• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

Наукові конференції ЦДУ

STEM, STEAM, STREAM-ОСВІТА І ЗМІСТОВІ ПОЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ПРЕДМЕТІВ: МОЖЛИВІСТЬ ПАРАЛЕЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ АБО ПОВНА ІНТЕГРАЦІЯ (ЗАМІНА)

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Юрженко Володимир

Розшифрування, означення термінів їх відмінності, а саме: STEM, тобто Science, Technology, Engineering, Mathematics, що перекладається з англійської мови як «природничі науки, технологія, інжиніринг, математика»; STEAM, тобто Science, Technology, Engineering, Arts, and Mathematics, – додається Arts (мистецтво), і останній, нині існуючий варіант абревіатури, пов'язаний з STEM-освітою, це STREAM, тобто Science, Technology, Reading+wRiting, Engineering, Arts, and Mathematics – додається Reading+wRiting (читання+письмо). Тобто корінна природничо-математична і техніко-технологічна освіта – STEM, розширюються змістовим полем мистецтва – STEAM, а на додаток можуть включатися і базові елементи читання та письма – STREAM. Такий підхід наразі найбільш характерний комплексному розв’язанню проблеми засвоєння навчального матеріалу.

РОЛЬ МОТИВАЦІЇ У STEM ТА НАУКОВІЙ ОСВІТІ НА ПРИКЛАДІ ЗАСТОСУВАННЯ GOOGLE LENS

Національний центр «Мала академія наук України»

Шаповалов Євгеній, Білик Жанна, Шаповалов Віктор

Підвищення мотивації учнів та студентів є важливим елементом, коли йдеться про використання сучасних інформаційних засобів. Підвищення мотивації значною мірою залежить від багатьох факторів. У цьому контексті життєво важливу роль відіграє ситуаційний інтерес. Ситуаційний інтерес, у свою чергу, поділяється на підтримуваний SI та тригерний SI [1].

Детальніше

ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОВИ АРХІТЕКТОРА

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Чаєнкова Оксана

Мову архітекторів з одного боку можна віднести до професійної мови інженерів-будівельників, а з іншого – це мова митців. Численні дослідження професійної мови архітекторів довели, що для неї характерні такі особливості: 1) вона є значною мірою міждисциплінарною, отже, її словник містить лексику суміжних областей знань; 2) використовує багато слів та понять з мови повсякденного спілкування; 3) порівняно з іншими професійними мовами менш стандартизована.  Аналізуючи специфічні особливості мови архітектора, у професійній мові очолює список за частотою вживання іменник «проєкт», а замикає «реалізація». Детальний наліз використаних займенників показує, що архітектори не забувають зайвий раз згадати «свій» проєкт і розповісти про «своє» бачення. У цій спробі зробити щось «своє», архітектори прагнуть бути несхожими та «іншими». Хоча варто відзначити, що слово «наш» все-таки превалює над «мій», що каже про хорошу командну культуру. В світі реалізують «великі» та «важливі» проекти «сучасної» та «цікавої» архітектури. Дієслова, як не дивно, не домінують за частотою вживання. Слово «каже» займає чільну позицію. Судячи з того, скільки «може», «робить» і «працює» архітектор, свідчить про те, що професія архітектора – це безперервна праця, і всі сили спрямовані на те, щоб реалізовувати свої ідеї.

ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

Луцький національний технічний університет

Федонюк Віталіна, Федонюк Микола

У зв’язку з широким впровадженням у наше життя інтернету та віртуальних технологій, серед яких і електронні карти, прикладні картографічні сервіси, в останні десятиліття кардинально змінилися підходи до викладання картографічних наук у закладах вищої освіти [1], [3]. Доступність картографічних онлайн-сервісів для широкого загалу користувачів, що найчастіше не володіють грунтовними знаннями у сфері картографії, топографії чи геодезії, створювало ілюзію, що працювати з картою вміють всі, навіть люди без спеціальної підготовки. Тому часто серед викладачів дисциплін картографічного циклу є суперечки щодо доцільності вивчення «класичної» топографії для фахівців – не картографів і не військових. Вміння працювати з паперовою топографічною картою для майбутнього еколога, інженера чи будівельника видавалося неважливим, дехто називав такі навички мало не архаїзмом.

РОЛЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ВИВЧЕННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Ткаченко Ігор, Краснобокий Юрій

Системний підхід сприяє тому, що кожна наука почала розглядати в якості свого предмета вивчення системи певного визначеного типу, які знаходяться у взаємодії з іншими системами. Згідно такого нового підходу, світ почав уявлятися у вигляді величезної множини систем найрізноманітнішого конкретного змісту і спільності, об’єднаних у єдине ціле – Всесвіт. Чинниками модернізації, а тим паче кардинального реформування системи освіти, на нашу думку, можуть бути: нові відкриття у різних наукових галузях, що вимагають перегляду номенклатури і змісту навчальних дисциплін, які є формою імплементації відповідних наук у процесі їх вивчення в закладах освіти; створення нових виробництв, що використовують новітні технології, а, отже, й вимагають підготовки відповідних фахівців; накопичення значних обсягів нової інформації про навколишній світ (Всесвіт), що змушує до перегляду попередніх світоглядних парадигм у рамках наукової картини світу і відображення цих змін в освітньому процесі тощо. Це те, що у системному підході називається «зворотним зв’язком» системи із зовнішнім середовищем.

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись