РОЛЬ ТА ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО РАДНИКА В ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ: ФРАНЦУЗЬКИЙ ДОСВІД

Людмила Копенкіна
(Ніжин, Україна)

У статті розглядається механізм забезпечення академічної підтримки французького вчителя-стажера на етапі педагогічної інтернатури. Висвітлюється роль та завдання педагогічного радника як консультанта майбутнього вчителя. Акцентується увага на його ролі в  зустрічі, супроводі та оцінюванні набутих стажером професійних компетенцій.

Ключові слова: педагогічний радник, наставник, держслужбовець-стажер, професійно-практична підготовка, зустріч стажера, супровід та оцінювання, набуття професійних компетенцій.

В статье рассматривается механизм обеспечения  академической  поддержки французского учителя-стажера на этапе педагогической интернатуры. Освещается роль и задачи педагогического советника как консультанта будущего учителя. Акцентируется внимание на его роли во встрече, сопровождении и оценке приобретенных стажером профессиональных компетенций.

Ключевые слова: педагогический советник, наставник, госслужащий-стажер, профессионально-практическая подготовка, встреча стажера, сопровождение и оценка, приобретения профессиональных компетенций.

The article deals with the mechanism of providing academic support to the French teacher - trainee at the stage of teaching internship. Highlights the role and tasks of academic advisor as a consultant of the future teacher.Focuses on its role in the meeting, accompanied by a trainee and evaluation of acquired professional.

Keywords: pedagogical advisor, mentor, trainee civil servant, professional and practical training, the trainee meeting, tracking and evaluation, acquisition of professional competences .

Постановка проблеми. Якісна професійна підготовка вчителів є визначальним фактором освітнього успіху. Детальне вивчення цього питання підтверджує, що успішність учнів, в значній мірі, залежить від професійної сформованості самого вчителя, а отже, від якості його підготовки. Це те, що називають «ефект учителя»[9].

Згідно досліджень Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР (фр. OCPE – l’Organisation de coopération et de développement économique) найбільш ефективними програмами початкової професійної підготовки є ті, які гарантують збалансовану рівновагу між теорією та практикою, а також, активну співпрацю між педагогічним персоналом: майбутні вчителі мають дуже рано знайти контакт з учнями, проводити багато часу в класах та користуватися близькою та якісною підтримкою досвідчених вчителів.

З огляду на це, цікавим та корисним є досвід прикладної підготовки вчителів у Франції, суть якого полягає у чергуванні періодів теоретичної підготовки в спеціальних вищих навчальних закладах, наукової роботи та активної професійної практики на шкільному майданчику, де формування необхідних професійних компетенцій учителів-стажерів керується та контролюється досить чисельним контингентом педагогів та наставників.

Пошук механізмів покращення початкової професійної підготовки є досить актуальним завданням, оскільки існує постійна нестача вчителів, національна традиційна модель педагогічної освіти реформується, велика кількість дипломованих учителів відмовляються працювати за фахом через недостатність практичного досвіду та страх зазнати поразки перед своїми учнями та колегами. Однією з причин їх невпевненості в своїх професійних діях, на наш погляд, є незначна  наставницька підтримка під час педагогічної практики.

Аналіз досліджень і публікацій. Окремі аспекти вищої педагогічної освіти Франції та професійної підготовки вчителів розглядалися як зарубіжними так і вітчизняними науковцями. Серед французьких дослідників, чиї напрацювання активно застосовуються у  педагогічному процесі професійної підготовки вчителів, варто зазначити таких: П. Альбертіні, Л. Андерсон, С. Байлок, А. Барбе, С. Бланшар-Лавиль, С. Вагнер, М. Дабен, Ф. Дебізе, М. Жора, Ж. Кардіне, Б. Корню, Д. Кост, Ф. Мюллер, С. Надо, Ж.-П. Обен, Ж.-Л. Одюк, А. Перетті, Д. Раймон, Ф. Руффен, Ж. Фонтаній, Ф. Шеню та інших).

Історіографія вітчизняних наукових робіт свідчить, що дослідженнями різних проблем педагогічної освіти Франції займалися такі науковці як: О.А. Бочарова, Н.М. Лавриченко, В.П. Лащихіна, А.П. Максименко, Ю.М. Несін, О.В. Романенко, О.В. Сухомлинська, Т. Г. Харченко, Л.В. Шаповалова та інші. Їх напрацювання є досить цінними для розвитку української педагогічної освіти, проте існує ряд аспектів, які не набули комплексного дослідження і потребують детального розгляду.

Мета нашої статті полягає у висвітленні ролі та завдань педагогічного радника у процесі практичної професійної підготовки майбутнього вчителя.

Виклад основного матеріалу. Французькі дослідники педагогічної освіти вважають, що якісну початкову професійну підготовку майбутній вчитель може отримати лише у процесі поєднання етапів навчання та стажування: періоди набуття професійних знань та формування необхідних професійних вмінь. Такий результат може забезпечити лише система прикладної підготовки вчителів, яка поєднує наукові, теоретичні та навчально - практичні компоненти. Це поєднання відбувається за рахунок партнерської взаємодії викладачів ВНЗ  та досвідчених наставників тих освітніх закладів, де майбутні вчителіпроходять свою навчальну практику [2].

 Такий підхід до підготовки вчителів було  започатковано  у Франції у липні 1989 року з прийняттям «Закону про загальні принципи організації системи освіти» (фр. – Loid’orientationdu 10.07.1989) та створенням на його основі нових вищих педагогічних закладів – Університетських інститутів підготовки вчителів (УІПВ) (фр. – Instituts universitaires de formation des maîtres (IUFM), які згідно закону від 8 липня 2013 року, що визначає «загальні принципи орієнтації та планування реорганізації республіканської школи», були скасовані та реорганізовані у  сучасні Вищі школи вчительства та виховання (ВШВВ) (фр. – Ecoles supérieures du professorat et de l’éducation (ESPE)[8].

Новостворені навчальні заклади цілком зберегли, започатковану УІПВ структуру підготовки майбутніх учителів: дворічна підготовка у ВШВВ на базі трирічної освіти в одному з університетів, де студенти отримують спеціально-наукову підготовку й диплом ліценціата (укр. – бакалавр, фр. – lalicence). По закінченню ВШВВ студенти, які успішно виконали навчальну програму отримують диплом магістра (фр. – lemaster), статус вчителя-державного службовця та посаду штатного вчителя. Перший рік навчання присвячений підготовці до проходження спеціального конкурсу (усних та письмових екзаменів) на право викладання у французьких навчальних закладах та отримання статусу державного службовця-стажера[2], коли остання приймає рішення щодо професійної придатності молодого вчителя та надання йому посади штатного вчителя згідно обраної спеціальності (фр. – latitularisation).

Викладач-педагогічний радник призначається ректором академії, де знаходиться даний  ВШВВ за погодженням з керівником приймаючого загальноосвітнього навчального закладу та інспекційним органом академії. Бажано, щоб наставник працював в тому ж освітньому закладі, де стажер буде проходити свою практику.

Роль та завдання педагогічного радника як наставника стажера подаються у «Рекомендаціях педагогічному раднику/наставнику» (фр. – Guideduconseillerpédagogique/dututeur), який щорічно оновлюється та розміщується на сайтах кожної ВШВВ. Це своєрідний путівник тьютора, який допомагає йому скоординовувати свої дії та зосереджує його увагу на функціональних обов’язках. Рекомендації вміщують звід офіційних документів (постанов, декретів, циркулярів), що визначають головні завдання стажерів та їх наставників на етапі професійно-практичної підготовки майбутніх вчителів. Всю необхідну інформацію щодо змісту офіційних текстів можна знайти на урядовому освітньому порталі [10].

Проведений нами аналіз офіційних документів Міністерства національної освіти, вищої освіти та досліджень Франції дозволяє визначити такі завдання педагогічного радника:

• організація прийому стажера та надання потрібної інформації;
• супровід: спостереження та порада;
• оцінювання рівня оволодіння професійними компетенціями.

Розглянемо їх детальніше на прикладі Рекомендацій педагогічному раднику  ВШВВ академій Бордо, Ліону та Ам’єну.

Зустріч відбувається у переддень початку нового навчального року (29 серпня – 2 вересня). Завданням наставника є ознайомити стажера з навчальним закладом, його навчальним планом та внутрішнім регламентом, адміністрацією школи та педагогічним колективом, зокрема, вчителями його дисциплінарної секції.

В перші дні співпраці наставник повинен провести діагностичну бесіду для визначення рівня сформованості професійних умінь та навичок стажера з тим, щоб з’ясувати його потреби у  підготовці [5].

Супровід, насамперед, має навчальний характер і головним чином базується на спостереженні та формулюванні порад.

Впродовж навчального року майбутній педагог отримує всю необхідну допомогу для полегшення свого входження в професію та вироблення індивідуального стилю професійної діяльності. Наставник допомагає визначити досягнення, як точки опори для подальшого розвитку, діагностувати складнощі та проаналізувати їх причини, а також активізувати зусилля на їх подолання. Разом зі стажером він напрацьовує потрібні компетенції та знаряддя роботи [5].

Супровід наставника має бути дієвим протягом усього стажування, проте надзвичайно важливо, щоб на початку року він відбувався в максимальній близькості. Адаптаційний період повинен стати об’єктом особливої уваги з тим, щоб підбадьорити стажера на його посаді та надати корисні поради стосовно таких аспектів:

• робота з учнями, інституційні обов’язки (перекличка учнів, робота з робочим зошитом, спостереження за дисципліною, пунктуальністю, старанністю, виявлення причин труднощів та створення умов їх подолання);
• керування класом та управління конфліктними ситуаціями;
• знання програм та розуміння їх цілей;
• підготовка до перших уроків: вибір теми, мети уроку та його завдань, написання плану-конспекту уроку, ініціювання активності учнів;
• знання та вміння користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Необхідний результат досягається шляхом двосторонніх відвідувань: наставник спостерігає за роботою стажера в класі, а останній, в свою чергу, відвідує уроки свого наставника, що дозволяє вийти за межі свого класу та спів ставити свої дії з діями колег в подібних ситуаціях. Даний механізм взаємовідвідувань сприятиме майбутньому вчителеві уникати  помилок у подальшій роботі, зосередить його увагу на різних професійних аспектах, зокрема, оцінюванні учнів чи керуванні гетерогенним учнівським колективом. Також це допоможе попередньо ознайомитися з іншими видами щоденних учительських обов’язків, наприклад, підготовка класної ради, підготовка довідок про навчання та поведінку за чверть, зустріч з батьками. Проте, треба слідкувати, щоб ці спостереження не привели до наслідування, оскільки це суперечить фінальній цілі – формування індивідуального професійного стилю.

Формулювання порад є важливим моментом співпраці та діалогу. Ця процедура може бути дієвою за умови, якщо:

• порада надається після спостереження чи відвідування;
• пораді передує аналіз стажером своєї роботи;
• стажер має достатньо часу на висловлювання своїх думок.

Наставник має зрозуміти потреби стажера та, враховуючи його досвід, сильні та слабкі сторони, порадити подальші дії. Він повинен уникати нав’язування власної моделі, а лише пропонувати можливі шляхи та підходи, що сприятимуть набуттю необхідних умінь та навичок, переходу стажера з позиції студента в категорію вчителя. Для нього стажер не є учень, а радити – не означає нав’язати свою думку. Щоб це дійсно була допомога, його порада повинна бути звичайною відповіддю на запитання, а зауваження – необхідністю заповнити прогалину або уточнити певний аспект [5].

Не менш важливим завданням педагогічного радника є оцінювання держслужбовця-стажера, яке проходить в 3 етапи та поділяється на діагностичне та підготовче (навчальне).

Ціллю діагностичного оцінювання є визначення первинної професійної позиції. Воно має місце в перші дні знайомства наставника зі своїм підопічним (початок вересня) та його введенням в коло професійних обов’язків. Він проводить бесіду з метою з’ясування наявності педагогічного досвіду та визначення рівня сформованості необхідних професійних якостей згідно вимог Міністерства національної освіти, вищої освіти та досліджень Франції щодо «оволодіння 10 професійними компетенціями»[10]. Визначивши сильні та слабкі позиції стажера тьютор розробляє програму свого подальшого супроводу та консультування.

Оцінювання навчальних досягнень відбувається двічі: в грудні та квітні. Спостерігаючи за діями та поведінкою стажера в професійному середовищі, наставник використовує засоби навчального оцінювання пропоновані в додатках Керівництва педагогічного радника [3], щоб відзначити здобутки підопічного, його професійний ріст по відношенню до первинного оцінювання. З цією метою він заповнює дві карти успішності стажера (фр. – lesfichesdepositionnement) та супровідний документ професійної підготовки (фр. – ledocumentdesuividuparcoursdeformation).  Така  документація є керівною у написанні фінального рапорту (кінець квітня –  початок травня) для академічного журі, яке на основі звітів педагогічного радника та академічного інспектора приймає рішення щодо професійної придатності майбутнього вчителя.

Отже, педагогічний радник повинен бути якомога точним та об’єктивним в оцінюванні еволюційного розвитку професійної підготовки, а також, в разі серйозних проблем, вчасно інформувати інспекційні органи, які виконують контрольно-узагальнюючі функції [4].

Висновок. Система прикладної підготовки вчителів у Франції, змістом якої є чергування етапів навчання студентів у ВШВВ та їх стажування на базі освітніх навчальних закладів, є однією з найкращих в Європейському освітньому просторі. Навчальна програма другого року магістратури передбачає проходження стажувальної практики з повною відповідальністю студентами, які успішно склали спеціальний конкурс та отримали статус державного службовця-стажера. На цьому етапі визначальна роль відводиться наставницькій діяльності, яку виконують досвідчені вчителі – педагогічні радники. Завдання наставника полягають у наданні стажеру педагогічної підтримки з моменту зустрічі для полегшення входження в професію та  професійних порад в процесі його супроводу, які сприятимуть формуванню необхідних умінь та навичок, власної професійної поведінки згідно вимог республіканської освіти. Він також здійснює оцінювання рівня сформованості необхідних професійних якостей держслужбовця-стажера і його звіт є визначальним для академічного журі, коли останнє приймає рішення щодо професійної придатності молодого вчителя.

Література

1. Circulaire d'orientation et de préparation de la rentrée 2013.-http://www.education.gouv.fr/pid25535/bulletin_officiel.html?cid_bo=71409. – Назва з екрану
2. Е.Н. Геворкян, А.И. Савенков,И.В. Егоров, С.Н. Вачкова. Интернатура как форма организации последипломной практики в системе высшего профессионального образования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.km.ru/referats/335013-internatura-kak-forma-organizatsii-poslediplomnoi-praktiki-v-sisteme-vysshego-professionalnog. –Назва з екрану.
3. Guide d’accompagnement des professeurs et CPE stagiaires [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aclyon.fr/index.php?module=media&action=Display&cmpref=362389&lang=fr&width=&height=&format=&alt=. – Назва з екрану.
4. Guide pour les tuteurs de professeursstagiaires. Académie d’Amiens [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://cepecdoc.superdoc.com/Uploads/Tuteurs2012-13/Amienstuteur.pdf. - Назва з екрану
5. Guide du tuteur et du chef d’établissement [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://formation.ac-bordeaux.fr/pedagogie/ress_tuteurs/index.html - Назва з екрану.
6. Les dix compétences professionnelles. Bulletin officiel n° 29 du 22 juillet 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.education.gouv.fr/cid52614/menh1012598a.html - Назва з екрану.
7. Missions des professeurs conseillers pédagogiques contribuant dans les établissements scolaires du second degré à la formation des enseignants stagiaires [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.education.gouv.fr/cid52621/mene1013096c.html - Назва з екрану.
8. La refondation de l'École de la République [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.education.gouv.fr/pid29462/la-refondation-de-l-ecole-de-la-republique.html. - Назва з екрану. Vincent Peillon - Geneviève Fioraso. ESPE : L'ambition de la réforme [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.education.gouv.fr/cid72795/espe-l-ambition-de-la-reforme.html. - Назва з екрану.
9. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.education.gouv.fr/pid24257/encart-formation-des-enseignants.html. - Назва з екрану.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Копенкіна Людмила Олександрівна – аспірантка кафедри педагогіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя