АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС

Метою викладання дисципліни є опанування студентами нормами і провадженнями, що входять до поняття адміністративного процесу України.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- вивчення теоретичної частини курсу із з’ясуванням предмета, метода, суб’єктів, джерел, видів адміністративних проваджень;

- оволодіння нормативно-правовими джерелами, що регулюють відносини адміністративного процесу;

- опанування понятійним апаратом дисципліни;

- ознайомлення з провадженнями у сфері управління, провадженнями з адміністративного судочинства та адміністративно-деліктними провадженнями;

- формування у студентів комплексу спеціальних знань та умінь щодо використання чинного адміністративно-процесуального законодавства, у тому числі при складанні окремих процесуальних документів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

  •  здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;
  • здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;
  • навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних.;
  • здатність бути критичним і самокритичним, визнавати та виправляти власні помилки.
  • здатність приймати неупереджені і мотивовані рішення, визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб, примирювати сторони з протилежними інтересами;.

фахові компетентності:

  • знання стандартів правничої професії;
  • знання міжнародних стандартів прав людини;
  • знання засад і доктрин міжнародного публічного права, а також змісту основних міжнародно-правових інститутів;
  • навички реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права;
  • уміння застосувати знання у практичній діяльності при моделюванні правових ситуацій;
  • здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти;
  • здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції;
  • здатність застосовувати юридичну аргументацію;
  • навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення;
  • навички самостійної підготовки проектів актів правозастосування.

 

Організація роботи юридичної служби

 Метою викладання навчальної дисципліни є сформувати у студентів професійну, соціокультурну та комунікативну і громадянську компетенцію, а також опанувати основні теоретико-правові положення, що стосуються поняття, властивостей і принципів правової роботи, усвідомити суть, загальнотеоретичні ознаки елементів діяльності юридичної служби.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- ознайомити студентів з системою й методами правової роботи;

-·навчити студентів аналізувати характерні риси та особливості правової роботи в сфері господарювання;

- опанувати основні методи та засоби захисту прав суб’єктів господарської діяльності;

- навчити організації договірної роботи на підприємствах.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студентів мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність застосовувати знання в професійній діяльності;

-здатність приймати обґрунтовані рішення в нестандартних ситуаціях;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації у сфері юриспруденції;

фахові компетентності:

- здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- уміння застосовувати нормативні правові акти про правову роботу на підприємствах установах та організаціях;

- вміти організовувати кадрове забезпечення на підприємствах, установах, організаціях’;

- здатність організовувати правову роботу на підприємствах

- володіти технікою прийомів, що використовуються при складанні позовів, заяв, звернень, скарг

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань захисту прав і свобод людини і громадянина.

 

Кримінальне право (особлива частина)

 Метою викладання навчальної дисципліни є засвоєння студентами основних питань Особливої частини кримінального права України з урахуванням судової практики, норм чинного законодавства України та досягнень науки кримінального права.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- ознайомити студентів із Особливою частиною кримінального права України;

- виробити у студентів навички застосування норм кримінального права при кваліфікації кримінальних правопорушень;

- розкрити теоретичний та практичний нерозривний зв’язок Особливої та Загальної частин кримінального права.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

- здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;

- здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;.

- добре володіти кримінально-правничою термінологією;

- навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;

- здатність проведення досліджень, обґрунтовувати та обстоювати свою правову позицію;

- вміння працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність, а також працювати у команді колег за фахом;

- здатність приймати неупереджені і мотивовані рішення, визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб;

- здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;

фахові:

- знання змісту правових інститутів кримінального права України;

- навички правильно тлумачити і застосовувати норми кримінального права;

- уміння застосувати знання у практичній діяльності безпосередньо при кваліфікації кримінальних правопорушень;

- здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу складу кримінального правопорушення факти;

- здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції;

- здатність застосовувати юридичну аргументацію;

- навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення;

- здатність до критичного та системного аналізу діючого порядку та умов реалізації положень закону про кримінальну відповідальність, розробки засобів, спрямованих на його вдосконалення.

 

Кримінальне право (загальна частина)

Метою викладання навчальної дисципліни є засвоєння студентами основних положень загальної частини кримінального права, вироблення навичок у правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- систематизоване закріплення студентами теоретичних знань про історію, принципи, категорії і положення науки кримінального права;

- навчання студентів правильному орієнтуванню в чинному кримінальному законодавстві;

- набуття студентами умінь та навичок застосовання норм кримінального права при кваліфікації кримінальних правопорушень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

- здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;

- здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;.

- добре володіти кримінально-правничою термінологією;.

- навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;

- здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії;

- здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

- вміння працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність, а також працювати у команді колег за фахом;

- здатність приймати неупереджені і мотивовані рішення, визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб, примирювати сторони з протилежними інтересами;

- здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;

фахові:

- знання змісту правових інститутів кримінального права України;

- навички реалізації та застосування норм матеріального і процесуального кримінального права;

- уміння застосувати знання у практичній діяльності при кваліфікації кримінальних правопорушень;

- здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу складу кримінального правопорушення факти;

- здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції;

- здатність застосовувати юридичну аргументацію;

- навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення;

- здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.

 

ОСНОВИ НАУКОВО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Метою викладання навчальної дисципліни є надання студентам достатнього обсягу знань для виконання наукових досліджень з юридичних дисциплін у вищій школі.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- формування у студентів-юристів цілісної системи знань для проведення науково-правових досліджень;

- надання уявлення про різноманітні методи організації та проведення науково-правових досліджень;

- оволодіння майбутніми юристами умінням здійснювати науково-пошукову діяльність;

- формування у студентів наукової картини світу, правового світогляду.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

– навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;.

– здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії;

– цінування та повага різноманітності і мультикультурності;

фахові компетентності:

– здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти;

– здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції;

– здатність застосовувати юридичну аргументацію;

– здатність виявляти проблеми правового регулювання і пропонувати способи їх вирішення, включаючи подолання юридичної невизначеності;

– навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення.

 

АГРАРНЕ І ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

Метою викладання навчальної дисципліни є формування цілісного, системного уявлення про актуальні теоретичні проблеми аграрного та земельного  права, їх взаємозв'язку з теоретичними і практичними проблемами в рамках інших галузей права, а також здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі права або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Завдання:

  • вивчення системи чинного земельного та аграрного законодавства;
  • набуття навичок застосування земельного та аграрного законодавства у реальній практиці правозахисної, правозастосовної, наукової та іншої діяльності.;
  • формування у студентів наукового світогляду і правової культури, які сприятимуть вибору правильної поведінки у сучасному світі.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у бакалавра мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

  • здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу проблем аграрного та земельного права;
  • здатність застосовувати знання з аграрного і земельного права в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;.
  • уміння планувати і організовувати свою професійну діяльність у сфері аграрного і земельного права;.
  • навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;.
  • здатність проведення досліджень, самостійно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії щодо проблем аграрного і земельного права;.
  • здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями з аграрного і екологічного права.

фахові компетентності:

  • навички реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права щодо регулювання аграрних та земельних правовідносин;
  • уміння застосувати знання у практичній діяльності при моделюванні правових ситуацій з аграрного і земельного права;
  • здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти;
  • здатність аналізувати правові проблеми з аграрного і земельного права та формувати правові позиції;
  • здатність застосовувати юридичну аргументацію щодо вирішення проблем аграрного і земельного права;
  • здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань з аграрного і земельного права у професійній діяльності.

 

Цивільний процес

 Метою викладання навчальної дисципліни є засвоєння теоретико-правових положень, що стосуються поняття, предмета та принципів цивільного процесу, його ролі в регулюванні суспільних відносин на сучасному етапі розвитку нашої держави; формування у майбутніх спеціалістів-юристів цілісного уявлення про завдання та значення цієї галузі права.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • систематизоване закріплення студентами знань щодо предмету, методу, системи цивільного процесу, його соціальної ролі та призначення, джерел, принципів та функцій;
  • формування розуміння основних інститутів цивільного процесу: сторін в цивільному процесі, третіх осіб, представництва, доказів та доказування в цивільному процесі, позовного, наказного, окремого проваджень, судового розгляду та ін.
  • вироблення навичок правильного застосування цивільно-процесуальних норм на практиці, а також складання процесуальних документів, позовних заяв, клопотань, скарг, мирових угод тощо.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

  • здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;
  • здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;
  • знання і розуміння предмета та характеру професійної діяльності у сфері цивільного процесу, природи етичних стандартів та здатність діяти на їх основі;

- здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;

фахові:

- знання змісту правових інститутів цивільного процесу України;

- ознайомлення з основними міжнародно-правовими актами у сфері регулювання цивільно-процесуальних відносин, нормами цивільно-процесуального права зарубіжних країн, а також зі шляхами удосконалення цивільно-процесуального законодавства;

- розуміння головних проблемних питань цивільного процесу та формування шляхів майбутнього вирішення та розв’язання їх в сфері подальшої кодифікації цивільно-процесуального законодавства;

- уміння розкривати зміст матеріальних та процесуальних норм і використовувати їх у своїй практичній роботі;

- здатність аналізувати діючий порядок застосування норм цивільно-процесуального законодавства, розробляти засоби, спрямовані на його вдосконалення;

- навички складання і використання цивільно-процесуальних документів.

 

Основи права Європейського Союзу

Метою викладання навчальної дисципліни є надання студентам відповідного рівня знань у галузі права Європейського Союзу та Європейських співтовариств, достатнього для усвідомлення значення регіональної інтеграції держав Європи та необхідності її подальшого розвитку; здійснення професійної діяльності в установах, діяльність яких пов’язана з професійним розвитком українського законодавства; проведення глибокого історичного, правового, економічного аналізу європейських і світових інтеграційних процесів, учасником яких є Україна; кваліфікованого юридичного оцінювання економічної та політичної ситуації в Україні; прогнозування можливих шляхів її покращення.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • ознайомити студентів із загальними засадами права Європейського Союзу;
  • розкрити принципи, на яких грунтується процес європейської інтеграції та її правове забезпечення;
  • виробити у студентів навички проведення глибокого історичного, правового, економічного аналізу європейських і світових інтеграційних процесів, учасником яких є Україна
  • ознайомити студентів з правом Спільного ринку ЄС, його основними свободами;
  • дослідити специфіку функціонування Шенгенського простору і пов’язаних з ним візової та міграційної політики ЄС;
  • вивчити основні положення митного, аграрного, трудового права ЄС;
  • аналізувати джерельну бази Європейського Союзу щодо забезпечення проведення зовнішньої та внутрішньої політики ЄС, а також правопорядку та міжнародної безпеки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

  • здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;
  • здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;.
  • знання і розуміння предмета та характеру професійної діяльності, природи етичних стандартів та здатність діяти на їх основі;.
  • добре володіти правничою термінологією;.
  • навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних;.
  • здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії;
  • цінування та повага різноманітності і мультикультурності;
  • здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;

фахові:

  • знання міжнародних стандартів прав людини;
  • знання Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини;
  • знання засад і доктрин міжнародного публічного права, а також змісту основних міжнародно-правових інститутів;
  • знання основ права Європейського Союзу;
  • навички реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права;
  • здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції;
  • здатність застосовувати юридичну аргументацію;
  • здатність виявляти проблеми правового регулювання і пропонувати способи їх вирішення, включаючи подолання юридичної невизначеності;
  • навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення;
  • навички самостійної підготовки проектів актів правозастосування;
  • здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.

 

Фінансове право

 Метою викладання навчальної дисципліни є здобуття глибоких знань норм права, які регулюють фінансові відносини, а також засвоєння та розуміння студентами особливостей змісту правовідносин у сфері фінансової діяльності держави, з’ясування особливостей їх прояву у різних сферах цієї діяльності, розв’язання складних фінансово-правових проблем.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- систематизоване закріплення студентами знань щодо фінансово-правових інститутів, категорій та понять;

- набуття розуміння матеріальних норм фінансового права;

- вироблення навичок правильного застосування норм фінансового права на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

  • здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;
  • здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;
  • знання і розуміння предмета та характеру професійної діяльності, природи етичних стандартів та здатність діяти на їх основі;

- здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми;

фахові:

- знання змісту правових інститутів фінансового права України;

- навички реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права;

- уміння застосувати знання з фінансового права у практичній діяльності;

- здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції у сфері фінансово-правових відносин;

- здатність застосовувати юридичну аргументацію;

- здатність виявляти проблеми правового регулювання і пропонувати способи їх вирішення, включаючи подолання юридичної невизначеності;

- навички системного аналізу фінансово-правових документів, розуміння їх правового характеру і значення;

- здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.

 

Основи римського приватного права

Метою викладання навчальної дисципліни є вивчення основних принципів, понять, інститутів та категорій римського приватного права, особливостей регулювання цивільних відносин під кутом зору сучасного законодавства та історії виникнення й розвитку правових інститутів; систем римського права та головних джерел його формування, а також навчити студентів працювати з нормативними матеріалами.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • опанувати коло суспільних відносин, що складають предмет римського приватного права;
  • вивчити теоретичні засади формування цивільно-правових інститутів, які були сформовані у римському приватному праві;
  • оволодіти термінологією римського приватного права, яка покладена в основу сучасної цивілістики;
  • виробити вміння аналізувати закономірності розвитку римського права, значення головних джерел його формування.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студентів мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність глибоко аналізувати правові конструкції у римському приватному праві;

-здатність чітко характеризувати правові явища римської цивілістики;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації сучасної цивілістики.

фахові компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, й навички з головних понять і категорій з публічного й приватного права на практиці;

- розуміння сутності цивільно-правової відповідальності через систему цінностей особистості, які знаходять відображення у праві;

- вміння вільно володіти загально визнаними цивільно-правовими термінами і категоріями;

-вміння застосовувати положення римського приватного права в сучасній юриспруденції.

 

Адміністративна відповідальність

Метою викладання навчальної дисципліни є сформувати у студентів професійну, соціокультурну, комунікативну і громадянську компетенцію, а також опанувати основні теоретико-правові положення, що стосуються поняття, властивостей і принципів адміністративної відповідальності, усвідомити суть, загальноправові ознаки та елементи юридичного складу адміністративного правопорушення.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- ознайомити студентів з системою й характеристиками адміністративних стягнень і специфікою їх накладення;

 -·навчити студентів аналізувати юридичні склади окремих адміністративних проступків і особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення уповноваженими на те органами;

- сформувати уміння та навички складання відповідних адміністративно-процесуальних документів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні компетентності:

- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

- здатність застосовувати знання в професійній діяльності;

-здатність приймати обґрунтовані рішення в нестандартних ситуаціях;

- здатність самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації з адміністративної відповідальності;

фахові компетентності:

- уміння застосовувати набуті знання, й навички на практиці, здатність брати участь у розробленні та кваліфіковано застосовувати нормативно-правові акти в різних сферах юридичної діяльності, реалізовувати норми матеріального й процесуального права в професійній діяльності;

 - здатність забезпечувати законність та правопорядок, безпеку особистості, суспільства, держави в межах виконання своїх посадових обов’язків;

- здатність виявляти та аналізувати причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати заходи для їх усунення;

- здатність давати кваліфіковані юридичні висновки й консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність ефективно здійснювати правове виховання;

- спроможність взаємодіяти з представниками інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськістю з питань захисту прав і свобод людини ігромадянина.

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Метою викладання навчальної дисципліни є оволодіння методами правового аналізу явищ минулого та сучасності, розуміння історичного коріння сучасних суспільно-політичних та державно-правових явищ, прогнозування їхнього розвитку, розв’язання складних практичних проблем у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  • загальна підготовка студентів у питаннях держави і права, вироблення в них особливого юридичного мислення, необхідного для засвоєння та застосування права;
  • створення необхідних передумов для найкращого засвоєння таких дисциплін, як теорія держави і права, історія політичних вчень, державне та міжнародне право, а також інших юридичних дисциплін, включаючи цивільне, кримінальне право і процес;
  • сприяння формуванню наукового підходу до процесів, які відбуваються в іншій країні і в усьому світі;
  • розвиток вміння вірно і гуманно оцінювати поведінку людей, які за своїм волевиявленням або випадково стали об’єктом чи суб’єктом державно-правової діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі компетентності:

загальні:

- здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, уміння виділяти чинники, значимі для виникнення, розвитку і регуляції стану тих чи інших правових явищ, процесів, державно-правових систем;

- уміння встановлювати і розуміти хронологічні межі існування державно-правових форм, виокремлювати їх етапи, характеризувати стан, динаміку і наслідки.;

- здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій дискусії;.

- визначати основні тенденції, зв’язки та взаємовплив соціально-економічних, політичних, соціо- та етнокультурних, релігійних тощо явищ і процесів в історичній динаміці державно-правового простору, сучасній стадії його розвитку та прогнозувати (моделювати) його динаміку у майбутньому.

фахові:

- знання історії права та державних інститутів;

- розуміння причин та механізмів виникнення, формування і розвитку, умов забезпечення стійкості державно-правових систем в різних соціально-економічних, політичних, соціо- та етнокультурних середовищах.

- застосовування адекватних методів дослідження, створювати моделі процесів правотворення і правозастосування у певних державно-правових системах в їх історичному розвитку.

- розуміння суті правотворення і правозастосування в конкретних державно-правових умовах співвідносно до характеру історичного процесу.