• 9:07:07, Ольга Плахотнік, Київ(Україна)

    Шановні колеги, доброго ранку. Вітаю Вас з початком конференції. Бажаю плідної праці, наснаги, творчих здобутків. З повагою Ольга Плахотнік

  • 9:09:16, Олександр Безносюк, Київ(Україна)

    Доброго дня! Бажаю плідної роботи.

  • 11:10:11, Олена Нікітіна, Кіровоград (Україна)

    Впровадження компетентнісного підходу у загальноосвітній школі, зокрема при підготовці молодших школярів, є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту та якості освіти. Роль педагога полягає у тому, щоб раціонально організувати навчальну діяльність учнів, з метою формування у них ключової компетентності «уміння вчитися». Сучасний урок, особливо в контексті компетентнісного підходу, змінює традиційні підходи до організації навчального процесу. Все більшої актуальності набувають впровадження інноваційних, інтерактивних технологій навчання, встановлення суб’єкт-суб’єктних стосунків в процесі оволодіння новими знаннями. Виникає потреба розвитку самоконтрольної та самооцінної діяльності учнів, яка передбачає формування рефлексивної діяльності учнів початкової школи. У процесі модернізації початкової освіти, запровадження в ній компетентнісного підходу відбувається методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них ключових компетентностей, з метою підготовки їх до подальшого життя, становлення їх особистості та можливості і бажання навчатися впродовж життя.

  • 14:48:50, Олена Подволоцька, Кіровоград (Україна)

    Педагогічне значення уроків образотворчого мистецтва недостатньо розкрито в сучасній освіті, де недооцінюється їх вплив на формування та розвиток просторового мислення у школярів. Створення та оперування просторовими образами спирається на складну систему знань просторових закономірностей і відношень, що формується в процесі вирішення різноманітних задач на уроках образотворчого мистецтва, та залежить від організації навчального процесу. Отже, формування просторового мислення у школярів залежить від готовності майбутніх вчителів до розвитку просторового мислення на уроках образотворчого мистецтва.
    Ми вважаємо за необхідне привернути увагу до проблеми навчання, що забезпечує розумовий розвиток. Підкреслити, що заняття з образотворчого мистецтва не несуть тільки вузькоспеціальний характер, а здатні формувати просторове мислення, що сприятиме позитивному впливу на загально учбову діяльність школярів.

  • 15:12:04, Ольга Яковлєва, Кіровоград (Україна)

    Матеріал, представлений у статті «Ефективність засобів наочності при формуванні просторових уявлень та просторового бачення» Подволоцької Олени Станіславівни, актуальний не тільки в образотворчому мистецтві, а й під час викладання фізики. Оскільки зрозуміти цей предмет без розвиненого просторового мислення майже неможливо. Особливого значення використання наочності, набуває у сфері професійно-технічного навчання, вважаючи на низький рівень знань, з яким учні приходять навчатися до ПТНЗ. Дякую за цікавий матеріал!

  • 17:52:15, Ольга Дацків, Тернопіль (Україна)

    З великою цікавістю прочитала статтю Аліни Долини про особливості використання мультимедійного комп’ютерного курсу для удосконалення фонетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Авторка пропонує алгоритм роботи із створеною нею програмою та наводить вичерпні рекомендації щодо її використання у процесі самостійної позааудиторної роботи студентів. Матеріал є надзвичайно актуальним з огляду на збільшення обсягу годин на самостійну роботу студентів у ВНЗ України. Дякую авторці статті.

  • 18:44:46, Ольга Плахотник, Київ (Україна)

    Цілеспрямоване входження України у світову спільноту модернізації міжнародного порядку в контексті визначених пріоритетів майбутнього світоустрою вимагає від організаторів (менеджерів) вищої освіти поетапно реалізовувати складові наявної мегасистеми цілісного освітнього простору, де виразною ознакою її змісту є розбудова на компетентнісно-орієнтованій основі, що зумовлено кількома причинами:
    по-перше, переходом світової спільноти до інформаційного суспільства, де пріоритетним вважається не просте накопичення студентами знань та предметних умінь і навичок (мета так званої „знаннєвої педагогіки"), а й формування уміння вчитися, оволодіння навичками пошуку інформації, здатності до самонавчання упродовж життя, де ці новоутворення стають визначальною сферою професійної діяльності людини ;
    по-друге, упровадженням моделі особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу як оновленої парадигми освіти, яка передбачає визнання студента суб'єктом цього процесу, носієм двох груп якостей через уміння навчатися та бажанням вчитися, що можливе за умови, з одного боку, оволодінням ним продуктивними (загальнонавчальними) уміннями і навичками та розгорнутою рефлексією, а з іншого - сформованістю позитивного емоційно-ціннісного ставлення як до процесу діяльності, її результату, самореалізації особистості;
    по-третє, особливою актуалізацією глобалізації усіх сфер життєдіяльності особистості і суспільства в умовах загальноцивілізаційних тенденцій сучасного світу, що вимагає від вищої школи надати молодій людині елементарних можливостей інтегруватися в різні соціуми, самовизначатися в житті, активно діяти, бути конкурентоспроможною на світовому ринку праці;
    по-четверте, необхідністю опанувати мистецтвом швидких трансформаційних змін у освітніх системах як у локальному (регіональному, національному) середовищі, так і глобальному просторі.

  • 18:46:14, Ольга Плахотник, Київ(Україна)

    Компетентнісний підхід у сфері освіти, який ґрунтується на міждисциплінарних, інтегрованих вимогах до результату освітньої діяльності, потребує подальшого наукового дослідження, оскільки він вимагає від учасників навчального і виховного процесу кардинально змінювати як мету, так і вектор змісту вищої освіти: від передачі знань і умінь предметного змісту до формування розвиненої особистості із життєвими і професійними компетентностями. Упровадження його у навчальний процес передбачає розробку нових стандартів вищої освіти (ОКХ, ОПП, навчальних планів, педагогічних технологій тощо), розширення в структурі навчальних програм міжпредметного компоненту, управадження інтегрованих навчальних дисциплін/ курсів, у яких предметні галузі співвідносяться з різними видами компетентностей.
    Аналіз наявних наукових надбань свідчить про те, що зазначена проблема вивчена аспектно; напрацьовані матеріали мають переважно прикладний характер, стосуються конкретно-методичних аспектів професійної компетентності фахівця. При пошуку основних або пріоритетних компетентностей необхідно звертатися до поняття ключових (базових) компетентностей, яке характеризує універсальні компетентності широкого спектру, що створюють основу при підготовці фахівців у контесті Болонських домовленостей для формування компетенцій більш специфічного їх застосування із врахуванням, галузі знань, напряму, спеціальності і спеціалізації .
    Обраний нами напрям дослідження знайде своє продовження у вивченні такого питання як дослідження компетентнісного підходу залежно від типу вищого навчального закладу на основі нової філософії освіти у ІІІ тисячолітті, виявленні переваг та недоліків існуючих підходів до інтерпретації пошуку моделей створення інтегрованої системи різнорівневої підготовки фахівців в сучасних умовах, виходячи з соціокультурної обумовленості освітньої політики, філософської концепції творчості як фундаментальної основи життєдіяльності людини.

Неля Глузман
(м.Євпаторія, Україна)

У статті представлена система становлення та розвитку педагогічної практики у вищих навчальних закладах України і зарубіжних країн. Встановлено, що у цілому вивчення історії розвитку педагогічної практики у вищому навчальному закладі має слабку розробленість досліджуваних питань, відсутність чітких методологічних засад її постійного реформування та модернізації.

Ключові слова: педагогічна практика, професійна підготовка вчителя, педагоги-новатори, педагогічний досвід, практичні вміння.

 

The paper presents the system of formation and development of teaching practice in higher educational institutions of Ukraine and foreign countries. It is found out that, in general, the study of the history of teaching practice in higher education hasn’t been developed enough. It is characterized by weak investigation of the main problems, lack of clear methodological basis of reformation and modernization.

Keywords: teaching practice, teacher training, teachers, innovators, teaching experience, practical skills.

Детальніше...

Плахотнік Ольга,
Безносюк Олександр

(Київ, Україна)

В статті  розглянуто компетентнісний підхід в системі вищої освіти як один із засобів підвищення професійної підготовки студентів ВНЗ.Компетентність, як і компетенція, є інтегральною характеристикою особистості, здобутими нею якостями, де узагальнюючою категорією двох понять виступає діяльність. Компетенція є сферою відношень, що існують між знанням та дією у практичній, професійній діяльності випускника ВНЗ. Без знань немає компетенції, проте не кожне знання і не в будь-якій ситуації проявляє себе як компетенція.

Ключові слова:знаннєва педагогіка; компетентнісно-орієнтоване навчання; компетентнісний підхід; компетентність; ключові компетентності предметні компетентності; професійна компетентність; педагогічна компетентність; філософські проекції трансферної моделі.

 

В статье рассмотрены компетентностный подход в системе высшего образования как одно из средств повышения профессиональной подготовки студентов вузов. Компетентность, как и компетенция, является интегральной характеристикой личности, полученными ею качествами, где обобщающей категорией двух понятий выступает деятельность. Компетенция является сферой отношений, существующих между знанием и действием в практической, профессиональной деятельности выпускника вуза. Без знаний нет компетенции, однако не каждое знание и не в любой ситуации проявляет себя как компетенция.

Ключевые слова:знаниевой педагогика; компетентностно-ориентированное обучение; компетентностный подход; компетентность; ключевые компетентности предметные компетентности профессиональная компетентность, педагогическая компетентность; философские проекции трансферной модели.

 

The paper considers competence approach in higher education as a means of improving training oftheuniversity students. Competence is an integral characteristic of the individualanditsqualities, where the unitingcategoryoftwo concepts is the activity. Competence is the sphere of relations that exist between knowledge and action in practical, professional activity of graduates. Without knowledge there is no competence, but not all knowledge and not in every situation manifests itself as a competence.

Keywords:knowledge training, education, competence-oriented education, competence approach, competence, core competence substantive competence, professional competence, pedagogical competence, philosophical projection of a transfer model.

Детальніше...

Мария Тенева,
Веселина Иванова

(Стара Загора, Р България)

Статията поставя акцент върху преносимите умения,формирани в условията на университетско образование,разбирани като личностно и социално значим факторза успешно ориентиране, адаптиране и професионално реализиране на бъдещия учител. Проведено е анкетно проучване със студенти от ІІІ-ти и ІV-ти курс, специалност Предучилищна и начална училищна педагогика в Тракийски университет, град Стара Загора. Настоящото изложение представя ранжираните от анкетираните по значимост ключови професионални компетенции (по Европейската квалификационна рамка) и формите на извънаудиторна заетост, откроени от тях като влияещи с най-висока степен върху развиването им.

Ключови думи: студенти педагози, ключови компетенции за учене през целия живот, извънаудиторни форми на обучение

 

The article focuses on the transferable skills, formed in the conditions of university education, understood as a personal and socially significant factor for successful orientation, adaptation and professional realization of future teachers. A survey with third and fourth year students majoring in Pre-School Education is conducted at Trakia University, Stara Zagora. The current exposition presents an ordering by relevance of key professional competences (based on the European qualification framework) and the forms of out-of-class activities having an impact on their development. 

Keywords: students, educators, key competences for lifelong learning, out-of-class training.

Детальніше...

Валентина Нечипоренко
(Запоріжжя, Україна)

У статті описано виховну систему Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, визначено її основні компоненти, розкрито особливості її становлення та функціонування.

Ключові слова:виховна система, виховний простір, виховний процес.

 

The article describes the educational system of Khortytskyi National Educational Rehabilitation Multidisciplinary Center; it reveals its principal components, the peculiarities of its formation and operation.

Key words:educational system, educational space, educational process.

Детальніше...