• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

Наукові конференції ЦДУ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

Ю. С. Гузьман

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси

o[email protected]

Науковий керівник – Н. А.Тарасенкова

доктор педагогічних наук, професор

Перед всіма закладами освіти сучасне суспільство ставить мету підготувати випускників, які здатні: швидко адаптуватися до різних життєвих ситуацій, грамотно опрацьовувати інформацію, знаходити контакт з різними соціальними групами, бути комунікабельними, саморозвивати інтелект, які б володіли високим рівнем професійних навичок.

Все вищесказане в більшості залежить саме від вчителя, який на сьогодні повинен виділятися аналітичним мисленням, яке буде спрямовуватися на вдосконалення практики навчання учнів. Для того, щоб вивести освіту на новий рівень, потрібно вже сьогодні збільшувати ефективність праці викладачів, тоді, в свою чергу, збільшиться і якість навчання.

З огляду на нинішні реформи системи освіти, переосмислення змісту і завдань освіти перед вчителем постали такі головні питання:

  • Як привити школяру любов до навчання?

  • Як спонукати його до активного пізнання?

  • Як створити сприятливі умови для розвитку та реалізації школяра як особистості?

  • Як засобами шкільного предмета сформулювати ключові життєві компетентності?

Потреба підтримувати постійну мотивацію навчання школярів підштовхує нинішніх вчителів до пошуків сучасних засобів і методів навчання. Одним з яких є використання в освітньому процесі інтерактивних технологій.

Враховуючи складність предмета математика, перед вчителем, зацікавленим у своїй роботі, постає низка проблем. У процесі переходу від традиційного навчання до навчання з використанням інтерактивних форм в першу чергу змінюється ставлення учнів до предмета, починає працювати головний закон засвоєння знань: сприйняття – усвідомлення – запам’ятовування – застосування на практиці.

Якість засвоєння учнями знань залежить від їх активності. Цей принцип найкраще працює при застосування інтерактивних форм на уроках математики. Адже, коли учень не просто прослухає навчальний матеріал, а й сам буде активно працювати – намагатиметься знайти логічне пояснення того чи іншого явища, а потім пояснить свою точку зору товаришу – це і є головною метою інтерактивного навчання. Набагато важливішим є навчити учнів самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, його аналізувати та робити висновки, ніж просто розповісти новий матеріал учням.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що потрібно якомога частіше використовувати інтерактивні технології на уроках математики, які під час вивчення нового матеріалу, так і під час його повторення чи закріплення. Інколи на окремих етапах уроку можна використовувати різні інтерактивні вправи. Найбільш популярними та цікавими є наступні: «Метод проектів», «Евристична бесіда», «Активізуюча вікторина», «Дискусія», «Робота в групах» та ін. [2, c.26-30].

Метод проектів є педагогічною технологією, яка орієнтується не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (найчастіше через самоосвіту). Також метод проектів можна назвати методом «п’ять П»:

  • наявність проблеми. Робота над проектом завжди націлена на розв’язання  певної проблеми. Немає проблеми – немає діяльності. Тем для проекту з математики є безліч. Проект може бути як на тему, яка вивчається в шкільному курсі, так і на додаткову тему. Наприклад, «Відсотки навколо нас», «Числа Фібоначчі», «Історія виникнення математики» тощо;

  • обов’язковий план дій. Під час розгляду і обговорення проекту створюється план дій вчителя та учнів. Створюється кошик ідей та пропозицій. Під час всієї роботи учнів над проектом учитель допомагає їм у постановці мети, корегує роботу, але ні в якому разі не нав’язує свого бачення розв’язання проблеми;

  • пошук інформації. Одна з головних умов роботи над проектом. Учні знаходять потрібну інформацію в інтернеті, бібліотеці, опитують батьків чи інших дорослих. Знайдену інформацію обговорюють та обдумують. Після обговорення обирають базовий варіант. Учитель коригує послідовність виконання технологічних операцій під час роботи учнів над проектом;

  • продукт – результат роботи. Учні аналізують знайдену інформацію, формулюють висновки. Учитель тут відіграє роль консультанта. Результати повинні бути відчутними. Якщо була поставлена теоретична проблема, то її результатом повинен бути її розв’язок, якщо проблема практична, то результат – конкретний, тобто готовий до використання в повсякденному житті, школі чи на уроці. Залежно від того, яка проблема поставлена перед учнями, може бути різний результат. Наприклад, результатом самостійної діяльності учнів на уроці може бути опорний конспект, пам’ятка щодо способів розв’язування задач, збірник ключових задач із вивченої теми тощо. Прикладний проект може бути пов’язаний із застосуванням математики у повсякденному житті. Наприклад, розрахунок погашення банківського кредиту чи підрахунок мінімальної кількості продуктів та їх вартості, які використовує сім’я протягом місяця. Результатами роботи над проектом в позаурочний час може бути есе, реферати, математичні моделі чи мультимедійні продукти;

  • презентація  готових результатів. Захист готових проектів, який можна провести у вигляді презентації, конкурсу чи виставки. При захисті учні розповідають про актуальність досліджуваної проблеми, пояснюють отриманий результат, розвиваючи при цьому свої ораторські здібності. Оцінюється проект всіма учасниками заняття.

Під час роботи над проектом проявляється найбільша самостійність учнів у формуванні мети, завдань та пошуку інформації, розвиваються творча уява та навички дослідницької діяльності.

Використання цього методу під час навчального процесу дає змогу замінити роль вчителя із носія готових знань на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки вчителю необхідно переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Бобрицька В.І. Компетентнісний підхід у професіональній підготовці майбутіх вчителів / В. Бобрицька // Проблеми освіти – 2011. - № 66. – Ч.І. – С. 39-44. 

  2. Тарасенкова Н. Компетентнісний підхід у навчанні математики: теоретичний аспект / Н. Тарасенкова // Математика в рідній школі. – 2016. – № 11 (179). – С. 26-30.

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись