• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПРОФЕСІЙНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Олена Габелко

(Кропивницький, Україна)

Новітні структурно-змістовні зміни сучасності ставлять людину перед необхідністю індивідуального вирішення складних питань, що характеризуються пошуком себе, з визначенням своїх можливостей і бажань, свого місця у світі, тобто питань, що безпосередньо визначають самореалізацію, з формуванням потреби у ній, з умінням бачити, знаходити, створювати умови, які сприятимуть переходу потреби у самореалізації з потенційної в актуальну, з пошуком простору для вияву самореалізації. Відповідно до цього ставиться і проблема формування особистості вчителя, який постає не як виконавець адміністративних і методичних розпоряджень та рекомендацій, а як професіонал, готовий і здатний світоглядно і в програмно-науковому відношенні в педагогічних цілях виходити за межі програмних вимог і проявляти себе більш універсально, як цілісна особистість та впливати на вихованців через своєрідність своєї індивідуальності [4, с. 3].

Поняття «самореалізації особистості» є одним з центральних понять філософії і психолого-педагогічної науки. Практично усі актуальні потреби людини підпорядковані цілі розвивати всі свої здібності, щоб зберігати й розвивати власну особистість.

Формування готовності, характер протікання процесу професійної самореалізації та її результат залежать як від внутрішніх, так і від зовнішніх умов. Найбільш значимий вплив на формування готовності до самореалізації у професійній сфері, на нашу думку, має сукупність педагогічних умов, забезпечуваних у процесі професійної підготовки.

Для успішного формування готовності до професійної самореалізації у підготовці майбутніх філологів нами були визначені такі педагогічні умови.

Першою педагогічною умовою формування готовності майбутніх філологів до професійної самореалізації вважаємо актуалізацію суб’єктного досвіду студентів і його включення в зміст професійної підготовки.

Поняття суб’єктного досвіду тлумачиться по-різному, але за семантичною різницею усіх тлумачень стоїть прагнення описати певний цілісний особистісний конструкт, через призму якого відбувається засвоєння нового знання та розвиток особистості. Функції суб’єктного досвіду у пізнанні та розвитку полягають в тому, що з позиції цього досвіду, через своєрідну вибірковість упорядковується сприйняття інформації, забезпечується індивідуальне бачення світу. Зовнішньо суб’єктний досвід фіксує результат взаємодії особистості з оточуючим світом, а внутрішньо будує базис, логіку та загальну спрямованість інтересів, цінностей, світоглядних позицій [6].

Ефективність особистісної самореалізації залежить від спектру можливостей, які пропонуються майбутнім учителям у ВНЗ для прояву їхньої самостійності в навчанні, науковій та художній творчості, різноманітних за тематикою секціях, наукових дослідженнях, гуртках та тематичних заходах. [5, с. 78]. Особистісно професійний розвиток суб’єкта праці можливий за наявності усвідомленої і пережитої неповторної системи уявлень про себе, свої можливості і перспективи, на підставі чого вибудовуються моделі і стандарти професійних домагань. У підсумку формується програма саморозвитку і професійної самореалізації [5, с. 163].

Друга умова забезпечення комунікації між суб’єктами освітнього процесу на основі діалогічної взаємодії. Важлива якість педагога – комунікативність – формується, розвивається на основі потреби у спілкуванні – однієї з основних соціогенних (соціально зумовлених) потреб людини. Сукупність таких якостей, як рефлексивність, гнучкість, емпатійність, комунікативність, формується на основі справжнього інтересу до партнера, до його діяльності, бажання працювати разом, брати участь у загальній справі. Здатність до співпраці інтегрує, вбирає у себе комплексні уміння: формулювати свою точку зору, слухати та чути іншого, з’ясовувати точки зору своїх партнерів, вирішувати розбіжності за допомогою логічної аргументації, заохочувати активність іншого й своєчасно проявляти свою ініціативу. Здатність до співпраці передбачає відкритість педагога та його готовність до будь-яких форм взаємодії.

Третя умова формування ціннісних установок майбутніх філологів на професійну самореалізацію.

Особистість учителя розглядається в її внутрішній цілісності, де професійне й особистісне «я» тісно пов’язані системою цінностей. Учитель виступає як людина, що орієнтована на добровільне виконання певних соціально-моральних функцій у суспільстві, як індивідуальність у всій своєрідності своїх можливостей й здібностей.

Важливою передумовою професійної самореалізації особистості студента є його спрямованість, що проявляється відповідно до професійних настанов і ціннісних орієнтацій. Сформована позитивна настанова на майбутню професію і самоосвіту, орієнтація на культурно-гуманістичні цінності зумовлює прогресивний розвиток і успішність подальшої професійної діяльності. Процес поступального особистісного й професійного розвитку студента може активізуватись на будь-якому етапі за умови створення відповідних освітніх ситуацій, що передбачають виконання професійної ролі через подолання деперсоніфікації, зміну негативних професійних настанов. У підсумку, це підвищує мотивацію самовдосконалення [5, с. 75].

Виконання всіх умов в їх сукупності, на наш погляд, найбільшою мірою забезпечує самореалізацію майбутніх філологів у процесі поетапного залучення студентів до практично-орієнтованої діяльності в процесі педагогічної практики. Єдність теоретичного і практичного навчання в процесі педагогічної практики реалізується за рахунок її стуктурної та системної побудови. Здатність реалізувати майбутніми філологами функції педагогічної практики (навчальну, виховну, розвивальну, діагностичну, конструктивну, комунікативну) в процесі проходження педагогічної практики вказує на готовність до професійної самореалізації. Поетапність полягає в перетворенні освітнього й особистого досвіду, в основі якого лежить оволодіння педагогічним проектуванням та моделюванням. Процес залучення майбутніх філологів до практично-орієнтованої діяльності в процесі педагогічної практики (пропедевтичної, фольклорної, діалектологічної, виховної) вміщує такі етапи: етап спостереження педагогічного процесу, моделювання фрагментів педагогічних дій, практичну реалізацію визначених педагогічних цілей, творче застосування інноваційних ідей у власній педагогічній діяльності [5, с. 164].

Кожна із виокремлених нами педагогічних умов є необхідною для формування готовності до професійної самореалізації як цілісного явища в усіх його аспектах, а їх реалізація відобразиться у підвищенні рівня такої готовності у майбутніх філологів. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у дослідженні ефективності професійної самореалізації майбутніх учителів філологів у позанавчальній та виховній діяльності.

Список літератури:

1. АртемоваО.І. Професійна самореалізація особистості в сучасних умовах [Електронний ресурс] / О.А.Артемова. // Освіта регіону. – 2010. – №1. – С. 97-101. – Режим доступу: http://www.social-science.com.ua /.

2. Коростылева Л.А. Проблема самореализации личности в системе наук о человеке // Психологические проблеми самореализации личности / Под ред. А.А. Крылова, Л.А.Коростылевой. СПб., 1997 256 с.

3. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: брачно-семейных отношений / Л.А. Коростылева. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. 237 с.

4. Лебедик І.В. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації у процесі вивчення фахових дисциплін : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І.В. Лебедик. – Кіровоград : Б.в., 2007 . – 18 с.

5. Поселецька К.А. Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до професійної самореалізації: дис.. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Поселецька Катерина Андріївна. – Вінниця, 2016. – 339 с.

6. РыжухинаИ.Ю. Использование субъектного опыта учащихся при проектировании индивидуальных образовательных программ: автореф. дисс... канд. псих. наук. / И.Ю.Рыжухина. – Москва, 2000. – 20 с.

 

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись