УДК 371.15

ЧУМАК Микола Євгенійович

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри теорії та методики викладання фізики та астрономії

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

ORCID ID 0000-0002-9956-9429

e-mail: chumak.m.e@gmail.com

Анотація. Тематика статті торкається міждисциплінарного характеру розвитку освіти, яка детермінувалася історичною подієвістю поступального соціокультурного розвитку різних цивілізацій. Деталізовано вплив європейської висоідейності на зорієнтованість продуктивного розвитку дидактичних принципів, методів та засобів, які широко використовувалися у навчально-виховному процесі різних країн світу.

Авторський погляд звернено на детальний аналіз тематичної насиченості знаннєвого компоненту навчально-виховного процесу окресленого історичного періоду, який засвідчив широту наукового обґрунтування наявної фактажності – своєрідного продукту інтелектуального розвитку цивілізацій.

На міждисциплінарному рівні підкреслено суттєву соціальну варіативність існуючої міжособистісної ініціативності, віддзеркаленої у актуалізації проблеми грамотності, практичної зорієнтованості знаннєвого компоненту на вирішення нагальних соціальних деструкцій, необхідності заснування нових освітніх інституцій на території різних держав світу тощо. Підкреслено, що такий перебіг достатньо прогресивної подієвості нерідко не підтримувався представниками діючого керівного апарату, проте не девальвувалася під руйнівним впливом того часу.

Ключові слова: освітній процес, особистість, міждисциплінарність, виховання, розвиток.

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

Орос Ільдіко

Британські вчені в процесі навчання дорослого населення використовують специфічні підходи, орієнтовані на: викладача; дорослого учня; зміст (content-oriented); процес (process-oriented). Коротко їх схарактеризуємо.

До підходів, центрованих на викладача, вчені відносять традиційно-дидактичний підхід і проблемно-пошуковий.

Традиційно-дидактичний (traditional didactic) підхід, як зазначає О. Топоркова, заснований на стереотипному (stereotypical) розумінні навчання, в процесі якого вчителем надаються дорослим ученням знання, вміння, цінності з наступною оцінкою їх засвоєння. При використанні цього підходу дорослі студенти пасивно засвоюють матеріал.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Плющ Валентина

В умовах сьогодення відбувається інтернаціональна уніфікація національних освітніх стандартів, розширення освітніх моделей та вдосконалення технологій навчання. Разом з тим кожна країна прагне збагатити свій історично напрацьований освітній потенціал, активно вивчаючи інноваційний досвід організації і змісту освіти інших країн. У зв’язку з цим дослідження становлення системи вищої освіти Великобританії, є актуальним і обумовлюється необхідністю пошуку нових парадигм у професійній підготовці фахівців в України.

УДК 378.147.116:61

ГРОМОВА Тетяна Валеріївна -

асистент кафедри мікробіології, вірусології, імунології

Донецького національного медичного університету

ORCID 0000-0002-2719-6221

e-mail: gromova2801@ukr.net

ТЕРЕЩЕНКО Оксана Василівна -

кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

ORCID 0000-0003-4643-5627

e-mail: teroksana2000@gmail.com

Плющ Валентина Миколаївна -

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хімії

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

ORCID 0000-0002-8099-1566

e-mail: valentynapl@ukr.net

У статті проаналізовано погляди вчених на специфіку поняття самостійна робота студентів. Розроблено та впроваджено систему різноманітних форм і видів самостійної роботи для майбутніх лікарів при вивченні дисципліни «Мікробіологія, вірусологія, імунологія». Визначено умови ефективності застосування самостійної роботи майбутніх лікарів: чітка постановка пізнавальних завдань; знання студентом способів її виконання (алгоритму дії); чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання; визначення видів консультаційної допомоги; різноманітність видів і форм самостійної роботи; визначені критерії оцінки самостійної роботи.

Ключові слова: самостійна робота студентів, професійна підготовка, освітній процес, майбутні лікарі.

УДК 371. 38 (09)

КАЛІНІЧЕНКО Надія Андріївна

доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри біології та методики її викладання
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка,
ORCID iD 0000−0002−6444−3316
kalinichenko11@ukr.net

Анотація. У статті розкриваються процеси становлення та розвитку трудової підготовки дітей у шкільних закладах України у XIX столітті. У першій половині ХІХ століття відбулися реформи, які сприяли державній монополізації шкільної справи. Прийняті документи окреслили основні ланки в системі освіти і закріпили її становий характер. У 70-80-их роках у школах вводилися необов’язкові предмети – праця, співи. Земські діячі сприяли тому, щоб школи стали для селян джерелом корисних практичних знань з домогосподараства, ремесел, агрономії, городництва, садівництва тощо. Наприкінці ХІХ століття у багатьох школах України праця викладалася як необов’язковий предмет. У Херсонській губернії та її повітах у земських школах вивчали різні ремесла. У початкових школах з видів праці майже половина відводилась на рукоділля – 45,9%, на садівництво і городництво – 23,4% та 17,4%. На такі види праці, як бджільництво і шовківництво, – відповідно 4,6% та 3,7%. На ручну працю, бондарське, столярне та швейне ремесло припадало від 2,3% до 0,5%. У декількох школах викладалося виноградарство.

Ключові слова: початкова школа, трудова підготовка, практичні знання, ремесла, домогосподараство, агрономія, городництво, садівництво.