Освітній рівень “БАКАЛАВР”

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ

Перший рік навчання в університеті, перший курс в оволодінні професійними знаннями – це перший крок до обраної спеціальності. Навчання у виші значно відрізняється від навчання у школі: студенти (колишні школярі) потрапляють у світ науки, де для них новим є усе – і викладачі, і предмети, і вимоги, і підходи до отримання знань. Для успішного навчання студентам-першокурсникам, котрі обрали професію історика, насамперед необхідні орієнтири, що дозволять побороти труднощі та отримати чітке уявлення про обрану професію й систему навчання на факультеті історії та права. Роль своєрідного помічника для студентів-істориків першого курсу відіграє нормативний курс “Вступ до історії”.

Мета курсу:

  • ознайомити студентів з особливостями навчання в університеті;
  • показати систему підготовку істориків у педагогічних вишах;
  • визначити критерії успішного навчання на факультеті історії та права.

Поставлена мета обумовлює наступні завдання:

  • ознайомити студентів першого курсу з предметом, об’єктом, метою та завданнями історичної науки; з методами навчання в університеті; з системою підготовки професійних істориків – істориків дослідників, істориків-науковців;
  • визначити можливості професійної діяльності кваліфікованого історика (учителя історії, викладача історії, архівіста, музейного працівника, екскурсовода, історика-журналіста, історика-консультанта, історика-реконструктора) та професійного історика (викладача вишу, співробітника наукової або науково-дослідної установи);
  • показати важливість облаштування робочого місця, створення власної творчої лабораторії, сучасних методів навчання, знання історичних джерел та їхньої аналітичного опрацювання у межах своєї дослідницької “майстерні” для здобуття фаху історика.

Нормативний курс “Вступ до історії” розділений на два змістових модулі, базується на проблемному принципі викладання навчального матеріалу й посідає важливе місце в загальній структурно-логічній схемі підготовки кваліфікованих істориків. Кожна тема, що пропонується для вивчення, відображає важливі проблеми, що стосуються адаптації студентів першого курсу до навчання на факультеті історії та права, формування їхньої професійної культури та підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Курс “Вступ до історії” тісно пов’язаний з навчальними дисциплінами історичного циклу, що вивчаються по кафедрі історії України та кафедрі всесвітньої історії факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Закінчивши вивчення курсу студенти повинні знати:

  • об’єкт, предмет, мету і завдання історичної науки;
  • методи навчання в університеті;
  • систему підготовку кваліфікованих і професійних істориків в Україні;
  • історичний термінологічно-понятійний апарат;
  • можливості професійної діяльності кваліфікованих і професійних істориків;
  • підходи щодо облаштування робочого місця, творчої лабораторії та професійної “майстерні” історика.

Студенти повинні вміти:

  • самостійно поглиблювати знання в рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації;
  • систематизувати й аналізувати навчальний матеріал курсу;
    узагальнювати фактичний матеріал, набутий у ході лекцій та під час самостійного опрацювання літератури до курсу;
  • робити самостійні науково-обґрунтовані висновки з вивченої проблематики;
  • практично використовувати отримувані знання, уміння і навички під час вивчення курсу.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

АРХЕОЛОГІЯ

Найдавніший період історії України сягає таких хронологічних глибин, які не зафіксовані у жодному писемному джерелі. Та й події порівняно недавнього часу – рубежу ер залишаються часто оповитими історичними туманами та легендами. Тож дослідження залишків матеріальної культури давніх людей є основним джерелом вивчення хронологічно віддалених від нас історичних епох розвитку людського суспільства. Цим займається окрема історична наука – археологія. Термін «археологія» походить від давньогрецьких слів “архайос” – стародавній та “логос” – слово, наука. Буквальний переклад терміну звучить як “наука про стародавність”.

Об’єктом вивчення археології є пам’ятки давніх епох – городища, селища, могильники, кургани, капища, виробничі об’єкти.

Предметом археологічної науки є реконструкція життя наших далеких предків на підставі аналізу речових матеріалів, рис поховального обряду, побуту, архітектурних особливостей забудови та інших матеріальних залишків людської діяльності.

Навчальний курс “Археологія” є базою для вивчення вітчизняної історії студентами-істориками. Його метою є формування у майбутніх вчителів системи знань про стародавню історію України на основі вивчення матеріальних джерел.

Основними завданнями курсу є:

– розкриття закономірностей та особливостей розвитку людського суспільства на теренах України у найдавніші часи через аналіз залишків матеріальної культури;
– висвітлення процесу становлення та розвитку фізичного типу людини;
– вивчення еволюції господарської діяльності давніх людей та рівень розвитку суспільних відносин у різні історичні періоди;
– ознайомлення студентів з видатними пам’ятками вітчизняної археології, в т. ч. шедеврами світового мистецтва;
– формування навиків практичного опрацювання археологічних матеріалів, підготовка майбутніх вчителів до організації краєзнавчої роботи;
– вивчення нормативно-правової бази у сфері охорони національної культурної (археологічної) спадщини.

Міжпредметні зв’язки. При вивченні археології необхідно широко залучати до здійснення історичних реконструкцій висновки інших наук: етнографії, антропології, палеогеографії, палеоботаніки, палеобіології, використовувати свідчення писемних джерел.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (0 – СЕРЕДИНА ХІІІ СТОЛІТТЯ)

Курс “Історія України з найдавніших часів до середини ХІІІ ст.” започатковує вивчення вітчизняної історії студентами-істориками. Тож його основним завданням є розкриття закономірностей та особливостей економічного, соціального, політичного та етнокультурного розвитку людського суспільства на теренах України.

В процесі вивчення стародавньої історії України студенти мають осягнути закономірності зародження, розвитку цивілізації, ознайомитися з такими яскравими культурно-історичними явищами, як трипільська культура, кіммерія, скіфія, сарматія, античний світ Північного Причорномор’я. Розуміння багатокомпонентності історичного процесу на українських землях в цей період дає можливість осягнути весь спектр соціально-економічних відносин, генезис державності, розвиток суспільних та культурних процесів. Середина і тисяч. н.е. – час розкладу родоплемінного ладу у давніх слов’ян, початок “великого слов’янського розселення”, наслідком якого стало формування перших протодержавних утворень на теренах україни – “держави антів” та “дулібський союз”.

Особливе місце в середньовічній історії України належить Давньоруській державі (ІХ- перша третина ХІІ ст.). Київська Русь – складне, поліетнічне державне утворення, ранньофеодальна імперія, що включала до свого складу, крім багатьох східнослов’янських племен, ще й іноетнічні компоненти. саме в цей період формуються важливі державні інститути, закладаються основи правової системи, ускладнюються суспільні відносини, поглиблюються етнічні процеси. Київська Русь – одна з найбільших держав Європи, активний учасник багатьох європейських історичних подій. Феодальна роздробленість, що почалася в 30-х рр. ХІІ ст. була закономірним етапом її розвитку. Прогрес у розвитку продуктивних сил, розквіт культури були перервані лише монголо-татарською навалою.

У підготовці кваліфікованих вчителів історії предмет “Історія України” покликаний озброїти студентів знаннями про закономірності зародження, розвитку цивілізації на території україни, еволюцію різноманітних форм соціально-економічних відносин, генезис державності, розвиток суспільних та культурних процесів. але найважливішим завданням цього предмету є утвердження почуття національної гордості, зростання державницької свідомості та громадянської позиції майбутніх фахівців.

У процесі оволодіння програмовим матеріалом студенти повинні навчитися аналізувати історичні документи, пам’ятки минулого, творчо мислити, давати оцінки, робити самостійні висновки. Головне – розглядати історію України в контексті європейської та світової історії, показати, що українські державні, суспільні, культурні традиції належать до надбань світової цивілізації.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА ХІІІ – ХVІ СТОЛІТТЯ)

Курс “Історії України (середина ХІІІ – ХVІ ст.)” розрахований на студентів факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, що здобувають фах історика.

Розвиток держави і суспільства передбачає виховання національної свідомості і патріотизму громадян, що значною мірою залежить від оволодіння знаннями про минуле нації і держави, аналіз сучасної ситуації, прогнозування можливих у майбутньому перспектив подальшого історичного і культурного розвитку нашої країни. Виходячи з цього, вивчення історії України на є необхідною умовою підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Метою курсу є формування системного уявлення студентів про провідні, визначальні тенденції розвитку української історії та культури середини ХІІІ – ХVІ ст., що має сприяти їх кращій орієнтації в умовах суспільного буття.

Основними завданнями дисципліни є:

  • навчити студентів аналізувати історичні та культурні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України;
  • навчити студентів розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні протягом другої половини ХІІІ – ХVІ ст., показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів;
  • в ході викладання курсу формувати із студентів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

Вивчивши пропонований курсу, студенти повинні знати:

  • основні періоди історії України середини ХІІІ – ХVІ ст., їх особливості, визначальні події та явища;
  • історію соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних відносин в Україні в означений період;
  • роль у вітчизняній історії знакових для українського народу постатей середини ХІІІ – ХVІ ст.;
  • здобутки української духовної та матеріальної культури цієї доби.

Вивчивши пропонований курсу, студенти повинн уміти:

  • аналізувати історичні події, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
  • давати визначення історико-культурних понять;
  • самостійно опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і довідкову літературу;
  • узагальнювати історичний досвід української історії та культури в контексті світових культурно-історичних процесів.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ХVІI СТОЛІТТЯ)

Курс “Історія України (ХVІІ століття)” є складовою загального курсу історії України, що вивчається студентами факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, які здобувають фах історика та логічним продовженням курсу історії України (середини ХІІІ – ХVІ століття).

Об’єктом вивчення курсу є закономірності розвитку історичного процесу на українських землях у ХVІІ столітті.

Предметом курсу є політична історія, соціально-економічна проблематики, державотворчі та культурні процеси на українських землях у XVII столітті.
Навчальний курс “Історія України XVII ст.” є основою для формування національно свідомого громадянина. Його метою є формування у майбутніх вчителів системи знань про історію України XVII ст. на основі самостійного аналізу історичних джерел.

Основними завданнями курсу є:

  • комплексне вивчення та узагальнення історичного минулого українського народу зазначеного періоду в контексті світової історії та практики державотворення в сучасній українській державі;
  • засвоєння студентами основних історичних дат, постатей, понять і термінів, подій та явищ;
    вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і додаткову літературу;
  • формування у студентів історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно-наслідкові зв’язки між ними, виділяти основне, суб’єктивне і об’єктивне, самостійно оцінювати і пояснювати історичний процес, робити обґрунтовані висновки з метою успішної розбудови національної держави.

Міжпредметні зв’язки. При вивченні історії України необхідно широко залучати висновки інших наук: географії, археології, філології, філософії, політології, соціології, джерелознавства, нумізматики, геральдики та ін.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ХVІІІ СТОЛІТТЯ)

Курс “Історія України (ХVІІІ століття)” є складовою загального курсу історії України, що вивчається студентами факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, які здобувають фах історика та логічним продовженням курсу історії України ХVІІ століття.

Об’єктом вивчення курсу є закономірності розвитку історичного процесу на українських землях у ХVІІІ столітті.
Предметом курсу є політична історія, соціально-економічна проблематики, державотворчі та культурні процеси на українських землях у XVIIІ столітті.
Мета курсу – засвоєння студентами змісту історичного процесу на території України у ХVІІІ столітті.

Завдання курсу:

– підсумувати, узагальнити та систематизувати знання з історії України набуті студентами на протязі 1-2 курсів;
– з’ясувати, як формувалась територія України у 18 ст.
– усвідомити, зміст процесу обмеження та ліквідації автономії України у 18 ст.
– зрозуміти хід та зміст економічного розвитку України у 18 ст.
– з’ясувати причини, хід та наслідки народних рухів на території України у 18 ст.
– зрозуміти відмінності економічного політичного та культурного становища Наддніпрянської України та західноукраїнських земель.

Міжпредметні зв’язки. При вивченні історії України необхідно широко залучати висновки інших наук: географії, археології, філології, філософії, політології, соціології, джерелознавства, нумізматики, геральдики та ін.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ХІХ СТОЛІТТЯ)

Курс “Історія України (ХІХ століття)” є складовою загального курсу історії України, що вивчається студентами факультету історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, які здобувають фах історика та логічним продовженням курсу історії України ХVІІІ століття.

Курс охоплює період історії українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій від остаточної ліквідації автономних прав України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. до перехідних трансформаційних явищ початку ХХ століття.

Основні завдання курсу:

  • вивчення і творче осмислення студентами комплексу подій і явищ історичного минулого українського народу кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.;
  • висвітлення сучасного стану і перспективи наукових розробок даного періоду;
  • аналіз становища українських земель в складі Російської та Австро – Угорської імперій і європейської дипломатії щодо них в кінці ХVІІІ – ХІХ ст.;
  • характеристика процесу українського національного відродження протягом ХІХ ст., а також формування української нації з усіма компонентами цього складового процесу: економічними, політичними, соціокультурними та релігійними.
  • засвоєння студентами основних історичних дат, понять і термінів, подій і явищ.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ХХ – ХХІ СТОЛІТТЯ)

Період ХХ – початку ХХI століття є важливою складовою частиною загального курсу вітчизняної історії. Хронологічно він охоплює події формування модерної української нації, добу визвольних змагань 1917-1921 рр., радянські часи, роки боротьби за становлення сучасної демократичної України. Особливістю курсу новітньої історії України є багатоплановість і дискусійність теоретичних проблем, синкретичний характер розглядуваних подій та явищ, пропонованих студентам до засвоєння.

Історія України новітньої доби – це дисципліна, яка вивчає закономірності соціально-економічного розвитку, політичне життя українського суспільства в конкретних формах і просторово-часових вимірах, характер, структуру і зміни соціально-економічних відносин, діяльність дер­жавних інститутів, політичних партій і громадських організацій, а також визначних політичних діячів у ХХ на початку ХХІ століть. Важливою складовою предмета є вивчення властивих для того чи іншого суспільства на різних історичних етапах політичних ідей, поглядів, настроїв, які істотно впливали на розвиток країни.

Важливою особливістю курсу політичної історії є те, що він зорієнтований на вивчення найважливіших суспільно-політичних процесів в Україні, місця і ролі української держави в розвитку світу.

Завданням курсу є систематизація наявних знань з політичних і соціальних аспектів вітчизняної історії; виявлення історичних коренів актуальних проблем, які є предметом аналізу в інших курсах та вироблення уміння критично ставитися до джерел, синхронізувати основні події соціально-політичної історії України з подіями всесвітньої історії і осмислювати їх у межах єдиної концепції. Одним з головних завдань курсу є формування в молодого покоління суспільної свідомості, культури, моралі, самостійного творчого мислення, вироблення патріотичної орієнтації.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Навчальний курс “Історіографія історії України” входить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів, які здобувають фах історика

Метою вивчення курсу “Історіографії історії України” є ознайомлення студентів з процесом, основними тенденціями та здобутками історичних досліджень в Україні від їх зародження і до сьогодення.

Завданням вивчення курсу історіографії історії України є:

  • підсумувати, узагальнити та систематизувати знання з історії України набуті студентами на протязі 1-3 курсів;
  • з’ясувати, як відбувалось зародження, нагромадження історичних знань і уявлень, та основні етапи розвитку;
  • усвідомити, як запроваджувалися у вжиток нові історичні джерела, що були доступні історикам певної епохи;
  • зрозуміти, процес розвитку поглядів істориків, історичних шкіл на історичне минуле України;
  • прослідкувати зародження, виникнення, розвиток та організацію історичних шкіл, що займались вивченням історії України;
  • з’ясувати в чому полягає вплив історичної науки на розвиток суспільної свідомості, в тому числі історичної, і як конкретно-історичні умови впливають на розвиток історичних знань;
  • відстежити взаємодію української історичної думки з тенденціями світової історіографії.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З МЕТОДИКОЮ ЙОГО ВИКЛАДАННЯ

Метою викладання навчальної дисципліни «Шкільний курс історії України» є формування у студентів знань, вмінь і навичок, необхідних для самостійної роботи з викладання вітчизняної історії та організації виховного процесу. Курс має сприяти розвитку методичної майстерності студентів, їх комунікабельності. Метою курсу також є підготовка викладача історії, який володіє теоретичними знаннями з методики викладання історії і навичками проведення сучасного заняття з історії, використовуючи сучасні технології навчання; забезпечити організацію у культурному і науковому просторі; формуванню світоглядної свідомості історичного мислення, творчо підходити до навчального процесу; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, а також виховувати активні громадянські позиції; надати студентам навичок роботи з  історичними та методичними джерелами.

Основними завданнями вивчення дисципліни є

  • вивчення закономірностей навчання історії; методів та прийомів  проведення заняття з історії; прийомів активізації розумової діяльності учнів, логічному мисленню на ґрунті історичного матеріалу;
  • навчити прийомам самостійної роботи з історичними матеріалами;
  • розкрити проблему єдності навчання і виховання;
  • розвинути навики структурування та адаптування матеріалу для викладу;
  • виробити вміння класифікувати і визначати поняття і категорії за різними параметрами – за ступенем узагальненості, за змістом та рівнем поінформованості, розподіляти матеріал за темами,
  • виділяти наскрізні поняття курсу, формувати в учнів понятійну систему за рахунок включення відповідних груп-понять в уроки, а також планувати і проводити уроки за допомогою сучасних методів і технологій навчання;
  • виробити навики самостійного вибору та реалізації адекватних завданням викладання методичних прийомів;
  • побудити до творчого підходу в викладанні історії і використанні методів навчання історії.

Практична частина курсу включає формування навичок підготовки матеріалів до занять з історії.

Самостійна робота включає теми, передбачені робочою програмою, де учень самостійно вивчає історичні джерела, готує конспекти з історії, самостійно аналізує усі структурні елементи заняття з історії.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • основні категорії та концепції методики викладання;
  • основні критерії вибору методів та форм викладання й організації навчального процесу;
  • критерії та форми контролю знань та оцінювання знань

вміти :

  • організувати та провести навчальне заняття з урахуванням сучасних вимог методики викладання;
  • обґрунтувати вибір методів, засобів та підходів викладання та організації навчальної діяльності у відповідності до навчальних завдань, особливостей аудиторії, навчального матеріалу:
  • письмово викласти та обґрунтувати методичні матеріали щодо викладання курсу історії України в окремому класі.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ЕТНОГРАФІЯ ТА ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Навчальна дисципліна, що вивчає традиційну культуру українського етносу (духовну, матеріальну, соціонормативну), його походження (етногенезу), етнічність, етнічну історію, історію етнографічних досліджень та історико-географічне районування.

Мета курсу:

  • сформувати у студентів цілісну систему знань про традиційний український етнос, спрямувати інтерес студентів до етнічної історії, витоків нації, її матеріальної та духовної культури, озброїти студентів методикою етнографічних досліджень;
  • сформувати у студентів історичне та етнологічне мислення, вміння давати етнографічну характеристику етносу;
  • виховною метою курсу є сприяння формуванню в молоді етнічної ідентичності, прищеплення поваги до етнічної культури українців та вироблення етнокультурної компетентності; запобігання розповсюдженню у студентському середовищі явищ ксенофобії, етноцентризму, расизму.

Отримані знання допоможуть студентам у проведенні уроків з українознавства, суспільствознавства, краєзнавства, історії України, у позаурочній роботі з учнями (факультативній, гуртковій), в організації роботи кабінету українознавства тощо.

Об’єкт вивчення курсу – традиційний український етнос та його одвічні землі.

Предмет вивчення курсу – історія етнографії як науки, формування української етногенетичної ніші, проблеми етногенези українців, комплекси традиційної матеріальної культури українців (основні та допоміжні галузі господарства, традиційні промисли та ремесла, житло і поселення, народне вбрання, кулінарія), духовна культура українців ( мова як чинник етнотворення, генеза української мови, мовні діалекти, народний календар та календарна обрядовість, вірування та повір’я, народна символіка, ужиткове мистецтво), традиційна соціонормативна культура (громадський побут, звичаєве право, родинний побут та сімейна обрядовість).

Завдання курсу:

  • використовуючи етнографічні джерела, монографічну літературу, сформувати поняття про етнографію як науку, методологію і методику етнографічних досліджень, дати знання про історію розвитку етнографії України, виробити уміння визначати основні поняття і категорії (етноси, субетноси, етнічні групи) та принципи їх класифікації;
  • виробити уміння характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток;
  • виробити уміння аналізувати проблеми етногенези та основних етапів етнічної історії українців;
  • виробити уміння характеризувати комплекси традиційної матеріальної, духовної та соціонормативної культури українського етносу;
  • дати студентам знання особливостей традиційної матеріальної культури українців (поселення, житло, одяг, їжа, основні і допоміжні галузі господарства українців, традиційні ремесла та промисли);
  • виробити уміння висвітлювати елементи духовної культури українського етносу (обряди, звичаї, свята, вірування, усна народна творчість, музика, танці, релігія тощо);
  • виробити уміння характеризувати специфіку сімейно-шлюбних відносин українців, становище жінки у громаді та приватному житті, методи виховання дітей, форми укладання шлюбів, етикетну поведінку;
  • виробити уміння самостійно добирати й опрацьовувати історичні, етнографічні матеріали, монографічну і довідкову літературу, порівнювати інформацію з різних джерел, узагальнювати й критично оцінювати історичні та етнографічні факти, події, явища; робити історико-етнологічний аналіз явищ, подій.

Міжпредметні зв’язки. Предметне поле етнографії України перетинається з предметними полями історії, загальної етнографії, зокрема, етнографії слов’янських народів, соціології, культурології, археології, антропології, етногеографії, демографії.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Метою навчального курсу “Історія української культури” є ознайомлення студентів з основними тенденціями та результатами розвитку української культури від її джерел до сьогодення, формування у студентів відповідних системних знань та розвиток у них вміння оцінювати досягнення культури на основі історичного контексту їх створення. Навчальна дисципліна покликана сприяти підвищенню фахового рівня та особистісному розвитку студентів, ви-хованню в них потреби у духовному самовдосконаленні в процесі знайомства з провідними здобутками української культури.

Завданнями вивчення дисципліни є:

  • розкрити характер української культури, її життєздатність та місце у світі, її величезну роль в утвердженні національного буття та державності українсь-кого народу;
  • розглянути становлення й еволюцію професійних форм культурної творчос-ті в зв’язку з розвитком традиційної народної культури;
  • проаналізувати головні етапи розвитку української культури та висвітлити її сучасний стан;
  • розглянути українську культуру як самобутнє явище, водночас всебічно вра-хувавши її діалог з іншими національними культурами, висвітлити етнокуль-турні взаємовпливи;
  • виховувати емоційно-естетичне ставлення до здобутків історії української культури, формувати естетичні смаки та уподобання.

Спеціальність: 6.020302 Історія*

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ

Наявність багатоваріантних навчальних планів, програм, підручників, гуманітарна спрямованість навчання робить необхідним їх глибоке вивчення у вузівському курсі методики викладання історії, використання їх елементів у педагогічній практиці. Підготувати учительські кадри до викладацької діяльності в умовах формування структури шкільної історичної освіти, вдосконалення її змісту, методичних засобів покликаний вузівський курс методики викладання історії.

Плани семінарських та лабораторних занять націлюють студентів на глибоке вивчення теоретичних основ методики викладання історії, дослідження творчої спадщини вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки, цілісне її сприйняття, вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для забезпечення високої ефективності навчання історії.

Об’єктом вивчення курсу є процес навчання: процес педагогічної взаємодії між вчителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості школяра засобами історії.
Предметом МВІ є певна система навчання історії, що містить взаємопов’язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв’язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування.

Основними завданнями МВІ є:

  • підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій;
  • формування у учнів національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів;
  • формування у школярів критичного мислення, навичок самостійного оцінювання суспільних явищ та процесів;
  • формування у учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистісного ставлення до подій і явищ суспільного життя, здатності визначити власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави. Забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини.

Міжпредметні зв’язки: у ході вивчення курсу методики викладання історії необхідно спиратися на знання, отримані в галузі таких наук як педагогіка, психологія, історія.

Спеціальність: 6.030104 Політологія

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Головним завданням вищої школи є підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які володіють певною сумою ґрунтовних знань та вміють самостійно розширювати та поповнювати свої знання. Навчальна дисципліна “Методика викладання суспільно-політичних дисциплін” посідає одне з провідних місць у системі педагогічної та суспільствознавчої освіти.

Належне викладання шкільних курсів суспільствознавчого циклу потребує підготовки фахівців, яким притаманний високий рівень компетентності в галузі людинознавства і спілкування, що забезпечує адекватне відображення реальності, які мають власну думку щодо явищ дійсності та вміють її висловлювати, мають знання й уміння, необхідні для виховання духовності та громадянських якостей в учнів.

Предмет курсу – теорія та методика навчання суспільно-політичних дисциплін у загальноосвітній школі, специфіка викладання суспільствознавчих курсів у профільних класах старшої школи, виховний потенціал навчальних дисциплін.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань, вмінь і навичок, необхідних для самостійної роботи з викладання суспільно-політичних дисциплін та організації виховного процесу.

Курс має сприяти розвитку методичної майстерності студентів, їх комунікабельності.

Завдання вивчення дисципліни:

  • сформувати у студентів комплексне уявлення про сучасну суспільствознавчу та громадянську освіту;
  • розвинути навички структурування та адаптування матеріалу для викладу;
  • виробити навички самостійного вибору та реалізації адекватних завданням викладання методичних прийомів;
  • виробити вміння класифікувати і визначати поняття і категорії за різними параметрами – за ступенем узагальненості, за змістом та рівнем поінформованості, розподіляти матеріал за темами,
  • виділяти наскрізні поняття курсу, формувати в учнів понятійну систему за рахунок включення відповідних груп-понять в уроки, а також планувати і проводити уроки за допомогою сучасних методів і технологій навчання.

Спеціальність: 052 Політологія

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Мета і завдання курсу. Політична система України – це дисципліна, яка вивчає закономірності розвитку політичного життя українського суспільства в конкретних формах і просторово-часових вимірах, характер, структуру і зміни в політичних системах, діяльність державних інститутів, політичних партій і громадських організацій, а також визначних політичних діячів у історичному розрізі починаючи від найдавніших часів становлення української державності до початку ХХ1 століття. Важливою складовою предмета політичної історії є вивчення властивих для того чи іншого суспільства на різних історичних етапах політичних ідей, поглядів, настроїв, які істотно впливали на все політичне життя.

Важливою особливістю курсу є те, що він зорієнтований на вивчення найважливіших суспільно-політичних процесів в Україні, місця і ролі української держави в розвитку світу. Завданням курсу є систематизація наявних знань з політичних і соціальних аспектів вітчизняної історії; виявлення історичних коренів актуальних політичних проблем, які є предметом аналізу в інших курсах порівняльної політології; вироблення уміння критично ставитися до джерел, синхронізувати основні події політичної історії України з подіями всесвітньої історії і осмислювати їх у межах єдиної концепції. Одним з головних завдань політичної історії є формування в молодого покоління суспільної свідомості, політичної культури, моралі, самостійного творчого мислення, вироблення політичної орієнтації.

Міждисциплінарні зв'язки. Політична система України будучи самостійним навчальним курсом перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими суспільними дисциплінами, доповнюючи їх і водночас збагачуючись новітніми досягненнями інших суспільних наук. У сукупності вони дають можливість відтворити цілісний процес суспільного і світового розвитку, роз­крити основу його єдності і багатоподібності, його спрямованість і гуманістичний зміст.

Відповідно найбільш тісними є міждисциплінарні зв’язки з політологією, вітчизняною історією, соціологією, правничими науками. Інтегративний принцип формування програми курсу дозволяє відстежити складні процеси формування та особливості розвитку політичних систем властивих тій чи іншій історичній добі, еволюцію традиційних політичних інституцій та особливостей їх трансформацій на межі ХХ – ХХІ століть.

Спеціальність: 6.030104 Політологія

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

Навчальна дисципліна «Історія політичної думки в Україні» посідає одне з провідних місць у системі політологічної освіти. Підготовка висококваліфікованого фахівця у сфері політології передбачає глибоке знання ідейно-політичного потенціалу минулого, кращих зразків політичної думки.

Політична думка України розглядається як така, що народилася й розвивалася в контексті загальнолюдських знань про форми і функції політики і влади, політичну культуру і політичні цінності. У висвітленні цієї дисципліни простежується взаємозв’язок ідей і поглядів українських мислителів з теоріями та концепціями, виробленими представниками різних націй і народів.
Масштабність охоплення політичних знань і специфіка цього предмету дають змогу через використання різноманітних підходів синтезувати широке розмаїття ідейно-теоретичних напрямків у єдине ціле та поєднати його з основними надбаннями світової політичної думки.

Зародження й розвиток української політичної думки є невід’ємною частиною національної інтелектуальної скарбниці. З'ясування передумов цього феномена, аналіз провідних ідей, сформульованих визначними українськими мислителями на стадії еволюції національної суспільно-політичної, морально-етичної традиції у період з Х до початку XXІ ст., має велике значення для з'ясування поступу національної духовної культури, процесу формування сучасних державотворчих орієнтацій.

Предмет курсу – історія виникнення і розвитку теоретичних знань вітчизняних мислителів про тенденції соціально-політичного розвитку України від найдавніших часів до сьогодення.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів уяви про розвиток української політичної традиції, ідей національного державотворення. Курс має також на меті через вивчення різноманітних концепцій та теорій вітчизняних мислителів сприяти усвідомленню високого рівня української політичної думки, послідовності та специфіки еволюції різних форм суспільно-політичного устрою України. Курс допоможе розпізнавати і долати негативні тенденції суспільного поступу, розвинути політичну компетентність, здатність до політичної діяльності.

Завдання вивчення дисципліни:

  • сприяти усвідомленню студентами існування і еволюції різних форм соціально-політичного устрою України;
  • формувати знання про концептуальні ідеї та концепції мислителів України про становлення, розвиток і перспективи української державності, нації, про еволюцію української національної ідеї;
  • навчити студента самостійно аналізувати першоджерела;
  • формувати вміння систематизації політичних ідей за науковими, світоглядними напрямками, школами;
  • сприяти розумінню особливостей виникнення і розвитку політичних ідей у залежності від історичної епохи, місця та інших умов;
  • формувати вміння розпізнавати і долати негативні тенденції суспільного поступу;
  • розвивати політичну компетентність, орієнтацію і здатність студентів до активної участі у творенні держави;
  • сприяти утвердженню демократичних, гуманістичних цінностей свободи, гідності та громадянської відповідальності кожного індивіда.

Міжпредметні зв’язки забезпечуються завдяки опорним знанням з наступних навчальних дисциплін: історія України (короткий виклад шкільної програми), історія української літератури, загальна теорія політики, теорія держави і права

Спеціальність: 6.030104 Політологія

ПОЛІТИЧНА ЕТНОЛОГІЯ

Курс “Політична етнологія” є складовою частиною підготовки фахівця-політолога.

Мета курсу – ознайомити студентів з основними поняттями та змістом політичної етнології як галузі знань, озброїти студентів методикою етнополітичних досліджень; сформувати у студентів політичне мислення, вміння давати етнологічну характеристику етносу та здійснювати політико – етнологічний аналіз подій та етносоціальних явищ; виробити у студентів вміння оперувати етнологічними та політичними термінами, поняттями, категоріями; виробити у студентів навички самостійно добирати і опрацьовувати історичні, публіцистичні матеріали, монографічну і довідкову літературу, порівнювати інформацію з різних джерел, узагальнювати і критично оцінювати політичні та етнологічні факти, події, явища; сприяти розумінню студентами основних етапів походження політичної історії українців; ознайомити студентів з сучасним станом історичної політики в Україні та сусідніх державах; сприяти усвідомленню ролі етнолінгвістичної, етноконфесійної, етнодемографічної, етнопсихологічної ситуацій на політичний розвиток сучасної України; виробити навички аналізувати сучасні уявлення, дискусії про природу і сутність націй, етнічності, національної та етнічної ілентичностей, міжетнічних взаємин, зокрема конфліктних; сприяти усвідомленню студентами ролі і значення етнополітики у регулюванні міжетнічних конфліктів в Україні та за її межами.

Cприяти розумінню студентами теорії і практики управління етнополітичними процесами.

Виховною метою курсу є сприяння формуванню в молоді етнополітичної компетентності та національної ідентичності, прищеплення поваги до етнічної культури українців, етнічних меншин України, вироблення культури міжнаціональних взаємин та міжконфесійної терпимості, виховання студентської молоді в дусі пієтету до українського процесу державотворення.

Отримані знання допоможуть студентам у проведенні уроків з українознавства, суспільствознавства, правознавства, всесвітньої історії та історії України, в позаурочній роботі з учнями (факультативній, гуртковій), зокрема, в організації учнівського самоврядування, учнівського політичного клубу, політичних дебатів тощо.

Завдання курсу:

  • виробити уміння характеризувати перебіг етнополітичних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток;
  • розширити політичний світогляд студентів, їх уявлення про етнічну і політичну картину світу та наявність в ній міжетнічних взаємин і конфліктів;
  • виробити вміння аналізувати тенденції розвитку етнополітичних процесів та етнополітичні ситуації і явища політичної історії українців з найдавніших часів до сьогодення;
  • виробити вміння вести дискусію на теми історичної політики в Україні та сусідніх державах;
  • сформувати поняття про етнопсихологію населення України та виробити уміння давати етнопсихологічну характеристику українців, представників інших корінних народів та етнічних меншин України;
  • навчити застосовувати знання з політичної етнології у сфері прийняття рішень, планування внутрішньої і зовнішньої політики, розробка методів прогнозування, запобігання та урегулювання конфліктних ситуацій.

Міжпредметні зв’язки. Вивчення курсу базується на знаннях з політології, етнології, соціології, історії, етнопсихології, культурології, етнодержавознавства, етнодемографії, етнорелігієзнавства.

Спеціальність: 6.030104 Політологія

ПОЛІТИЧНА РЕГІОНАЛІСТИКА

Навчальний курс “Політична регіоналістика” входить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів, що здобувають фах політолога. Його метою є засвоєння студентами розуміння територіальної та політичної структури сучасних суспільств, теоретичних і практичних проблемах регіоналізму.

Завдання вивчення дисципліни:

  • з’ясувати основні теоретичні підходи у політичній регіоналістиці
  • аналіз новітніх територіально-політичних трансформацій світової карти й системи кордонів;
  • критично аналізувати роль субрегіонів у територіальній структурі держави й у політичному, економічному, громадському житті;
  • знати територіальну структуру сучасних суспільств;
  • навчитися аналізувати природу й характер сучасних територіальних й етнорегіональних та політичних конфліктів;

Спеціальність: 6.040104 Географія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (0 – ХVІІ СТОЛІТТЯ)

Курс “Історія України з найдавніших часів до середини ХІІІ ст.” започатковує вивчення вітчизняної історії студентами-істориками. Тож його основним завданням є розкриття закономірностей та особливостей економічного, соціального, політичного та етнокультурного розвитку людського суспільства на теренах України.

В процесі вивчення стародавньої історії України студенти мають осягнути закономірності зародження, розвитку цивілізації, ознайомитися з такими яскравими культурно-історичними явищами, як трипільська культура, кіммерія, скіфія, сарматія, античний світ Північного Причорномор’я. Розуміння багатокомпонентності історичного процесу на українських землях в цей період дає можливість осягнути весь спектр соціально-економічних відносин, генезис державності, розвиток суспільних та культурних процесів. Середина і тисяч. н.е. – час розкладу родоплемінного ладу у давніх слов’ян, початок “великого слов’янського розселення”, наслідком якого стало формування перших протодержавних утворень на теренах україни – “держави антів” та “дулібський союз”.

Особливе місце в середньовічній історії України належить Давньоруській державі (ІХ- перша третина ХІІ ст.). Київська Русь – складне, поліетнічне державне утворення, ранньофеодальна імперія, що включала до свого складу, крім багатьох східнослов’янських племен, ще й іноетнічні компоненти. саме в цей період формуються важливі державні інститути, закладаються основи правової системи, ускладнюються суспільні відносини, поглиблюються етнічні процеси. Київська Русь – одна з найбільших держав Європи, активний учасник багатьох європейських історичних подій.

Феодальна роздробленість, що почалася в 30-х рр. ХІІ ст. була закономірним етапом її розвитку. Прогрес у розвитку продуктивних сил, розквіт культури були перервані лише монголо-татарською навалою. Провідні, визначальні тенденції розвитку української історії та культури середини ХІІІ – ХVІ ст., що має сприяти їх кращій орієнтації в умовах суспільного буття. Закономірності розвитку історичного процесу на українських землях у ХVІІ столітті.

Предметом курсу є політична історія, соціально-економічна проблематика, державотворчі та культурні процеси на українських землях від появи людини до XVII столітті.

Пропонований курс є основою для формування національно свідомого громадянина. Його метою є формування у майбутніх вчителів системи знань про історію України від появи людини на її території до XVII ст. на основі самостійного аналізу історичних джерел.

Основними завданнями курсу є:

  • комплексне вивчення та узагальнення історичного минулого українського народу зазначеного періоду в контексті світової історії та практики державотворення в сучасній українській державі;
  • засвоєння студентами основних історичних дат, постатей, понять і термінів, подій та явищ;
    вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і додаткову літературу;
  • формування у студентів історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно-наслідкові зв’язки між ними, виділяти основне, суб’єктивне і об’єктивне, самостійно оцінювати і пояснювати історичний процес, робити обґрунтовані висновки з метою успішної розбудови національної держави.

Міжпредметні зв’язки. При вивченні історії України необхідно широко залучати висновки інших наук: географії, археології, філології, філософії, політології, соціології, джерелознавства, нумізматики, геральдики та ін.

Спеціальність: 053 Психологія

ДЕМОГРАФІЯ

Демографія вивчає закономірності й соціальну зумовленість народжуваності, смертності, шлюбності й припинення шлюбу, відтворення шлюбних пар і сімей, міграційного руху, відтворення населення загалом як єдності цих процесів. Вона досліджує зміни статево-вікової, шлюбної й сімейної структур населення, взаємозв’язок демографічних процесів і структур, а також закономірності зміни загальної чисельності населення й сімей як результату їх взаємодії.

Демографія розробляє методи описання, аналізу й прогнозу демографічних процесів і структур. На підставі дослідження взаємозв’язків між процесами й структурами, а також впливу на них умов життя й суспільних відносин, які визначають інтенсивність демографічних процесів, демографія з’ясовує як спільні закономірності їх перебігу, так і особливості прояву цих закономірностей у конкретного населення за певних умов місця й часу.

У практичній площині до царини демографічних досліджень входить опис демографічної ситуації, аналіз тенденцій і чинників розвитку демографічних процесів у країні загалом, на окремих її територіях або в групах населення в різні періоди часу. На підставі вивчення особливостей народжуваності, смертності й міграційного руху в різних генераціях, різних соціальних групах і на різних територіях демографія оцінює їх найбільш ймовірні зміни в майбутньому, розробляючи демографічні прогнози.

Предмет вивчення курсу – людність, народонаселення.

Об’єкт вивчення курсу – історія демографічних досліджень України, демографічні процеси в історичному розвитку, демографічні джерела і методи, сучасна демографічна ситуація в Україні, закони відтворення народонаселення та його історичні типи, гендерні проблеми у демографічному аспекті, сім’я і шлюб.

Мета курсу – сформувати у студентів уявлення про про населення, його кількість, статево-вікову структуру, приріст (скорочення) та фізичне переміщення (міграція); навчити виводити закономірності та закони демографічного розвитку людності.

Завдання курсу:

  • використовуючи джерела з історії демографії, монографічну літературу, сформувати поняття про демографію як науку, дати знання про історію розвитку демографії України;
  • використовуючи матеріали переписів населення, монографічну літературу, виробити уміння характеризувати перебіг демографічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток;
  • сформувати поняття про сім’ю та шлюб – як соціальні інститути, соціалізацію конкретно-історичних індивідів як суб’єктів демографічного процесу;
  • виробити уміння аналізувати статистичні дані про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя;
  • виробити уміння складати короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення.

Спеціальність: 7.02020401 Музичне мистецтво (за видами)*

ІСТОРІЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Мета курсу: ознайомлення студентів із історією зарубіжного та вітчизняного театру, основними законами театральної драматургії та режисури на основі вивчення джерел і монографічної літератури.

Завдання курсу:

– дати студентам необхідний мінімум теоретичних знань про суть, структуру, функції, закономірності розвитку й основні історичні типи театрального мистецтва;
– допомогти гармонійному поєднанню спеціальних і гуманітарних знань, сприяти виробленню професійної етики і моралі;
– ознайомити студентів з основними питаннями теорії театру, визначити його синтетичну природу;
– сформувати загальне уявлення про передумови та джерела розвитку театру, розуміння основних тенденцій розвитку театрального мистецтва, його стильових та регіональних особливостей;
– сформувати вміння аналізувати театральну виставу за жанровими, стильовими ознаками та різними проявами театрального мистецтва;
– показати визначні віхи та логіку розвитку світового театру протягом історичного розвитку людства, враховуючи специфіку національних моделей та культурних регіонів;
– знайомити студентів з окремими найбільш відомими творами світової та української драматургії, допомогти орієнтуватися в світі театральних символів;
– визначити перспективи розвитку світового та вітчизняного театрального мистецтва;
– виховувати емоційно-естетичне ставлення до здобутків театрального мистецтва, формувати естетичні смаки і уподобання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

  • місце історії театрального мистецтва в системі мистецтвознавства та її зв’язки з іншими науками;
  • основні поняття театрознавства, види і форми театрів на різних етапах історичного розвитку та по регіонах;
  • основні етапи розвитку світового та вітчизняного театру, визначних діячів;
  • характерні особливості театрального мистецтва основних культурно-історичних епох (античність, Середньовіччя, Відродження, класицизм і бароко, романтизм, авангард, постмодерн);
  • національну своєрідність українського театрального мистецтва від середньовічних часів до початку ХХІ ст., специфіку вітчизняних інтерпретацій смислів культури відповідних епох у театральному процесі;
  • тенденції розвитку і стильове розмаїття сучасного театру у світі й в Україні.
    вміти:
  • використовувати театрознавчі поняття;
  • проводити самостійний пошук інформації за поданими джерелами та посібниками,
  • представляти епоху з використанням теоретичного матеріалу та наочних матеріалів;
  • проводити культурологічний аналіз театральних процесів тої чи іншої епохи, включати феномен театру у загальне світоглядне поле доби;
  • надавати естетичної і культурологічної оцінки сучасним явищам у розвитку театру.

Міжфакультетські дисципліни

Спеціальність: Всі неісторичні спеціальності Університету

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

Вивчення історії та культури України у вищому навчальному закладі не є повторенням питань, пов’язаних з історією та культурою нашої держави, що вивчалися у школі на уроках з історії України, а становить принципово нову дисципліну, яка розглядає низку теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з історією формування території сучасної України, з історією становлення українського народу, з історією державотворчих процесів на українських землях, з формуванням самобутньої і неповторної вітчизняної культури. Кожна тема, що пропонується для вивчення, відображає важливі проблеми, що стосуються історії формування українського народу та його культури, історії державотворчих процесів, формування сучасних кордонів України у ХХ – на початку ХХІ століття.

Мета курсу “Історія та культура України”: поглибити знання з історії та культури України; показати самобутність українського народу, його історії та культури; сформувати у студентів бачення історії України та сприйняття її культури, як невід’ємної складової світового історичного процесу та світової культурної спадщини.

Поставлена мета обумовлює наступні завдання:

  • проаналізувати етнічні й державотворчі процеси на території України та визначити умови формування та розвитку вітчизняної культури, як самобутньої культури українців;
  • формувати уявлення про вітчизняну історію і культуру, як частину всесвітнього історичного та культурного процесу;
  • розвивати навики дослідницької роботи з джерелами та об’єктивного аналізу історичних фактів;
  • виховувати патріотичні почуття та шанобливе ставлення до історії України, її історичних постатей та діячів культури.

Курс “Історія та культура України” тісно пов’язаний з навчальними дисциплінами “Історія української культури”, “Історія української державності”, “Історія держави та права України”.

Закінчивши вивчення курсу студенти повинні знати:

  • сучасні методи історичного пізнання;
  • історичний термінологічно-понятійний апарат;
  • історію державотворчого шляху сучасної держави Україна;
  • знакові для України і світу пам’ятки культури;
  • знакові дати та події в історії та культурі України;
  • знакові персоналії в історії та культурі України.

Студенти повинні вміти:

  • самостійно поглиблювати знання в рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової – інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації;
  • систематизувати й аналізувати джерельний матеріал курсу;
  • узагальнювати фактичний матеріал, набутий у ході лекцій та під час самостійного опрацювання літератури до курсу;
  • робити самостійні науково-обґрунтовані висновки з вивченої теми;
  • користуватися картографічними та іншими допоміжними матеріалами;
  • використовувати практичні навички, готувати доповіді, проводити наукові дискусії з актуальних питань історії та культури України.

Спеціальність: Всі неісторичні спеціальності Університету

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Метою навчального курсу “Історія світової художньої культури” є ознайомлення студентів з основними тенденціями розвитку світової художньої культури від її джерел до сьогодення. Цей навчальний предмет покликаний сприяти особистісному художньо-естетичному розвитку студентів, формуванню в них компетентностей у сфері художньої культури, вихованню потреби у духовному самовдосконаленні в процесі знайомства з основними здобутками світової художньої культури.

Завданнями вивчення дисципліни є:

  • сформувати у студентів загальне уявлення про сутність художньої культури, особливості різних видів мистецтва;
  • ознайомити студентів з основними періодами в історичному процесі розвит-ку світової художньої культури, з великими історичними стилями як етапами розвитку художньої культури, що відрізняються формальною та змістовною єдністю у здобутках різних видів мистецтва;
  • розкрити специфіку окремих регіональних моделей у розвитку світової художньої культури (через з’ясування загальних особливостей мистецтва історико-культурних регіонів та їх характерних прикладів);
  • ознайомити студентів з основними європейськими мистецькими стилями (з їх характерними рисами та найбільш типовими прикладами в різних видах мистецтва;
  • ознайомити студентів з найбільш відомими шедеврами світового мистецтва;
  • виховувати культуру міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів зарубіжних країн, сприяти міжкультурному діалогу;
  • виховувати емоційно-естетичне ставлення до здобутків світової культури, формувати естетичні смаки і уподобання, вміння використовувати в подальшій професійній діяльності досвід освоєння культури.

Спеціальність: Всі неісторичні спеціальності Університету

ІСТОРІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ

Мета курсу: сформувати цілісне уявлення про розвиток науки і техніки як історико-культурного явища; структурувати інформаційне поле про досягнення людської думки в різні періоди історії; узагальнити відомості отримані по інших дисциплінах, що зачіпають проблеми розвитку людського суспільства; показати взаємозв'язок і взаємообумовленість проблем, вирішуваних фахівцями різних спеціальностей, отримати уяву про сучасні тенденції історичного розвитку науки і техніки.

Завдання курсу: вміти фахово орієнтуватися та визначати здобутки людства в галузі науки і техніки в усі цивілізаційні епохи розвитку суспільства

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:
технологічні можливості до цивілізаційного розвитку, рівень технічного та технологічного розвитку в давніх цивілізацій наукову та технічну культуру середньовіччя, нового та новітнього часу, також

вміти:

  • застосовувати здобуті знання в ході навчального процесу у школі, вміти працювати з дисциплінарним масивом публікацій;
  • вести пошук, накопичення та обробку наукової інформації; 
  • хронологічно та культурологічно класифікувати як окремі тенденції так і конкретні здобутки прогресу науки і техніки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень “СПЕЦІАЛІСТ”

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Прогрес у сучасному суспільстві неможливий без культурної людини. Життєвий рівень будь якої країни є, поряд з іншими чинниками, прямим наслідком рівня культурності, освіченості її населення. В цьому контексті освітній та виховний потенціал, який надає звернення до історії світової культури, є значним, а її вивчення студентами педагогічного вузу уявляється особливо важливим. Майбутньому вчителю історії важливо мати системні знання з історії світової культури як для себе особисто, так і для передачі відповідних знань своїм майбутнім вихованцям.

Метою курсу є знайомство студентів з основними тенденціями розвитку сві-тової культури від її джерел до сьогодення; формування відповідних системних знань та розвиток уміння оцінювати досягнення культури на основі історичного контексту їх створення; сприяння підвищенню фахового рівня студентів, вихо-вання в них потреби у духовному самовдосконаленні.

Завдання начальної дисципліни:

  • окреслити визначні віхи у розвитку світової культури;
  • розкрити специфіку окремих національних та регіональних моделей світової культури;
  • виховувати культуру міжнаціонального спілкування через вивчення культурних традицій зарубіжних країн, сприяти міжкультурному діалогу;
  • ознайомити студентів з деякими найбільш відомими пам’ятками світової культури, шедеврами світового мистецтва;
  • виховувати емоційно-естетичне ставлення до здобутків світової культури, формувати естетичні смаки та уподобання.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

Навчальний курс “Методологія історії” входить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів, що здобувають фах історика.

Мета курсу:

  • формування теоретичних знань про специфіку історичних досліджень та професійного підходу до процесу вивчення минулого;
  • формуванні практичних навичок оцінки історичних творів з позицій сучасних уявлень про цінність наукового історичного знання;
  • формування розуміння процесу узагальнення в історіософській думці ходу історичного процесу;
  • сформувати розуміння ролі та функції історичних знань у суспільстві;
  • вміння визначати різноманітні методи дослідження.

Завдання курсу:

  • підсумувати, узагальнити та систематизувати знання з історії України набуті студентами на протязі 1-4 курсів;
  • ознайомити студентів з процесом, основними тенденціями та теоретичними здобутками історичних досліджень в Україні від їх зародження і до сьогодення.
  • з’ясувати, як відбувалось зародження, нагромадження історичних знань і уявлень, та методи їх узагальнення історичною наукою;
  • зрозуміти, процес розвитку поглядів істориків, історичних шкіл на історичне минуле України;
  • відстежити взаємодію української історичної думки з тенденціями світової історіографії.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

Мета курсу: формування у студентів уяви про розвиток української суспільно-політичної традиції, ідей національного державотворення

Завдання курсу:

– сприяти усвідомленню студентами існування і еволюції різних форм соціально-політичного устрою України;
– вміти розпізнавати і долати негативні тенденції суспільного поступу;
розвивати політичну компетентність, орієнтацію і здатність студентів до активної участі у творенні держави;
– сприяти утвердженню демократичних, гуманістичних цінностей свободи, гідності та громадянської відповідальності кожного індивіда.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • етапи розвитку української національної та державницької ідеї;
  • тенденції суспільно-політичного мислення на різних етапах вітчизняної історії;
  • визначних вітчизняних мислителів та їх основні ідеї щодо суспільно-політичного поступу;
  • основні концепції та напрями української політичної думки Нового та Новітнього часу, їхній взаємозв’язок із європейськими та світовими;

вміти:

  • аналізувати документи і матеріали української політичної думки;
  • визначати характерні особливості суспільно-політичної думки кожної епохи;
  • здійснювати порівняльний аналіз політологічних концепцій, проводити історичні аналогії, давати власну оцінку подій минулого, формулювати обґрунтовані висновки;
  • самостійно працювати з широкою джерельною базою політологічного характеру, зокрема – досліджувати найбільш фундаментальні праці;
  • критично аналізувати політичний зміст української думки, віднаходити найбільш актуальні для сьогодення політичні ідеї та концепції

Освітній рівень “МАГІСТР”

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

СУСПІЛЬНА ДУМКА В УКРАЇНІ

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сутність, історія виникнення та розвитку суспільної думки в Україні. Суспільна думка -- специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільне значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.
Міждисциплінарні зв’язки: курс пов’язаний з історією України, історією філософії, соціології, економічної теорії, політології в Україні

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Теоретичні аспекти та розвиток суспільної думки в Україні до кінця ХVІІІ ст.
  2. Українська суспільно-політична думка періоду національно-культурного відродження (ХІХ – початок ХХ ст.)
  3. Українська суспільно-політична думка у контексті державотворчого досвіду українства в ХХ – на початку ХХІ ст.

Метою викладання навчальної дисципліни “Суспільна думка в Україні” є формування у студентів уяви про розвиток української суспільно-політичної традиції, ідей національного державотворення.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Суспільна думка в Україні” є

  • сприяти усвідомленню студентами існування і еволюції різних форм соціально-політичного устрою України;
  • вміти розпізнавати і долати негативні тенденції суспільного поступу;
  • розвивати політичну компетентність, орієнтацію і здатність студентів до активної участі у творенні держави;
  • сприяти утвердженню демократичних, гуманістичних цінностей свободи, гідності та громадянської відповідальності кожного індивіда.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=574

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Прогрес у сучасному суспільстві неможливий без культурної людини. Життєвий рівень будь якої країни є, поряд з іншими чинниками, прямим наслідком рівня культурності, освіченості її населення.

В цьому контексті освітній та виховний потенціал, який надає звернення до історії світової культури, є значним, а її вивчення студентами педагогічного вузу уявляється особливо важливим.

Майбутньому вчителю історії важливо мати системні знання з історії світової культури як для себе особисто, так і для передачі відповідних знань своїм майбутнім вихованцям.

Метою курсу є знайомство студентів з основними тенденціями розвитку сві-тової культури від її джерел до сьогодення; формування відповідних системних знань та розвиток уміння оцінювати досягнення культури на основі історичного контексту їх створення; сприяння підвищенню фахового рівня студентів, вихо-вання в них потреби у духовному самовдосконаленні.

Завдання начальної дисципліни:

  • окреслити визначні віхи у розвитку світової культури;
  • розкрити специфіку окремих національних та регіональних моделей світової культури;
  • виховувати культуру міжнаціонального спілкування через вивчення культурних традицій зарубіжних країн, сприяти міжкультурному діалогу;
  • ознайомити студентів з деякими найбільш відомими пам’ятками світової культури, шедеврами світового мистецтва;
  • виховувати емоційно-естетичне ставлення до здобутків світової культури, формувати естетичні смаки та уподобання.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=575

Спеціальність: 8.02030201 Історія*

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Курс “Методика викладання історії у вищій школі” спрямований на озброєння майбутніх викладачів знанням теоретичних основ сучасної методики, ознайомлення з специфікою історичних дисциплін у вищій школі, вироблення умінь і навичок, необхідних для забезпечення високої ефективності викладання. Курс побудовано з урахуванням знань, які магістранти отримали з педагогіки, психології, методики викладання історії та інших дисциплін. Всі форми навчання: лекції, семінарські та лабораторні заняття спрямовані на закріплення поглиблення і розширення теоретичних знань у курсі вивчення методики, на оволодіння майбутніми викладачами необхідних умінь і навичок викладання, організації навчальної діяльності.

Мета дисципліни: націлити магістрантів на глибоке вивчення теоретичних основ методики викладання історії у вищій школі, виробити практичні уміння та навички, необхідні для забезпечення високої ефективності навчального процесу.

Завданням курсу є вивчення закономірностей навчання історичних дисциплін; методів та прийомів проведення занять з історії; прийомів активізації розумової діяльності студентів, логічному мисленню на ґрунті історичного матеріалу; навчити прийомам самостійної роботи з історичними матеріалами; розкрити проблему єдності навчання і виховання; побудити до творчого підходу в викладанні історичних дисциплін і використанні методів навчання історії.

Практична частина курсу включає формування навичок підготовки матеріалів до занять з історії.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=576

Спеціальність: 8.02030201 Історія*

ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХVІІІ – ХХ СТОЛІТТЯ

Курс “Військово-політична історія України ХVІІІ – ХХ століття” для студентів-магістрів покликаний поглибити знання слухачів з військово-політичної історії України ХVІІІ – ХХ століття, а саме: розглянути ряд конкретно-історичних проблем, пов’язаних з українським питанням в російсько-турецьких війнах та російсько-польських стосунках ХVІІІ століття, з колонізацією Північного Причорномор’я та Криму в середині – другій половині ХVІІІ століття, з участю українського народу в зовнішньополітичних акціях Російської імперії та СРСР, з історією формування української модерної нації та з ключовими проблемами в історії українського державотворення другої половини ХІХ – початку 90-х років ХХ століття.

Програма курсу складається з двох змістових модулів:

1. Проблеми військово-політичної історії України ХVІІІ – початку ХХ століття;
2. Військова та політична історія України 1917 – 1991 рр.

Мета курсу “Військово-політична історія України ХVІІІ – ХХ століття”:

  • поглибити знання з історії України ХVІІІ – ХХ століття;
  • визначити вузлові проблеми військово-політичної історії України ХVІІІ – ХХ століття;
  • сформувати у слухачів бачення минулого України та окремих її регіонів, як цілісної історії Держави Україна.

Поставлена мета обумовлює наступні завдання:

  • проаналізувати військово-політичні процеси, що відбувалися на території України у ХVІІІ – ХХ століттях та визначити їхній вплив на формування української модерної нації та вітчизняні державотворчі процеси;
  • розвивати навики дослідницької роботи з джерелами та об’єктивного аналізу історичних фактів;
  • виховувати патріотичні почуття й шанобливе ставлення до вітчизняної історії через призму сприйняття її без купюр, прикрас і надмірної героїзації.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=577

Спеціальність: 8.02030201 Історія*

ПРОБЛЕМИ АРХЕОЛОГІЇ ТА ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Курс “Проблеми археології та давньої історії України” має на меті сформувати уявлення про археологічні культури України доби палеометалу та початку раннього залізного віку (V – І тис. до н. е.) на основі вивчення історії дослідження археологічних культур, сучасного рівня наукової проблематики, археологічних пам'яток та матеріальної культури, етнічних та лінгвістичних визначень, реконструкції давньої етно-політичної історії України.

Завдання курсу: дати системні знання про основні поняття археології України доби палеометалу; про культурно-історичні спільності та археологічні культури доби енеоліту, ранньої, середньої та пізньої бронзи і початку раннього залізного віку; про історію наукового вивчення археології доби палеометалу; про головні проблеми наукового дослідження археологічних культур України від енеоліту до скіфського часу.

Міждисциплінарні зв’язки: первісна археологія, давня та середньовічна історія України,

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=578

Спеціальність: 8.02030201 Історія*

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА

Мета курсу: Інтегроване до курсу “Історія України” вивчення спільноти українського селянства з часів раннього середньовіччя до новітнього часу. Реконструкція економіки селянського господарства; архетипу селянина-українця, вивчення трансформаційних впливів (зовнішніх і притаманно соціуму внутрішніх), розвитку селянства, його ролі в історії України, зародження сучасного міжпредметного напрямку історичних досліджень – селянознавства.

Завдання курсу: з’ясувати міру і глибину дослідження проблеми в історіографії; охарактеризувати економічні і соціальні чинники розвитку селянства як стану (війни, революції, реформи); здійснити аналіз чинників формування ментальності селянства; узагальнити досвід вивчення історії селянознавчих студій, аграрно-селянського питання; земельних реформ.
Знати: джерельну і історіографічну бази проблеми; основний фактичний матеріал курсу селянознавства; здобутки і недоліки вивчення аграрної історії, місце селянознавчих студій в курсі “Історія України”.

Вміти: аналізувати архівні джерела селянознавчих студій; розрізняти науково-термінологічні означення, поняття, зі знанням підходити до їхнього використання; вміти пояснити причини еволюції форм землеволодіння й землекористування українського селянства; узагальнювати набуті знання; давати оцінку продовольчій безпеці України; вміти працювати з аудиторією.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=579

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ІСТОРІЇ

Мета курсу: ознайомлення з основними концепціями та етапами розвитку розуміння історії в історичній думці України; формування теоретичних знань про специфіку історичних досліджень та професійного підходу до процесу вивчення минулого; формування розуміння процесу узагальнення в історіософській думці ходу історичного процесу; сформувати розуміння ролі та функції історичних знань у суспільстві; вміння визначати різноманітні методи дослідження.

Завдання курсу: підсумувати, узагальнити та систематизувати знання з історії України набуті студентами на протязі 1-4 курсів; ознайомити студентів з процесом, основними тенденціями та теоретичними здобутками історичних досліджень в Україні від їх зародження і до сьогодення; з’ясувати, як відбувалось зародження, нагромадження історичних знань і уявлень, та методи їх узагальнення історичною наукою; зрозуміти, процес розвитку поглядів істориків, історичних шкіл на історичне минуле України; відстежити взаємодію української історичної думки з тенденціями світової історіографії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати: теоретичні засади історіописання України; основні тенденції та теоретичні здобутки історичних досліджень в Україні від їх зародження і до сьогодення; місце історичних досліджень України у світовій історичній науці; основні історичні школи та їх здобутки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні вміти: давати оцінку історичній праці з позицій сучасних уявлень про цінність наукового історичного знання; знаходити місце історичній праці в системі історіософських поглядів та концепцій; виділяти основні тенденції та теоретичні здобутки історичних досліджень в Україні від їх зародження і до сьогодення; з’ясовувати, як відбувалось зародження, нагромадження історичних знань і уявлень, та методи їх узагальнення історичною наукою; відстежувати взаємодію української історичної думки з тенденціями світової історіографії .

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=580

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ДОСЛІДНИКИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ІСТОРІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Мета курсу: викласти методологію дослідження, програмові етапи розвитку біоісторіографії як науки; ознайомити слухачів з обставинами академічного середовища та формування інтелектуальних біографій ряду українських та радянських істориків ХХ століття; вивчити та висвітлити процеси формування історичних поглядів науковців в до академічну та академічну добу; розвитку форми реалізації методики інтелектуальної творчості вчених в сучасній історіографічній ситуації.

Завдання курсу:

  • визначити методологічні проблеми дослідження біоісторіографії в сучасній історичній науці;
  • ознайомитися з методами наукового аналізу наукової спадщини вчених та можливості використання її в сучасному історичному дискурсі;
  • навчитися використовувати набуті знання під час підготовки наукових робіт;
  • навчитися працювати з історіографічними джерелами;
  • ознайомитися з методологією наукової роботи, термінологічним апаратом біографістики.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В УКРАЇНІ НА ЗЛАМІ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ

Курс спрямований на забезпечення студентів історичного факультету знаннями про основні етапи становлення та розбудови української державності наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Мета курсу: ознайомити студентів з діяльністю державних, політичних, та громадських діячів України межі ХІХ-ХХ ст., висвітлити вплив суспільно-політичних течій та рухів на політичний, соціально-економічний та культурний розвиток українських земель кінця ХІХ – початку ХХ ст..

Основними завданнями курсу є: вироблення навиків систематичної самостійної роботи над опрацюванням джерел, документів, наукової літератури, періодичних видань на основі принципів науковості, історизму, об`єктивності, гуманізму та загальнолюдських цінностей; формування почуття патріотизму, національної гідності, об`єктивності в оцінці подій і фактів історії України; сформувати у студентів уявлення про основні підходи до розуміння суспільно-політичних процесів, що відбувалися в Україні на межі ХІХ – ХХ ст.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основні етапи становлення і розвитку суспільно-політичних течій та рухів України на перетині ХІХ-ХХ ст.;
  • бути ознайомленими з основними історичними джерелами та історіографією курсу;
  • знати провідних громадських, політичних та культурних діячів України означеного періоду; – розуміти досягнення та труднощі розбудови Української держави на початку ХХ ст.

Вміти:

  • аналізувати суспільно-політичні процеси на території України;
  • співставляти минуле та сучасне;
  • порівнювати героїчне та трагічне в історії України з боротьбою за свободу і державність інших народів Європи та світу; вміти прогнозувати поступ української державності ХXІ ст.

Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія)

ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

Мета курсу: формування у студентів уяви про розвиток української суспільно-політичної традиції, ідей національного державотворення

Завдання курсу:

  • сприяти усвідомленню студентами існування і еволюції різних форм соціально-політичного устрою України;
  • вміти розпізнавати і долати негативні тенденції суспільного поступу;
    розвивати політичну компетентність, орієнтацію і здатність студентів до активної участі у творенні держави;
  • сприяти утвердженню демократичних, гуманістичних цінностей свободи, гідності та громадянської відповідальності кожного індивіда.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • етапи розвитку української національної та державницької ідеї;
  • тенденції суспільно-політичного мислення на різних етапах вітчизняної історії;
  • визначних вітчизняних мислителів та їх основні ідеї щодо суспільно-політичного поступу;
  • основні концепції та напрями української політичної думки Нового та Новітнього часу, їхній взаємозв’язок із європейськими та світовими;

вміти:

  • аналізувати документи і матеріали української політичної думки;
  • визначати характерні особливості суспільно-політичної думки кожної епохи;
  • здійснювати порівняльний аналіз політологічних концепцій, проводити історичні аналогії, давати власну оцінку подій минулого, формулювати обґрунтовані висновки;
  • самостійно працювати з широкою джерельною базою політологічного характеру, зокрема – досліджувати найбільш фундаментальні праці;
  • критично аналізувати політичний зміст української думки, віднаходити найбільш актуальні для сьогодення політичні ідеї та концепції