• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ЗАСТОСУВАННЯ КОРПУСНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Наталія Леміш

(м. Київ, Україна)

Загальновідомо, що ми живемо в епоху глобалізації світу. Визначаючи глобалізацію як процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації, з-поміж основних її наслідків виділяємо безперервний обмін досвідом, стандартизацію технічних процесів і зближення культур різних країн. Це об’єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Це безпосередньо стосується й інформаційних технологій, без яких сучасне життя просто не можливо уявити – воно не існує без них! Чи треба забороняти дітям / студентам користуватися сучасними досягненнями, коли вони на заняттях чи вдома? Чи бувають такі моменти, коли ми дійсно забуваємо про можливість підключитися до WiFi? Чи існують сьогодні хоч якісь проекти, що створюються без інформаційних технологій, комп’ютерних програм?! Звісно, НІ!!! Забороняти не треба – треба вчити правильно користуватися!

Накопичення життєвого досвіду в різних сферах життя призводить до створення баз знань / баз даних. І це, звісно, не оминає й лінгвістику, одним з найважливіших завдань котрої наразі є створення різних типів корпусів текстів. Розмаїття корпусів вражає. Це й загальномовні та спеціалізовані корпуси; корпуси повних текстів чи фрагментів; дослідницькі та ілюстративні; письмового, усного мовлення та мішані; одномовні та багатомовні; синхронічні та діахронічні; статичні та динамічні; збалансовані та моніторингові; паралельні та порівняльні; малі, середні та великі тощо. Хто є цільовою аудиторією корпусів, зокрема паралельних? У першу чергу лінгвісти-дослідники, літературознавці, викладачі іноземних мов, перекладачі, редакторі, студенти. Що дає використання корпусу? Загальновідомо, що етап збору емпіричного матеріалу завжди займав дуже багато часу. Щоб знайти якісь потрібні контексти з різних авторів прози та поезії, було потрібно прочитати велику кількість книг і при цьому не було жодної впевненості, що читаючи той чи інший роман, можна було знайти хоча б один потрібний для конкретної лінгвістичної роботи контекст. Сьогодні з допомогою паралельного корпусу це можна буде зробити за кілька секунд одним натисканням клавіши! Таким чином розробка різних типів корпусів текстів є актуальним завданням українського мовознавства сьогодення. Для викладачів і студентів спеціальності 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно, перша англійська) першочерговим завданням є створення паралельного корпусу текстів (художніх, наукових, юридичних тощо), на базі якого можна було б здійснювати аналіз перекладацьких трансформацій і виховувати професійних перекладачів. Про очевидність для науковців і пересічних користувачів необхідності розробки паралельних корпусів наголошують й українські дослідники Н. Дарчук, М. Лангенбах, В. Сорокін, Я. Ходаківська (2017, с. 29).

У 2018 р. кафедра прикладної лінгвістики, порівняльного мовознавства та перекладу факультету іноземної філології НПУ імені М.П. Драгоманова розпочала роботу по створенню Багатомовного корпусу під керівництвом декана доктора філологічних наук професора Зернецької А.А., до складу якого буде входити кілька корпусів / підкорпусів, зокрема Англо-український паралельний корпус текстів для студентів спеціальності «Переклад» (робоча назва).

З огляду на те, що одним з найзручніших і найнадійніших у сучасній науці інструментом визнано конкорданси, які дозволяють виявляти лексичну і граматичну сполучуваність лексем, їхню повну синтагматичну характеристику, максимально спрощують процес пошуку контекстуально залежного відповідника при перекладі, то за основу паралельного корпусу кафедри вирішено взяти програму Multiconcord, яка будує конкорданси, працюючи із шістьма мовами: англійською, німецькою, французькою, грецькою, італійською та датською. Зазначена програма побудована таким чином, що корпус паралельних текстів є повністю інтегрованим, дозволяючи здійснювати пошук за різними мовами (одна з мов обирається за оригінал, решта 5 – цільові), словами, словоформами, словосполученнями з романів, драм, оповідань, публіцистики тощо. Multiconcord дозволяє встановлювати лексичні відповідники (найпростіший випадок), а також індексувати цілі фрагменти речень і текстів.

Загалом, паралельний корпус задумано як двомовний, тобто якщо користувач обирає за мову-джерело англійську мову, то зліва на екрані будуть з’являтися абзаци цією мовою, а справа – українською мовою як цільовою. Якщо ж мовою-джерелом вказати українську, то цільовою мовою буде англійська, відповідно зліва будуть розташовані абзаци українською мовою, а справа – англійською. Після того, як буде обрано мову-джерело, користувач зможе ввести у спеціальне пошукове вікно лексичну одиницю (окрему лексему або стале словосполучення) безпосередньо цією мовою, для якої програма буде фіксувати кількість вживань в мові-оригіналі і виводити зліва на екрані абзаци, в яких зустрічається ця лексична одиниця (лексема або стале словосполучення будуть зажирнюватися або виділятися певним кольором у виведених на екран реченнях). Справа будуть подані відповідні абзаци цільовою мовою. В ідеалі вбачається зробити активними усі слова текстів паралельного корпусу з прив’язкою до тлумачних онлайн словників мови-джерела і цільової мови, а також перекладного онлайн словника. Подібно до Multiconcord можна також зробити доступ до пошуку в мові-оригіналу усіх слів, що закінчуються на певний суфікс (напр., *able), або починаються на окремий префікс (напр., sub*), або навіть з визначеними префіксом і суфіксом (напр., un*ly).

Впроваджуючи корпусний підхід у науково-дослідницьку діяльність студентів і викладачів кафедри прикладної лінгвістики, порівняльного мовознавства та перекладу, кожна група студентів бакалаврату і студентів-магістрантів спеціальності 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно, перша англійська) отримала на 2018-2019 н.р. теми для дослідження, які розроблено з урахуванням вивчення конкретного мовного явища на базі одного оцифрованого англомовного бестселера ХХІ ст. та його професійно виконаного перекладу українською мовою, тобто фрагменту майбутнього паралельного корпусу текстів. Загалом паралельний корпус буде репрезентувати собою відкриту динамічну систему для поповнення текстів, редагування структури і параметрів (Леміш 2017).

Підсумовуючи, наголосимо, що паралельні корпуси разом з багатомовними суміжними і порівняльними є найбільш важливими типами корпусів для навчання перекладачів, використовуючись в перекладній лексикографії, порівняльних лексичних і граматичних розвідках, вивченні теорії та практики перекладу, викладанні мов і розробці систем машинного перекладу.

Список літератури:

  1. Дарчук, Н.П., Лангенбах, М.О., Сорокін, В.М., Ходаківська, Я.В. 2017. Паралельний корпус текстів ПарКУМ. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов. Вип. 15. С. 28–35.

  2. Леміш, Н.Є. 2017. Корпусна метарозмітка спеціальних текстів з лінгвоантропогенезу. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов. Вип. 15. С. 139–152.

  3. Multiconcord: the Lingua Multilingual Parallel Concordancer for Windows. [electronic resource, access: https://translate.google.com/#en/uk/]

 

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись