ПРОБЛЕМА МОВЛЕННЄВОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СПАДЩИНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Ірина Левковська
(студентка 4 курсу психолого-педагогічного факультету Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет»)
м. Кривий Ріг
науковий керівник: кадидат педагогічних наук, доцент Білоконна Ніна Іванівна

Постановка проблеми у загальному вигляді. Завдання початкової ланки освіти – сформувати в учнів не лише знання, вміння й навички, а й здатність застосовувати їх на практиці, що потребує компетентнісного підходу до навчання. Компетентнісний підхід як сучасна освітня парадигма передбачає методологічну перебудову навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, зміщенні акцентів у навчанні від «знаю, вмію» до «здатний, спроможний застосувати знання й уміння на практиці». З огляду на це, педагогічна спадщина видатного вітчизняного педагога Василя Сухомлинського набуває особливої актуальності.

ПОГЛЯДИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА ВПЛИВ МЕДІА ПРОСТОРУ НА ЯКІСТЬ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

ЛЮБОВ КОНОНОВА
(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка
Кіровоград
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Прибора

Як педагогам, так і школярам доводиться постійно стикатися із зростаючим інформаційним потоком, відчувати значні труднощі, коли необхідно застосувати пошукові навички, самостійно критично оцінити отриману інформацію. Без медіаосвіти тут не обійтися, тому в наш час проблема медіа грамотності є досить актуальною.

ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА ЯК ДІЄВИЙ ЗАСІБ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (ЗА ТВОРАМИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО)

Уляна Будник
(студентка 4 курсу Інституту туризму),
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
м. Івано-Франківськ
Науковий керівник: к.п.н., доцент Оксана Кіліченко

Постановка проблеми. У сучасних умовах реформування всіх сфер суспільного життя проблема розвитку критичного мислення особистості, виховання в неї культури господарювання у природному середовищі, подолання споживацького ставлення до природи та її ресурсів, що базується на принципах добра й краси, свідомості й патріотизму, набуває особливої актуальності.

ВИКОРИСТАННЯ ЕЙДЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

МАРИНА БОРЩ
(студентка 5 курсу
Інституту післядипломної освіти
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Харків)

Перед сучасним суспільством стоїть завдання підготовки інтелектуально розвиненої людини, яка спроможна вирішувати складні проблеми. Бурхливий розвиток науки і техніки потребує швидкого впровадження отриманих результатів у навчальні процеси школи. Як наслідок, програми предметів та їхній обсяг швидко зростають. Це, у свою чергу, супроводжується труднощами у засвоєнні програмного матеріалу. Таким чином, нині існує суперечність між зростаючим обсягом знань, які потрібно засвоїти й обмеженими можливостями пам’яті дитини. Одним із шляхів її усунення є розвиток образної пам’яті, образного мислення та уяви. Тому сучасна психолого-педагогічна наука звертає увагу на ейдетику (наука про образну пам’ять), можливості якої успішно використовуються у світовій практиці для кращого запам’ятання дітьми навчальної інформації.