ЛІЛІЯ ЩЕРБАК
(магістрант, І курсу Навчально-наукового інституту педагогіки і психології)
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми
К.пед.н., доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Світлана Кондратюк

Постановка проблеми. Однією з актуальних у сучасній освіті є проблема виховання здорового підростаючого покоління. Пошук нових шляхів упровадження найефективніших методів збереження здоров’я дітей в сучасних умовах потребує чималих зусиль, значних випробувань, запозичення та використання надбань видатних педагогів минулого. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема здоров’язбережувальних форм та методів виховання, якими відрізнялася педагогіка В. Сухомлинського. Позитивну роль у вирішенні даної проблеми, видатний педагог вбачав у фізичному вихованню як головному чиннику зміцнення здоров’я дитини. Він переконливо показав значення фізичного виховання дітей і молоді у всебічному розвитку людини, накреслив шлях фізичного загартування організму дітей, а саме: створення відповідних санітарно-гігієнічних умов, додержання правильного режиму життя, організація відпочинку, широка програма фізичного виховання.

Юлія Фещенко
(студентка ІІІ курсу факультету педагогіки та психології
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка)
Науковий керівник – д. п. н., професор О. М. Ткаченко

Актуальність дослідження. Вступ до школи становить етапний момент життя дитини. Це зустріч з новим світом – загадковим, бажаним, і, водночас, дуже непростим. Адже саме в початковій школі дитина вперше стане суб’єктом соціально-нормованої діяльності, коли виконувати слід не лише те, чого хочеться, а й те що треба, і саме так, як цього вимагають дорослі-вчителі. Безумовно, вся попередня історія розвитку особистості дитини готує її до такої діяльності, яку сама дитина сприймає як необхідний крок до справжньої дорослості.

МАРИНА УШАНОВА
(студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка
Кіровоград
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Прибора

На сучасному етапі реформування загальноосвітньої школи все більше відчувається потреба постійного духовного самовдосконалення особистості й збагачення інтелектуального потенціалу як найвищої суспільної цінності. Нинішні умови вимагають формування підростаючих поколінь з розвиненими творчими здібностями, які добре володіють словом в усіх сферах комунікації. У загальноосвітній школі слово виступає засобом пізнання, спілкування і впливу на почуття дитини, воно є також одним з найвагоміших засобів виховання.

Наталія Руденко
(студентка III курсу, шкільного відділення)
Комунальний вищий навчальний заклад «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О.Сухомлинського»
Олександрія
Викладач I категорії, Алла Ковтун

Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.
В. Сухомлинський

Вікторія Моцна,
студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології
Кіровоградського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
Науковий керівник – д. п. н., професор О. М. Ткаченко

Постановка проблеми. У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компетентнісного підходу відбувається перебудова навчального-виховного процесу, здійснюється його спрямування на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетентностей, передбачених Державним стандартом та навчальними програмами для школи. Ці обставини актуалізують проблему реалізації компетентністного підходу в освіті. Реалізація вимог компетентнісного підходу передбачає формування у дітей ключових компетентностей, серед яких важливе місце посідає загальнокультурна компетентність.