Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)

Галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка

Спеціальність: 014 Середня освіта (Фізична культура)

Освітньо-професійна програма: Середня освіта (Фізична культура) та методика спортивно-масової роботи

 

1. ЦИКЛ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

1.1. Нормативні дисципліни

01СГ ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

Мета курсу «Історія та культура України»: поглибити знання з історії та культури України; показати самобутність українського народу, його історії та культури; сформувати у студентів бачення історії України та сприйняття її культури, як невід’ємної складової світового історичного процесу та світової культурної спадщини.

Вивчення історії та культури України у вищому навчальному закладі не є повторенням питань, пов’язаних з історією та культурою нашої держави, що вивчалися у школі на уроках з історії України, а становить принципово нову дисципліну, яка розглядає низку теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з історією формування території сучасної України, з історією становлення українського народу, з історією державотворчих процесів на українських землях, з формуванням самобутньої і неповторної вітчизняної культури.

Поставлена мета обумовлює наступні завдання:

– проаналізувати етнічні й державотворчі процеси на території України та визначити умови формування та розвитку вітчизняної культури, як самобутньої культури українців;

– формувати уявлення про вітчизняну історію і культуру, як частину всесвітнього історичного та культурного процесу;

– розвивати навики дослідницької роботи з джерелами та об’єктивного аналізу історичних фактів;

– виховувати патріотичні почуття та шанобливе ставлення до історії України, її історичних постатей та діячів культури.

Курс «Історія та культура України» тісно пов’язаний з навчальними дисциплінами “Історія української культури», «Історія української державності», «Історія держави та права України».

Закінчивши вивчення курсу, студенти повинні знати:

– сучасні методи історичного пізнання;

– історичний термінологічно-понятійний апарат;

– історію державотворчого шляху сучасної держави Україна;

– знакові для України і світу пам’ятки культури;

– знакові дати та події в історії та культурі України;

– знакові персоналії в історії та культурі України.

Вміти:

– самостійно поглиблювати знання в рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової – інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації;

– систематизувати й аналізувати джерельний матеріал курсу;

– узагальнювати фактичний матеріал, набутий у ході лекцій та під час самостійного опрацювання літератури до курсу;

– робити самостійні науково-обґрунтовані висновки з вивченої теми;

– користуватися картографічними та іншими допоміжними матеріалами;

– використовувати практичні навички, готувати доповіді, проводити наукові дискусії з актуальних питань історії та культури України.

Форма підсумкового контролю – екзамен

 

02СГ УКРАЇНСЬКА МОВА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Мета курсу полягає у формуванні комунікативної компетентності студентів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.

Завдання:

– сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

– забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;

– виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

– розвивати творче мислення студентів;

– виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

– сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– норми сучасної української літературної мови;

– правила роботи з фаховим текстом;

– основні вимоги до ведення ділової документації;

– правила ведення переговорів, нарад, зборів, співбесід;

– норми етикету тощо;

вміти: правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності;

– сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів;

– скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;

– складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку;

– послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

 

03СГ ФІЛОСОФІЯ

Мета курсу філософії передбачає не лише формування певного об’єму знань, а й головним чином – формування конструктивного мислення.

Мислення, що спирається на вироблені в європейській філософській традиції принципи, умовно може бути представлене як «філософське», однак по своїй суті воно є конструктивно-логічним. Отже, необхідно прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити в студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення; роз’яснювати причини підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення міжіндивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.

Сформульована вище мета, визначає завдання курсу:

– розуміння предмета філософії й специфіки філософського знання; усвідомлення ролі філософії в формуванні конструктивного типу мислення;

– створення спільного уявлення про сфери філософського знання (онтологію, гносеологію, аксіологію; натурфілософію, соціальну філософію, філософську антропологію, логіку);

– знайомство з основними філософськими традиціями (індійською, китайською та середземноморською) та важливішими етапами розвитку європейської філософії (основними філософськими концепціями):

– вивчення фрагментів класичних філософських текстів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати – основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань; видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; значення основних філософських термінів; особливості релігійного світосприйняття; суттєві особливості та функції етичних цінностей; предмет філософії та її проблематику;

вміти – співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; порівнювати частково – наукові та філософські знання певних проблем; опрацьовувати філософські тексти; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки й діалектики для аналізу певних інтелектуальних утворень.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

04 СГ ІНОЗЕМНА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Мета курсу полягає у формуванні іншомовних умінь студентів для застосування їх у вирішенні професійних завдань та в повсякденному житті.

Предмет вивчення: обсяг лексики та граматики іноземної мови, знання яких надає студентам можливість здійснювати  усно-мовленнєве спілкування в соціально-побутовій, соціально-культурній та професійних сферах та одержувати інформацію з іноземних письмових та усних джерел.

Мета курсу:

1. Практична: формувати в студентів комунікативну, лінгвістичну й соціокультурну компетенції.

2. Когнітивна: формувати в студентів когнітивну компетенцію у взаємозв’язку з іншими видами компетенцій.

3. Емоційно-розвиваюча: розвивати мовні, інтелектуальні й пізнавальні здібності; формувати в студентів позитивне ставлення до оволодіння як мовою, так і культурою англомовного світу, готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; утворювати бажання до подальшого самовдосконалення в галузі володіння англійською мовою.

4. Освітня: формувати усвідомлення функцій іноземної мови в навчальному процесі та в суспільстві; подавати знання про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається; розвивати уміння використовувати в разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, посібником, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо); розкривати в студентів здатність до самооцінки і самовдосконалення.

5. Професійна: формувати в студентів професійну компетенцію шляхом ознайомлення їх із різними методами та прийомами навчання іноземної мови, залучення до виконання професійно орієнтованих завдань.

6. Виховна: виховувати в студентів почуття самосвідомості; формувати вміння міжособистісного спілкування; розвивати позитивне ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя; подавати розуміння важливості оволодіння іноземною мовою й потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Завдання:

1. Оволодіти навичками вимови іноземної мови.

2. Опанувати передбачені програмою граматичні навички та уміння.

3. Збагатити активний і пасивний лексичні запаси з тем, передбачених робочою програмою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1) лексичний матеріал в обсязі навчальної програми курсу;

2) граматичний матеріал в обсязі навчальної програми курсу;

3) правила міжособистісної та міжкультурної комунікації;

вміти:

1) здійснювати усно-мовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах) у межах лексичного мінімуму та тематики, передбачених навчальною програмою, використовуючи засвоєний граматичний матеріал;

2) висловлюватися в письмовій формі (написання творів, листів, заповнення бланків, складання текстів презентацій і т. ін.) в обсязі тематики курсу, використовуючи засвоєний граматичний матеріал;

3) розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

4) читати й розуміти іншомовні автентичні тексти різних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

 

05СГ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

Мета курсу полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях, забезпечення ефективного управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності) та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду.

Завдання: 1) вивчення основних характеристик навколишнього та виробничого середовища, виявлення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя, довкілля від небезпек; 2) опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику; 3) набуття майбутніми педагогами компетенцій ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1) умови безпечного функціонування природних та техногенних систем;

2) принципи сучасної методології кількісної оцінки природних та техногенних небезпек, їх аналіз та керування ризиками; 3) чинники негативного впливу на довкілля та людину; 4) характеристики, класифікації і нормування шкідливих та небезпечних факторів; 5) вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки; 6) основні принципи індивідуальної та колективної безпеки; 7) основні положення законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці; 8) порядок дослідження виробничого травматизму; 9) причини електротравм;

вміти: 1) аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; 2) запобігати надзвичайним ситуаціям і організовувати усунення їх негативних наслідків; 3) ідентифікувати тип ситуації та оцінювати рівень небезпеки; 4) організувати розслідування нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві; 5) визначити вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці в межах функціональних обов’язків фахівця; 6) визначити вимоги щодо навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці з урахуванням їх функціональних обов’язків; 7) проводити інструктажі і навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Дисципліна спрямована на формування спеціалізованої за профілем життєдіяльності та здоров’язберігаючої й загальнонаукової компетентностей.

Форма підсумкового контролю –залік.

 

06СГ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Мета курсу формування у студентів системи знань, умінь та практичних навичок, що необхідні для ефективного використання засобів сучасних інформаційних технологій у навчальній та майбутній професійній діяльності; вдосконалення навичок роботи з програмними продуктами для ведення документообігу, комунікації; поглиблення знань щодо способів опрацювання даних, їхнього графічного оформлення; забезпечення оволодіння студентами основними засобами інформаційно-комунікаційних технологій, можливими напрямками їх використання.

Завдання: оволодіння системною сукупністю знань і вмінь, що містить практичні навички роботи за комп’ютером, розуміння і знання загальних принципів його побудови та функціонування, вміння використовувати сучасні програмні засоби загального призначення (текстові та графічні редактори, електронні таблиці); формування у студентів цілісного погляду на сучасні інформаційно-комунікаційні технології, розуміння їх можливостей та способів використання для вирішення педагогічних завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– поняття про інформаційні технології та їх роль у сучасному світі;

– побудову та основні технічні характеристики пристроїв апаратної частини сучасного комп’ютера;

– технологію підготовки фахового графічного матеріалу;

– основні поняття та принципи архівування даних;

– технологію використання текстового і табличного процесорів, системи створення презентацій;

– організаційні основи щодо роботи в мережі Інтернет.

Вміти:

– накопичувати та опрацьовувати інформацію з використанням сучасних інформаційних технологій;

– використовувати веб-технології у навчальному процесі;

– застосовувати текстовий процесор для ведення документообігу, оформлення табличного матеріалу;

– виконувати редагування даних у табличному процесорі, використовувати формули для їх опрацювання;

– проводити аналіз даних у середовищі табличного процесора, використовувати основні функції, здійснювати побудову діаграм, проводити сортування та фільтрацію даних, проміжні підсумки, формувати зведені таблиці та працювати з ними.

– створювати презентації відповідно до вимог щодо структури, змісту й оформлення презентації.

Форма підсумкового контролю – залік

 

07 СГ ІНОЗЕМНА МОВА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ І СПОРТІ

Навчальна дисципліна «Іноземна мова у фізичному вихованні і спорті» спрямована на оволодіння студентами професійною іноземною мовою як засобом спілкування у професійному середовищі, подальший розвиток комунікативних здібностей студента, логічного мислення, формування соціальної активності у професійній комунікативній взаємодії, у тому числі і з іноземними колегами/партнерами. Програма дисципліни передбачає роботу з текстами професійної і загальної тематики, виконання вправ

Метою курсу є сприяння формування професійно-орієнтованої компетенції в усному та писемному англійському мовленні, що здійснюється в межах ситуативного професійного контенту, практичне оволодіння професійною іноземною мовою для підготовки студента до спілкування у професійному середовищі, у тому числі, і з іноземними колегами, а також для складання іспитів з іноземної мови.

Завдання дисципліни: - поповнити словниковий запас загальновживаної і спеціальної (термінологічної) професійної лексики, - розвинути усні та письмові комунікативні навички, - навчити роботі з фаховими текстами, у тому числі, і для підготовки до здачі іспитів з іноземної мови.

У результаті вивчення дисципліни студент має оволодіти такими програмними компетентностями:

– володіти навичками вживання граматичних форм та професійної лексики;

– читати та перекладати професійну літературу з метою передачі інформації рідною та іноземною мовами;

уміти вилучати фактичну інформацію з англомовних текстів професійної тематики; здійснювати усне та писемне спілкування з професійної тематики, використовувати передбачений програмою граматичний та лексичний матеріал, читати й перекладати іншомовні автентичні тексти з професійної та загальної тематики.

 

01 ПН АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ З ОСНОВАМИ СПОРТИВНОЇ МОРФОЛОГІЇ

Мета курсу: ознайомлення студентів з основами анатомії людини та спортивної морфології, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен знати не тільки знати будову тіла людини, але й володіти навичками застосування анатомічного аналізу роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату, оцінки стану всіх органів і систем організму, усвідомлювати специфіку анатомічної основи рухів і положень тіла людини (співвідношення його частин, їх взаєморозташування), розглядати анатомічну характеристику рухів і положень тіла у зв’язку з потребами спортивної, професійної, педагогічної, побутової і інших видів практичної діяльності. Ці знання необхідні для вдосконалення спортивної техніки, вирішення завдань ергономіки (раціональнішого, з урахуванням можливостей людини планування тренувального процесу), ергономічного обґрунтування питань успішної розробки нових тренажерних пристроїв в спорті і тому подібне. Розглядаючи з позицій анатомії яке-небудь положення або рух тіла, необхідно добре знати техніку виконання і чітко уявляти собі цільову спрямованість даної вправи.

Завдання:

– закласти базові знання, навички та вміння щодо будови тіла людини (будови скелету, м’язів, внутрішніх органів, системи аналізаторів, нервової системи);

– ознайомлення з видами клітин та тканин організму людини;

– ознайомлення студентів з сукупністю термінів, якими визначають органи, тканини та інші структурні компоненти організму в межах науки анатомії;

– ознайомлення студентів з понятійним апаратом, який відображає анатомічна номенклатура;

– вивчення площин, вісей та ліній тіла людини;

– складання морфологічної характеристики опорно-рухового апарату у зв’язку з особливостями рухової діяльності

– закріплення самостійного виконання студентами анатомічного аналізу роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату за елементами з виду спорту;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: будову тіла людини (будову скелету, м’язів, внутрішніх органів, системи аналізаторів, нервової системи); площини, вісі та лінії тіла людини; анатомічну номенклатуру, понятійний апарат;

вміти: використовувати анатомічну термінологію та номенклатуру, робити анатомічний аналіз роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

02 ПН БІОХІМІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

Мета курсу: у професійній підготовці фахівців з фізичної культури предмет повинен зайняти чільне місце, що дозволить значно розширити і поглибити їх загально-біологічний і методичний рівень, озброїти знаннями закономірностей явищ і процесів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живої матерії. Знання з біохімії допоможуть студентам усвідомити і зрозуміти сутність біохімічних перетворень органічних речовин і енергії в організмі людини, їх пристосування до тих умов навколишнього середовища, які склалися. Біохімія як навчальна і наукова дисципліна має бути основою для опанування студентами дисциплін медико-біологічного циклу і забезпечити їх природничо-наукову, загально-біологічну і методичну підготовку.

Завдання курсу: поглиблення та розширення загальнотеоретичних, біологічної і методичної підготовки студентів; забезпечення знань про вміст, склад, структуру і функції речовин, які входять до складу організму людини, сутність біохімічних перетворень цих речовин і енергії в живому організмі, їх пристосування до тих умов навколишнього середовища, які склалися; вироблення навичок і вмінь свідомого використання отриманих знань з біохімії в практичній діяльності; підготовка студентів до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності біохімічних змін в організмі у стані спокою та підчас виконання фізичних навантажень;

вміти: визначати досліджувати фізико-хімічні властивості речовин; проводити лабораторні дослідження з рідинами людського організму у стані спокою та до і після стандартних і максимальних фізичних навантажень; аналізувати вплив різних фізичних навантажень на біохімічні зміни в організмі людини.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

03 ПН ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту знань про фізіологію м’язової діяльності, розкрити фізіологічну сутність спортивної діяльності та тренованості організму, його функціональні можливості, які можуть і повинні бути реалізовані у процесі цілеспрямованого фізичного виховання. У системі професійної підготовки фахівців нової генерації в галузі фізичної культури предмет займає суттєве місце, сприяє формуванню фізіологічного способу мислення, глибокого розуміння механізмів адаптації організму до фізичних навантажень, регуляції фізіологічних функцій з позицій теорії функціональних систем П.К.Анохіна, системно-структурного підходу. Системний підхід до вивчення фізіологічних процесів під час адаптації, принципи зворотних зв’язків значно підвищать ефективність навчально-тренувального процесу та дозволять розглядати організм людини, як систему, що саморегулюється та самоорганізується.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– надати кількісну характеристику фізіологічних реакцій окремих систем і всього організму для різних видів спорту;

– сприяти розширенню уявлення про фізіологічні реакції організму під час спортивної діяльності;

– розкрити особливості пристосування організму спортсмена до різних умов зовнішнього середовища;

- планувати тренувальні навантаження в ході підготовки спортсменів до змагань в різних умовах зовнішнього середовища;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: фізіологічні закономірності реакцій систем організму на фізичні навантаження, закономірності втоми та відновлення; фізіологічні особливості груп видів спорту; фізіологічну класифікацію спортивних вправ; закономірності підвищення функціональних можливостей організму під час занять спортом; особливості впливу кліматичних умов на організм спортсмена; вікові фізіологічні особливості спортсменів.

вміти: використовувати фізіологічні закономірності адаптації в плануванні та управлінні навчально-тренувальним процесом; застосовувати тести та критерії для оцінки функціональної підготовленості спортсменів; володіти методиками контролю за функціональним станом організму; коригувати тренувальний процес відповідно до фізіологічних показників.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

04 ПН ГІГІЄНА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

Мета і завдання курсу: надання майбутнім учителям фізичної культури знань про гігієнічні вимоги до занять фізичною культурою та спортом, гігієнічне значення окремих форм фізичного виховання, нормативів до рівня рухової активності та дозування фізичних навантажень; у галузі профілактичної медицини і здорового способу життя та формування у студентів відповідної професійної компетентності й розвиток професійних якостей фахівця у сфері фізичної культури спорту.

Завдання вивчення дисципліни:

– вивчення теоретичних відомостей про сучасні наукові дослідження та важливі проблеми в галузі загальної гігієни та гігієни фізичного виховання і спорту;

– обґрунтування гігієнічних вимог і нормативів, необхідних у роботі вчителя фізичної культури з метою створення оптимальних умов навчання та тренування;

– наукове обґрунтування гігієнічних заходів необхідних для збереження індивідуального здоров’я;

– розкриття закономірностей та механізмів впливу чинників навколишнього середовища на організм людини;

– оволодіння методами особистої гігієни, гігієни харчування;

– оволодіння відомостями про гігієнічну характеристику спортивного одягу, взуття; умовами спортивної діяльності;

– розширення уявлення про значення вікових особливостей організму на нормування фізичних навантажень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– основи наукових досліджень у галузі гігієнічних знань;

– особливості впливу чинників навколишнього середовища на організм людини;

– особливості впливу води на організм людини;

– основи шкільної гігієни;

– гігієнічні основи організації навчальної роботи в школі;

– гігієнічні основи раціонального харчування;

– гігієнічні вимоги до раціонального режиму дня учнів;

– заходи профілактики інфекційних захворювань;

– гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування фізичних навантажень при тренуванні учнів;

– витоки і еволюцію формування теорії спортивного тренування, медико-біологічні та психологічні основи і технологію фізичного виховання представників різних вікових груп, санітарно-гігієнічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту;

– основи гігієни спортивних споруд;

– гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів в окремих видах спорту;

– гігієнічні основи фізичного виховання школярів;

– засоби відновлення фізичної працездатності;

– особливості фізичного розвитку школярів;

– гігієнічні основи загартовування;

– біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

– володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

– визначати і оцінювати фізичні параметри повітряного середовища;

– визначати і оцінювати параметри повітряного режиму приміщень;

– визначати і оцінювати штучний і природний світлові режими приміщень;

– володіти методиками визначення якості води;

– володіти методиками визначення фізичного розвитку школярів;

– оцінювати фізичні дані методами індексів, пропорцій, кореляції, стандартів, антропометричного профілю, номограм;

– проводити профілактичні заходи щодо інфекційних захворювань;

– визначати добові витрати енергії;

– давати гігієнічну оцінку добовому раціону харчування школярів;

– складати добовий раціон харчування школяра;

– проводити санітарно-гігієнічне обстеження ігрових майданчиків і спортивного залу;

– розрахунковим методом оцінити фізичну, розумову працездатність;

– складати санітарно-гігієнічну оцінку залів для проведення тренувань;

– складати санітарно-гігієнічну оцінку уроку фізичної культури у школі;

Форма підсумкового контролю – екзамен

 

05ПН БІОМЕХАНІКА

Мета курсу – аналізувати техніку й тактику рухів, отримають уявлення про основи моделювання та оптимізацію фізичних і спортивних вправ, ознайомлюються з методикою використання біомеханічних методів і тренажерів на практиці.

Завдання курсу:

– ознайомити студентів з біомеханічними основами техніки рухових дій і тактики рухової діяльності;

– озброїти студентів теоретичними знаннями й практичними навичками, необхідними для науково обґрунтованого планування навчально-тренувального процесу з фізичного виховання різних категорій людей.

Загальноосвітнє і виховне значення курсу біомеханіки полягає в тому, що він допомагає формувати світогляд майбутніх фахівців з фізичної культури, оволодіти основами системного підходу до аналізу складних явищ і процесів, виробляє певний стиль мислення.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

– закономірності виявлення рухової функції людини;

– основи теорії біомеханічних вимірювань, біомеханічний аналіз та дидактика рухових дій.

Уміти: використовувати теоретичні знання з біомеханіки при складанні педагогічних програм навчання, удосконалення рухових дій та використання ТЗН і тренажерів у різних умовах.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

06 ПН ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Мета курсу: ознайомлення студентів з основами лікувальної фізичної культури, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен не тільки володіти навичками застосування комплексу вправ з лікувальної гімнастики, але й розуміти його оздоровчий та лікувальний вплив, знати специфіку перебігу хвороби й механізм дії вправ на органи та системи цілісного організму.

Завдання:

– закласти базові знання, навички та вміння щодо основ лікувальної фізкультури (клініко-фізіологічне обґрунтування лікувального застосування фізичних вправ, показання і протипоказання для призначення ЛФК, засоби ЛФК, форми і методи ЛФК, рухові режими);

– ознайомлення студентів з особливостями ЛФК в клініці внутрішніх захворювань та в травматології;

– ознайомлення студентів з пасивним, пасивно-активним та активним виконанням фізичних вправ лікувальної гімнастики;

– вивчення правил застосування полегшених вихідних положень під час виконання вправ з лікувальної гімнастики;

– розучування комплексів вправ з ЛФК;

– закріплення самостійного виконання студентами комплексів вправ з ЛФК (з коментарем);

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основи лікувальної фізкультури, механізм впливу фізичних вправ з лікувальної метою на організм людини, основні форми, методи і засоби ЛФК, рухові режими;

вміти: використовувати різні види фізичних вправ в комплексах лікувальної гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики, дихальної гімнастики та інших форм ЛФК в клініці внутрішніх захворювань і в травматології.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

01 ФП УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Мета і завдання курсу: метою дисципліни «Управління у сфері фізичного виховання» є формування у студентів системи знань, навиків і умінь з організації і управління у галузі фізичного виховання та спорту, що є необхідним елементом становлення фахівця.

Завдання:

– навчання студентів теоретичних основ сучасного управління в спорті і фізичному вихованні;

– навчання методам планування і організації фізкультурно-спортивних заходів;

– наближення змісту навчання в університеті до запитів майбутньої практичної діяльності студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: організаційну структуру і особливості функціонування сфери фізичного виховання в Україні, основи регламентування діяльності та кадрове забезпечення сфери фізичного виховання, історію відродження, розвитку та сучасний стан міжнародного спортивного руху.

вміти: аналізувати основні нормативно-правові документи міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; застосовувати знання з основ управлінської діяльності фахівця сфери фізичного виховання у практичній діяльності.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

07 ФП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Мета навчальної дисципліни: забезпечення формування професійних і методичних компетенцій, щодо системи знань про роль і місце фізичного виховання в житті людини і суспільства, особливості і загальні закономірності їх функціонування й розвитку.

Завдання вивчення дисципліни:

– узагальнення практичного досвіду, осмислення сутності фізичного виховання, закономірностей його розвитку й функціонування;

– озброєння студентів глибокими та міцними знаннями в області фізичної культури;

– опанування знаннями застосування засобів, методів для розвитку життєво важливих рухових умінь та навичок, які дозволять підготувати учнів до праці, службі в збройних силах України та інших видах діяльності;

– з’ясування основних нормативних документів в галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини;

– навчити формувати різні види документів з планування, що забезпечує процес навчання з фізичної культури в різних закладах;

– оволодіння педагогічними, здоров’язбережувальними інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвитку рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей у представників різних груп населення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності теорії і методики фізичного виховання, принципи та зміст системи фізичного виховання; наукові основи навчання фізичних вправ; наукові основи розвитку фізичних якостей; дидактичні основи фізичного виховання дітей дошкільного та шкільного віку, учнів середніх спеціальних навчальних закладів та вищих навчальних закладів, працівників різних професій та вікових груп; методики навчання різним формам організації навчальної діяльності школярів; педагогічні вимоги до планування, організації і проведення уроку з фізичної культури; основи теорії і практики спорту;

вміти: грамотно застосовувати в практичній діяльності набуті знання; організовувати та проводити на високому рівні всі форми фізичного виховання осіб різного віку з загальною та спеціальною спрямованістю; грамотно оцінювати та дієво управляти фізичним розвитком осіб, що навчаються; організовувати спортивно-масову та фізкультурно-оздоровчу роботу; ефективно здійснювати навчальний процес в обраному виді спорту, об’єктивно контролювати та здійснювати педагогічний контроль під час проведення; розширювати і поглиблювати рівень своїх теоретичних знань в галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини; застосовувати основні закони природничо-наукових дисциплін у професійній діяльності, методи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності; проводити пошук, аналіз і оцінку інформації в галузі фізичного виховання і спорту; самостійно визначати завдання професійного і особистісного розвитку, займатися самоосвітою.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

ІI. ЦИКЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1. ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1.1. Нормативні дисципліни (психолого-педагогічний блок)

01ПП ПЕДАГОГІКА

Мета навчальної дисципліни: висвітлити теорію і практику єдиного всесвітньо-історичного педагогічного процесу, розкрити закономірності становлення школи та освіти, суспільно-історичну значущість професії педагога, озброїти студентів знаннями теоретичних основ сучасної педагогічної науки, практичними та творчими уміннями, що необхідні для ефективної організації педагогічного процесу в умовах сучасного інформаційного середовища.

Завдання вивчення дисципліни:

– засвоєння студентами головних положень історії педагогіки та сучасної педагогіки;

– здійснення цілісного аналізу теорії і практики виховання у історичному розвиткові, аналізу історико-педагогічного процесу у його єдності і різноманітності;

– формування умінь і навичок аналізу педагогічних теорій, розвиток педагогічного мислення, здатності до аналізу педагогічних явищ і процесів;

– формування педагогічної позиції щодо процесу навчання учнів;

– засвоєння форм і методів групової педагогічної діяльності;

– формування готовності до використання педагогічних умінь та навичок, передового педагогічного досвіду в практичній діяльності вчителя закладу середньої освіти.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

– основні теоретичні поняття курсу, зміст базових понять;

– зміст основних державних документів, що стосуються системи освіти в Україні взагалі;

– розуміти соціальну роль освіти у вирішенні глобальних проблем людства;

– сучасні тенденції реформування системи загальної середньої освіти;

– загальні тенденції розвитку педагогіки, освіти та виховання у конкретних історичних періодах розвитку провідних цивілізацій; педагогічні ідеї та погляди представників педагогічної думки України та світу.

– структуру та закономірності педагогічного процесу системи загальної середньої освіти;

– механізми використання особистісного потенціалу для вирішення педагогічних завдань навчання і виховання;

– елементи педагогічної техніки керування собою і педагогічним процесом в цілому;

– напрямки і засоби професійного самовдосконалення.

Студенти повинні вміти:

– оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;

– аналізувати сучасні тенденції реформування і адаптації системи загальної середньої освіти до умов життя (суспільства), що постійно змінюються;

– здійснювати порівняльний аналіз педагогічних ідей провідних педагогів минулого; працювати з історико-педагогічною літературою та першоджерелами.

– характеризувати наукові уявлення про закономірності педагогічного процесу, а також обґрунтовувати модель взаємодії «учитель-учень» в середині системи загальної середньої освіти та за її межами;

– виявляти основні складові структури педагогічної діяльності та бачити себе суб’єктом цієї діяльності;

– бачити шляхи реалізації гуманної позиції учителя в розумінні мети і завдань власної педагогічної діяльності;

– користуватися елементами педагогічної техніки щодо керування своєю власною поведінкою та системою взаємодій «учитель-учень»;

– оперувати педагогічним мисленням, бути здатним до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, реалізовувати творчий підхід до визначення педагогічних дій у нестандартних ситуаціях, уміння приймати найбільш вдалі рішення у відповідності до педагогічних закономірностей та принципів навчання і виховання;

– користуватися основними шляхами та засобами професійного самовдосконалення.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

02ПП ПСИХОЛОГІЯ

Метою вивчення курсу «Психологія» є формування у студентів системи знань про психологічні особливості людини як об’єкта педагогічної та суб’єкта учбової діяльності, розуміння ними складного психічного і духовного життя дитини, самовдосконалення і самовиховання майбутніх учителів як фахівців-професіоналів.

Завданнями курсу є:

– формувати у студентів уявлення про природу суб'єктивної реальності людини, про структуру особистості, умови функціонування і розвитку психічних процесів;

– сприяти набуванню знань майбутніх педагогів про умови і механізми розвитку дитини на різних етапах онтогенезу, про особливості створення спеціальних умов для розвитку школярів, про організацію навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки вікового розвитку учнів;

– формувати знання про фундаментальні психологічні структури, про становлення особистості в її діяльнісних, суспільних і свідомих вимірах;

– формувати уміння у майбутнього педагога проводити психологічні дослідження психічних процесів, визначати рівень розвитку особистості дитини на кожному віковому етапі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– предмет, завдання, методи психологічної науки;

– закономірності перебігу пізнавальних, емоційних, вольових психічних процесів;

– класифікації психічних явищ, особливості та властивості психічних функцій;

– психологічні особливості спілкування, міжособистісних взаємин, основи конфліктології;

– основні теорії психічного розвитку дитини;

– закономірності психічного розвитку людини від народження до періоду юності, а також особливості психічного розвитку дорослої людини;

– психологічні закономірності навчання, виховання зростаючої особистості;

– психологічні особливості педагогічної діяльності учителя.

вміти:

– застосовувати психологічні методи для вивчення психологічних особливостей людини: спостереження, психодіагностичні методи;

– самостійно опановувати психологічну літературу з тем курсу;

– пояснювати різноманітні явища у психічній реальності людини;

– аналізувати ситуацію розвитку та особливості психічного розвитку дітей у різні періоди дошкільного і шкільного життя;

– виявляти причинно-наслідкові зв’язки між поведінковими виявами школярів та особливостями соціокультурного середовища, що їх оточує;

застосовувати методи і методики для дослідження психічних особливостей людини; застосовувати знання з психологічних основ навчання і виховання у роботі зі школярами.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

2.1.2. Нормативні дисципліни (фахові)

03 ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГІМНАСТИКИ

Метою курсу дисципліни теорія і методика викладання гімнастики є формування системи спеціальних знань з історії, теорії і методики викладання гімнастики, опанування технікою основних гімнастичних вправ, набуття необхідних знань, умінь та навичок для самостійної педагогічної й організаційної роботи в загальноосвітній школі та позашкільних дитячих закладах та самодіяльному фізкультурному русі.

Завдання:

  1. Оволодіння технікою гімнастичних вправ.

  2. Формування професійних умінь і навичок проведення різних форм занять гімнастикою.

  3. Опанування практичним матеріалом і розвиток умінь його оптимального вибору для організації та проведення занять з гімнастики.

  4. Підвищення рівня розвитку основних рухових якостей.

  5. Реалізація творчих можливостей студентів у моделюванні майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– гімнастичну термінологію;

– методичні особливості викладання гімнастики;

– методику проведення загальнорозвивальних, стройових вправ та переміщень;

– правила техніки безпеки під час занять гімнастикою;

– методику розвитку рухових здібностей, технологію складання навчальних програм для засвоєння гімнастичних елементів;

– правила суддівства змагань з гімнастики.

Вміти:

– здійснювати показ вправ всіх видів гімнастичного багатоборства;

– володіти методикою навчання гімнастичним вправам;

– своєчасно виявляти і ліквідовувати помилки у технічній основі вправ;

– здійснювати страхування, самострахування та надання допомоги при виконанні вправ на гімнастичних приладах;

– упорядковувати навчальну документацію для школярів різних вікових груп;

– застосовувати основні засоби і методи підготовки спортсменів нижчих розрядів.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

 

04 ПП ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СПОРТИВНИХ ІГОР

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів базових знань з історії розвитку волейболу, баскетболу та гандболу, вивчення ними правил гри та розвиток основних умінь і навичок гри у волейбол, баскетбол та гандбол, оволодіння методикою проведення та суддівства змагань з даних видів.

Дисципліна базується на знаннях: теорії і методики фізичного виховання, медико-біологічних дисциплін, гігієни, психології, рухливих ігор, біомеханіки та ін. її вивчення має прикладний характер.

Завданнями вивчення дисципліни є:

– ознайомлення студентів з історією розвитку волейболу, баскетболу та гандболу в Україні та світі;

– ознайомитись з особливостями процесу формування рухової навички, метою та завданням початкового навчання;

– ознайомитись з основними принципами, методами та засобами оволодіння технікою гри;

– розвиток умінь і навичок гри у волейбол, баскетбол та гандбол;

– вивчити методичну послідовність навчання певному прийому в грі, техніки пересувань у нападі, техніки володіння м’ячем у нападі, техніки пересувань у захисті, техніка протидії у захисті;

– оволодіння студентами елементами технічної й тактичної майстерності;

– формування знань правил гри у волейбол, баскетбол та гандбол;

– оволодіти методикою суддівства змагань.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати: історію розвитку волейболу, баскетболу та гандболу у світі і в Україні та його роль і місце у системі фізичного виховання підростаючого покоління; основні прийоми техніки гри, основні тактичні дії гри; правила гри у волейбол баскетбол та гандбол і правила суддівства змагань;

вміти: виконувати технічні й тактичні прийоми гри у волейбол, баскетбол та гандбол; показати й аналізувати технічний прийом або тактичну дію; підбирати підготовчі, підвідні та спеціальні вправи; використовувати набуті знання й уміння у професійній діяльності; організовувати та здійснювати суддівство у волейболі, баскетболі та гандболі.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

 

05 ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР І ЗАБАВ

Мета курсу: забезпечення формування у студентів професійних компетенцій щодо методики проведення рухливих та українських народних ігор і забав в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.

Завдання вивчення дисципліни:

– формування світоглядних понять щодо витоків і еволюції виникнення і розвитку рухливих ігор і забав;

– опанування технікою виконання основних рухових дій засобами рухливих ігор;

– набуття необхідних знань, умінь і навичок в проведенні і аналізу рухливих ігор в навчальній, позакласній роботі з фізичного виховання в школі, оздоровчих таборах, за місцем мешкання;

– опанування уміннями ставити цілі, мотивувати діяльність учнів засобами рухливих ігор, організовувати і контролювати їх роботу з прийняттям на себе відповідальності за якість освітнього процесу;

– навчити використовувати гру з загальноосвітньою і виховною метою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: основні закономірності методики навчання та проведення рухливих ігор і забав у дитячих дошкільних закладах та загальноосвітній школі; педагогічні вимоги до організації і проведення рухливих ігор; шляхи реалізації теоретичних знань в практиці роботи навчальних закладів; методику формування рухових якостей; критерії оцінювання знань і умінь учнів;

вміти: визначати основні особливості проведення уроку з рухливих ігор і забав, зміст та особливості проведення занять в різних формах організації школярів, організовувати і проводити змагання з рухливих ігор і забав; здійснювати педагогічний контроль під час проведення занять з рухливих ігор; оволодівати технікою виконання та методикою навчання ігрового завдання; приймати рішення щодо профілактики травматизму та надання першої медичної допомоги; планувати навчальні заняття і складати необхідну документацію.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

06 ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

Мета курсу: забезпечення формування у майбутнього вчителя основ раціональної техніки виконання легкоатлетичних вправ, оволодіння методикою навчання техніки легкоатлетичних вправ, вивчення правил організації та проведення змагань з легкої атлетики, набуття теоретичних, методичних та організаційних знань, умінь та навичок для самостійної педагогічної діяльності.

Завдання вивчення дисципліни:

– оволодіти основами техніки виконання легкоатлетичних видів;

– опанувати методику навчання техніки шкільних видів легкої атлетики на основі логічно побудованої схеми дидактичних завдань та системи спеціально-підвідних вправ;

– засвоїти методику розвитку фізичних якостей засобами легкої атлетики;

– вивчити механізми оздоровчої дії легкоатлетичних вправ та механізми їхнього застосування з метою оздоровлення на запровадження у практику методику виховання фізичної культури особистості;

– засвоїти технологію організації, проведення та суддівства шкільних змагань з легкої атлетики, на основі сучасних діючих правил, затверджених ФЛАУ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

структуру і зміст базової програми з фізичної культури у загальноосвітньому навчальному закладі;

– принципи, засоби, методи та форми навчально-тренувальних занять з легкої атлетики;

– основи техніки і тактики легкоатлетичних вправ;

– методику навчання техніки легкоатлетичних вправ;

– методику розвитку фізичних якостей засобами легкої атлетики;

– особливості проведення навчально-тренувальних занять з легкої атлетики з учнями, які відносяться до різних медичних груп;

– правила організації та проведення спортивно-масових змагань та фізкультурно-оздоровчих заходів з легкої атлетики;

вміти:

– складати комплекси загально-розвиваючих і спеціально-підготовчих вправ, виходячи із завдань навчально-тренувального заняття з легкої атлетики;

– добирати комплекс легкоатлетичних засобів для розвитку фізичних якостей учнів залежно від їхнього віку, статі, стану здоров’я, індивідуальних особливостей та фізичної підготовленості;

– проектувати і розробляти конспекти уроків, Положення про шкільні змагання з легкої атлетики;

– організовувати і проводити навчально-тренувальні заняття з легкої атлетики із учнями загальноосвітніх закладах;

– планувати, організовувати і проводити спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи з легкої атлетики для школярів;

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

 

07 ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПЛАВАННЯ

Мета курсу: забезпечити оволодіння професійними компетентностями з теорії і методики викладання спортивного і прикладного плавання для самостійної педагогічної роботи.

Завдання вивчення дисципліни:

– ознайомити з особливостями процесу формування рухової навички у людини, метою та завданнями початкового навчання плаванню;

– ознайомити з основними принципами, методами та засобами початкового навчання плаванню, особливостями процесу комплектування навчальних груп;

– вивчити основні системи початкового навчанню плаванню, особливості їх застосування;

– вивчити етапи початкового навчання плаванню, методичні послідовності вивчення техніки окремого способу плавання, окремого елементу способу плавання, техніки спортивних способів плавання;

– вивчити методичні особливості планування та проведення навчальних занять з плавання, а також особливості організації та планування процесу початкового навчання плавання різного контингенту людей;

– оволодіти технікою спортивних і прикладних способів плавання;

– оволодіти методикою початкового навчання плаванню;

– ознайомити з прикладними способами плавання плаванню;

– ознайомити з основними принципами, методами та засобами початкового навчання прикладних способів плавання;

– вивчити основні способи транспортування потерпілого та звільнення від його захватів;

– вивчити етапи першої долікарської допомоги потерпілим на водоймах;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– теоретичні й методичні основи викладання плавання;

– зміст, форми організації і методику проведення занять з плавання;

– особливості проведення занять з різними віковими групами;

– методику початкового навчання плаванню;

– методику організації і проведення змагань;

– прийоми звільнення від захватів та транспортування потерпілого;

– теоретичні й методичні основи викладання плавання на відкритих водоймах;

– техніку спортивних і прикладних способів плавання та пірнання;

– послідовність дій при рятуванні потерпілого;

– правильне використання рятувальних засобів;

– прийоми звільнення від захватів та транспортування потерпілого;

– етапів надання першої допомоги постраждалим;

– способи долання водних перешкод;

вміти:

– показати й проаналізувати техніку виконання способів плавання;

– добирати підготовчі, підвідні та спеціальні вправи для навчання спортивних і прикладних способів плавання;

– виявляти помилки у техніці плавання та знаходити шляхи її виправлення;

– добирати завдання на урок, виходячи з навчального матеріалу;

– підготувати план-конспект уроку, провести фрагмент уроку;

– дати аналіз проведеного уроку;

– планувати роботу в оздоровчих таборах, санаторіях, домах відпочинку з різними віковими групами;

– уміти підготувати документацію для проведення змагань;

– уміти організувати і проводити водні свята;

– показати й проаналізувати техніку виконання спортивних і прикладних способів плавання;

– володіти прикладними способами плавання та різновидами пірнання;

– володіти технікою прийомів від захватів та транспортування потерпілого;

– піднімати з дна басейну важкі предмети.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

08 ПП РИТМІКА І ХОРЕОГРАФІЯ

Мета курсу: забезпечення формування елементарних основ музичної грамоти, необхідних для кваліфікованого проведення занять фізичної культури під музичний супровід; опанування технікою виконання основних рухових дій у поєднанні з музикою; набуття необхідних знань, умінь і навичок в проведенні вправ і складанні комбінацій, відповідно змісту музичного твору.

Завдання вивчення дисципліни:

– інтеграційно-цілісно осмислювати сукупність компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури;

– виявляти її фундаментальні основи формування здорового способу життя, вірної постави, уміння поєднувати рухи з музикою, формувати почуття ритму;

– формувати культуру рухів, базову основу до занять фізичною культурою (гімнастикою).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності музично-ритмічного виховання у дитячих дошкільних закладах та загальноосвітній школі; сучасний стан та перспективи розвитку ритмічної гімнастики та аеробіки.

Вміти: визначати основні особливості проведення уроку ритміки і хореографії, зміст та особливості методики викладання ритмічної гімнастики для ДДЗ та учнів ЗОШ, зміст методики формування вірної постави; здійснювати педагогічний контроль під час проведення занять з ритміки і хореографії; оволодівати технікою виконання та методикою навчання танцювальних елементів; забезпечувати місця та безпеку проведення занять з ритміки і хореографії організовувати та проводити культурно-спортивних заходів.

Форма підсумкового контролю – залік.

 

09 ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ТУРИЗМУ

Мета курсу: ознайомлення студентів з основними засадами краєзнавчо-туристичної діяльності; формування у студентів системи знань, навиків і умінь з організації та проведення туристських подорожей і змагань.

Завдання вивчення дисципліни:

– опанування студентами теоретичними основами підготовки туристських подорожей і змагань;

– формування спеціальних практичних знань, умінь і навичок, потрібних для успішної організації та проведення туристських подорожей і змагань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– загальнонаукові основи туристично-краєзнавчої діяльності;

– основні поняття та принципи туристично-краєзнавчої діяльності;

– методику організації та проведення туристських подорожей і змагань;

– етапи туристських змагань;

– туристські вміння і навички;

вміти:

– організовувати і проводити змагання з туризму;

– підготовити та провести туристську подорож;

– організовувати і проводити змагання зі спортивного орієнтування.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

10 ПП ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНО-МАСОВОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ

Мета курсу: формування у студентів професійних, організаційних, педагогічних, методичних знань, умінь і навичок необхідних у спортивно-масовій та фізкультурно-оздоровчій діяльності; ознайомлення студентів з методикою організації спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи з різними верствами населення.

Завдання вивчення дисципліни:

– озброїти майбутніх фахівців у сфері фізичної культури та спорту знаннями з теорії та методики проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих занять з різними верствами населення;

– сформувати уявлення про різноманітні види рухової активності;

– ознайомити майбутніх учителів фізичної культури з організаційно-управлінськими аспектами масової фізичної культури;

– навчити студентів вибору адекватних засобів та методів фізичного виховання у роботі з різними верствами населення під час оздоровчо-рекреаційних видів занять;

– представити студентам індустрію спортивно-масової діяльності: міжнародні організації, асоціації та специфіку їхньої роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– мету, завдання, зміст, види, методи масової фізичної культури;

– структуру та зміст спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

– закономірності використання засобів спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

– досвід організації і впровадження різних форм фізкультурно-оздоровчих занять;

– застосування на практиці основних учень в галузі фізичної культури;

– біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

– аналізувати закономірності розвитку масової фізичної культури та її складників;

– володіти актуальними технологіями педагогічного контролю і корекції, засобами і методами управління станом людини;

– володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

– залучати населення до спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих занять та проводити їх на високому методичному рівні;

– здійснювати організацію діяльності населення з використанням різних видів та форм рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

– розробляти перспективні та оперативні плани і програми конкретних занять в сфері дитячо-юнацького спорту та зі спортсменами масових розрядів;

– складати планувальну і звітну документацію, організовувати та проводити масові фізкультурні заходи та спортивні змагання;

– враховувати особливості організації масової фізкультурно-оздоровчої роботи у трудових колективах і навчальних закладах, у зонах відпочинку, за місцем проживання населення.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

 

11 ПП ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОЗДОРОВЧОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Мета і завдання курсу: формування у студентів необхідних знань, умінь і навичок для здійснення професійної, організаційної, педагогічної діяльності у сфері оздоровчої фізичної культури; стійкої мотивації до здорового способу життя та готовності до збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді.

Завдання вивчення дисципліни:

  • розкриття значення, ролі й місця оздоровчої фізичної культури у сучасній системі фізичного виховання;

  • озброєння майбутніх фахівців у сфері фізичної культури та спорту знаннями з теорії та методики проведення оздоровчих занять з дітьми дошкільного й шкільного віку;

  • втілення засобів оздоровчої фізичної культури в повсякденний побут людей різних вікових груп;

  • формування у студентів практичних навичок проведення занять оздоровчої спрямованості;

  • аналіз сучасного стану функціонування освітніх теоретико-методологічних програм з оздоровчої фізичної культури;

  • формування у студентів відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих, як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей;

  • формувати уявлення про гармонію рухів, красу людського тіла, стимулювання до фізичного самовдосконалення, сприяння вихованню важливих загальнолюдських якостей;

  • сприяння підвищенню загальної педагогічної культури, розширенню кругозору, збагаченню знаннями в галузі фізичної культури і спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • мету, завдання, зміст, методи та форми організації оздоровчої фізичної культури;

  • завдання, методику проведення і особливості організації занять оздоровчою фізичною культурою, різноманітних оздоровчих програм;

  • особливості оздоровчої роботи в навчально-виховній та соціально-побутовій сфері з особами різного віку та статі;

  • сучасні підходи до програмування занять оздоровчої спрямованості;

  • методику проведення контролю за оздоровчим впливом фізичних вправ на організм дітей та молоді;

  • сучасні методи діагностики функціонального стану дітей різного віку та статі;

  • біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

  • володіти методикою оздоровчої діяльності, принципами проведення оздоровчих занять;

  • володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

  • здійснювати організацію діяльності населення з використанням різних видів та форм рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

  • складати та використовувати оздоровчі рухові програми у фізичному вихованні школярів та в роботі з дорослими;

  • визначати раціональні обсяги рухової активності, дозувати навантаження, використовувати рухові тести та діагностичні системи;

  • проводити контроль за оздоровчим ефектом занять;

  • проводити комплексну оцінку стану здоров'я людини.

Форма підсумкового контролю – залік.

 

13 ПП СПОРТИВНІ СПОРУДИ І ОБЛАДНАННЯ

Мета навчальної дисципліни: збагачення знань майбутніх учителів фізичної культури з основ проектування, будівництва, обліку та експлуатації спортивних споруд; ознайомлення з найважливішими вимогами, що висуваються до спортивних споруд критого і відкритого типу, навчального обладнання та спортивного інвентарю.

Завдання вивчення дисципліни:

– оволодіти загальними основами проектування спортивних споруд;

– вивчити особливості будівництва відкритих спортивних споруд;

– опанувати основи експлуатації спортивних споруд на основі знань про гігієнічні вимоги до освітлення, опалення, вентиляції; правила техніки безпеки; вимоги до інвентарю та обладнання;

– вивчити розміри, розмітку і обладнання спортивних споруд для загальноосвітніх шкіл;

– засвоїти технологію виконання розмітки критих і відкритих спортивних споруд відповідно до діючих правил змагань з певних видів спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– класифікацію, категорії і структуру спортивних споруд;

– основи проектування (типи проектів, стадії проектування);

– особливості організації робіт у процесі будівництва відкритих спортивних споруд;

– відомості, які містяться у паспорті спортивної споруди;

– гігієнічні вимоги до освітлення, вентиляції і опалення спортивних споруд;

– основні розміри, розмітку і обладнання майданчиків і полів для спортивних ігор;

– основні розміри розмітку і обладнання легкоатлетичних спортивних споруд;

– класифікацію, характеристику і обладнання спортивних споруд для водних видів спорту;

– основні вимоги до залів, снарядів й інвентарю зі спортивної гімнастики.

Вміти:

– створювати матеріально-технічну базу для забезпечення процесу фізичного виховання з урахуванням можливостей її використання під час занять з різними віковими групами школярів;

– використовувати стандартне і нестандартне обладнання, тренажерні пристрої при проведенні занять з фізичного виховання;

– виконувати розмітку спортивних майданчиків, футбольного поля, легкоатлетичних спортивних споруд тощо.

Форма підсумкового контролю – залік

 

14 ПП ПІДВИЩЕННЯ СПОРТИВНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Мета курсу: ознайомлення студентів з теоретичними аспектами організації навчально-тренувальних занять; підвищення рівня розвитку фізичних якостей, оволодіння технікою і тактикою виду спорту, вдосконалення техніко-тактичної майстерності в обраному виді спорту.

Завдання курсу:

  1. Оволодіння основами техніки та тактики обраного виду спорту.

  2. Підвищення рівня функціональних можливостей організму.

  3. Отримання змагального досвіду та суддівських навичок.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– засоби та методи спортивного тренування;

– особливості загальної та спеціальної фізичної підготовки в обраному виді спорту;

– загальну характеристику фізичних якостей;

– методику розвитку фізичних якостей в обраному виді спорту.

Вміти:

– підбирати засоби та методи спортивного тренування відповідно до завдань спортивного тренування;

– добирати засоби та методи розвитку фізичних якостей в обраному виді спорту;

– приймати участь у змаганнях в обраному виді спорту.

Форма підсумкового контролю – залік.

 

15 ПП СПОРТИВНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Мета курсу: ознайомлення студентів з навчальною документацією тренера-викладача, засвоєння основних вимог спортивного тренування, організації та проведення змагань в обраному виді спорту.

Завдання курсу:

  1. Формування спеціальних теоретичних знань та практичних умінь і навичок потрібних для успішного тренування в обраному виді спорту.

  2. Удосконалення техніки та тактики в обраному виді спорту.

  3. Підвищення рівня розвитку основних рухових якостей.

  4. Участь студентів у змаганнях різної кваліфікації та виконання спортивних розрядів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– методику розвитку рухових якостей (сила, гнучкість, витривалість, швидкість, координація рухів, рухливість в суглобах) в обраному виді спорту;

– методику техніко-тактичної підготовки спортсмена в обраному виді спорту;

– основи теорії і методики спортивного тренування в обраному виді спорту;

– правила змагань та суддівства в обраному виді спорту;

– методику тренування та правила змагань, суддівства в обраному виді спорту;

вміти:

– застосовувати рухові здібності для вирішення завдань спортивного тренування в обраному виді спорту,

– скласти конспект та провести навчально-тренувальне заняття з обраного виду спорту,

– володіти технікою виконання вправ в обраному виді спорту.

Форма підсумкового контролю – залік.