ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ НЕМОВНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ.

Thisstudy was made possible by
the grant from Montclair State
University for Critical Thinking
training program.

У статті розглядається проблема використання методу інформаційного моделювання у процесі навчання англійській мові студентів немовних факультетів.

The paper deals with the problem of usage of informative model method in English Language Teaching Methodology for students of  nonlinguistic department.

Ключові слова: метод, модель, інформаційний підхід, метод інформаційного моделювання.

Keywords: method, model, informative approach, informative model method.

Постановка проблеми. Після підписання Угоди про асоціацію із Євросоюзом та введення біометричних паспортів Українська держава впевнено взяла курс на створення безвізового режиму перетину кордону із країнами Європейської спільноти.

А це, в свою чергу, означає, що робоча сила ( громадяни України) буде дуже скоро вільно «перетікати» як в Україну, так і з України. Тобто, фактично кожен бажаючий зможе не тільки подорожувати, але й вільно працевлаштовуватись у будь-якій організації чи підприємстві, державної чи приватної власності у країнах Європейського союзу. І це покладає на викладачів іноземної мови, особливо англійської, велику відповідальність: підготувати належним чином (відповідно до вимог Євросоюзу) молоде покоління України, яке в даний час навчається в середніх та вищих навчальних закладах. Особливо гостро це питання стоїть у розрізі вивчення англійської мови студентами немовних факультетів. І для цього є декілька причин: по-перше, багато хто з них, як свідчить практика, має слабку підготовку з іноземної мови ще із шкільних часів в силу цілого ряду об’єктивних та суб’єктивних факторів; по-друге, навчальні плани на немовних факультетах виділяють надто мало аудиторних годин для вивчення іноземної мови. Таким чином надзвичайно актуалізується проблема: Як? Яким чином за досить короткий термін часу дати якісні знання студентам з англійської мови?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у висвітлення та розуміння основних шляхів модернізації української системи освіти у процесі її входження в Європейський  простір зробили такі вчені як В.Кремень, В.Андрущенко, М.Згуровський, В.Журавський та ін.. Вивченню проблеми інтеграції певних компонентів культури у процес навчання іноземній мові присвячені дослідження Н. Бориско, В.Калініна, Ю.Пасова, Г.Томахіна, G.Hughes, M.Meyer, A.Wright та ін.

Шляхи вдосконалення методів вивчення іноземної мови розкрито у працях таких вчених як І.Бім, А.Климентенко, В.Ляховицький, Е.Шубін та ін.

Найбільш ґрунтовні дослідження в аспекті інформатизації освіти проводились цілим рядом вчених: В.Биков, А.Гуржій, М.Жалдак, А.Кудін, С.Раков, С.Семеріков та ін. При цьому, питання ефективності використання інформаційних технологій у процесі викладання іноземних мов досліджували такі провідні науковці як В.Бухбіндер, М.Дем’яненко, Т.Коваль, Є.Пoлат та ін.[ 2, 3,4 ]

Проте, хотілося б особливо підкреслити, що традиційне розуміння застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час викладання та вивчення іноземних мов переважно опирається на інформаційно-технічну (комп’ютерну) складову в цій педагогічній діяльності і, при цьому, досить невиправдано, на нашу думку, применшується роль інформаційно-психологічної складової.

Тому метою написання статті є висвітлення певних теоретичних аспектів та досвіду використання методу інформаційного моделювання у процесі вивчення англійської мови студентами немовних факультетів.

Виклад основного матеріалу. Аналіз тенденцій глобалізації української економіки у зв’язку із підписанням Угоди з ЄС показує, що вже найближчим часом велика кількість українських громадян зіштовхнеться, крім всього іншого, у своїй життєдіяльності із феноменом наявності величезного спільно європейського інформаційного простору, що сформувався завдяки розвитку глобальних інформаційно-телекомунікаційних систем, використанні уніфікованих міжнародних протоколів інформаційного обміну і методів дистанційного доступу до баз даних і знань різного призначення.

У зв’язку з цим постає серйозна проблема активізації застосування інформаційного підходу у процесі вивчення англійської мови, яка все більше стає своєрідною postlanguage для більшості населення планети, виконуючи роль технічної мови, яка щоденно використовується для обміну інформаційними ресурсами між людьми  різних країн.

До речі, сутність інформаційного підходу якраз і полягає в тому, що при вивченні певного процесу або явища в першу чергу виділяються його інформаційні аспекти. Досвід до того ж показує, що дуже часто це дозволяє побачити багато чого нового у здавалося б звичних і добре знайомих нам явищах, розкрити їх глибинну інформаційну сутність, яка, в свою чергу, у багатьох випадках якраз і є головною причиною розвитку чи занепаду певних педагогічних процесів, що досліджуються вченими.

Так, наприклад, на основі інформаційного підходу ми можемо по-новому (опираючись на здобутки англо-американської наукової школи) сформувати науково-педагогічне поняття «студент», щоб потім «відштовхнувшись» від нього можна було легше зрозуміти і сутність методу інформаційного моделювання.

Отже, використовуючи здобутки провідних вчених світу[ 6 ], ( тобто опираючись на квантово-релятивістську методологію), ми можемо дати наступне визначення поняття «студент» – це інформаційна само навчаюча себе біологічна система, яка володіє надлишковим інформаційно-поведінковим хаосом. В той же час, як, наприклад для порівняння, пенсіонер – це інформаційна само навчаюча себе біологічна система, яка володіє надлишковим інформаційно-поведінковим порядком. Відразу «кидається в очі» у цих двох визначеннях головна відмінність між цими типами людей: у студента – надлишковий інформаційний хаос (невпорядкованість знань, поглядів, принципів життя тощо), а у літньої людини – навпаки: надлишкова інформаційна впорядкованість. Іншими словами, якщо студент ще практично повністю відкритий для засвоєння якоїсь нової інформації, нових знань, бо більшість його «файлів» у голові є динамічними, «живими»,  незаповненими або й коли і є в них певна впорядкованість, то вона у більшості випадків носить фрагментарний, несистемний характер. В той же час, у пенсіонера вже всі складові його розуму ніби психо-емоційно закристалізовані,  малорухливі, все заповнено або майже заповнено: світогляд, переконання вже склались, систематизувались певним чином і ,наприклад, довести такій людині що-небудь, інколи навіть очевидні речі, як свідчить досвід, буває або досить тяжко, або неможливо.

До речі, інформаційний хаос чи, навпаки, порядок, які є в кожної особи в певній пропорції, стосуються не тільки якихось політичних, релігійних, побутових переконань тощо, але й лінгвістичних, мовних.

Таким чином, з огляду на сказане ми можемо сформувати й головне завдання методу інформаційного моделювання у процесі навчання англійській мові студентів немовних факультетів, яке полягає, на нашу думку, у впорядкуванні їх інформаційного англомовного ресурсу

(фонетичного, граматичного, лексичного і т.д.)

Відповідно, до речі, й поняття методу інформаційного моделювання у даній дихотомії:  «хаос – порядок» буде теж мати свою специфіку у розумінні.

Загалом, як ми знаємо, метод навчання   повинен дати відповідь на запитання: Як навчати? Тобто, метод – це, як кажуть філософи, шлях до пізнання істини або до поставленої мети. В сучасній методиці навчання іноземним мовам метод трактується в широкому і вузькому смислі В широкому сенсі метод означає систему навчання.[ 4 : 53 ]. До речі, в історії методики викладання іноземних мов, як відомо, склалася вже ціла низка методів: перекладні методи, прямі методи, усний метод Гарольда Пальмера, аудіо-лінгвальний метод, аудіо-візуальний метод, сугестивний метод, комунікативний метод та ін. [ 4:286-306  ]. У вузькому ж значенні поняття «метод» означає спосіб впорядкованої діяльності викладача і студента на шляху до поставлених цілей навчання [ 4 : 53  ].

З огляду на сказане, ми можемо, нарешті, сформувати і наше сучасне розуміння поняття «метод інформаційного моделювання». В даному випадку –  це спосіб належного впорядкування хаотичної англомовної (лінгво-культурної) інформації у студентів немовних факультетів з допомогою відповідних міні-програм чи когнітивних моделей.

Якщо розшифрувати наше розуміння методу інформаційного моделювання на рівні його практичного застосування у навчальному процесі із вивчення англійської мови студентами немовних факультетів, то можна вичленити, як говорить наш досвід роботи за цим методом, ІІІ основних напрямки педагогічної діяльності, пов’язаних, зрозуміло, із загальновідомими видами мовної діяльності. Коротко опишемо їх.

І. Для засвоєння студентами граматичних конструкцій використовуються підстановчі таблиці-моделі. Комбінуючи взаємозамінні елементи, які подаються у відповідних завданнях у потрібній формі, студенти складають аналогічні словосполучення чи речення. Проте, ми віддаємо перевагу, зрозуміло, реченню як основній граматичній та комунікативній одиниці. З кожним заняттям вправи виконуються, до речі, у все наростаючому темпі, оскільки можливість помилок майже виключена

(правда, вони інколи все ж, як свідчить практика, трапляються, проте носять, на нашу думку, механічний характер, тобто коли студент неуважний або просто обмовився). Для прикладу наводимо таблицю-модель, яка використовується нами для того, щоб студент запам’ятав структуру англійського речення та міг порівняти з українською. Див. табл. №1

Табл.№1. Структура англійського розповідного речення.

У процесі  порівняння двох останніх речень між собою викладач особливо наголошує на тому, що на відміну від української мови, в англійській існує правило порядку слів, тобто в кожного слова є своє місце, яке допомагає, до речі, визначити, яким членом речення це слово є. Якщо змінити порядок слів в українському реченні, його зміст не зміниться. Якщо те саме зробити з англійською фразою (3) , то одержимо нісенітницю, як в останньому реченні поданому в таблиці: яблуко з’їло хлопчика в саду. Зрозуміло, що таких таблиць-моделей можна придумати і застосовувати практично безліч у процесі вивчення англійської мови студентами немовних факультетів. І тому ми слідом за Ч. Фрізом та Р. Ладо теж повторюємо: « знати мову – це уміти користуватися структурами ( в нашому випадку інформаційними моделями), наповнюючи їх відповідним мовним матеріалом та вимовляючи їх у нормальному темпі спілкування.» [4: 297 ]

Іншими словами, на наше глибоке переконання, засвоєння і використання граматичних моделей студентами це – основа основ всього курсу англійської мови, оскільки ці інформаційні структури будуть своєрідним фундаментом і для письма, і для усного мовлення, і для аудіювання.

ІІ. Для прискорення оволодіння усним мовленням, аудіюванням та з метою поповнення лексичного запасу студентів немовних факультетів ми широко використовуємо у практиці застосування методу інформаційного моделювання такі лінгво-інформаційні структури як фрактали.

Сам термін «фрактал» походить від латинського слова fractus (зламаний, розбитий), від якого, очевидно, походять і загальновідомі англійські терміни fraction, fractional – дріб, дробити. З математичного погляду фрактал – це , перш за все, множинність із дрібною розмірністю. Або, по іншому, фрактал – це геометрична структура, частини фрагментів якої в певній мірі подібні самій структурі.

Проте, слід, очевидно, відразу ж зауважити, що для лінгвістичної науки лінійні ( математичні, геометричні) фракталине зовсім, на нашу думку, підходять для використання, тим більше у методиці навчання англійської мови внаслідок нелінійності самого людського спілкування, яке характеризується, як відомо, великим ступенем непередбачуваності, а то й хаотичності, навіть якщо є наперед задана тема спілкування. В свою чергу, лінійні фрактали – це фрактали, які визначаються лінійними функціями, тобто рівняннями першого порядку. При цьому самоподібністьвони проявляють у звичайному простому «прямолінійному»  вигляді: будь-яка частина фракталу є точна копія цілого.

В той же час, нелінійні фрактали, це вже такі, які визначаються нелінійними функціями, тобто де рівняння ступенів вище першого порядку. Відповідно більш різноманітною є і самоподібність нелінійних фракталів: у них частина фракталу це вже не точна, а лише схожа хоч і деформована (видозмінена) копія цілого. Саме нелінійні фрактали як найбільше підходять, на нашу думку, для того, щоб їх використовувати у начальному процесі з вивчення студентами англійської мови у вигляді так званих лінгвістичних фракталів.   

До речі, з огляду на сказане, ми можемо виділити і характерні риси (нелінійного) лінгвістичного фракталу:

          1. Він несе у змісті закінчену або повторювану із змінами (ітераціями) думку.

          2. Частина його певним чином подібна цілому ( при цьому відбувається певна ритмічна зміна послідовностей, виражених через фрактальні ітерації.

          3. Сприйняття лінгвістичного фракталу відбувається послідовно, відповідно до певних наявних у ньому рівнів чи видозмін.

          4. Лінгвістичний фрактал має певну лінійну структуру, оскільки повинен читатись від початку до кінця .

Самими відомими лінгвістичними фракталами в літературі є такі тексти, які складаються із певної кількості дублюючих елементів, де повторюваною частиною є «хвіст» твору: той же текст із будь-якою кількістю викинутих чи добавлених слів чи куплетів. Тобто, одиниця тексту – фраза, строфа, речення, а то й ціла розповідь починається , розвивається і закінчується повертаючись в початковий стан. Як правило, існує і певне місце переходу до наступної одиниці тексту, який десь повторює початкову.

Серед таких безкінечних творів у вигляді лінгвістичного фракталу  можна навести приклади віршів для дітей, народних пісень тощо, які існують як у слов’янських, так і в інших, в тому числі, й англомовних народів.         

Так, для прикладу візьмемо відомий приклад віршів для дітей Р.Сефа «Нескінченні вірші»:

                                «  Кто вечно хнычет и скучает –

                                   Тот ничего не замечает,

                                    Кто ничего не замечает –

                                   Тот ничего не изучает,

                                    Кто ничего не изучает,

                                    Тот вечно хнычет и скучает.

                                    Если скучно стало – почитай сначала [1:5 ].

У свою чергу, в англійській мові, ми, як уже зазначалось вище,  теж можемо зустрічатись із лінгвістичними фракталами  в літературі. До таких творів належать, наприклад, пісенька про десять зелених пляшок  («Tengreenbottleshengingonthewall…»), в якій куплети відрізняються між собою лише числом пляшок, які висять на стіні: в кожному наступному – на одну менше, ніж в попередньому. Подібна до цієї  є і пісенька про п’ять сосисок

( « Five fat sausages sizzing in a pan …»), які поступово, зрозуміло, зникали із сковорідки. Або ж загальновідома мабуть чи не у всіх мовах та на всіх континентах пісенька про десять негритят (« Ten little nigger boys went out to dine…»), де фрактальні відмінності між куплетами пісеньки виражаються вже більше на рівні подій. [1: 7]

Для прикладу, до речі, наведемо декілька варіантів застосування лінгвістичних фракталів, як певних інформаційних моделей, які застосовуються нами у вправах по формуванню фонетичної компетенції.                     

Як відомо, у вищі навчальні заклади студенти вже приходять досить ознайомленими із звуками англійської мови, але оскільки це студенти немовних факультетів, то вони ще досить серйозно потребують вправ на безпосереднє вправляння у вимові тих чи інших англійських звуків для того, щоб добитись автоматизації правильної вимови.

З цією метою використовуються: а) вправи на рецепцію та б) вправи на репродукцію / продукцію. Вони тісно пов’язані між собою і націлені на формування як слухових (фонематичний слух), так і вимовних ( або артикуляційних) навичок.

З цією метою можна запропонувати студентам, наприклад, вправи на диференціацію звуків із застосуванням лінгво-інформаційних фрактальних структур у вигляді скоромовок, щоб тренувати вимову.

1.  Swan swam over the sea –

     Swim, swan, swim

     Swan, swam back again

     Well swum, swan.

2.  He has a hat.

     He has a huge hat

     He has a huge hat in his hand.

3.  You can have:

      Fried fresh fish,

      Fish fried fresh,

      Fresh fried fish,

      Fresh fish fried

      Or fish fresh fried. [3:155-156  ].

Фрактальні лінгво-інформаційні структури можуть застосовуватись також, наприклад, під час вивчення студентами немовних факультетів і теми «Нульовий артикль». При цьому студентам пояснюють, що артикль a/an, або the не вживаються у таких сталих  словосполученнях :

      Allalone –  у повній самоті;

      Allever – усюди, скрізь;

      Allaround – кругом, з усіх боків;

      All along – весь час;

      All at once – відразу, раптом;

      All the more so – тим більше;

      All the same – однаково, байдуже;

      Allbut – майже, трохи не;

      All in all – повністю, у цілому та ін.

Крім того, щоб збільшити досить небагатий словниковий запас студентів немовних факультетів, можна запропонувати для системного вивчення на кожному занятті певні фразові єдності у вигляді  інформаційно-фрактальних структур. Для прикладу візьмемо «Phrasal verb to get» і дамо студентам завдання : скласти із даними фразовими словосполученнями речення.

     To get ready –  бути готовим.

     To get together – зібратися разом.

     Togetangrywith – розсердитись на когось.

     Togetmarried – женитися, вийти заміж.

     To get into ( a car) – сісти в автомобіль.

     Togetup – вставати, підніматися.

     Togetto – добиратися куди-небудь.

     Togethome – добиратися до дому.

Таким чином, навіть ті декілька наведених нами прикладів застосування  інформаційно-лінгвістичних фрактальних структур під час навчання англійській мові студентів немовних факультетів засвідчили: по-перше, наявність фракталів та фрактальних систем в англійській мові та літературі; по-друге, продемонстрували їх потенційну структурно-інформаційну потужність; по-третє, показали можливість, а скоріше, навіть, необхідність їх застосування для навчання студентів немовних факультетів.

ІІІ. Моделювання лінгво-культурного інформаційного потоку під час читання можна організовувати через створення серії градуйованих хрестоматій-посібників з читання англійською мовою, як це робив, наприклад, такий вчений-методист як Майкл Уест [ 4 :294-296 ]. При цьому, інформаційне градуювання можна здійснювати, наприклад, за змістом тем, за лексичним матеріалом, за типом тексту ( діалог, монолог тощо).

Проте, «червоною ниткою» через всі види мовної діяльності, які ми використовуємо під час застосування методу інформаційного моделювання повинна проходити, так чи інакше, своєрідна ідея-матриця про важливість вивчення іноземної (англійської) мови студентами немовних факультетів на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Ми наголошуємо на цьому особливо через те, що це потрібно робити для того, щоб подолати певний психологічний захист від інформаційного впливу, яким володіє як індивідуальна, так і колективна свідомість.

На жаль, у сучасній педагогічній та методичній науці цій проблемі не приділяється належної уваги, хоч вирішення її, на нашу думку, досить тісно пов’язане із ефективністю застосування того чи іншого методу навчання іноземній, в тому числі й англійській мові. В той же час, практика застосування методу інформаційного моделювання можливо через свою певну специфічність, засвідчує, що багато студентів немовних факультетів володіють ще із школи негативними переживаннями, пов’язаними із засвоєнням англомовної інформації: іноземну мову для них, очевидно, було важко вчити, вона їм «недавалась», на них учителі англійської мови кричали, обзивали їх негарними словами, вони отримували непозитивні оцінки, конфліктували на цьому грунті із педагогами, батьками, адміністрацією школи і т.п. і т.д.

З часом, зрозуміло, це призвело до створення у психіці багатьох теперішніх студентів немовних факультетів на рівні, як правило, підсвідомості, негативного психо-інформаційного настрою щодо вивчення англійської мови, своєрідного ментального блоку, що заважає безперешкодному проходженню інформації, пов’язаної із засвоєнням іноземної мови у свідомості студента. Більше того, як свідчить практика роботи, трапляються і більш, так би мовити, важкі випадки, коли вже не тільки на підсвідомому рівні в окремих студентів виникає автоматично бажання психоемоційної протидії педагогові у його викладацькій діяльності тільки через те що він учитель іноземної мови, але, навпаки, організовується певний свідомий спротив майже цілої академічної групи (підгрупи). Це все робиться для того, щоб тим чи іншим шляхом зірвати навчальний процес із вивчення англійської мови: наприклад, запізнення на заняття «під прикриттям» певних об’єктивних причин, неадекватна поведінка студентів на занятті у вигляді окремих викриків, створення неробочого шуму, відволікання уваги викладача на спеціально організовані штучні конфліктні ситуації між студентами, коли один ніби зневажливо подивився на сусідку-студентку, а інший її ніби захищає, навіть «в рукопашну»і т.д. і т.п.

Іншими словами, викладач англійської мови повинен бути готовий до того, що під час використання ним методу інформаційного моделювання він може потрапляти в педагогічну ситуацію практично непередбачену існуючими методиками навчання іноземній мові[ 4 ], тобто в ситуацію організованого психо-інформаційного спротиву окремого індивіда чи групи, явного чи прихованого. З погляду інформаційного підходу, до речі, якщо педагог шляхом застосування так званих «репресивних методів» «наводить порядок і дисципліну» в академічній групі, то тим самим він викликає явну чи приховану ненависть як до себе особисто, так і до предмету. А це вже явний, як кажуть, не тільки педагогічний, але й психо-інформаційний програш.

Недопущення подібних непозитивних ситуацій та вихід із них, може бути шляхом, ще раз повторимось, через систематичне використання ідеї-матриці про життєву необхідність вивчення англійської мови студентами немовних факультетів у сучасних умовах розвитку української держави та суспільства. Її практична реалізація може здійснюватись під час аудиторних занять та поза аудиторної роботи шляхом використання низки відповідних методів інформаційно-психологічної протидії вже самим викладачем стосовно своїх вихованців. До них належать, як відомо, наступні основні методи раціонального та ірраціонального впливу на студентську аудиторію: переконання, дискусія, бесіда, метод пропаганди групової виключності, вплив через застосування символів тощо.

Висновки. Таким чином, навіть побіжний погляд на застосування методу інформаційного моделювання засвідчує наскільки важливо у процесі викладання англійської мови на немовних факультетах звертати належну увагу не тільки на інформаційно-технічну (комп’ютерну) складову педагогічної діяльності викладача, але й інформаційно-психологічну.

Перспективи подальших досліджень.

Догматичний раціоналізм, який перейшов нам у спадок від радянської системи освіти, в тому числі й на рівні викладання англійської мови, не дає, на нашу думку, багатьом вченим-методистам по-новому поглянути на навчальний процес. Щоб він, наприклад, нарешті вийшов із полону радянського міфу про стабільність і передбачуваність педагогічної діяльності і дійсно став когерентним більш природному розумінню освітнього процесу як непередбачуваного і нестабільного. Це, у свою чергу, дасть нам можливість застосовувати у викладанні іноземної мови інформаційно-лінгвістичні технології, які ґрунтуються на найпередовіших здобутках світової методичної науки, яка, якраз i приділяє належну увагу психо-інформаційній складовій у процесі вивчення англійської чи будь-якої іншої іноземної мови.

Бібліографія                                                      

1. Бонч-Осмоловская Т. Фракталы в литературе. – Режим доступу: http // textonly.ru/
2. Освітні технології: Навч.-метод.посіб./ О.М.Пєхота та ін.. За заг. Ред. О.М. Пєхоти.- К.: А.С.К., 2001.- 256 с.
3. ПлигинА., МаксименкоИ. NowLet’s Play English. Личностно-ориентированное обучение английскому языку – СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2005.- 272.

1. Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчальних закладах: Посібник. Вид.2-е, доп.і перероб./ Кол.авторів під керів. С.Ю. Ніколаєвої.- К.: Ленвіт, 2004.- 360 с.
2. Федоров А. Фрактальные системы. Введение в теорию. – Режим доступу: http: // asuper.nm.ru/
3. Thomas T.L. Like adding wings to the tiger.Режим доступу: Chinese information war theory and practice||| fmso|fmsopub|issues|chainaiw.htm                                 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Олександр Лабенко – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.