ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАТИВНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Дар’я Ємельянова, Марія Балік
(Одеса, Україна)

У статті розглядається проблема активізації професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в процесі вивчення англійської мови з використанням  елементів інтегративного навчання у проектній діяльності. Зіставлення споріднених і порівняння відмінних мовних явищ в англійській, українській та російській мовах стимулювало глибше осмислення законів розвитку лексики, фонетики, словотвору, морфології, синтаксису мов, формування наукового розуміння мови як науки, засобу комунікації.

Ключові слова: майбутні учителі, іншомовна підготовка, інтегративне навчання.

В статье рассматривается проблема активизации профессиональной подготовки будущих учителей украинского языка и литературы в процессе изучения английского языка с использованием элементов интегративного обучения в проектной деятельности.Сопоставление родственных и сравнение отличительных языковых явлений в английском, украинском и русском языках стимулировало глубокое осмысление законов развития лексики, фонетики, словообразования, морфологии, синтаксиса языков, формирование научного понимания языка как науки, средства коммуникации.

Ключевые слова: будущие учителя, иноязычная подготовка, интегративное  обучение.

The article concerns the problem of intensification in Ukrainian language and literature future teachers’ professional training in the process of studying English with using the elements of integrated training in project activity.The detection of comparable links between English language and professional field’s disciplines helped Ukrainian language and literature future teachers to comprehend existence and origin of various linguistic phenomena and facts, to reveal their essence and characteristics. The comparison of related and comparing of different linguistic phenomena in English, Russian and Ukrainian stimulated deeper understanding of the laws of vocabulary, phonetics, word formation, morphology and syntax development, consistent development and synthesis of knowledge, the formation of scientific understanding of the language as a science, the means of communication.

Key words: future teachers, language training, integrated training.

Постановка проблеми. Формування високого рівня професійної компетентності стає однією з основних функцій  процесу підготовки майбутніх учителів і передбачає пошук інноваційних форм, засобів і технологій підвищення якості підготовки. Високий рівень професійної компетентності передбачає володіння іноземними мовами, що обумовлено багатьма причинами, починаючи з такого глобального чинника, як євроінтеграція України, що суттєво впливає на освітній процес і підвищує інтерес до іноземних мов. Володіння англійською мовою надає можливість учителю здійснювати навчальні й наукові дослідження і тим самим розширювати і поглиблювати професійні знання і вміння.

Метою курсу іноземної мови на немовних спеціальностях є надбання студентами комунікативної компетенції, рівень якої на окремих етапах мовної підготовки дозволяє використовувати іноземну мову як у цілях самоосвіти, так і в майбутній професійній (методичній і науковій) діяльності. Водночас, самостійність навчальних дисциплін перешкоджає формуванню цілісної педагогічної освіти. Наприклад, у процесі підготовки майбутніх учителів напряму  «6.02.03.03 – Філологія (українська мова і література) (спеціалізація – українознавство)» іншомовна підготовка здійснюється осторонь підготовки дисциплін професійного спрямування. При такій організації навчального процесу студенти, у кращому випадку, володіють пасивним словниковим запасом з фахових дисциплін. Одним із способів вирішення цієї проблеми є науково-методична проектна діяльність студентів у рамках інтегрованих занять, що передбачають зв`язок іноземної мови з фаховими дисциплінами.  Так, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури актуальним є, наприклад, проектна діяльність студентів, у рамках якої передбачається інтегрування іншомовної підготовки з певними дисциплінами з циклу професійно-орієнтованої підготовки (зарубіжна література, фольклор, вступ до літературознавства тощо).

Знання англійської мови на рівні професійної діяльності сприяє розвитку особистості майбутнього вчителя української мови і літератури, її професійному становленню, закладаючи  уміння й навички іншомовного спілкування і, водночас, поглиблюючи і розширюючи професійні знання. Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає впровадження в навчальний процес ВНЗ інноваційних педагогічних технологій, серед яких особливої уваги набуває метод інтегративного навчання. Саме це зумовлює актуальність проведеного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як визначено в «Енциклопедії освіти», «інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції її змісту, тобто доцільного об`єднання його елементів у цілісність».

Питання інтегративного навчання посідає значне місце у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Аналіз психолого-педагогічної літератури [1-3, 5-10] дав можливість визначити, що проблема інтеграції у навчальному процесі передбачає не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше дисциплін,  тобто не поєднання частин, а об’єднання їх в єдине ціле на основі спільного підходу.

 На сучасному етапі визначають три рівні інтеграції, кожний з яких має свою логічну структуру [6]. На першому рівні інтегративної взаємодії формуються міжпредметні зв’язки. В педагогічній науці міжпредметні зв’язки розглядаються як умова, що забезпечує послідовне відображення у змісті предметів об’єктивних взаємодій, як принцип розвивального навчання. Міжпредметні зв’язки натепер розуміють як «систему відношень між знаннями, уміннями та навичками, які формуються в результаті послідовного відображення в засобах, методах та змісті навчальних дисциплін тих об’єктивних зв’язків, що існують в реальному світі» [7: 62], тобто в широкому розумінні слова – це педагогічний еквівалент дидактичних зв’язків, які реалізуються в навчальному процесі.

Другий рівень інтеграції – це синтез взаємодіючих наук на основі певної базової дисципліни. При цьому йдеться не про механічне злиття інформації взаємодіючих дисциплін чи про поглинання одного предмета іншим [6 : 20]. Такий синтез має діалектичний характер, дає можливість враховувати диференціацію знань, є методом досягнення єдності наукових знань.

Третій рівень інтеграції – найменш досліджений етап інтеграції – трактується як створення цілісної інтегративної системи, зокрема інтегративного курсу.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що такі дослідники, як: Є. Глінська [2], Г. Максимов [8], В. Максимова [9, 10] вивчали міжпредметні зв’язки в навчально-виховному процесі в сучасній школі. Л. Капічнікова [5], А. Коломієць [7] досліджували інтегративне навчання під час іншомовної підготовки майбутніх спеціалістів. Н. Берестецька [1] вивчала проблему організації  інтегративного навчання як умову формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування. Проблема ж інтегрованого навчання у процесі іншомовної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури як чинник активізації їх професійного становлення не розглядалась взагалі й потребує детального вивчення.

Мета написання статті: вивчення особливостей інтегративного навчання у процесі іншомовної підготовки у рамках науково-методичної проектної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, серед різноманіття нових педагогічних технологій, спрямованих на реалізацію особистісно-орієнтованого підходу, певний інтерес становить проектне навчання, яке відрізняється кооперативним характером виконання завдань. Воно є творчим за своєю суттю і орієнтоване на розвиток особистості студента. Суть проектної методики полягає в тому, що мета занять і способи її досягнення визначаються самими студентами на підставі їхніхінтересів, індивідуальних особливостей, потреб, мотивів, уподобань, здібностей.

При організації проектної діяльності в процесі вивчення іноземної мовивиникає педагогічна і психологічна проблема створення, формування або збереження вже наявної у студентів потреби спілкування  іноземною мовою і пізнання засобами цієї мови фахових дисциплін. Загальний принцип, на якому базувалося застосування методу проектів, саме полягавувстановленні безпосереднього зв'язку іншомовної та фахової підготовки. Найважливішими чинниками, які сприяли формуванню внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності при інтегративному проектному навчанні були, передусім, наявність професійного інтересу до виконання проекту з боку всіх його учасників. Проекти, що розроблялись, були як довгостроковими, так і короткочасними, що займали одне аудиторне заняття. При розробці проекту не виключалась консультативно-координувальна функція викладача.

Робота з розробки проектів охоплювала три основні етапи з відповідним змістом та функціями діяльності студентів і викладача: підготовчий, основний і завершальний. Підготовчий етап був спрямований на створення мотивації, цілепокладання,планування. На цьому етапі студенти визначали тему, аналізували проблему, уточнювали цілі кінцевого результату. Студенти обговорювали завдання, виявляли проблеми, висували шляхи їх рішення, формували завдання проекту, створювали робочі групи, розподіляли ролі, визначали джерела інформації, способи її збору.Консультативно-координувальна функція викладача полягала в мотивуванні, наданні допомоги в постановці цілей, виробленні стратегії, наданні порад щодо розподілу ролей.

Основний етап полягав в ухваленні рішень, завершальному обговоренні шляху реалізації проекту, визначенні способів представлення результату, зборі інформації, творчій переробці, виконанні проекту. Студенти визначали тактику, обирали оптимальний варіант способу реалізації проекту, збирали інформацію, проводили дослідження, синтезувалий аналізували ідеї, оформляли проект. Викладач спостерігав за роботою студентів, консультував у разі необхідності, надавав поради, якщо студенти зверталися за допомогою, тобто, керував побічно,без зайвого втручання.    

Завершальний етап – перевірка, захист, оцінювання. На цьому етапі здійснювалась підготовка та оформлення доповіді, обґрунтування процесу проектування, пояснення отриманих результатів, колективний захист проекту, аналіз досягнутих результатів, досягнення поставленої мети, оцінка результату. Студенти на цьому етапі розробляли форму презентації, захищали проект, потім колективно аналізувалийого. Викладач спостерігав за студентами, оцінюючи їх роботу.

Студенти колективно обговорювали тему проекту, визначали стратегію й тактику її виконання, обговорювали наявність потрібних мовних знань, умінь і навичок, виконували попередній пошук джерел інформації і таким чином визначали наявний у групі потенціал щодо виконання проекту. Завдання проекту мало зацікавити всіх студентів, що брали в ньому участь, а їх місце і роль у розробці й виконанні проектного завдання мало відповідати їх навчальним можливостям, що також обговорювалось робочою групою студентів. Після попереднього аналізу роботи в групі студенти повідомляли викладача про їхній вибір і обґрунтовували його, а викладач при цьому в разі потреби вносив свої пропозиції і корективи. Таким чином, при співпраці з викладачем на паритетних підставах остаточно приймалось рішення щодо реалізації проекту.

Наведемо приклади навчальних проектів, що були розроблені з ініціативи студентів і передбачали інтеграційну взаємодію з формуванням зв’язків іншомовної підготовки з такими фаховими дисциплінами, як зарубіжна література, фольклор, вступ до літературознавства тощо.

Проект «Літературний клуб». У рамках цього проекту відбувалося обговорення  життя та творчості визначних англійських письменників і поетів: Уїльям Шекспір, Чарльз Діккенс, Роберт Бернс. На підставі цього проекту студентами був розроблений веб-квест і розміщений в Інтернеті на сайті викладача «Englishit’seasy!» [4]. Створення веб-квесту спонукало студентів до поглибленого вивчення біографії та творчості цих майстрів англійської літератури, до пошуку в Інтернеті, літературних джерелах цікавих фактів і навіть історичних подій, пов`язаних з цими митцями.

Студенти стали авторами сценарію літературного вечора, присвяченого творчості Бернарда Шоу. В процесі підготовки знайомилися з життям і творчістю англійського драматурга, ставили сценки з п`єси «Пігмаліон» за адаптованою версією. Для цього використовувались ресурси Інтернет-порталу «Вікіпедія», а також  навчальні матеріали і проекти, що застосовувались у випускних класах середніх шкіл із поглибленим вивченням англійської мови [12]. Під час виконання такого проекту студенти отримували навички іншомовного спілкування і водночас поглиблювали і розширювали професійні знання з питань зарубіжної літератури.

Проект «Грані майстерності». Наведемо декілька частин цього проекту.

1. Написання аргументованого есе англійською мовою.

Сучасні вимоги до навчання англійської мови містять широкий спектр письмових умінь: повністю вирішувати комунікативні завдання, логічно і послідовно будувати письмове висловлювання, визначати адекватний стиль мовлення, поділяти текст на абзаци й правильно використовувати засоби зв’язку між реченнями та абзацами. Навчитися таких умінь можна при написанні аргументованого есе. Споріднені проблеми були встановлені колегами, що викладають майбутнім філологам українську літературу. Водночас, як було визначено в процесі анкетування, студенти, майбутні вчителі української мови і літератури, виявляли інтерес до цього літературного жанру. Дійсно, при попередньому опитуванні 63% студентів обрали есе як цікавий для них  літературний жанр, завдання з якого вони хотіли б одержати як завдання для самостійної роботи [4]. Тому студенти спільно з викладачем вирішили у рамках короткочасної проектної діяльності в консультативному режимі ознайомитися з прийомами написання аргументованого есе  англійською мовою на підставі обговорення матеріалів, які вони отримали із Вікіпедії, підручників і періодичних видань.

2. Англійські прислів'я і приказки як «зведення народної премудрості».

У рамках цієї частини проекту було проведено дослідження особливостей англійських прислів'їв і приказок, наведено  українські та російські відповідники. На таких зіставленнях було показано приклад взаємозв’язку і взаємопроникнення культур різних народів, існування спільності й відмінності мов та культур. Таким чином, комунікативні навички формувались на функціональній та інтерактивній основі в інтегративній взаємодії з дисциплінами професійного спрямування.

3.Фразеологізми в англійській мові.

Ця частина проекту передбачала ознайомлення з англійськими фразеологізмами в цікавій формі – шоу-гри «Поле чудес», сценарій якої був запозичений з журналу  «Иностранные языки в школе» [11]. У процесі гри студенти мали знайти еквіваленти англійським фразеологізмам у російській та українській мовах, порівняти їх значення.

Висновки. Спостереження за студентами, бесіди, опитування показали, що проектна діяльність з використанням принципу інтеграції навчання дозволяла активізувати пізнавальну діяльність студентів, поліпшити якість знань, ефективно формувати мовленнєві уміння і навички, зацікавити студентів і перетворити достатньо важкий і кропіткий процес з вивчення англійської мови в захоплююче заняття. Визначення зіставних зв'язків англійської мови з дисциплінами професійного спрямування допомагало майбутнім учителям української мови і літератури з'ясувати існування та походження різних мовних явищ і фактів, глибше розкрити їх суть та особливості. Зіставлення споріднених і порівняння відмінних мовних явищ в англійській, українській та російській мовах стимулювало глибше осмислення законів розвитку лексики, фонетики, словотвору, морфології, синтаксису мов, послідовний розвиток і узагальнення знань, формування наукового розуміння мови як науки, засобу комунікації.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у більш глибокому вивченні закономірностей та особливостей застосування інноваційних методів навчання в процесі іншомовної підготовки майбутніх учителів.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Берестецька Н. В. Інтегроване навчання як умова формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування / Н. В. Берестецька, О.В. Герасимюк // Гуманізм та освіта : збірник матеріалів Х Міжнародної наук.-практ. конф., 14-16 вересня 2010 р. / Вінницький Національний технічний університет. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2010. – С. 309 – 312.

2. Глинская Е. А. Межпредметные связи в обучении / Глинская Е. А., Титова Б. В. . – Тула, 1980. –  С. 1 – 3.

3. Данилюк Д. Я. Учебный предмет как интегрированная система / Д.Я.Данилюк // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 24 – 28.

4. Ємельянова Д. В. Формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи в умовах кредитно-модульного навчання : дис. … канд. пед. наук : 13. 00. 04  / Ємельянова Дар`я Володимирівна. – Одеса, 2011. – 203 с.

5. Капичникова Л. Н. Межпредметные связи в обучении языкам / Л.Н.Капичникова // Русский язык в национальной школе. – 1986. – № 10. – С. 7.

6. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи : монографія / за ред. С.У.Гончаренка /  І. М.  Козловська. – Львів : Світ, 1999. – 302 с.

7. Коломієць А. М. Міжпредметні зв’язки у контексті проблеми інтеграції / А.М.Коломієць, Д.І.Коломієць // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів, 1999. – № 2. – С. 61 – 66.

8. Максимов Г. К. К дискуссии об интеграции школьных предметов / Г. К. Максимов // Педагогика. – 1996. – № 5. – С. 114 – 115.

9. Максимова В. Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы / В. Н. Максимова. – М. : Просвещение, 1986. – 146 с.

10. Максимова В.Н. Межпредметные связи в обучении / В.Н.Максимова, Н. В. Груздева. – М. : Просвещение, 1987. – 123 с.

11. Радина Е. Г. Шоу-игра «Поле чудес» по теме «Идиоматические выражения в английском языке» / Е. Г. Радина // Иностранные языки в школе. – 2010. – №1. – С.30 –32.

12. Шахина С. В. Сценарий літературного вечера, по священного творчеству Бернарда Шоу / С. В. Шахина // Иностарнные языки в школе. – 2008. – №2. – С.46 – 50.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Ємельянова Дар`я Володимирівна  – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри західних і східних мов та методики їх навчання, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.

Балік Марія Петрівна – студентка 5 курсу факультету української філології Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.