Щороку восени в Україні вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. 80 років відділяє нас від трагедії, що відбулася в окупованому нацистами Києві. Тоді 29 та 30 вересня 1941 р. окупанти розстріляли в урочищі майже 34 тисячі євреїв. Усього ж за період окупації жертвами Бабиного Яру стали близько 100 тисяч, а за деякими оцінками — майже 200 тисяч осіб.

Серед них – представники різних етнічних груп, а також учасники політичних та громадських організацій. Події тих часів залишаються незагоєною раною на тілі багатьох народів. Вражає байдужість представників радянської влади, які понад півстоліття старанно замовчували факти про трагедію.

Бабин Яр став символом Голокосту в історії України та світу. Ці та інші аспекти трагедії Бабиного Яру неодноразово актуалізувались під час публічних форумів викладачами кафедри історії України та всесвітньої історії університету.

З нагоди 80-ї річниці від початку масових розстрілів під Києвом, доцент кафедри Вівсяна І.А. провела ряд відкритих лекторіїв для студентів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Донецького національного медичного університету.

У рамках співпраці з Обласною універсальною науковою бібліотекою імені Д.І. Чижевського також проведений захід для кадетів комунального закладу «Ліцей «Сокіл». В умовах творення нової України Бабин Яр став точкою ідеологічного протистояння у війні з Російською Федерацією. Тож збереження історичної пам’яті про Другу світову війну та об’єктивне її висвітлення є стратегічною зброєю у цій боротьбі.

«Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів» (І. Дзюба)