Розвиток історичної освіти на Кіровоградщині пов'язаний виключно з історичним факультетом Центральноукраїнського (Кіровоградського) державного педагогічного інституту - університету.

У 1930 році розпочав свою роботу Зінов'євський педінститут, у подальшому - Кіровоградський державний педагогічний університет ім. О.С. Пушкіна, з 1997 року педагогічний університет ім.В.Винниченка, з 2017 року – Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім..В.Винниченка. Серед найстаріших факультетів вищого учбового закладу – історичний, з червня 2006 р. – факультет історії та права. Діяв він у 1930-1933 р., у 1946-1956 рр.,  відновився у 1978 р. і сподіваємося, що це вже назавжди.

Найдавніший період в історії факультету практично не вивчений. Не збереглись у полум'ї воєнних років деякі архіви. Відомо, що готувати істориків на Зінов'євщині почали далекої осені 1930 року. На базі інституту соціального виховання відкрився педагогічний інститут і майже одночасно з цим розпочав роботу його історико-економічний факультет. Серед п'яти кафедр вузу була і кафедра історії. Тут працювало кілька викладачів із усіх 26 вузівських викладачів.

На перший курс історико-економічного факультету у 1930-1931 навчальному році було зараховано 27 чоловік, на другому продовжували навчання 27 студентів випускних курсів педагогічного технікуму. У 1931-1932 навчальному році на факультеті було три курси. На кожному з них навчалось по 27 чоловік. У цьому ж навчальному році відбувся перший випуск істориків.

У жовтні 1932 року на факультеті навчалося 110 студентів. Студенти вивчали проблеми шкільної гігієни, марксизму-ленінізму, теорії пролетарської революції, диктатури пролетаріату, соціального будівництва і класової боротьби, аграрно-селянське питання, проблеми національної колонізації, національно-колоніальне питання, вчення про партію. До програми з історії Росії входили теми: "Розклад родового ладу і зародження феодалізму", "Утворення централізованої феодальної держави (ХІІІ-ХVІ ст.)", "Селянська війна і національне повстання в ХVІІ ст. і початок розпаду кріпосництва", "Розвиток капіталізму", "Розпад кріпосництва і класова боротьба", "Класова боротьба кінця XIX - поч. XX ст." 
У 1933 році готувати дипломованих істориків в інституті припинили. Очевидно, ця акція була вписана у посилення тоталітарного режиму, згортання українізації, репресії проти гуманітарної інтелігенції.

Закінчилася Велика Вітчизняна війна і освітянській галузі стали потрібні нові кадри гуманітаріїв. Потребою у підготовці педагогів було обумовлено відкриття згідно з наказом №118 Міністра вищої освіти СРСР від 25 травня 1946 року у ряді педагогічних інститутів нових факультетів. У травні 1946 року заступник міністра освіти УРСР Русько О.М. підписав наказ, згідно з яким у Кіровоградському педагогічному інституті з 1 вересня створювався історичний факультет. Цим робилася спроба не лише розпочати формувати кадри педагогів, а й готувати партійний та ідеологічний актив.

Але керівництво факультету та інституту зустрілося з великими труднощами. Не було багатьох програм і підручників. Особливо це відчувалося з історії СРСР, стародавнього світу, педагогіки. У цих умовах навчання розпочали перші п'ятдесят студентів. Вони не лише активно вчилися, але й брали участь у громадській роботі. Проводили вечори, зустрічі з цікавими людьми. Відновлювалися факультетські традиції. У масштабах інституту заявляють про себе партійна і комсомольська організації.

Першим завідуючим кафедрою історії і деканом факультету був ст. викладач Федір Мефодійович Гудимович, який ще до війни закінчив Московський державний інститут історії, філософії і літератури ім. М.Г.Чернишевського за спеціальністю "Історія народів СРСР", потім працював старшим викладачем історії стародавнього світу Кіровоградського держпедінституту. У вересні 1947 року він став деканом факультету, а працівниками кафедри – ст. викладач Житомирська Є.Л. і викладач Клейман Б.А. Велика увага приділялася підвищенню ідейно-теоретичного, методичного рівня і методичної майстерності викладачів. Цьому сприяли щомісячні теоретичні конференції викладачів факультету. На них члени кафедри виступали з доповідями, зокрема, з критикою школи Грушевського, аналізом діяльності Паризької Комуни. Питання методики викладання стали предметом творчого обговорення на факультетській методичній нараді, яка теж проводилась щомісячно.

Важливим напрямком зусиль викладачів була організація самостійної роботи студентів, серед яких було багато учасників війни. Вона планувалася кафедрою, деканатом. Було затверджено примірний графік самостійної роботи, визначений її обсяг. Сприяв її активізації новостворений науковий студентський гурток, членам якого прищіплювалися навички дослідницької роботи. На факультеті була створена комісія громадського огляду самостійної роботи студентів, її роботу обговорювали у кінці семестрів на виробничих нарадах, висвітлювали у факультетській стінгазеті. Значна більшість студентів, у першу чергу колишні фронтовики, приділяли серйозну увагу самостійній роботі, успішно засвоювали учбовий матеріал.

У 1947 році викладались історія СРСР, історія України, загальна історія, історія стародавнього світу, історія середніх віків, нова історія, методика викладання історії.

На факультеті велася наукова робота. Викладачі кафедри історії досліджували комплексну тему: "Селянський рух після реформи в Росії". Працювала над темою дисертації "Аграрне питання під час французької буржуазної революції 1789-1793 року" старший викладач Житомирська С.Л., а старший викладач Гудимович Ф.М. обрав тему дисертації "Твори Плінія Молодшого як історична пам'ятка". Але ідеологізація усіх галузей життя змусила їх змінити теми на: "Боротьба за перемогу Радянської влади на Україні" і "Розвиток колективізації на Кіровоградщині". Кандидатську дисертацію "Колективізація сільського господарства на Кіровоградщині" Ф.М.Гудимович захистив у 1954 році.

У 1951-1952 навчальному році на кафедрі історії працювали чотири кандидати наук (М.С.Беркович, В.А. Духнич, П.І. Воробей, Р.С.Столяров) і два викладачі, які захистились у середині 50-х років (Ф.М. Гудимович, Г.А. Пляшко).

У січні 1952 року кафедра історії розділилася на дві кафедри - історії СРСР (завідуючий - доцент М.С.Беркович, а з 1953 року - В.А.Духнич) і загальної історії (в.о. зав. кафедрою - Ф.М. Гудимович, а згодом -М.С. Беркович). Ці кафедри постійно тримали зв'язок із школою, їх викладачі читали для учителів-істориків лекції.

За десять років факультет підготував 660 учителів історії для середніх шкіл. Серед відмінників 50-х років була майбутній голова профкому педагогічного університету, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Олена Цигульська. Навчалися тут і майбутні заступник Голови Ради Міністрів УРСР Марія Орлик і майбутній декан факультету Анатолій Богульський.

Відповідно до наказу Міністра вищої освіти СРСР і Міністра освіти УРСР № 44468/237 від 4 липня 1956 року історичний факультет Кіровоградського педінституту об'єднувався з історичним факультетом Одеського державного університету. До Одеси переїжджали викладачі, більшість студентів. А випускники 1956 року отримали направлення до шкіл Кіровоградської області (19 чоловік) чи вільний диплом (22 чоловіки). У 60-х роках деякий час діяв загальнонауковий факультет, куди було здійснено набір і істориків.

У 1978 році знову було відкрито історичний факультет. Перед цим велику роботу з Міністерством освіти УРСР провели заступник голови Кіровоградського облвиконкому Євгенія Михайлівна Чабаненко і ректор педуніверситету Федір Гнатович Овчаренко. Вони зуміли обрунтувати потребу Кіровоградської області в кадрах учителів історії. Установлення факультету, формування його професорсько-викладацького колективу, створення матеріально-технічної і науково-методичної бази пов"зано з зусиллями ректорату на чолі з професором О.Є.Полярушем і перших деканів: Б.В.Кучинського, А.І.Ніцоя (1979-1980 рр. на громадських засадах) і особливо Т.І.Бабака, який став деканом у 1980 р. У 1984-1986 роках деканом працював доцент Лев Бренер. Він викладав політичну економію, брав участь у роботі парткому КДПІ, товариства "Знання", виступав на всесоюзних, республіканських і вузівських науково-практичних конференціях з економічних і методичних проблем. Анатолій Богульський керував факультетом у 1986-1988 роках. Він викладав історію КПРС, досліджував її регіональні проблеми, є автором нарисів з історії населених пунктів Кіровоградщини в багатотомній "Історії міст і сіл Української РСР". Деякий час у 80-х роках деканом працював Петро Безтака, який є автором або співавтором багатьох праць з крайової історії, працював завідуючим кафедрою історії КПРС. Тривалий час деканом факультету у 1990-і рр. працював О. Д. Брайченко. На рубежі тисячоліть факультет знову очолював Т.І.Бабак, з 2003 року-доцент Козир І. А., а з початку 2005 року і по 2010 рік – вже факультетом історії та права - керував доцент Філоретов В.М. З 2011 року факультет очолює доцент Філоретова Л.М.

Спочатку на факультеті існувала одна кафедра - історії СРСР. У вересні 1984 року на її базі було створено кафедру історії СРСР та УРСР і кафедру загальної історії. Першою завідували у 80-х роках доценти В.К.Коржавін, В.В.Крутіков, К.В.Манжул. Тут працювали доценти - перше покоління викладачів факультету - Н.М.Бокій, Г.М.Перепелиця, Т.І.Бабак, М.С.Черкасова, старші викладачі О.Д.Брайченко, К.С.Мельничук, викладачі О.А.Житков, О.А.Лукашевич, асистенти Т.М.Соловйова, Л.М.Філоретова, С.І.Поляруш, Н.Д.Панченко. Вони забезпечували викладання археології, історії СРСР, історичного краєзнавства, допоміжних історичних дисциплін, історіографії історії СРСР, історії УРСР, спецкурсів "джерелознавство історії СРСР", "історіографія історії України", "політичні біографії", керівництво археологічною практикою. До речі, першим у КДПІ доктором історичних наук став на початку 1980-х рр. якраз доцент кафедри історії СРСР П.Д.Верещагін.

Кафедрою загальної історії завідували доценти Б.О.Ачкіназі, Г.М.Загідулліна, на рубежі тисячоліть В.М.Павченко, з 2003 по 2005 рік - В.М.Філоретов. Зараз цією кафедрою завідує доктор історичних наук, професор Кіян О. І. Безумовно, найвищих наукових показників за роки роботи факультету досягла якраз ця кафедра. Саме тут у КДПУ першими за історичним профілем захистили в роки незалежності України докторські дисертації С.Парсамов і В.Крутіков, 2006 року доктором наук став Б.О.Ачкіназі, а 2007 року докторську дисертацію захистив О.І.Кіян.

Починаючи з середини 1980-х рр.. на факультеті проявляється тенденція на відхід від підготовки чистих істориків і на поєднання спеціальностей і спеціалізацій як відповідь на потреби сільської школи. Так, у 1985 році на факультеті відкрилася спеціальність "Історія та іноземна мова". Із 1986 року факультет почав готувати фахівців із спеціальності "Історія і методика виховної роботи". У 1991 - 2001 рр. здійснювалась підготовка педагогів на денній формі навчання за спеціальністю "Історія та народознавство". Для забезпечення цієї спеціалізації було створено кафедру народознавства. Після припинення у 1997 р. набору студентів за державним замовленням на денну форму навчання за цієї спеціальністю, у 2000 році було відновлено набір студентів на споріднену спеціальність "Історія. Спеціалізація: Українознавство" на комерційній основі, а з 2001 року – і на державній основі. У 2005 році за погодженням з обласним управлінням освіти набір на спеціальність „Історія. Спеціалізація: українознавство" було припинено.

З 1997 року факультет здійснює підготовку вчителів за спеціальністю "Історія. Спеціалізація: Правознавство", а з 1999 року - "Історія. Спеціалізація: Географія та краєзнавчо- туристична робота." У 2005 році додатково до існуючих було відновлено набір на спеціальність "Історія. Спеціалізація: Суспільствознавство", з 2007 - "Історія. Спеціалізація: Людина і світ". 2017 року замість двох останніх запропонована нова спеціалізація – Соціальна робота.

Восени 1991 року на базі кафедри історії УРСР і СРСР було створено кафедру історії України. У 1990-і - на початку 2000-х рр. кафедрою історії України завідували доценти Рафальський О.О., Житков О.А., Перепелиця Г.М., Мельничук К.С. Зараз кафедру історії України очолює кандидат історичних наук, доцент Чорний О.В. Кафедра забезпечує навчальний процес не лише на своєму, а й на всіх інших факультетах.

У 1998 р. кафедру народознавства перейменовано на кафедру спеціальних історичних дисциплін та правознавства. Її викладачі забезпечували навчальний процес на історичному факультеті, правовому відділенні КДПУ, на молодших курсах філіалу Одеської юридичної академії. У 2000 р. кафедру розділено на кафедру правознавства (завідуюча - кандидат історичних наук, доцент К.Манжул) і кафедру народознавства та історії культури (завідуючий кандидат історичних наук В.Грінченко), яка через кілька років припинила своє існування. З 2006 року кафедра правознавства була випусковою по спеціальності "правознавство" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". З відкриттям магістратури кафедру розділено на кафедру галузевого права (завідувач – доктор юридичних наук, професор Гриценко В.Г.) та кафедру державно-правових дисциплін та адміністративного права (завідувач – доктор юридичних наук, професор Соболь Є.Ю.)

З відкриттям спеціальності політологія кафедру філософії (завідувач – кандидат соціологічних наук Фабрика А,А,) було перейменовано на кафедру філософії та політології. Нині – це випускова кафедра спеціальності політологія (завідувач – доктор філософських наук, доцент Харченко Ю.В.).

З 2011 року на базі кафедри історії України діє наукова археологічна лабораторія Археологічного музею імені Нінель Бокій, яка 2017 року отримала реєстраційний номер. Цього ж року розпочала роботу Юридична клініка з надання безоплатної правової допомоги студентам та соціально незахищеним громадянам. 2017 року на базі факультету створено науково-дослідну лабораторію ”Теорія та методика навчання історії, правознавства та інших суспільствознавчих дисциплін” (зав. лабораторією – доктор педагогічних наук Рябовол Л.Т.).


Зараз на п’яти  фахових кафедрах факультету: всесвітньої історії (завідувач – доктор історичних наук, професор О.І. Кіян), історії України (завідувач – кандидат історичних наук, доцент Чорний О.В.),  галузевого права (завідувач - доктор юридичних наук, професор Гриценко В.Г.), державно-правових дисциплін та адміністративного права (завідувач – доктор юридичних наук, професор Соболь Є.Ю.), філософії та політології (завідувач - доктор філософських наук, доцент Ю.В. Харченко) працюють 50 викладачів, 95% яких мають науковий ступінь і вчене звання, що дає можливість вирішувати завдання найвищої складності.

За роки існування факультету підготовлено більше п’яти тисяч студентів. Тепер це один з найбільших факультетів вузу, на якому навчається близько 600 студентів денного і заочного відділень. Випускники факультету добре зарекомендували себе на педагогічній роботі. Справжніми майстрами своєї справи стали В.Громовий, Л.Сулима, О.Комірний, В.Якимчук, С.Харченко, В.Ануфрієв, В.Гірба, Т.Таран та багато-багато інших.

Серед випускників факультету різних часів – заступник голови ради Міністрів УРСР Марія Орлик, народні депутати України Ігор Шаров, Ганна Антоньєва, Світлана Нестеренко (Синенко). Андрій Поліїт, працівники органів державного і муніципального управління різних рівнів, депутати різних рівнів, працівники правоохоронних органів, наукових установ тощо.

Свідченням зрілості факультету є те, що ми вже здатні забезпечувати себе викладацькими кадрами. На факультеті чітко діє система рекомендацій кращих випускників до аспірантури. Результати залучення студентів до наукової діяльності не змушують себе чекати - докторами наук стали: Орлик В.М., Стародубець Г.М., Присяжнюк Ю.П., Кравченко (Чулюкова) А., Фареній І., Рацул О.А., Рябовол Л.Т.. Мельничук О.С.,  кандидатами наук стали випускники різних років: Балуба І., Стародуб А.В., Удовик В.О., Дмитрієв В.М., Лісніченко Л.М., Нагірний В.І., Печериця Т.В., Сорока Л.В., Кістяна Ж., Крижанівський В.М., Гребенюк О.І., Дуднік О., Щерба Т., Присяжнюк В. та багато інших.. Молоді викладачі протягом перших років роботи на кафедрах факультету складають екзамени кандидатського мінімуму та готуються до вступу в аспірантуру. Доцентами та професорами кафедр працюють випускники попередніх років. Це, зокрема Бабак О.І., Босенко Н.П., Вівсяна І.А., Грінченко В.Г., Дяченко Т.В., Жабокрицька О., Кізюн В.К., Клюєнко Е.О., Кравцов В.О., Козир І.А., Ковальков О.Л., Мілова Т.М., Позднякова І.С., Пасічник Н.О., Проскурова С.В., Поляруш С.І., Супрун В.М., Токар Н.М., Чорний О.В.  Подібна спадковість поколінь і науково-педагогічна селекція дають підстави факультету з оптимізмом дивитися у майбутнє.

З 2003 року історичний факультет перейшов на ступеневу систему підготовки фахівців. На сьогодні на факультеті здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів за спеціальністю: Історія, спеціалізації: правознавство, соціальна робота; додаткова спеціальність: географія та докторів філософіі..

2006 року на факультеті відкрито першу непедагогічну спеціальність - Правознавство (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр"), 2014 року факультет отримав ліцензію на підготовку магістрів права, 2016 року – докторів філософії.       

З 2007 року факультет готує фахівців з політології (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр"), 2017 року на факультеті проліцензована магістратура за спеціальністю: міжнародні відносини, суспільні комунікації, регіональні студії.

 

Завантажити презентацію