це лише адреналін, який розходиться по ваших кінцівках і якому просто немає куди подітися. То як же позбутися цього адреналіну? І на це у нашого тренера була відповідь. Ідеальним для нас варіантом, сказав він, був би кілометровий крос, аби весь адреналін, який накопичився в кінцівках, розійшовся по всьому тілу. Та оскільки ми не маємо такої можливості, найкращим варіантом є плескання в долоні спочатку попереду, а потім позаду себе. Такі вправи дійсно допомогли багатьом учасникам перед власне конкурсом.

Лондон – це місто, яке може запропонувати все що завгодно будь-якому туристу. І нас теж багато що зацікавило. Завдяки організаторам, які влаштовували екскурсії, ми мали змогу побачити Лондон із різних сторін. Ми багато гуляли пішки, тому розгледіли все до дріб’язкових деталей. Але, як на мене, найкращою з усіх екскурсій, став наш візит до будівлі парламенту. Там ми мали змогу відвідати Палату общин та Палату лордів. Найцікавішим моментом екскурсії стала мить, коли ми дізналися, яким чином голосують члени обох палат. Хоч і трохи середньовічна, їхня система дуже ефективна. Існують два коридори: «Так» та «Ні». У якийсь із них і крокують члени палат, якщо підтримують (або не підтримують) законопроект чи реформу. Існує спеціальна людина, яка підраховує голоси і передає їх спікеру.

Неповторний дух підтримки, переживань, та дружби. Все це ми відчували протягом наших виступів. Ніхто не ставився один до одного як до опонентів, а навпаки – як до товаришів. Якщо в когось щось не виходило, інші допомагали, підтримували. Цей справжній товариський дух сформувався завдяки гарному часу, який ми провели разом, граючи у боулінг, співаючи пісні у караоке-барі, та багатьох інших моментів, які нас зблизили.

На мою думку, якщо ти чогось насправді хочеш, то не повинен боятися це зробити. Виступати на публіці – справа не з легких. Проте, коли ти відчуваєш кураж, це починає приносити задоволення. Не соромтесь брати участь та не бійтесь виступати перед публікою. Адже врешті-решт ваші старання окупляться неймовірними спогадами та враженнями!

Competition in Istanbul. Post-Reflections   

Oksana Shymanovych:

18th of May, 11 a.m., the assembly hall is full with the students of Mongolia, Ukraine, Pakistan, Turkey and Yemen.  Everyone is expecting for the 1st round, 1st topic, 1st chance to express themselves... so, finally the topic is announced! «This house will punish parents if their children bully others at school”. We are the opposition team. Now, 3 of us in each team have 45 minutes for preparing a 7-minute structured speech with good argumentation and examples without using the Internet or any other help – just we, our knowledge and imagination! AND WE MANAGE!!! All 6 rounds are played excellently! We do write good speeches! We are speaking for 6-7 minutes (though we are taught to be doing it for 3 minutes)! We do rebut and protect our points! We do win!

The motions proposed weren’t so out-of-the-world difficult, though the 3rd and 6th round were the most interestingn and expected ones ( they were home-prepared). So, we played such motions as:

1st Round «This house will punish parents if their children bully others at school»

2nd Round “ This house believe that state should pay for University education”

3rd Round “This house believes that European Union should ban art, including literatüre or film, that insults all religion»

4th Round «This house will ban plastic surgery unless there is necessity for medical treatment“

5th Rond “ This house believe that  media show all horrors of war“

6th Round “his house believes that Turkey should use military force against Syria for humanitarian reasons».

«The Jedi Speakers” team (the 3rd year studnds: Oksana Rovna, Oksana Shymanovych, Katherine Kanivets) compeated with 2 Turkish teams, team Mongolia, Yemen and Pakistan, “Сuatro Thinkos” (the 1st-year students: Liubov Leonovets, Elina Valutska, Dariia Shevchuk) – 3 Turkish teams and team Pakistan. Every time we are given a new role: Opposition or Government.  Even if you don`t believe in what you`re saying, even if you support the opposite side of the issue – you must be confident and convincing, you must make people follow you and see your point as the right one! After each game we have some 20-minute free time for discussing our actions, improving the mistakes made and sharing our impessions of communicating with the representatives of such different countries and cultures.  

Unfortunately, we didn`t reach the semi-final, though two Ukrainian teams «The Jedi Speakers» and “Cuatro Thinkos” presented our motherland with dignity, showing that Ukrainу can be proud of its young generation!

The semi-final teams included 2 Turkish teams – Sultani 15 ( the future final winners), Tigers, Mongolian “ Team Hobby” and “Yemen”. The motion was “This house believe that every country should have the right to possess nuclear weapons”. Tigers played against Sultani 15 ( both from Turkey), Team Hobby played against Yemen. The final battle flamed up at Sultani 15 (Turkey) and Team Hobby (Mongolia). The motion “ This house believes that European Union should forbid the far-rightest political parties to take part in elections”. The rules were the same – 45-minute preparation without any help, 7-minute speeches. Sultani 15 (Turkey) won! Their win was obvious, they were much stronger, more confident and persistant, absolutely convincing and what is very important – clear and informative in their argumentation.

Now, debating is a very essential part of our lives and we want to be involved in this as long as possible, seeing more cities, countries, continents, cultures and people! Due to it we, «The Jedi Speakers” and “Сuatro Thinkos” became BFsF! And now  we want more! We want more games, more motions, more impressions and opportunuties. These 5 debating days of our days turned our world view, our aims and thoughts upside down and now we feel as real people of the world with open minds and hearts!   

Oksana Rovna:

Organization

Firsly, I would like to thank all the organizators of the Sabanci University International  Debate Championship, we really appreciate your efforts and all that you’ve done for us. It was hard to satisfy all the desires and requests of the participants, but you managed.

So, we were impressed by the serious attitude of the organizators concerning our team. Everything was perfect: from our hotel and to our hotel we were taken by the shuttle. It was conveniently for us, as we didn’t know the city and  transportation could be a real problem. But everything was managed and sometimes we could even ask for going to the shopping centre if there was spare time after the debates.

As for the hotel, it was also nice. Rooms were spacious, and the stuff was very friendly and kind. They complied all our requests without any problems.

As for the debates, there was a small problem concerning the procedure of the debates. It was hard to decide whether  each of the speakers plays 4 minutes or 7. But soon this problem was solved  and every of us enjoyed 7 – minutes – speech. Now we even can’t imagine how it is possible  to speak 4 minutes. 

Every day we had breakfast, dinner and supper without any exceptions. We eat at the restaurants, cafes and the university canteen. Food was delicious and  of course we enjoyed turkish national dishes: different soups and garnishes. In the evening of the last day, before the great performance at the university theatre, we had amazing pizza. And we were pleasantly surprised that for one of our friends there was a special pizza: a vegetarian one, as Oksana doesn’t eat meat at all.  

So, as I’ve said, everything was great, we had great time together with you, guys, we enjoyed every minute of being in Istanbul. We are glad that we met you and hope to see you the next year! Thank you very much!

Katherine Kanivets:

Excursions and Social Events

Istanbul is the city of contrasts. Here you can see the beautiful girls in colorful dresses, high heels and on the contrary , the Muslim women in elegant hijabs which show the exact coloring of nation. Everything we could see during our unforgettable excursion in Istanbul. 

At first we were taken to the history museum. There we found a great panorama of battleground. Everything was so realistic: the 3d images, the gun, the sound of shell explosions. It was really impressive.

Our next destination was the place where we were told about the development of Istanbul for the last 8 years. The facts surprised us. It seemed even impossible to build such a beautiful city for such a little time. We watched a video with statistics, numbers of achievement in the transport system of Istanbul, development of sport, health care service, international relations of the country.

After that we went to the museum of miniatures where we had a possibility to see all the sights of Turkish country so close, to get to know the history of each building. 

Further a little bit tired but inspired we were taken to the Basilica Cisterns, situated near the Blue Mosque and Hagia Sophia. It is a place where people used to keep drinking water for the  population. It is interesting that some mystery is connected with that place. The basis of one of the columns in the hall is the sculpture of Medusa. Everything would be ok, if the sculpture were reverse. Nobody knows how this Medusa appeared in Cisterns but there is a thought that her position is so for people not to turn into stone looking in her eyes. 

In some days we had to attend some cocktail event according to the schedule but out Turkish friends were so mysterious and their decisions were so unexpected that instead of cocktails we played volleyball on the grass with all the participants. That was a really great opportunity to communicate and to get acquainted with everybody closer. 

After the active games we visited the university theatre, where director, scriptwriter, actors were the students. It was quite interesting to see, how those people spend their time after studying. 

To sum up, it is a great experience of communicating with people from different countries, to get to know about their way of life not from the screen but in reality. 

Стамбул – місто дебатів

Стамбул, як магнітом привертає до себе не тільки тих, хто цікавиться історією колись могутньої Османської імперії, але й тих, кому просто подобається гуляти старовинними вуличками цього міста й дивитися на Босфор. Сказати, що в Стамбулі є на що подивитися, означає не сказати нічого. У цьому місті така неймовірна кількість історичних пам’яток, що для того, щоб їх оглянути, потрібен не один візит. Однак ділимось своїми враженнями про деякі з-них: Софійський собор (Айя-Софія) просто вражає… коли подумати, скільки всього тут відбувалось, моторошно стає…крізь фарбу та вапно, якими замалювали усе, що мало нагадувати про християнську святиню, сьогодні почали проступати хрести; парк Мініатюрк – нараховує більше 100 мініатюр, серед яких можна побачити моделі архітектурних об’єктів Туреччини й інших країн; Блакитна мечеть – один із найбільших шедеврів ісламської і світової архітектури, названа так через блакитний колір кахлі, якою оздоблені її інтер'єри, стоїть на березі Мармурового моря й цікава також тим, що світло потрапляє у приміщення через 260 вікон. Неабияк вразив Міст Ататюрка – один із символів країни, міст через Босфор, що з'єднав європейський і азійський береги Туреччини, до речі за протяжністю (1560 м) є четвертим у світі. Звичайно, це не весь перелік місць, які нам вдалося оглянути. Стамбул – дивовижне місто, в якому переплелися різні релігії та культури, звичаї та традиції, яке поєднало Схід і Захід, Азію та Європу, іслам і християнство. Ми дуже вдячні організаторам конкурсу за надану можливість відвідати місто з тисячолітньою історією.

Неперевершені емоції ми отримали також спілкуючись один з одним. Наші турецькі друзі (зараз ми впевнено можемо їх так називати, оскільки дійсно дуже потоваришували один з одним) намагались зробити все можливе аби конкуруючі команди змагалися та проявляли свій темперамент лише під час дебатів, тому коктейльна вечірка входила до нашої програми. Так, саме входила, але, на жаль не ввійшла. Натомість ми мали змогу потренувати свої м’язи, а саме, нам випала чудова можливість пограти у волейбол разом з усіма учасниками. Зізнаюся, що навіть ті дівчата-учасниці, які були на підборах, не могли відмовитися від такої насолоди ще ближче поспілкуватися один з одним.

Після активного відпочинку ми відправились до університетського театру на виставу, де усі: сценарист, режисер, актори були студентами цього ж самого університету. Дуже приємно було знаходити вже знайомі обличчя на сцені. Найяскравішим моментом позадебатної діяльності стала вечеря після фінальної гри, яка, до речі, проходила у невеликому районі Стамбула Тузлі. Коли ми піднялися на верхній поверх Палацу культури, де саме і знаходився ресторан, то були дуже вражені побаченим – неймовірно гарно сервірований стіл, за яким вмістилися усі учасники конкурсу, безліч вишуканих національних страв, приємна музика. Саме в ці хвилини ми відчули себе однією інтернаціональною сім’єю. На жаль, час промайнув так швидко, здавалось, що навіть на підготовку до дебатного раунду його було більше, і ми мали повертатися до готелю, пакувати валізи, оскільки вже вранці наступного дня ми від’їжджали. “Позаду залишилися казка!” – усі ми, члени української команди, промовили пошепки.

А тепер детальніше про дебати. Хотілося б наголосити, що вони використовують систему WSDC (World School Debating Championship) та правила , до яких ми звикли, відрізняються.

По-перше, час виступу перших трьох гравців складає 7 хвилин, четвертий гравець, що підсумовує, повинен вкластись у 4 хвилини.

По-друге, за кожним представником команди закріплена певна роль. Перший гравець надає лише тези, про які інші будуть розповідати далі. Його розповідь повинна чітко окреслювати усі терміни, що надалі будуть розкриті. Другий та третій представники команд починають з “rebattle”. Таким чином, опровержене твердження команди противника, вони наголошують суддям, що мають рацію саме вони. Далі наводяться приклади. Головне тут – це якомога детальніше розповісти. (Порада: уявляйте, що судді – це діти, яким потрібне легке, але чітке пояснення). Четвертий гравець підсумовує все вище сказане, не додаючи нічого нового. Але дозволяється відкрито наголошувати в чому команда противника неправа та в чому вони помилялись.

По-третє, відсутнє таке поняття як “апелювання”  до аудиторії чи до команди, з якою ви граєте. Основна увага повинна бути зосереджена на суддях, намагаючись переконати їх віддати голос за вашу команду.

По-четверте, максимальна кількість відхилень points of information протягом виступу необмежена. Під час дебатів гравець може зовсім не приймати їх або ж відповісти лише на один, у випадку якщо він не бажає відхилятись від розповіді.

Крім того, points of information можуть бути не лише запитаннями, а й короткими твердженнями, у яких ви заперечуєте думку противника і підтверджуєте свою, щоб наголосити суддям, що ви маєте рацію.

Підсумовуючи, хочеться сказати, що ми надзвичайно щасливі, що доля подарувала нам таку можливість не лише познайомитися із новою культурою, людьми, знайти щирих та відкритих товаришів з інших континентів, а й зробити неоціненний внесок у нашу скарбничку знань.

Студенти І курсу факультету іноземних мов, спеціальність “Переклад” – Дарія Шевчук, Еліна Валуцька, Любов Леоновець.