Спеціальність 014 Середня освіта (Фізична культура)

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)

Освітньо-професійна програма: Середня освіта (Фізична культура) та методика спортивно-масової роботи за спеціальністю

I. ЦИКЛ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

1.1. ДИСЦИПЛІНИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ

01СГ ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

(Чорний О.В. – лекції, семінарські)

Мета курсу «Історія та культура України»: поглибити знання з історії та культури України; показати самобутність українського народу, його історії та культури; сформувати у студентів бачення історії України та сприйняття її культури, як невід’ємної складової світового історичного процесу та світової культурної спадщини.

Вивчення історії та культури України у вищому навчальному закладі не є повторенням питань, пов’язаних з історією та культурою нашої держави, що вивчалися у школі на уроках з історії України, а становить принципово нову дисципліну, яка розглядає низку теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з історією формування території сучасної України, з історією становлення українського народу, з історією державотворчих процесів на українських землях, з формуванням самобутньої і неповторної вітчизняної культури.

Поставлена мета обумовлює наступні завдання:

проаналізувати етнічні й державотворчі процеси на території України та визначити умови формування та розвитку вітчизняної культури, як самобутньої культури українців;

формувати уявлення про вітчизняну історію і культуру, як частину всесвітнього історичного та культурного процесу;

розвивати навики дослідницької роботи з джерелами та об’єктивного аналізу історичних фактів;

виховувати патріотичні почуття та шанобливе ставлення до історії України, її історичних постатей та діячів культури.

Курс «Історія та культура України» тісно пов’язаний з навчальними дисциплінами “Історія української культури», «Історія української державності», «Історія держави та права України».

Закінчивши вивчення курсу, студенти повинні знати:

сучасні методи історичного пізнання;

історичний термінологічно-понятійний апарат;

історію державотворчого шляху сучасної держави Україна;

знакові для України і світу пам’ятки культури;

знакові дати та події в історії та культурі України;

знакові персоналії в історії та культурі України.

Вміти:

самостійно поглиблювати знання в рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової – інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації;

систематизувати й аналізувати джерельний матеріал курсу;

узагальнювати фактичний матеріал, набутий у ході лекцій та під час самостійного опрацювання літератури до курсу;

робити самостійні науково-обґрунтовані висновки з вивченої теми;

користуватися картографічними та іншими допоміжними матеріалами;

використовувати практичні навички, готувати доповіді, проводити наукові дискусії з актуальних питань історії та культури України.

Форма підсумкового контролю – екзамен

02СГ УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

(Гуцул Л.І. – лекції, семінарські)

Мета курсу полягає у формуванні комунікативної компетентності студентів; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.

Завдання:

сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;

виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

розвивати творче мислення студентів;

виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

норми сучасної української літературної мови;

правила роботи з фаховим текстом;

основні вимоги до ведення ділової документації;

правила ведення переговорів, нарад, зборів, співбесід;

норми етикету тощо;

вміти: правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності;

сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів;

скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;

складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку;

послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

03СГ ФІЛОСОФІЯ

(Харченко Ю.В. – лекції, практичні).

Мета курсу філософії передбачає не лише формування певного об’єму знань, а й головним чином – формування конструктивного мислення.

Мислення, що спирається на вироблені в європейській філософській традиції принципи, умовно може бути представлене як «філософське», однак по своїй суті воно є конструктивно-логічним. Отже, необхідно прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити в студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення; роз’яснювати причини підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення міжіндивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.

Сформульована вище мета, визначає завдання курсу:

розуміння предмета філософії й специфіки філософського знання; усвідомлення ролі філософії в формуванні конструктивного типу мислення;

створення спільного уявлення про сфери філософського знання (онтологію, гносеологію, аксіологію; натурфілософію, соціальну філософію, філософську антропологію, логіку);

знайомство з основними філософськими традиціями (індійською, китайською та середземноморською) та важливішими етапами розвитку європейської філософії (основними філософськими концепціями):

вивчення фрагментів класичних філософських текстів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати – основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань; видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; значення основних філософських термінів; особливості релігійного світосприйняття; суттєві особливості та функції етичних цінностей; предмет філософії та її проблематику;

вміти – співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; порівнювати частково – наукові та філософські знання певних проблем; опрацьовувати філософські тексти; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки й діалектики для аналізу певних інтелектуальних утворень.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

04СГ ІНОЗЕМНА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

(Капітан Т.А. – лекції, практичні)

Мета курсу полягає у формуванні іншомовних умінь студентів для застосування їх у вирішенні професійних завдань та в повсякденному житті.

Предмет вивчення: обсяг лексики та граматики іноземної мови, знання яких надає студентам можливість здійснювати  усно-мовленнєве спілкування в соціально-побутовій, соціально-культурній та професійних сферах та одержувати інформацію з іноземних письмових та усних джерел.

Мета курсу:

1. Практична: формувати в студентів комунікативну, лінгвістичну й соціокультурну компетенції.

2. Когнітивна: формувати в студентів когнітивну компетенцію у взаємозв’язку з іншими видами компетенцій.

3. Емоційно-розвиваюча: розвивати мовні, інтелектуальні й пізнавальні здібності; формувати в студентів позитивне ставлення до оволодіння як мовою, так і культурою англомовного світу, готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; утворювати бажання до подальшого самовдосконалення в галузі володіння англійською мовою.

4. Освітня: формувати усвідомлення функцій іноземної мови в навчальному процесі та в суспільстві; подавати знання про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається; розвивати уміння використовувати в разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, посібником, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо); розкривати в студентів здатність до самооцінки і самовдосконалення.

5. Професійна: формувати в студентів професійну компетенцію шляхом ознайомлення їх із різними методами та прийомами навчання іноземної мови, залучення до виконання професійно орієнтованих завдань.

6. Виховна: виховувати в студентів почуття самосвідомості; формувати вміння міжособистісного спілкування; розвивати позитивне ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя; подавати розуміння важливості оволодіння іноземною мовою й потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Завдання:

1. Оволодіти навичками вимови іноземної мови.

2. Опанувати передбачені програмою граматичні навички та уміння.

3. Збагатити активний і пасивний лексичні запаси з тем, передбачених робочою програмою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

1) лексичний матеріал в обсязі навчальної програми курсу;

2) граматичний матеріал в обсязі навчальної програми курсу;

3) правила міжособистісної та міжкультурної комунікації;

вміти:

1) здійснювати усно-мовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах) у межах лексичного мінімуму та тематики, передбачених навчальною програмою, використовуючи засвоєний граматичний матеріал;

2) висловлюватися в письмовій формі (написання творів, листів, заповнення бланків, складання текстів презентацій і т. ін.) в обсязі тематики курсу, використовуючи засвоєний граматичний матеріал;

3) розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

4) читати й розуміти іншомовні автентичні тексти різних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею.

Форма підсумкового контролю – залік, екзамен.

05СГ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

(Ткачук А.І.. – лекції, практичні)

Мета курсу полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях, забезпечення ефективного управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності) та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду.

Завдання: 1) вивчення основних характеристик навколишнього та виробничого середовища, виявлення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя, довкілля від небезпек; 2) опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику; 3) набуття майбутніми педагогами компетенцій ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1) умови безпечного функціонування природних та техногенних систем;

2) принципи сучасної методології кількісної оцінки природних та техногенних небезпек, їх аналіз та керування ризиками; 3) чинники негативного впливу на довкілля та людину; 4) характеристики, класифікації і нормування шкідливих та небезпечних факторів; 5) вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки; 6) основні принципи індивідуальної та колективної безпеки; 7) основні положення законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці; 8) порядок дослідження виробничого травматизму; 9) причини електротравм;

вміти: 1) аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; 2) запобігати надзвичайним ситуаціям і організовувати усунення їх негативних наслідків; 3) ідентифікувати тип ситуації та оцінювати рівень небезпеки; 4) організувати розслідування нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві; 5) визначити вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці в межах функціональних обов’язків фахівця; 6) визначити вимоги щодо навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці з урахуванням їх функціональних обов’язків; 7) проводити інструктажі і навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Дисципліна спрямована на формування спеціалізованої за профілем життє- та здоров’язберігаючої й загальнонаукової компетентностей.

Форма підсумкового контролю –залік.

1.2. ДИСЦИПЛІНИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ, ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

01ПН АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ З ОСНОВАМИ СПОРТИВНОЇ МОРФОЛОГІЇ

(Нєворова Л.В. – лекції, практичні)

Мета курсу: ознайомлення студентів з основами анатомії людини та спортивної морфології, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен знати не тільки знати будову тіла людини, але й володіти навичками застосування анатомічного аналізу роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату, оцінки стану всіх органів і систем організму, усвідомлювати специфіку анатомічної основи рухів і положень тіла людини (співвідношення його частин, їх взаєморозташування), розглядати анатомічну характеристику рухів і положень тіла у зв’язку з потребами спортивної, професійної, педагогічної, побутової і інших видів практичної діяльності. Ці знання необхідні для вдосконалення спортивної техніки, вирішення завдань ергономіки (раціональнішого, з урахуванням можливостей людини планування тренувального процесу), ергономічного обґрунтування питань успішної розробки нових тренажерних пристроїв в спорті і тому подібне. Розглядаючи з позицій анатомії яке-небудь положення або рух тіла, необхідно добре знати техніку виконання і чітко уявляти собі цільову спрямованість даної вправи.

Завдання:

– закласти базові знання, навички та вміння щодо будови тіла людини (будови скелету, м’язів, внутрішніх органів, системи аналізаторів, нервової системи);

– ознайомлення з видами клітин та тканин організму людини;

– ознайомлення студентів з сукупністю термінів, якими визначають органи, тканини та інші структурні компоненти організму в межах науки анатомії;

– ознайомлення студентів з понятійним апаратом, який відображає анатомічна номенклатура;

– вивчення площин, вісей та ліній тіла людини;

– складання морфологічної характеристики опорно-рухового апарату у зв’язку з особливостями рухової діяльності

– закріплення самостійного виконання студентами анатомічного аналізу роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату за елементами з виду спорту;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: будову тіла людини (будову скелету, м’язів, внутрішніх органів, системи аналізаторів, нервової системи); площини, вісі та лінії тіла людини; анатомічну номенклатуру, понятійний апарат,

вміти: використовувати анатомічну термінологію та номенклатуру, робити анатомічний аналіз роботи пасивної і активної частин опорно-рухового апарату.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

02ПН БІОХІМІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

(Маркова О.В – лекції, практичні, лабораторні)

Мета курсу: у професійній підготовці фахівців з фізичної культури предмет ”Біохімія„ повинен зайняти чільне місце, що дозволить значно розширити і поглибити їх загально-біологічний і методичний рівень, озброїти знаннями закономірностей явищ і процесів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живої матерії. Знання з біохімії допоможуть студентам усвідомити і зрозуміти сутність біохімічних перетворень органічних речовин і енергії в організмі людини, їх пристосування до тих умов навколишнього середовища, які склалися. Біохімія як навчальна і наукова дисципліна має бути основою для опанування студентами дисциплін медико-біологічного циклу і забезпечити їх природничо-наукову, загально-біологічну і методичну підготовку.

Завдання курсу: поглиблення та розширення загальнотеоретичних, біологічної і методичної підготовки студентів; забезпечення знань про вміст, склад, структуру і функції речовин, які входять до складу організму людини, сутність біохімічних перетворень цих речовин і енергії в живому організмі, їх пристосування до тих умов навколишнього середовища, які склалися;

Вироблення навичок і вмінь свідомого використання отриманих знань з біохімії в практичній діяльності;

Підготовка студентів до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні закономірності біохімічних змін в організмі у стані спокою та підчас виконання фізичних навантажень;

вміти: визначати досліджувати фізико-хімічні властивості речовин; проводити лабораторні дослідження з рідинами людського організму у стані спокою та до і після стандартних і максимальних фізичних навантажень; аналізувати вплив різних фізичних навантажень на біохімічні зміни в організмі людини.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

03ПН ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

(Нєворова О.В. – лекції, практичні, лабораторні)

Метою викладання навчальної дисципліни «Фізіологічні основи фізичного виховання і спорту» є формування у майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту знань про фізіологію м'язової діяльності, розкрити фізіологічну сутність спортивної діяльності та тренованості організму, його функціональні можливості, які можуть і повинні бути реалізовані у процесі цілеспрямованого фізичного виховання. У системі професійної підготовки фахівців нової генерації в галузі фізичної культури суттєве місце займає предмет «Фізіологічні основи фізичного виховання і спорту», який сприяє формуванню фізіологічного способу мислення, глибокого розуміння механізмів адаптації організму до фізичних навантажень, регуляції фізіологічних функцій з позицій теорії функціональних систем П.К.Анохіна, системно-структурного підходу. Системний підхід до вивчення фізіологічних процесів під час адаптації, принципи зворотних зв’язків значно підвищать ефективність навчально-тренувального процесу та дозволять розглядати організм людини, як систему, що саморегулюється та самоорганізується.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Фізіологічні основи фізичного виховання і спорту» є:

надати кількісну характеристику фізіологічних реакцій окремих систем і всього організму для різних видів спорту;

сприяти розширенню уявлення про фізіологічні реакції організму під час спортивної діяльності;

розкрити особливості пристосування організму спортсмена до різних умов зовнішнього середовища;

- планувати тренувальні навантаження в ході підготовки спортсменів до змагань в різних умовах зовнішнього середовища;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: фізіологічні закономірності реакцій систем організму на фізичні навантаження, закономірності втоми та відновлення; фізіологічні особливості груп видів спорту; фізіологічну класифікацію спортивних вправ; закономірності підвищення функціональних можливостей організму під час занять спортом; особливості впливу кліматичних умов на організм спортсмена; вікові фізіологічні особливості спортсменів.

вміти: використовувати фізіологічні закономірності адаптації в плануванні та управлінні навчально-тренувальним процесом; застосовувати тести та критерії для оцінки функціональної підготовленості спортсменів; володіти методиками контролю за функціональним станом організму; коригувати тренувальний процес відповідно до фізіологічних показників.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

04ПН ГІГІЄНА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

(Черній В. П. – лекції, практичні, лабораторні)

Мета і завдання курсу: надання майбутнім учителям фізичної культури знань про гігієнічні вимоги до занять фізичною культурою та спортом, гігієнічне значення окремих форм фізичного виховання, нормативів до рівня рухової активності та дозування фізичних навантажень; у галузі профілактичної медицини і здорового способу життя та формування у студентів відповідної професійної компетентності й розвиток професійних якостей фахівця у сфері фізичної культури спорту.

Завдання вивчення дисципліни:

вивчення теоретичних відомостей про сучасні наукові дослідження та важливі проблеми в галузі загальної гігієни та гігієни фізичного виховання і спорту;

обґрунтування гігієнічних вимог і нормативів, необхідних у роботі вчителя фізичної культури з метою створення оптимальних умов навчання та тренування;

наукове обґрунтування гігієнічних заходів необхідних для збереження індивідуального здоров’я;

розкриття закономірностей та механізмів впливу чинників навколишнього середовища на організм людини;

оволодіння методами особистої гігієни, гігієни харчування;

оволодіння відомостями про гігієнічну характеристику спортивного одягу, взуття; умовами спортивної діяльності;

розширення уявлення про значення вікових особливостей організму на нормування фізичних навантажень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

основи наукових досліджень у галузі гігієнічних знань;

особливості впливу чинників навколишнього середовища на організм людини;

особливості впливу води на організм людини;

основи шкільної гігієни;

гігієнічні основи організації навчальної роботи в школі;

гігієнічні основи раціонального харчування;

гігієнічні вимоги до раціонального режиму дня учнів;

заходи профілактики інфекційних захворювань;

гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування фізичних навантажень при тренуванні учнів;

витоки і еволюцію формування теорії спортивного тренування, медико-біологічні та психологічні основи і технологію фізичного виховання представників різних вікових груп, санітарно-гігієнічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту;

основи гігієни спортивних споруд;

гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів в окремих видах спорту;

гігієнічні основи фізичного виховання школярів;

засоби відновлення фізичної працездатності;

особливості фізичного розвитку школярів;

гігієнічні основи загартовування;

біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

визначати і оцінювати фізичні параметри повітряного середовища;

визначати і оцінювати параметри повітряного режиму приміщень;

визначати і оцінювати штучний і природний світлові режими приміщень;

володіти методиками визначення якості води;

володіти методиками визначення фізичного розвитку школярів;

оцінювати фізичні дані методами індексів, пропорцій, кореляції, стандартів, антропометричного профілю, номограм;

проводити профілактичні заходи щодо інфекційних захворювань;

визначати добові витрати енергії;

давати гігієнічну оцінку добовому раціону харчування школярів;

складати добовий раціон харчування школяра;

проводити санітарно-гігієнічне обстеження ігрових майданчиків і спортивного залу;

розрахунковим методом оцінити фізичну, розумову працездатність;

складати санітарно-гігієнічну оцінку залів для проведення тренувань;

складати санітарно-гігієнічну оцінку уроку фізичної культури у школі;

Форма підсумкового контролю – екзамен

05ПН БІОМЕХАНІКА

(Маркова О. В. – лекції, практичні)

Мета курсу – аналізувати техніку й тактику рухів, отримають уявлення про основи моделювання та оптимізацію фізичних і спортивних вправ, ознайомлюються з методикою використання біомеханічних методів і тренажерів на практиці.

Завдання курсу:

ознайомити студентів з біомеханічними основами техніки рухових дій і тактики рухової діяльності;

озброїти студентів теоретичними знаннями й практичними навичками, необхідними для науково обґрунтованого планування навчально-тренувального процесу з фізичного виховання різних категорій людей.

Загальноосвітнє і виховне значення курсу біомеханіки полягає в тому, що він допомагає формувати світогляд майбутніх фахівців з фізичної культури, оволодіти основами системного підходу до аналізу складних явищ і процесів, виробляє певний стиль мислення.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

закономірності виявлення рухової функції людини;

основи теорії біомеханічних вимірювань, біомеханічний аналіз та дидактика рухових дій.

Уміти: використовувати теоретичні знання з біомеханіки при складанні педагогічних програм навчання, удосконалення рухових дій та використання ТЗН і тренажерів у різних умовах.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

06ПН ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

(Нєворова О.В., Черній В.П. – лекції, практичні)

Мета курсу: ознайомлення студентів з основами лікувальної фізичної культури, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен не тільки володіти навичками застосування комплексу вправ з лікувальної гімнастики, але й розуміти його оздоровчий та лікувальний вплив, знати специфіку перебігу хвороби й механізм дії вправ на органи та системи цілісного організму.

Завдання:

– закласти базові знання, навички та вміння щодо основ лікувальної фізкультури (клініко-фізіологічне обґрунтування лікувального застосування фізичних вправ, показання і протипоказання для призначення ЛФК, засоби ЛФК, форми і методи ЛФК, рухові режими);

– ознайомлення студентів з особливостями ЛФК в клініці внутрішніх захворювань та в травматології;

– ознайомлення студентів з пасивним, пасивно-активним та активним виконанням фізичних вправ лікувальної гімнастики;

– вивчення правил застосування полегшених вихідних положень під час виконання вправ з лікувальної гімнастики;

– розучування комплексів вправ з ЛФК;

– закріплення самостійного виконання студентами комплексів вправ з ЛФК (з коментарем);

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основи лікувальної фізкультури, механізм впливу фізичних вправ з лікувальної метою на організм людини, основні форми, методи і засоби ЛФК, рухові режими;

вміти: використовувати різні види фізичних вправ в комплексах лікувальної гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики, дихальної гімнастики та інших форм ЛФК в клініці внутрішніх захворювань і в травматології.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

07 ПН СПОРТИВНІ СПОРУДИ І ОБЛАДНАННЯ

(Маленюк Т.В. – лекції, практичні заняття)

Мета навчальної дисципліни: збагачення знань майбутніх учителів фізичної культури з основ проектування, будівництва, обліку та експлуатації спортивних споруд; ознайомлення з найважливішими вимогами, що висуваються до спортивних споруд критого і відкритого типу, навчального обладнання та спортивного інвентарю.

Завдання вивчення дисципліни:

оволодіти загальними основами проектування спортивних споруд;

вивчити особливості будівництва відкритих спортивних споруд;

опанувати основи експлуатації спортивних споруд на основі знань про гігієнічні вимоги до освітлення, опалення, вентиляції; правила техніки безпеки; вимоги до інвентарю та обладнання;

вивчити розміри, розмітку і обладнання спортивних споруд для загальноосвітніх шкіл;

засвоїти технологію виконання розмітки критих і відкритих спортивних споруд відповідно до діючих правил змагань з певних видів спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

класифікацію, категорії і структуру спортивних споруд;

основи проектування (типи проектів, стадії проектування);

особливості організації робіт у процесі будівництва відкритих спортивних споруд;

відомості, які містяться у паспорті спортивної споруди;

гігієнічні вимоги до освітлення, вентиляції і опалення спортивних споруд;

основні розміри, розмітку і обладнання майданчиків і полів для спортивних ігор;

основні розміри розмітку і обладнання легкоатлетичних спортивних споруд;

класифікацію, характеристику і обладнання спортивних споруд для водних видів спорту;

основні вимоги до залів, снарядів й інвентарю зі спортивної гімнастики.

Вміти:

створювати матеріально-технічну базу для забезпечення процесу фізичного виховання з урахуванням можливостей її використання під час занять з різними віковими групами школярів;

використовувати стандартне і нестандартне обладнання, тренажерні пристрої при проведенні занять з фізичного виховання;

виконувати розмітку спортивних майданчиків, футбольного поля, легкоатлетичних спортивних споруд тощо.

Форма підсумкового контролю – залік

08ПН ОСНОВИ ІНФОРМАТИКИ ТА ІКТ

Мета курсу формування у студентів системи знань, умінь та практичних навичок, що необхідні для ефективного використання засобів сучасних інформаційних технологій у навчальній та майбутній професійній діяльності; вдосконалення навичок роботи з програмними продуктами для ведення документообігу, комунікації; поглиблення знань щодо способів опрацювання даних, їхнього графічного оформлення; забезпечення оволодіння студентами основними засобами інформаційно-комунікаційних технологій, можливими напрямками їх використання.

Завдання: оволодіння системною сукупністю знань і вмінь, що містить практичні навички роботи за комп’ютером, розуміння і знання загальних принципів його побудови та функціонування, вміння використовувати сучасні програмні засоби загального призначення (текстові та графічні редактори, електронні таблиці); формування у студентів цілісного погляду на сучасні інформаційно-комунікаційні технології, розуміння їх можливостей та способів використання для вирішення педагогічних завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

поняття про інформаційні технології та їх роль у сучасному світі;

побудову та основні технічні характеристики пристроїв апаратної частини сучасного комп’ютера;

технологію підготовки фахового графічного матеріалу;

основні поняття та принципи архівування даних;

технологію використання текстового і табличного процесорів, системи створення презентацій;

організаційні основи щодо роботи в мережі Інтернет.

Вміти:

накопичувати та опрацьовувати інформацію з використанням сучасних інформаційних технологій;

використовувати веб-технології у навчальному процесі;

застосовувати текстовий процесор для ведення документообігу, оформлення табличного матеріалу;

виконувати редагування даних у табличному процесорі, використовувати формули для їх опрацювання;

проводити аналіз даних у середовищі табличного процесора, використовувати основні функції, здійснювати побудову діаграм, проводити сортування та фільтрацію даних, проміжні підсумки, формувати зведені таблиці та працювати з ними.

створювати презентації відповідно до вимог щодо структури, змісту й оформлення презентації.

Форма підсумкового контролю – залік

01 ФП УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

(Собко Н.Г. – лекції, практичні)

Мета і завдання курсу: метою дисципліни «Управління у сфері фізичного виховання» є формування у студентів системи знань, навиків і умінь з організації і управління у галузі фізичного виховання та спорту, що є необхідним елементом становлення фахівця.

Завдання:

навчання студентів теоретичних основ сучасного управління в спорті і фізичному вихованні;

навчання методам планування і організації фізкультурно-спортивних заходів;

наближення змісту навчання в університеті до запитів майбутньої практичної діяльності студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: організаційну структуру і особливості функціонування сфери фізичного виховання в Україні, основи регламентування діяльності та кадрове забезпечення сфери фізичного виховання, історію відродження, розвитку та сучасний стан міжнародного спортивного руху.

вміти: аналізувати основні нормативно-правові документи міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; застосовувати знання з основ управлінської діяльності фахівця сфери фізичного виховання у практичній діяльності.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

02ФП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

(Шевченко О. В. – лекції, Мельнік А. О. – семінарські)

Мета навчальної дисципліни: забезпечення формування професійних і методичних компетенцій, щодо системи знань про роль і місце фізичного виховання в житті людини і суспільства, особливості і загальні закономірності їх функціонування й розвитку.

Завдання вивчення дисципліни:

узагальнення практичного досвіду, осмислення сутності фізичного виховання, закономірностей його розвитку й функціонування;

озброєння студентів глибокими та міцними знаннями в області фізичної культури;

опанування знаннями застосування засобів, методів для розвитку життєво важливих рухових умінь та навичок, які дозволять підготувати учнів до праці, службі в збройних силах України та інших видах діяльності;

з’ясування основних нормативних документів в галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини;

навчити формувати різні види документів з планування, що забезпечує процес навчання з фізичної культури в різних закладах;

оволодіння педагогічними, здоров’язбережувальними інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвитку рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей у представників різних груп населення;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності теорії і методики фізичного виховання, принципи та зміст системи фізичного виховання; наукові основи навчання фізичних вправ; наукові основи розвитку фізичних якостей; дидактичні основи фізичного виховання дітей дошкільного та шкільного віку, учнів середніх спеціальних навчальних закладів та вищих навчальних закладів, працівників різних професій та вікових груп; методики навчання різним формам організації навчальної діяльності школярів; педагогічні вимоги до планування, організації і проведення уроку з фізичної культури; основи теорії і практики спорту;

вміти: грамотно застосовувати в практичній діяльності набуті знання; організовувати та проводити на високому рівні всі форми фізичного виховання осіб різного віку з загальною та спеціальною спрямованістю; грамотно оцінювати та дієво управляти фізичним розвитком осіб, що навчаються; організовувати спортивно-масову та фізкультурно-оздоровчу роботу; ефективно здійснювати навчальний процес в обраному виді спорту, об’єктивно контролювати та здійснювати педагогічний контроль під час проведення; розширювати і поглиблювати рівень своїх теоретичних знань в галузі фізичного виховання, спорту і здоров’я людини; застосовувати основні закони природничо-наукових дисциплін у професійній діяльності, методи теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності; проводити пошук, аналіз і оцінку інформації в галузі фізичного виховання і спорту; самостійно визначати завдання професійного і особистісного розвитку, займатися самоосвітою.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

03ФП ІСТОРІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

(Маркова О. В. – лекції, семінарські)

Мета залучати майбутніх фахівців до цінностей фізичної, духовної і моральної культури, збагачувати їх знаннями фактів з фізкультурного і спортивного минулого, допомагати адекватно оцінювати сучасний стан суспільства і місце фізичної культури в ньому, виховувати почуття патріотизму та національної гордості

Завдання: висвітити з наукових позицій зародження, становлення та розвиток фізичної культури і спорту в різні періоди існування людського суспільства; розкрити значення, роль й місце фізичної культури і спорту минулого і сьогодення; сприяти формуванню наукового світогляду, вихованню патріотизму та інтернаціоналізму, історичної свідомості та критичного мислення; формувати любов до професії педагога, тренера, організатора й пропагандиста фізичної культури і спорту; сприяти підвищенню загальної педагогічної культури, розширенню кругозору, збагаченню знаннями в галузі фізичної культури і спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності виникнення, розвитку та соціальної значущості фізичної культури і спорту;

вміти: визначати основні тенденції розвитку фізичної культури і спорту в залежності від історичних, політичних, соціально-економічних та демографічних умов суспільства, знаходити найбільш цінні форми, методи й засоби фізичного виховання, спорту і рекреації, накопичені людством, та застосовувати їх відповідно з реальною дійсністю на практиці.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ІI. ЦИКЛ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1. ДИСЦИПЛІНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

01ПП ПЕДАГІКА

(Язловецька О.В., Філоненко О.В. – лекції, семінарські заняття)

Мета навчальної дисципліни: висвітлити теорію і практику єдиного всесвітньо-історичного педагогічного процесу, розкрити закономірності становлення школи та освіти, суспільно-історичну значущість професії педагога, озброїти студентів знаннями теоретичних основ сучасної педагогічної науки, практичними та творчими уміннями, що необхідні для ефективної організації педагогічного процесу в умовах сучасного інформаційного середовища.

Завдання вивчення дисципліни:

засвоєння студентами головних положень історії педагогіки та сучасної педагогіки;

здійснення цілісного аналізу теорії і практики виховання у історичному розвиткові, аналізу історико-педагогічного процесу у його єдності і різноманітності;

формування умінь і навичок аналізу педагогічних теорій, розвиток педагогічного мислення, здатності до аналізу педагогічних явищ і процесів;

формування педагогічної позиції щодо процесу навчання учнів;

засвоєння форм і методів групової педагогічної діяльності;

формування готовності до використання педагогічних умінь та навичок, передового педагогічного досвіду в практичній діяльності вчителя закладу середньої освіти.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

основні теоретичні поняття курсу, зміст базових понять;

зміст основних державних документів, що стосуються системи освіти в Україні взагалі;

розуміти соціальну роль освіти у вирішенні глобальних проблем людства;

сучасні тенденції реформування системи загальної середньої освіти;

загальні тенденції розвитку педагогіки, освіти та виховання у конкретних історичних періодах розвитку провідних цивілізацій; педагогічні ідеї та погляди представників педагогічної думки України та світу.

структуру та закономірності педагогічного процесу системи загальної середньої освіти;

механізми використання особистісного потенціалу для вирішення педагогічних завдань навчання і виховання;

елементи педагогічної техніки керування собою і педагогічним процесом в цілому;

напрямки і засоби професійного самовдосконалення.

Студенти повинні вміти:

оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;

аналізувати сучасні тенденції реформування і адаптації системи загальної середньої освіти до умов життя (суспільства), що постійно змінюються;

здійснювати порівняльний аналіз педагогічних ідей провідних педагогів минулого; працювати з історико-педагогічною літературою та першоджерелами.

характеризувати наукові уявлення про закономірності педагогічного процесу, а також обґрунтовувати модель взаємодії «учитель-учень» в середині системи загальної середньої освіти та за її межами;

виявляти основні складові структури педагогічної діяльності та бачити себе суб’єктом цієї діяльності;

бачити шляхи реалізації гуманної позиції учителя в розумінні мети і завдань власної педагогічної діяльності;

користуватися елементами педагогічної техніки щодо керування своєю власною поведінкою та системою взаємодій «учитель-учень»;

оперувати педагогічним мисленням, бути здатним до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, реалізовувати творчий підхід до визначення педагогічних дій у нестандартних ситуаціях, уміння приймати найбільш вдалі рішення у відповідності до педагогічних закономірностей та принципів навчання і виховання;

користуватися основними шляхами та засобами професійного самовдосконалення.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

02ПП ПСИХОЛОГІЯ

(Мельничук С.К.– лекції, семінарські)

Метою вивчення курсу «Психологія» є формування у студентів системи знань про психологічні особливості людини як об’єкта педагогічної та суб’єкта учбової діяльності, розуміння ними складного психічного і духовного життя дитини, самовдосконалення і самовиховання майбутніх учителів як фахівців-професіоналів.

Завданнями курсу є:

– формувати у студентів уявлення про природу суб'єктивної реальності людини, про структуру особистості, умови функціонування і розвитку психічних процесів;

– сприяти набуванню знань майбутніх педагогів про умови і механізми розвитку дитини на різних етапах онтогенезу, про особливості створення спеціальних умов для розвитку школярів, про організацію навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки вікового розвитку учнів;

– формувати знання про фундаментальні психологічні структури, про становлення особистості в її діяльнісних, суспільних і свідомих вимірах;

– формувати уміння у майбутнього педагога проводити психологічні дослідження психічних процесів, визначати рівень розвитку особистості дитини на кожному віковому етапі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– предмет, завдання, методи психологічної науки;

– закономірності перебігу пізнавальних, емоційних, вольових психічних процесів;

– класифікації психічних явищ, особливості та властивості психічних функцій;

– психологічні особливості спілкування, міжособистісних взаємин, основи конфліктології;

– основні теорії психічного розвитку дитини;

– закономірності психічного розвитку людини від народження до періоду юності, а також особливості психічного розвитку дорослої людини;

– психологічні закономірності навчання, виховання зростаючої особистості;

– психологічні особливості педагогічної діяльності учителя.

вміти:

– застосовувати психологічні методи для вивчення психологічних особливостей людини: спостереження, психодіагностичні методи;

– самостійно опановувати психологічну літературу з тем курсу;

– пояснювати різноманітні явища у психічній реальності людини;

– аналізувати ситуацію розвитку та особливості психічного розвитку дітей у різні періоди дошкільного і шкільного життя;

– виявляти причинно-наслідкові зв’язки між поведінковими виявами школярів та особливостями соціокультурного середовища, що їх оточує;

застосовувати методи і методики для дослідження психічних особливостей людини; застосовувати знання з психологічних основ навчання і виховання у роботі зі школярами.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

03 ПП ПСИХОЛОГІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

(Мельничук С.К. – лекції, семінарські заняття)

Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія фізичного виховання» є вивчення сутності та психологічних закономірностей процесів навчання та виховання у процесі фізкультурної і спортивно-педагогічної діяльності, використання досягнень усіх галузей психології для удосконалення педагогічної практики.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Психологія фізичного виховання»є:

засвоєння структури предмета «Психологія фізичного виховання»;

сприяння формуванню світогляду у майбутніх вчителів фізичного виховання, їх особистісному зростанню;

засвоєння студентами знань методології психології, закономірностей розгортання психічних явищ, морального і психічного розвитку школярів, формування шкільних колективів на заняттях фізичної культури;

формування в студентів прикладних умінь щодо застосування знань з психології в практиці педагогічної діяльності, а саме аналізувати педагогічні ситуації, проникати у внутрішній світ учнів, використовувати психологічні знання в практиці спілкування, навчання і виховання;

формувати творчий підхід до своєї професії у студентів факультету фізичного виховання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

предмет, об’єкт і завдання курсу «Психологія фізичного виховання»;

методи психолого-педагогічної діагностики учнів та вчителів фізичної культури;

основні механізми і закономірності процесів навчання і виховання школярів на уроках фізкультури;

ознайомитись із особливостями педагогічної діяльності вчителя фізичної культури, педагогічного спілкування тощо.

вміти:

складати психолого-педагогічну характеристику особистості учня та учнівського колективу;

складати психолого-педагогічний аналіз уроку;

володіти системою психолого-педагогічних методів дослідження;

дати кваліфікований висновок про рівень психологічної вихованості особистості учнів, рівень пізнавальної активності дітей, сформованість мотиваційної сфери школярів;

правильно підбирати способи психологічного впливу на особистість, враховуючи її індивідуальні відмінності;

аналізувати діяльність вчителя фізкультури;

розв’язувати конфліктні ситуації в учнівських та педагогічних колективах.

Форма підсумкового контролю – залік

04ПП ПЕДАГОГІКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

(Язловецька О.В. – лекції, семінари)

Мета навчальної дисципліни: сприяння формуванню та поглибленню професійно-необхідних теоретичних знань, практичних умінь та навичок педагогічного забезпечення діяльності в галузі фізичного виховання, розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання.

Завдання вивчення дисципліни:

– розвиток цілісного уявлення про педагогіку фізичного виховання як наукову і навчальну дисципліну;

– ознайомлення студентів з методологічною основою теорії навчання руховим діям;

– засвоєння принципів навчання фізичним вправам і шляхів їх реалізації в навчальному процесі;

– ознайомлення студентів з особливостями процесу навчання руховим діям та формування навичок упорядкування програм навчання;

– засвоєння методів навчання руховим діям;

– ознайомлення студентів з основами методики виховної роботи з учнями;

– опанування системою знань про особливості виховного процесу в роботі вчителя фізичної культури;

– формування навичок планування навчання та виховання в галузі фізичної культури;

– формування у майбутніх учителів фізичної культури педагогічної спрямованості мислення, здатності до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, уміння приймати найбільш вдалі рішення відповідно до педагогічних закономірностей, принципів навчально-виховного процесу з фізичного виховання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

– зміст базових понять курсу, теоретичні основи навчання і виховання;

нормативно-законодавчі документи, що регламентують діяльність фахівця фізичного виховання в Україні;

– основні методи наукових досліджень у сфері фізичного виховання і спорту;

– структуру та зміст професійно-педагогічної компетентності фахівця фізичного виховання;

– сутність, цілі та завдання навчання руховим діям;

– стадії формування рухових навичок та фактори успішного їх формування;

– принципи та методи навчання руховим діям та шляхи їх реалізації в навчальному процесі.

– основи методики виховної роботи з учнями;

– особливості виховного процесу в діяльності вчителя фізичної культури;

– сутність процесу планування навчання та виховання в галузі фізичної культури.

Студенти повинні вміти:

– формувати мотивацію до навчальної діяльності, використовуючи різноманітні засоби і методи фізичного виховання, під час проведення різних форм занять з фізичного виховання;

– ефективно застосовувати дидактичні принципи;

– використовувати сучасні методики і технології оцінювання знань під час проведення різних форм занять з фізичного виховання, а також підсумкового оцінювання, керуючись програмними і нормативними документами, що стосуються організації та проведення навчально-виховного процесу, та процесу фізичного виховання;

Мета і завдання курсу

визначити порядок побудови процесу навчання конкретній руховій дії;

– розподілити процес навчання руховій дії на етапи і у відповідності до них визначати завдання навчання;

– добирати і застосовувати ефективні методи навчання руховій дії у відповідності до етапу навчання;

– використовувати різні способи регулювання навантаження в процесі навчання руховій дії;

– попереджувати помилки в процесі навчання руховій дії, виявляти помилки в процесі виконання її, визначати причини появи помилок та виправляти їх;

– оцінювати ступінь володіння руховою дією;

– проектувати бажані результати навчально-виховного процесу, що виражається у визначенні бажаного стану рівнів теоретичної, фізичної і технічної підготовки;

– визначити систему педагогічної взаємодії з учнями (засоби, методи, умови праці).

Форма підсумкового контролю – екзамен.

0П ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГІМНАСТИКИ (Стасенко О. А. – лекції, практичні)

Метою курсу дисципліни теорія і методика викладання гімнастики є формування системи спеціальних знань з історії, теорії і методики викладання гімнастики, опанування технікою основних гімнастичних вправ, набуття необхідних знань, умінь та навичок для самостійної педагогічної й організаційної роботи в загальноосвітній школі та позашкільних дитячих закладах та самодіяльному фізкультурному русі.

Завдання:

  1. Оволодіння технікою гімнастичних вправ.

  2. Формування професійних умінь і навичок проведення різних форм занять гімнастикою.

  3. Опанування практичним матеріалом і розвиток умінь його оптимального вибору для організації та проведення занять з гімнастики.

  4. Підвищення рівня розвитку основних рухових якостей.

  5. Реалізація творчих можливостей студентів у моделюванні майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– гімнастичну термінологію;

– методичні особливості викладання гімнастики;

– методику проведення загальнорозвивальних, стройових вправ та переміщень;

– правила техніки безпеки під час занять гімнастикою;

– методику розвитку рухових здібностей, технологію складання навчальних програм для засвоєння гімнастичних елементів;

– правила суддівства змагань з гімнастики.

Вміти:

– здійснювати показ вправ всіх видів гімнастичного багатоборства;

– володіти методикою навчання гімнастичним вправам;

– своєчасно виявляти і ліквідовувати помилки у технічній основі вправ;

– здійснювати страхування, самострахування та надання допомоги при виконанні вправ на гімнастичних приладах;

– упорядковувати навчальну документацію для школярів різних вікових груп;

– застосовувати основні засоби і методи підготовки спортсменів нижчих розрядів.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

06 ПП ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СПОРТИВНИХ ІГОР

(Бабенко А.Л. – лекції та практичні заняття)

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів базових знань з історії розвитку волейболу, баскетболу та гандболу, вивчення ними правил гри та розвиток основних умінь і навичок гри у волейбол, баскетбол та гандбол, оволодіння методикою проведення та суддівства змагань з даних видів.

Дисципліна базується на знаннях: теорії і методики фізичного виховання, медико-біологічних дисциплін, гігієни, психології, рухливих ігор, біомеханіки та ін. її вивчення має прикладний характер.

Завданнями вивчення дисципліни є:

– ознайомлення студентів з історією розвитку волейболу, баскетболу та гандболу в Україні та світі;

– ознайомитись з особливостями процесу формування рухової навички, метою та завданням початкового навчання;

– ознайомитись з основними принципами, методами та засобами оволодіння технікою гри;

– розвиток умінь і навичок гри у волейбол, баскетбол та гандбол;

– вивчити методичну послідовність навчання певному прийому в грі, техніки пересувань у нападі, техніки володіння м’ячем у нападі, техніки пересувань у захисті, техніка протидії у захисті;

– оволодіння студентами елементами технічної й тактичної майстерності;

– формування знань правил гри у волейбол, баскетбол та гандбол;

– оволодіти методикою суддівства змагань.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати: історію розвитку волейболу, баскетболу та гандболу у світі і в Україні та його роль і місце у системі фізичного виховання підростаючого покоління; основні прийоми техніки гри, основні тактичні дії гри; правила гри у волейбол баскетбол та гандбол і правила суддівства змагань.

вміти: виконувати технічні й тактичні прийоми гри у волейбол, баскетбол та гандбол; показати й аналізувати технічний прийом або тактичну дію; підбирати підготовчі, підвідні та спеціальні вправи; використовувати набуті знання й уміння у професійній діяльності; організовувати та здійснювати суддівство у волейболі, баскетболі та гандболі.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

07ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР І ЗАБАВ

(Шевченко О.В. – лекції, Виноградова Л.С. – практичні)

Мета курсу: забезпечення формування у студентів професійних компетенцій щодо методики проведення рухливих та українських народних ігор і забав в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.

Завдання вивчення дисципліни:

формування світоглядних понять щодо витоків і еволюції виникнення і розвитку рухливих ігор і забав;

опанування технікою виконання основних рухових дій засобами рухливих ігор;

набуття необхідних знань, умінь і навичок в проведенні і аналізу рухливих ігор в навчальній, позакласній роботі з фізичного виховання в школі, оздоровчих таборах, за місцем мешкання;

опанування уміннями ставити цілі, мотивувати діяльність учнів засобами рухливих ігор, організовувати і контролювати їх роботу з прийняттям на себе відповідальності за якість освітнього процесу;

навчити використовувати гру з загальноосвітньою і виховною метою.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: основні закономірності методики навчання та проведення рухливих ігор і забав у дитячих дошкільних закладах та загальноосвітній школі; педагогічні вимоги до організації і проведення рухливих ігор; шляхи реалізації теоретичних знань в практиці роботи навчальних закладів; методику формування рухових якостей; критерії оцінювання знань і умінь учнів;

вміти: визначати основні особливості проведення уроку з рухливих ігор і забав, зміст та особливості проведення занять в різних формах організації школярів, організовувати і проводити змагання з рухливих ігор і забав; здійснювати педагогічний контроль під час проведення занять з рухливих ігор; оволодівати технікою виконання та методикою навчання ігрового завдання; приймати рішення щодо профілактики травматизму та надання першої медичної допомоги; планувати навчальні заняття і складати необхідну документацію.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

08ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

(Маленюк Т.В. – лекції, практичні)

Мета курсу: забезпечення формування у майбутнього вчителя основ раціональної техніки виконання легкоатлетичних вправ, оволодіння методикою навчання техніки легкоатлетичних вправ, вивчення правил організації та проведення змагань з легкої атлетики, набуття теоретичних, методичних та організаційних знань, умінь та навичок для самостійної педагогічної діяльності.

Завдання вивчення дисципліни:

– оволодіти основами техніки виконання легкоатлетичних видів;

– опанувати методику навчання техніки шкільних видів легкої атлетики на основі логічно побудованої схеми дидактичних завдань та системи спеціально-підвідних вправ;

– засвоїти методику розвитку фізичних якостей засобами легкої атлетики;

– вивчити механізми оздоровчої дії легкоатлетичних вправ та механізми їхнього застосування з метою оздоровлення на запровадження у практику методику виховання фізичної культури особистості;

– засвоїти технологію організації, проведення та суддівства шкільних змагань з легкої атлетики, на основі сучасних діючих правил, затверджених ФЛАУ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

структуру і зміст базової програми з фізичної культури у загальноосвітньому навчальному закладі;

– принципи, засоби, методи та форми навчально-тренувальних занять з легкої атлетики;

– основи техніки і тактики легкоатлетичних вправ;

– методику навчання техніки легкоатлетичних вправ;

– методику розвитку фізичних якостей засобами легкої атлетики;

– особливості проведення навчально-тренувальних занять з легкої атлетики з учнями, які відносяться до різних медичних груп;

– правила організації та проведення спортивно-масових змагань та фізкультурно-оздоровчих заходів з легкої атлетики;

вміти:

складати комплекси загально-розвиваючих і спеціально-підготовчих вправ, виходячи із завдань навчально-тренувального заняття з легкої атлетики;

добирати комплекс легкоатлетичних засобів для розвитку фізичних якостей учнів залежно від їхнього віку, статі, стану здоров’я, індивідуальних особливостей та фізичної підготовленості;

проектувати і розробляти конспекти уроків, Положення про шкільні змагання з легкої атлетики;

організовувати і проводити навчально-тренувальні заняття з легкої атлетики із учнями загальноосвітніх закладах;

планувати, організовувати і проводити спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи з легкої атлетики для школярів;

Форма підсумкового контролю – екзамен.

09ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПЛАВАННЯ

(Бабаліч В. А. – лекції, практичні, Голуб О. В. – практичні)

Мета курсу: забезпечити оволодіння професійними компетентностями з теорії і методики викладання спортивного і прикладного плавання для самостійної педагогічної роботи.

Завдання вивчення дисципліни:

ознайомити з особливостями процесу формування рухової навички у людини, метою та завданнями початкового навчання плаванню;

ознайомити з основними принципами, методами та засобами початкового навчання плаванню, особливостями процесу комплектування навчальних груп;

вивчити основні системи початкового навчанню плаванню, особливості їх застосування;

вивчити етапи початкового навчання плаванню, методичні послідовності вивчення техніки окремого способу плавання, окремого елементу способу плавання, техніки спортивних способів плавання;

вивчити методичні особливості планування та проведення навчальних занять з плавання, а також особливості організації та планування процесу початкового навчання плавання різного контингенту людей;

оволодіти технікою спортивних і прикладних способів плавання;

оволодіти методикою початкового навчання плаванню;

ознайомити з прикладними способами плавання плаванню;

ознайомити з основними принципами, методами та засобами початкового навчання прикладних способів плавання;

вивчити основні способи транспортування потерпілого та звільнення від його захватів;

вивчити етапи першої долікарської допомоги потерпілим на водоймах;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

теоретичні й методичні основи викладання плавання;

зміст, форми організації і методику проведення занять з плавання;

особливості проведення занять з різними віковими групами;

методику початкового навчання плаванню;

методику організації і проведення змагань;

прийоми звільнення від захватів та транспортування потерпілого;

теоретичні й методичні основи викладання плавання на відкритих водоймах;

техніку спортивних і прикладних способів плавання та пірнання;

послідовність дій при рятуванні потерпілого;

правильне використання рятувальних засобів;

прийоми звільнення від захватів та транспортування потерпілого;

етапів надання першої допомоги постраждалим;

способи долання водних перешкод;

вміти:

показати й проаналізувати техніку виконання способів плавання;

добирати підготовчі, підвідні та спеціальні вправи для навчання спортивних і прикладних способів плавання;

виявляти помилки у техніці плавання та знаходити шляхи її виправлення;

добирати завдання на урок, виходячи з навчального матеріалу;

підготувати план-конспект уроку, провести фрагмент уроку;

дати аналіз проведеного уроку;

планувати роботу в оздоровчих таборах, санаторіях, домах відпочинку з різними віковими групами;

уміти підготувати документацію для проведення змагань;

уміти організувати і проводити водні свята;

показати й проаналізувати техніку виконання спортивних і прикладних способів плавання;

володіти прикладними способами плавання та різновидами пірнання;

володіти технікою прийомів від захватів та транспортування потерпілого;

піднімати з дна басейну важкі предмети.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

10ПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ АТЛЕТИЗМУ

(Бондаренко С.В. – лекції, практичні)

Мета курсу: формування базових професійно-педагогічних знань, умінь, навичок, що забезпечують теоретичну і практичну підготовку фахівця в галузі Ф і С.

Завдання вивчення дисципліни:

формування професійного світогляду студентів;

оволодіння методикою силової підготовки спортсменів різних видів спорту;

надання студентам практичних умінь і здібностей щодо використання атлетизму для оздоровлення організму.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

особливості матеріально-технічного забезпечення силової підготовки спортсменів; основи організації навчально-тренувальних занять різної спрямованості; техніку безпеки та профілактики травматизму на заняттях з атлетизму; техніку змагальних вправ та основи суддівства у силових видах спорту;

вміти:

застосовувати у практичній діяльності отримані знання, щодо використання засобів і методів силового тренування, проводити силові тренінги оздоровчої спрямованості з особами різного віку і статі.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

11ПП ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОЗДОРОВЧОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

(Черній В. П. – лекції; практичні)

Мета і завдання курсу: формування у студентів необхідних знань, умінь і навичок для здійснення професійної, організаційної, педагогічної діяльності у сфері оздоровчої фізичної культури; стійкої мотивації до здорового способу життя та готовності до збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді.

Завдання вивчення дисципліни:

  • розкриття значення, ролі й місця оздоровчої фізичної культури у сучасній системі фізичного виховання;

  • озброєння майбутніх фахівців у сфері фізичної культури та спорту знаннями з теорії та методики проведення оздоровчих занять з дітьми дошкільного й шкільного віку;

  • втілення засобів оздоровчої фізичної культури в повсякденний побут людей різних вікових груп;

  • формування у студентів практичних навичок проведення занять оздоровчої спрямованості;

  • аналіз сучасного стану функціонування освітніх теоретико-методологічних програм з оздоровчої фізичної культури;

  • формування у студентів відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих, як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей;

  • формувати уявлення про гармонію рухів, красу людського тіла, стимулювання до фізичного самовдосконалення, сприяння вихованню важливих загальнолюдських якостей;

  • сприяння підвищенню загальної педагогічної культури, розширенню кругозору, збагаченню знаннями в галузі фізичної культури і спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • мету, завдання, зміст, методи та форми організації оздоровчої фізичної культури;

  • завдання, методику проведення і особливості організації занять оздоровчою фізичною культурою, різноманітних оздоровчих програм;

  • особливості оздоровчої роботи в навчально-виховній та соціально-побутовій сфері з особами різного віку та статі;

  • сучасні підходи до програмування занять оздоровчої спрямованості;

  • методику проведення контролю за оздоровчим впливом фізичних вправ на організм дітей та молоді;

  • сучасні методи діагностикифункціонального стану дітей різного віку та статі;

  • біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

  • володіти методикою оздоровчої діяльності, принципами проведення оздоровчих занять;

  • володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

  • здійснювати організацію діяльності населення з використанням різних видів та форм рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

  • складати та використовувати оздоровчі рухові програми у фізичному вихованні школярів та в роботі з дорослими;

  • визначати раціональні обсяги рухової активності, дозувати навантаження, використовувати рухові тести та діагностичні системи;

  • проводити контроль за оздоровчим ефектомзанять;

  • проводити комплексну оцінку стануздоров'ялюдини.

Форма підсумкового контролю – залік.

12ПП ОСНОВИ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ

(Воропай С.М. – лекції, семінарські)

Мета: дати студентам знання про основи тренування організму людини, методику навчання руховим діям та розвитку рухових здібностей, основи побудови тренувального процесу.

Завдання:

  1. Формування у студентів світогляду про закономірності розвитку організму людини та можливості його тренування.

  2. Поглиблення та розширення загальнотеоретичної, біологічної й методичної підготовки студентів.

  3. Забезпечення знань про адаптаційні можливості людини під впливом тренувальних і змагальних навантажень.

  4. Вироблення навичок та вмінь у використання отриманих знань з основ теорії та методики спортивного тренування в практичній діяльності.

  5. Підготовка до вивчення дисциплін спортивно-педагогічного циклу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • роль спорту у сучасному світі;

  • сутність спортивних змагань та особливості і структуру змагальної діяльності;

  • загальні основи тренування організму людини;

  • засоби та методи спортивного тренування;

  • методику різних сторін підготовки спортсменів;

  • структуру та основи побудови тренувального процесу;

  • систему відбору та орієнтації у спорті;

  • основи управління, контролю, планування та обліку спортивної діяльності;

вміти:

  • орієнтуватися у сучасних питаннях про спортивне тренування;

  • використовувати отримані знання на практиці при вирішенні навчальних та професійних завдань;

  • організовувати тренувальний процес і змагання у масовому спорті.

Форма підсумкового контролю – залік

13 ПП РИТМІКА І ХОРЕОГРАФІЯ

( Шевченко О. В. – лекції, Виноградова Л. С.  – практичні)

Мета курсу: забезпечення формування елементарних основ музичної грамоти, необхідних для кваліфікованого проведення занять фізичної культури під музичний супровід; опанування технікою виконання основних рухових дій у поєднанні з музикою; набуття необхідних знань, умінь і навичок в проведенні вправ і складанні комбінацій, відповідно змісту музичного твору.

Завдання вивчення дисципліни:

– інтеграційно-цілісно осмислювати сукупність компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури;

– виявляти її фундаментальні основи формування здорового способу життя, вірної постави, уміння поєднувати рухи з музикою, формувати почуття ритму;

– формувати культуру рухів, базову основу до занять фізичною культурою (гімнастикою).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні закономірності музично-ритмічного виховання у дитячих дошкільних закладах та загальноосвітній школі; сучасний стан та перспективи розвитку ритмічної гімнастики та аеробіки.

Вміти: визначати основні особливості проведення уроку ритміки і хореографії, зміст та особливості методики викладання ритмічної гімнастики для ДДЗ та учнів ЗОШ, зміст методики формування вірної постави; здійснювати педагогічний контроль під час проведення занять з ритміки і хореографії; оволодівати технікою виконання та методикою навчання танцювальних елементів; забезпечувати місця та безпеку проведення занять з ритміки і хореографії організовувати та проводити культурно-спортивних заходів.

Форма підсумкового контролю – залік.

14 ПП МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

(Язловецька О.В. –лекції, семінари)

Мета навчальної дисципліни – набуття студентами системи знань, вмінь і навичок з методики виховної роботи, необхідних для організації виховної діяльності з дітьми та підлітками,усвідомлення та практичне використання закономірностей, принципів, технологій, інноваційних методів та прийомів у здійсненні педагогічного керівництва вихованням учнів сучасної школи, розвиток творчої професійної спрямованості.

Завдання вивчення дисципліни:

– ознaйoмити cтyдeнтiв із теоретичними основами організації процессу виховання;

– розкрити сутність складових виховних технологій – методів, прийомів, форм і засобів виховання;

– cфopмyвaти елементарні практичні вміння та навички організації і проведення різних форм виховних справ з учнями різного віку;

– ознайомити студентів із специфікою виховної діяльності вчителя в умовах розбудови української національної школи;

– формування практичних вмінь та навичок здійснення цілеспрямованого виховного процесу;

– стимулювання пізнавальної та творчоїактивност істудентів

– сприяти засвоєнню способів, прийомів, технологій інноваційної виховної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

– понятійний апарат теоретичних основ процесу виховання;

– сучасні підходи до виховання, цільові стратегії та програми виховання;

– сутність основних методів, засобів і форм виховання як складових виховних технологій;

– методику підготовки і проведення різних форм позакласної виховної роботи;

– особливості діагностики виховної роботи;

– вимоги до виховної діяльності педагога.

Студенти повинні уміти:

– діагностувати рівень вихованості учнів і виявляти проблеми у їх розвитку і поведінці;

– визначати рівень розвитку учнівського колективу з використанням комплексу психолого-педагогічних методів;

аргументовано висувати конкретні виховні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і дитячогоколективу;

– добирати оптимальний методичний інструментарій для організації виховної роботи;

обирати та використовувати різноманітні форми, методи, засоби організації та згуртування учнівського колективу;

– організовувати та проводити різні форми позакласної виховної роботи;

– реалізовувати інноваційні виховні технології на практиці;

аналізувати ефективність виховної діяльності.

Форма підсумкового контролю – залік.

15 ПП ПІДВИЩЕННЯ СПОРТИВНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

(Щербатюк Н.І. – лекції, практичні)

Мета курсу: ознайомлення студентів з теоретичними аспектами організації навчально-тренувальних занять; підвищення рівня розвитку фізичних якостей, оволодіння технікою і тактикою виду спорту, вдосконалення техніко-тактичної майстерності в обраному виді спорту.

Завдання курсу:

  1. Оволодіння основами техніки та тактики обраного виду спорту.

  2. Підвищення рівня функціональних можливостей організму.

  3. Отримання змагального досвіду та суддівських навичок.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

засоби та методи спортивного тренування;

особливості загальної та спеціальної фізичної підготовки в обраному виді спорту;

загальну характеристику фізичних якостей;

методику розвитку фізичних якостей в обраному виді спорту.

Вміти:

підбирати засоби та методи спортивного тренування відповідно до завдань спортивного тренування;

добирати засоби та методи розвитку фізичних якостей в обраному виді спорту;

– приймати участь у змаганнях в обраному виді спорту.

Форма підсумкового контролю – залік.

2.1.2. ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ (ВІЛЬНИЙ ВИБІР СТУДЕНТА)

2.1.2.1. ВИБІР БЛОКУ ДИСЦИПЛІН ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ

БЛОК 1.

01ВПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛИЖНОГО СПОРТУ

(Брояковський О.В. – лекції, практичні заняття)

Мета курсу: забезпечення формування професійних та методичних компетенцій щодо організації та проведення спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів з лижного спорту.

Завдання вивчення дисципліни:

формування у студенів знання історії сучасного стану розвитку лижного спорту, основних правил змагань;

ТМВ лижних видів спорту передбачає підготовку кваліфікованих викладачів з фізичного виховання та оволодіння необхідними знаннями теорії і методики навчання і тренування з видів лижного спорту;

проведення навчально-тренувальних занять в секціях лижного спорту, колективах фізичної культури, ДЮСШ;

в організації та проведенні змагань;

  • сприяння та підготовці майбутніх спеціалістів в області фізичної культури та спорту.

Завдання:

оволодіти технікою лижних ходів (класичним, ковзанярським);

оволодіти основами методики навчання в лижних видах спорту;

оволодіти навиками організації та проведення змагань з лижних перегонів;

оволодіти методикою розвитку фізичних якостей;

оволодіти методикою побудови навчальних занять з лижних перегонів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

історію розвитку лижного спорту на Україні;

значення лижного спорту в системі фізичного виховання;

види лижного спорту;

основи техніки лижного спорту;

основи методики навчання в лижному спорті;

організація та проведення змагань з лижних перегонів;

методику розвитку фізичних якостей;

техніку безпеки та профілактику на заняттях з лижного спорту;

вміти:

володіти технікою класичних та ковзанярських лижних ходів;

володіти технікою способів подолання підйомів, спусків і поворотів на лижах в русі;

володіти методикою навчання лижного спорту;

підготувати інвентар до занять;

надати першу медичну допомогу.

Форма підсумкового контролю – залік.

02ВПП ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(Щербатюк Н.І. – лекції, практичні,лабораторні)

Мета курсу: ознайомлення студентів з основними засадами краєзнавчо-туристичної діяльності; формування у студентів системи знань, навиків і умінь з організації та проведення туристських подорожей і змагань.

Завдання вивчення дисципліни:

опанування студентами теоретичними основами підготовки туристських подорожей і змагань;

формування спеціальних практичних знань, умінь і навичок, потрібних для успішної організації та проведення туристських подорожей і змагань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

загальнонаукові основи туристично-краєзнавчої діяльності;

основні поняття та принципи туристично-краєзнавчої діяльності;

методику організації та проведення туристських подорожей і змагань;

етапи туристських змагань;

туристські вміння і навички;

вміти:

організовувати і проводити змагання з туризму;

підготовити та провести туристську подорож;

організовувати і проводити змагання зі спортивного орієнтування.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

03ВПП СПОРТИВНА МЕТРОЛОГІЯ

(Собко Н.Г. – лекції, практичні, лабораторні)

Метою курсу є формування у студентів системи знань, навиків і умінь у галузі спортивних вимірювань, обробки одержаних результатів, що є необхідним елементом професійного становлення фахівця.

Завдання:

навчання студентів метрологічних основ сучасної теорії і практики комплексного контролю в спорті і фізичному вихованні;

навчання методам і оволодіння навиками самостійної роботи з вимірювальними приладами;

наближення змісту навчання в університеті до запитів майбутньої практичної діяльності студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: зміст і особливості організації контролю за змагальною і тренувальною діяльністю, а також різними сторонами підготовленості спортсменів (фізичною, технічною, тощо); метрологічні основи сучасної теорії і практики комплексного контролю в спорті і фізичному вихованні;

вміти: на практиці застосовувати математико-статистичні методи для обробки експериментальних даних, самостійно працювати з вимірювальними приладами.

Форма підсумкового контролю – залік

04ВПП ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНО-МАСОВОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ

(Черній В. П. – лекції; практичні)

Мета курсу: формування у студентів професійних, організаційних, педагогічних, методичних знань, умінь і навичок необхідних у спортивно-масовій та фізкультурно-оздоровчій діяльності; ознайомлення студентів з методикою організації спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи з різними верствами населення.

Завдання вивчення дисципліни:

  • озброїти майбутніх фахівців у сфері фізичної культури та спорту знаннями з теорії та методики проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих занять з різними верствами населення;

  • сформувати уявлення про різноманітні види рухової активності;

  • ознайомити майбутніх учителів фізичної культури з організаційно-управлінськими аспектами масової фізичної культури;

  • навчити студентів вибору адекватних засобів та методів фізичного виховання у роботі з різними верствами населення під час оздоровчо-рекреаційних видів занять;

  • представити студентам індустрію спортивно-масової діяльності: міжнародні організації, асоціації та специфіку їхньої роботи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • мету, завдання, зміст, види, методи масової фізичної культури;

  • структуру та зміст спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

  • закономірності використання засобів спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

  • досвід організації і впровадження різних форм фізкультурно-оздоровчих занять;

  • застосування на практиці основних учень в галузі фізичної культури;

  • біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

вміти:

  • аналізувати закономірності розвитку масової фізичної культури та її складників;

  • володіти актуальними технологіями педагогічного контролю і корекції, засобами і методами управління станом людини;

  • володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

  • залучати населення до спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих занять та проводити їх на високому методичному рівні;

  • здійснювати організацію діяльності населення з використанням різних видів та форм рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

  • розробляти перспективні та оперативні плани і програми конкретних занять в сфері дитячо-юнацького спорту та зі спортсменами масових розрядів;

  • складати планувальну і звітну документацію, організовувати та проводити масові фізкультурні заходи та спортивні змагання;

  • враховувати особливості організації масової фізкультурно-оздоровчої роботи у трудових колективах і навчальних закладах, у зонах відпочинку, за місцем проживання населення.

Форма підсумкового контролю – залік.

05ВПП СПОРТИВНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ

(Щербатюк Н.І. – лекції; Щербатюк Н.І., Шевченко О.В., Сундукова І.В. – практичні)

Мета курсу: ознайомлення студентів з навчальною документацією тренера-викладача, засвоєння основних вимог спортивного тренування, організації та проведення змагань в обраному виді спорту.

Завдання курсу:

  1. Формування спеціальних теоретичних знань та практичних умінь і навичок потрібних для успішного тренування в обраному виді спорту.

  2. Удосконалення техніки та тактики в обраному виді спорту.

  3. Підвищення рівня розвитку основних рухових якостей.

  4. Участь студентів у змаганнях різної кваліфікації та виконання спортивних розрядів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

методику розвитку рухових якостей (сила, гнучкість, витривалість, швидкість, координація рухів, рухливість в суглобах) в обраному виді спорту;

методику техніко-тактичної підготовки спортсмена в обраному виді спорту;

основи теорії і методики спортивного тренування в обраному виді спорту;

правила змагань та суддівства в обраному виді спорту;

методику тренування та правила змагань, суддівства в обраному виді спорту;

вміти:

застосовувати рухові здібності для вирішення завдань спортивного тренування в обраному виді спорту,

скласти конспект та провести навчально-тренувальне заняття з обраного виду спорту,

володіти технікою виконання вправ в обраному виді спорту.

Форма підсумкового контролю – залік

06ВПП РЕКРЕАЦІЙНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (Нєворова Л.В. – лекції, практичні).

Мета ознайомлення студентів з характеристикою сфери рекреації у фізичній культурі, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен не тільки володіти навичками застосування засобів рекреаційної діяльності, але й розуміти її оздоровчий вплив, знати специфіку її впливу на органи та системи цілісного організму.

Завдання:

закласти базові знання, навички та вміння щодо основ рекреаційної діяльності (базові поняття і терміни фізичної рекреації; зміст фізичної рекреації: рухова активність, оздоровчі фізичні вправи для різних груп населення; культурно-ціннісні аспекти; інтелектуальні, емоційні та фізичні компоненти; рекреаційні послуги; значення відпочинку і рекреації у житті людини);

– ознайомлення студентів з особливостями рекреаційної активності людини, дозуванням навантаження під час оздоровчих занять;

– ознайомлення студентів з особливостями занять на дозвіллі різних соціальних і вікових груп населення;

– ознайомлення студентів з особливостями рекреаційної діяльності за місцем проживання;

– складання змісту фізкультурно-рекреаційних занять з дітьми шкільного віку;

– складання змісту фізкультурно-рекреаційних занять для осіб зрілого та літнього віку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основи фізичної рекреації різних груп населення, базові поняття і терміни, основні форми, методи і засоби, рухові режими;

вміти: використовувати різні види фізичних вправ в комплексах оздоровчої фізичної культури для різних груп населення, правильно дозувати навантаження під час оздоровчих занять.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

07ВПП ОЛІМПІЙСЬКИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ СПОРТ

(Воропай С.М. – лекції, практичні заняття)

Метою навчальної дисципліни є надання майбутнім спеціалістам необхідних знань, вмінь і навичок у сфері олімпійського та професійного спорту та можливого їх застосування в різних сферах діяльності сучасного спорту.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

формування професійного світогляду в процесі аналізу місця та значення олімпійського та професійного спорту у сучасному суспільстві;

сприяння придбанню студентами теоретичних знань щодо організації та управління міжнародним олімпійським рухом;

формування фахових навичок у сфері олімпійського спорту;

розкриття історії виникнення професійного спорту в окремих державах, соціальну природу та організаційну структуру, дати характеристику його основних видів і специфіку їх розвитку в сучасних умовах;

дати уявлення про соціально-еконмічні аспекти розвитку олімпійського та професійного спорту і його регулювання на сучасному етапі;

проаналізувати систему відбору, підготовки і змагань спортсменів в різних видах професійного спорту;

визначити тенденції розвитку професійного спорту в світі, в окремих державах і в Україні.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати :

історію виникнення Олімпійських ігор, відродження та загальну характеристику періодів проведення сучасних Олімпійських ігор;

розвиток олімпійського руху в Україні;

побудову міжнародного олімпійського руху, основи функціонування МОК, НОК, МСФ;

основні аспекти щодо організації та проведення Олімпійських ігор, формування їх програми;

класифікацію міжнародних спортивних ігор комплексного характеру;

актуальні проблеми сучасного олімпійського руху;

організаційні, соціальні, економічні і правові аспекти функціонування видів професійного спорту;

теоретичні, методичні і організаційні основи системи відбору та підготовки спортсменів-професіоналів;

вміти:

орієнтуватися у сучасних питаннях про олімпійський та професійний спорт;

використовувати отримані знання на практиці при вирішенні навчальних та професійних завдань;

організовувати тренувальний процес і змагання у олімпійському та професійному спорті.

Форма підсумкового контролю – залік.

БЛОК 2

08ВПП ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЗИМОВИХ ВИДІВ СПОРТУ

(Брояковський О.В. – лекції та практичні заняття)

Мета навчальної дисципліни: забезпечення формування професійних та методичних компетенцій щодо організації та проведення спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів з зимових видів спорту.

Завдання вивчення дисципліни:

формування у студенів знання історії сучасного стану розвитку зимових видів спорту, основних правил змагань;

підготовка кваліфікованих викладачів з фізичного виховання та оволодіння необхідними знаннями методики навчання і тренування з видів лижного спорту, ковзанярського спорту;

проведення навчально-тренувальних занять в секціях лижного та ковзанярського спорту, колективах фізичної культури, ДЮСШ;

організація та проведення змагань;

сприяння та підготовці майбутніх спеціалістів в області фізичної культури та спорту. Завдання:

оволодіти технікою пересування на ковзанах та лижах ;

оволодіти основами методики навчання в зимових видах спорту;

оволодіти навиками організації та проведення змагань з зимових видів спорту;

оволодіти методикою розвитку фізичних якостей;

оволодіти методикою побудови навчальних занять з зимових видів спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

історію розвитку зимових видів спорту на Україні;

значення зимового спорту в системі фізичного виховання;

види зимових видів спорту;

основи техніки лижного та ковзанярського спорту;

основи методики навчання в зимових видах спорту;

організацію та проведення змагань з лижних та ковзанярських перегонів;

розвитку фізичних якостей;

техніку безпеки та профілактику на заняттях з зимових видів спорту.

Вміти: .

володіти технікою класичних ходів на лижах та техніка старту та поворотів, гальмування руху по прямій на ковзанах ;

володіти технікою способів подолання підйомів, спусків і поворотів на лижах в русі;

володіти методикою навчання зимових видів спорту;

підготувати інвентар до занять;

надавати першу медичну допомогу.

Форма підсумкового контролю – залік.

09ВПП ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ТУРИСТИЧНО-СПОРТИВНОЇ РОБОТИ

(Щербатюк Н.І. – лекції; практичні)

Мета навчальної дисципліни: ознайомлення студентів з основними засадами туристсько-спортивної роботи; формування системи знань, умінь та навиків з організації шкільної туристсько-спортивної роботи.

Завдання вивчення дисципліни:

опанування основами планування шкільної туристсько-спортивної роботи;

формування спеціальних практичних знань, умінь і навичок, потрібних для успішної організації та проведення туристських подорожей і змагань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

загальнонаукові основи туристично-краєзнавчої діяльності;

методологічні прийоми навчання туристській техніці;

методику організації та проведення туристських подорожей і змагань;

вміти:

організовувати шкільну туристсько-краєзнавчу роботу та етапи туристських змагань;

володіти туристськими вміннями і навичками;

проводити шкільні масові туристські заходи.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

10ВПП МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННЯ ТА СПОРТІ

(Собко Н.Г. – лекції, практичні, лабораторні)

Мета курсу є формування у студентів системи знань, навиків і умінь комплексного контролю у спорті та його метрологічного забезпечення, що є необхідним елементом професійного становлення фахівця.

Завдання:

навчання студентів метрологічних основ сучасної теорії і практики комплексного контролю в спорті і фізичному вихованні;

оволодіння знаннями та навиками метрологічного обґрунтування одержаних спортивних результатів;

навчання методам і оволодіння навиками самостійної роботи з вимірювальними приладами;

наближення змісту навчання в університеті до запитів майбутньої практичної діяльності студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: зміст і особливості організації контролю за тренувальною і змагальною діяльністю, станом спортсмена, а також різними сторонами підготовленості спортсменів; інструментальні методи контролю у спорті, метрологічні основи сучасної теорії і практики комплексного контролю в спорті і фізичному вихованні.

Вміти: здійснити комплексний контроль та реалізувати його результати у практиці спортивної діяльності, на практиці застосовувати математико-статистичні методи для обробки одержаних спортивних результатів, самостійно працювати з вимірювальними приладами.

Форма підсумкового контролю – залік

11ВПП СУЧАСНІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ

(Черній В. П. – лекції; практичні)

Мета курсу: формування у студентів професійних, організаційних, педагогічних, методичних знань, умінь і навичок необхідних для здійснення фізичного виховання різного контингенту населення з використанням фізкультурно-оздоровчих технологій; відповідної професійної компетентності й розвиток професійних якостей фахівця у сфері фізичної культури спорту.

Завдання вивчення дисципліни:

  • озброїти майбутніх фахівців у сфері фізичної культури та спорту знаннями про сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні;

  • формування усвідомлення доцільності застосування фізкультурно-оздоровчих технологій відповідно до індивідуальних, психічних, фізичних особливостей осіб різних статево-вікових груп;

  • формування практичних умінь та навичок застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у різних формах роботи з фізичного виховання;

  • формування стійкого інтересу до навчальної дисципліни та світоглядних оздоровчих позицій у майбутніх учителів фізичної культури;

  • розвиток творчих якостей студентів, здатності до інноваційної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • зміст та форми організації різних видів фізкультурно-оздоровчих технологій;

  • завдання, методику проведення і особливості організації занять, різноманітних оздоровчих програм;

  • досвід організації і впровадження різних форм фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні та спорті;

  • застосування на практиці основних учень в галузі фізичної культури;

  • біологічні, соціальні, психологічні та інші чинники збереження здоров’я;

  • особливості комп’ютерних оздоровчих програм;

вміти:

  • володіти актуальними фізкультурно-оздоровчими технологіями, засобами і методами управління станом людини;

  • визначати найбільш ефективні фізкультурно-оздоровчі технології для збереження здоров’я та підвищення рухової активності населення;

  • володіти педагогічними, медико-біологічними, інформаційними технологіями для формування здорового способу життя, розвиту рухових умінь і навичок, розвитку фізичних (рухових) якостей у представників різних груп населення і вміти самостійно розробляти методики та технології для інтегрального гармонійного розвитку людини;

  • добирати оптимальні традиційні та нетрадиційні засоби впливу на покращення здоров’я та фізичного розвитку дітей та молоді;

  • здійснювати організацію діяльності населення з використанням різних видів та форм рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

  • складати комплекс вправ і проводити заняття з елементами оздоровчої, атлетичної, ритмічної гімнастики, вправ аеробної спрямованості, аквааеробіки тощо;

  • забезпечувати впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у практику роботи закладів освіти.

Форма підсумкового контролю – залік.

12ВПП МЕТОДИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

(Щербатюк Н.І. – лекції; Щербатюк Н.І., Шевченко О.В., Сундукова І.В. – практичні)

Мета навчальної дисципліни: формування готовності щодо досягнення спортсменом максимально можливого рівня техніко-тактичної, фізичної та психічної підготовленості, обумовленого специфікою і вимогами досягнення найвищих результатів у змагальній діяльності.

Завдання курсу:

  1. Формування спеціальних знань, умінь та навичок необхідних для успішного тренування в обраному виді спорту.

  2. Оволодіння технікою та тактикою обраного виду спорту.

  3. Вдосконалення рівня спортивної майстерності в обраному виді спорту.

  4. Участь у змаганнях різної кваліфікації та виконання спортивних розрядів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

– основні напрямки розвитку обраного виду спорту;

– рівень розвитку рухових якостей;

– фізичну, технічну, тактичну підготовленість з обраного виду спорту;

– техніку виконання усіх фізичних вправ з обраного виду спорту, також вправи загальної фізичної підготовки;

який спортивний інвентар потрібен до занять;

вміти:

сполучати навчання техніки виконання вправ з підвищенням рівня розвитку необхідних рухових якостей;

використовувати програму та складати учбово-методичну документацію;

використовувати сучасні методи організації занять.

Форма підсумкового контролю – залік

13ВПП ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ (Нєворова О.В. – лекції, практичні)

Мета ознайомлення студентів з основними періодами та етапами фізичної реабілітації, руховими режимами, які необхідні вчителю фізичної культури, тренеру, фахівцю з фізичної реабілітації. Фахівець з фізичного виховання повинен не тільки володіти навичками застосування засобів фізичної реабілітації, але й знати специфіку перебігу захворювань, механізм дії засобів фізичної реабілітації на організм людини, показання та протипоказання щодо їх застосування.

Завдання:

закласти базові знання, навички та вміння щодо основ фізичної реабілітації у фізичному вихованні (клініко-фізіологічне обґрунтування лікувального застосування фізичних вправ, показання і протипоказання для призначення лікувальної гімнастики, засоби фізичної реабілітації, форми і методи лікувальної фізичної культури, рухові режими, види масажу, механізм дії масажу на організм людини, фізіотерапевтичні процедури);

– ознайомлення студентів з особливостями проведення фізичної реабілітації в клініці внутрішніх захворювань та в травматології;

– ознайомлення студентів з видами масажу та механізмом дії масажу на організм людини (показання і протипоказання до проведення масажу);

– ознайомлення студентів з видами фізіотерапевтичних процедур (показання і протипоказання до їх проведення);

– розучування комплексів вправ з лікувальної гімнастики із застосуванням полегшених вихідних положень під час виконання вправ (за допомогою інструктора і самостійно);

– закріплення самостійного виконання студентами комплексів вправ з лікувальної гімнастики (з коментарем);

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні періоди та етапи фізичної реабілітації, рухові режими, механізм впливу фізичних вправ з лікувальної метою на організм людини, основні форми, методи і засоби лікувальної гімнастики, масажу та фізіотерапевтичних процедур;

вміти: використовувати різні засоби фізичної реабілітації в клініці внутрішніх захворювань і в травматології.

Форма підсумкового контролю – екзамен.

14ВПП ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

(Воропай С.М. – лекції, практичні)

Мета викладання дисципліни – формування у студентів вміння організовувати процес фізичного виховання на високому професійному рівні, розширення загальнопедагогічного світогляду, поєднання сучасних методів навчання й виховання, сприяти творчому саморозвитку.

Завдання:

– сформувати мотивацію до майбутньої професійної діяльності використовуючи різноманітні засоби і методи під час проведення занять;

удосконалити систему знань про зародження та розвиток фізичної культури у світовій практиці;

– виявити світоглядні засади щодо розвитку суспільства, культури, національних традицій у фізичній культурі та спорті;

сприяти розвитку фізичних і духовних здібностей студентів, досягненню всебічної підготовленості до творчої праці;

виховувати моральний досвід, стійкі звички дотримуватись етичних норм, навичок суспільно-корисної поведінки, а також норм фізкультурної і спортивної етики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

– методику організації фізичного виховання учнів, студентів та різних верств населення;

– загальні завдання навчання руховим діям у залежності від віку, індивідуальних особливостей, стану здоров’я, фізичної підготовленості вихованців;

– сучасні технології навчання і виховання з врахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливості учнів, студентів та дорослого населення;

– правила контролю за оздоровчим ефектом фізичних вправ;

вміти:

– використовувати різноманітні методичні прийоми, що активізують пізнавальну діяльність учнів на занятті;

– здійснювати вибір навчального матеріалу, засобів і методів навчання згідно із завданнями занять фізичним вихованням, відповідно до вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів, студентів і дорослого населення;

– конкретизувати загальні завдання навчання руховим діям у залежності від віку, індивідуальних особливостей, стану здоров’я, фізичної підготовленості вихованців;

– визначити зміст індивідуального фонду рухових вмінь і навичок, а також необхідний рівень їх досконалості, для осіб конкретного віку.

– застосовувати набуті знання, вміння та навички під час проведення різних форм занять фізичними вправами;

– формувати позитивне ставлення та інтерес до цих занять, враховуючи методичні принципи побудови даного процесу, вікові особливості, стан здоров’я, рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості, індивідуальні особливості осіб, які займаються.

Форма підсумкового контролю – залік.