ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЯК ПЕРЕДУМОВА МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Віталій Ачкан
(Бердянськ, Україна)

Анотація. Інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики як передумова модернізації освітнього процесу. У статті проаналізовано погляди вітчизняних та іноземних науковців на поняття педагогічної діяльності, інноваційної педагогічної діяльності та її структури. Запропоновано тлумачення поняття “інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики”; уточнено передумови ефективної інноваційної педагогічної діяльності вчителя математики: створення інноваційного освітнього середовища, дотримання педагогом інноваційної поведінки, здатність наслідувати інноваційний педагогічний досвід.

Ключові слова: інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики, інноваційне середовище, інноваційний педагогічний досвід.

Аннотация. Инновационная педагогическая деятельность учителя математики как предпосылка модернизации образовательного процесса. В статье проанализировано взгляды отечественных и зарубежных ученых на понятия педагогической деятельности, инновационной педагогической деятельности и её структуры. Предложено трактовку понятия инновационная педагогическая деятельность учителя математики; уточнено предпосылки эффективной инновационной деятельности учителя математики: создание инновационной образовательной среды, соблюдение педагогом инновационного поведения, способность наследовать инновационный педагогический опыт.

Ключевые слова: инновационная педагогическая деятельность учителя математики, инновационная среда, инновационный педагогический опыт.

Annotation. Innovative pedagogical activity of the teacher of mathematics as a prerequisite for the modernization of the educational process. The article analyzes the views of domestic and foreign scholars on the concept of teaching activities and innovative pedagogical activity and its structure. Suggested interpretation of the concept of innovative pedagogical activity of the teacher of mathematics. Clarified the prerequisites of effective mathematics teacher innovation: the creation of innovative educational environment, respect for the teacher innovative behavior, the ability to inherit an innovative teaching experience.

Keywords: innovative pedagogical activity of the teacher of mathematics, an innovative environment, innovative teaching experience.

Постановка проблеми. В умовах європейської інтеграції важливого значення набуває модернізація вищої освіти, її спрямованість на формування особистості, здатної до сприйняття змін упродовж життя, яка може застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. Інтенсивні інноваційні процеси в сучасній освіті створили велику кількість різноманітних і часто розрізнених ініціатив, спрямованих на вдосконалення
навчально-виховного процесу. При цьому працівники освіти, впроваджуючи новітні програми, моделі, технології, часто додають їх до вже діючих у школі без належного наукового аналізу, що в багатьох випадках знижує ефективність інновацій. За цих умов домінуючим стає формування здатності вчителя на основі відповідної фундаментальної освіти перебудовувати систему власної педагогічної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень, аналізувати, створювати та впроваджувати інновації у педагогічній діяльності.

Математика і математична освіта в сучасних умовах відіграють особливу роль у формуванні компетентної особистості, здатної до самовдосконалення та самоосвіти протягом життя. Формувати таку особистість може лише компетентний учитель математики, націлений на вдосконалення навчального процесу, озброєний знаннями широкого спектру сучасних педагогічних технологій, умінням обирати найбільш ефективні з них, враховуючи особливості учнів класу та власні можливості, вносити науково обґрунтовані зміни до трансляційної основи технології. З огляду на це, важливою проблемою є розробка теоретичних основ створення педагогічних інновацій та системне здійснення вчителем математики інноваційної педагогічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різним аспектам педагогічної діяльності присвячені праці відомих дослідників: І.А. Зязюна, І.А. Зимньої,С.Д. Максименка, Ф.Н. Гоноболіна, А.Ф. Линенко, І.П. Підласого, В.А. Крутецького, А.К. Маркової, А.В. Новікова, Т.Д. Щербан та ін. У цих роботах з’ясована сутність педагогічної діяльності, розроблені уявлення про структуру педагогічної діяльності, педагогічні здібності і професійно значущі якості вчителя, розвиток і формування яких забезпечує становлення фахівця у сфері педагогічної праці.

В останнє десятиріччя активізувались дослідження з педагогічної інноватики. Зокрема, достатньо розвинута загальна теорія інноваційної діяльності, що визначає її соціальні та філософські аспекти (Ю. Вооглайд, А.І. Пригожин, А. Райєр, Е. Роджерс та ін.). Інноваційна діяльність у контексті підготовки фахівців у вищій школі була предметом дослідження М.В. Артюшиної, Л.В. Буркової, В.М. Олексенко, О.П. Соснюка та ін. Різні аспекти інноваційної педагогічної діяльності розглянуті у роботах Ю.О. Будас, Н.В. Василенко, Л.М. Ващенко, І.В. Гавриш, Л.І. Даниленко, Н.І. Клокар, О.В. Попової, Л.С. Подимової, О.Л. Шапран та ін. Водночас інноваційна педагогічна діяльність майбутніх вчителів у переважній більшості досліджень розглядається без урахування їх предметної специфіки. Зокрема, питанню здійснення інноваційної педагогічної діяльності вчителями-предметниками присвячені дослідження О.А. Гончарової [7] (вчителя іноземної мови), К.В. Завалко [11] (вчителі музики), Н.В. Зарічанської(вчителі філологічних дисциплін).

Але незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі й нині відсутні єдині підходи до визначення поняття “інноваційна педагогічна діяльність”, не визначеним залишається поняття інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики та передумови її ефективного здійснення.

Мета написання статті. Проаналізувати погляди вітчизняних та іноземних науковців на поняття “інноваційна педагогічна діяльність” з’ясувати сутність поняття “інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики”та передумови її ефективного здійснення.

Виклад основного матеріалу. Термін “діяльність” у життєвій практиці тлумачиться як практична активність людини. Підтвердження цьому знаходимо у психолого-педагогічному словнику: “активна взаємодія з оточуючою дійсністю, у ході якої жива істота виступає як суб’єкт, що цілеспрямовано впливає на об’єкт і задовольняє таким чином свої потреби.” [16, 169]

У педагогіці існує чимало потрактування поняття “педагогічна діяльність” та її структури. Зокрема, у словнику професійної освіти [17, 234] педагогічна діяльність визначається як комплекс педагогічних дій. До її складових автори відносять конструктивну (усвідомлення перспектив своєї роботи, творче перероблення навчального матеріалу, проектування діяльності учнів), організаторську (організація учнівської та своєї діяльності), комунікативну (установлення взаємовідносин із учнями та іншими учасниками педагогічного процесу), гностичну (вивчення методів впливу та об’єкту своєї діяльності), проектувальну (планування змісту та засобів функціонування педагогічного процесу) галузі. Окремі науковці (зокрема, В.М.Володько [4]) до вище наведених складових додають корективний компонент (здатність гнучко реагувати на зміни педагогічного процесу, результати своєї діяльності).

Ми дотримуємось поглядів І.А. Зимньої, яка зазначає, що педагогічна діяльність являє собою виховуючий та навчальний вплив вчителя на учня (учнів), спрямований на його особистісний, інтелектуальний та діяльнісний розвиток, який одночасно виступає як основа його саморозвитку та самовдосконалення [12].

Аналіз поглядів науковців на поняття “педагогічна діяльність” дозволяє зробити висновок, що всі вони єдині щодо творчого характеру педагогічної діяльності. Як зазначає С.У.Гончаренко, “творити, шукати, експериментувати, постійно оновлювати зміст і методи роботи з формування особистості учня є тепер не лише правом, а й обов’язком учителів, що закріплено в Законі Україні “Про освіту”[6, 11 – 12].

Реалізація вище зазначеного обов’язку приводить до поняття “інноваційна педагогічна діяльність”.Адже, як слушно зазначає З.А. Абасов, “інноваційна діяльність – прояв надситуативної активності особистості, вихід суб’єкта за межі даної ситуації, за рамки початкової, нормативної діяльності. При цьому змінюється педагогічна позиція вчителя, відбувається трансформація в його професійно-особистих установках, мотивах, цілях, операційних, рефлексивних компонентах його праці, у предметі та об’єкті педагогічного впливу – учнях”[1, 108].

Ми поділяємо думку М.М. Маліванова, який зазначає, що інноваційна діяльність – не вид, і тим паче не сфера, а характер діяльності. “Інноваційної сфери як предметної галузі не існує, оскільки будь-яка діяльність у будь-якій сфері – від економіки до освіти, мистецтва і навіть політики – може бути інноваційною, якщо в неї привноситься нове (знання, технології, прийоми, підходи) не заради новизни і не з метою підтвердження можливості практичного використання нового, а винятково для отримання результату, що вирізняється високою затребуваністю (соціально-економічною, ринковою, оборонною тощо)”[13, 98].

Існують різні визначення за напрямом та широтою реалізації інноваційної діяльності. Зокрема, М.В. Артюшина трактує інноваційну діяльність як особливий вид діяльності людини, спрямований на оновлення й вдосконалення певної системи, забезпечення її прогресивного розвитку. Ми поділяємо думку дослідниці, яка зазначає, що формування і розвиток інноваційної діяльності невід’ємно пов’язані із формуванням і розвитком людини як особистості, тому підготовку особистості до інноваційної діяльності слід здійснювати як у напрямку оволодіння певною діяльністю, так і в напрямку розвитку тих особистісних властивостей, що визначають здатність людини реалізовувати інноваційну діяльність [2].

Певною конкретизацією є поняття “інноваційної освітньої діяльності”, яке розглядається у дослідженні Л.І. Даниленко. Авторка трактує його якпроцес внесення інновацій у навчання, виховання й управління закладами (установами, організаціями) освіти. Інноваційна освітня діяльність може здійснюватися на загальнодержавному, регіональному та на рівні окремого навчального закладу [8].

Більш розповсюдженим та конкретнішим, щодо суб’єкта діяльності є поняття “інноваційна педагогічна діяльність”. Ії тлумачать як:

• нові ідеї, проекти, плани, конкретні дії, які здійснюються педагогічним колективом [14];
• процес продуктивної творчої діяльності людей; діяльність з пошуку, вивчення, розповсюдження, розробки та впровадження педагогічних та організаційних інновацій, трансферу результатів фундаментальних і прикладних науково-дослідних розробок у навчальний процес і створення інноваційного освітнього середовища, що підвищує інноваційну активність різних категорій учнів [9];
• заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики [10];
• комплексну діяльність, спрямовану на створення, впровадження та розповсюдження нового (новацій) у педагогічній теорії та практиці[5];
• найвищий ступінь педагогічної творчості, процес генерації інноваційних ідей, їхнього запровадження і розповсюдження, оновлення педагогічної теорії та практики, альтернатива консервативному, усталеному та авторитарному стилю діяльності, нестандартний підхід до вирішення буденних, звичних професійних проблем [3].

Наступним рівнем конкретизації є розгляд сфери реалізації інноваційної діяльності в педагогічних закладах, зокрема, поняття “інноваційнадіяльність учителя”. Л.О. Петриченко це поняття трактує якзасновану на осмисленні педагогічного досвіду творчу педагогічну діяльність, що спрямована на прогресивні зміни й розвиток навчально-виховного процесу, формування якісно іншого педагогічного знання та  якісно іншої педагогічної практики [15].

О.А. Гончарова пропонує більш вузьке визначення інноваційної діяльності вчителя-предметника, а саме, “інноваційна діяльність майбутнього вчителя іноземної мови”. Це поняття авторка тлумачить якскладне інтегральне новоутворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів та спрямовані на створення та внесення майбутнім педагогом змін до власної системи роботи [7, 17].

Науковці (зокрема, Л.О. Петриченко) виділяють специфічні риси інноваційної педагогічної діяльності, саме: а) опора на осмислення практичного педагогічного досвіду; б) яскраво виражене мотиваційно-ціннісне ставлення до професійної діяльності; в) високий рівень креативності [15].

Ми поділяємо думку К.В. Завалко [11], яка пропонує розглядати зміст інноваційної діяльності вчителя через логіку розгортання етапів інноваційного процесу від моменту створення до реалізації авторської концепції, виходу в масову практику: створення авторської ідеї навчання та виховання або авторської концепції школи; розробка змісту планів та програм шляхом реалізації ідеї в інноваційній педагогічній діяльності; первинна апробація та наступна корекція авторської концепції, пошук однодумців та нових аргументів на захист інновацій; реалізація авторської ідеї, оформлення цілісності інновації на основі експериментів та творчих пошуків; готовність нововведення до застосування в масовій практиці.

Провідною формою і важливою складовою інноваційної педагогічної діяльності є експеримент, результати якого збагачують новими знаннями про навчально-виховний процес, дають можливість переконатися на підставі педагогічної практики в ефективності нових ідей і технологій. Особливим видом педагогічного експерименту є інноваційний педагогічний експеримент, під яким розуміють метод дослідницько-педагогічної діяльності, що передбачає істотні зміни у змісті, формах і методах роботи з метою підвищення їх ефективності [10].

Важливим джерелом інноваційної педагогічної діяльності та передумовою ефективності інноваційного педагогічного експерименту є педагогічний досвід, у першу чергу такі його різновиди, як передовий та інноваційний (новаторський).Новаторський педагогічний досвід
І.М. Дичківська тлумачить як породжену радикально новою педагогічною ідеєю навчально-виховну, організаційно-педагогічну діяльність [10].

Л.О. Петриненко під інноваційним педагогічним досвідом розуміє досвід, що кардинально змінює чинну систему освіти, виховання й навчання. Це можуть бути зміни у змісті, у методах і формах організації діяльності школярів, учителів і керівників шкіл [15].

На нашу думку, ні радикальність, ні кардинальність не можна розглядати як передумову для віднесення педагогічного досвіду до інноваційного. Тому під інноваційним педагогічним досвідом будемо розуміти
організаційно-педагогічну діяльність, яка спирається на нові (або вдосконалені, або застосовані у новій комбінації), методи, форми, засоби навчання, зміни у змісті та послідовності подання навчального матеріалу і призводить до позитивних результатів. Вище наведене авторське трактування дозволяє уникнути суперечностей між запропонованими трактуваннями інноваційного педагогічного досвіду та поділом його на два види: дослідницький (що характеризується експериментальними пошуками принципово нового) та раціоналізаторський (що характеризується модифікацією, удосконаленням навчально-виховного процесу на основі творчого вирішення педагогічних завдань).

І.М. Дичківська пропонує наступні параметри для педагогічного аналізу інноваційної діяльності вчителя: рівень новизни (глибокий, середній, поверхневий); масштаб застосування (міжнародний, державний, регіональний, місцевий (дошкільний заклад, школа, група, клас, окремі вихованці і т.д.)); об’єкти інновації (зміст навчання, методика навчання, методика виховання, управління освітою); прогноз існування інновації (до двох років, від двох до п’яти років, більше п’яти років); наукове обґрунтування інновації (наявність теоретичного обґрунтування, наявність емпіричного матеріалу, недостатнє наукове обґрунтування); готовність педагога до впровадження інновацій (висока, середня, низька); інформаційно-методична забезпеченість інновації (наявність методичного забезпечення, слабка забезпеченість (незабезпеченість) методичними матеріалами).

Для успішного здійснення інноваційної педагогічної діяльності необхідним є створення інноваційного середовища (інноваційного педагогічного (освітнього) середовища). І.М. Дичківська [10] розглядає поняття “інноваційне середовище” як педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчально закладу. Дещо інакше трактує інноваційне середовище О.А. Дубасенюк [18], розглядаючи його як певні морально-психологічні обставини, що підкріплені комплексом заходів організаційного, методичного, психологічного характеру, які забезпечують уведення інновацій в освітній процес вищого навчального закладу.

Ми поділяємо думку Н.О. Разіної, яка розглядає поняття “інноваційне освітнє середовище” як комплекс взаємопов’язаних умов, що забезпечують освіту людини, формування особистості педагога з інноваційно-творчим мисленням, його професійну компетентність [19].

Створення інноваційного освітнього середовища неможливе без педагогів, що розуміються на основах інноватики, зокрема у професійній діяльності дотримуються інноваційної поведінки. Ми притримуємось означення запропонованого І.М. Дичківською, яка під цим поняттям розуміє сукупність зовнішніх виявів його особистості, в яких розкривається внутрішнє “Я”, спрямованих на зміну складових сучасної системи освіти [10].

Висновки. Отже, реалізація освітніх реформ та освоєння, упровадження і розповсюдження інновацій породжує активізацією інноваційних процесів у сучасній освіті. Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна педагогічна діяльність, зокрема інноваційна педагогічна діяльність вчителя математики. 

Під “інноваційною педагогічною діяльністю вчителя математики” будемо розуміти складне інтегральне утворення, сукупність різних за цілями та характером видів дій, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів і спрямовані на створення та внесення педагогом змін до власної системи роботи в контексті модернізації математичної освіти. Таким чином, головною функцією інноваційної діяльності є зміна в компонентах педагогічного процесу: цілей, змісту освіти, форм, методів, технологій, засобів навчання, контролю тощо. Необхідною передумовою ефективності інноваційної педагогічної діяльності вчителя математики є створення у навчальному закладі інноваційного освітнього середовища, дотримання ним інноваційної поведінки, здатність наслідувати інноваційний педагогічний досвід, бути ініціатором проведення інноваційного педагогічного експерименту.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі вбачаємо у з’ясуванні напрямів інноваційної педагогічної діяльності вчителя математики.

Література

1. Абасов З.А.Подготовка к инновационной деятельности / З.А. Абасов // Педагогика. – 2002. – № 3. – С. 106 – 108.
2. Артюшина М.В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / М.В. Артюшина. – Київ, 2011. – 43 с.
3. Будас Ю.О. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Ю.О. Будас. – Вінниця, 2010. – 25 с.
4. Володько В.М. Основні проблеми підготовки майбутнього вчителя /
   В.М. Володько// Педагогіка і психологія. – 1999. – № 2. – С. 89 – 98.
5. Гавриш І.В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / І.В. Гавриш. – Луганськ, 2006. – 46 с.
6. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко. – Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2008. – 278 с.
7. Гончарова О.А. Педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до інноваційної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О.А. Гончарова.– К., 2008. – 21 с.
8. Даниленко Л.І. Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах:  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Л.І. Даниленко. – К., 2005 – 47 с.
9. Дворецкий С.И. Инновационно-ориентированная подготовка инженерных, научных и научно-педагогических кадров: монография / С.И. Дворецкий, Е.И.Муратова, И.В.Фёдоров. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. – 308с.
10. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І.М. Дичківська. – К., 2004. – 352 с.
11. Завалко К.В. Формування готовності майбутнього вчителя музики до інноваційної діяльності : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 “Теорія та методика навчання (музика)” / К.В. Завалко. –К., 2013. – 39 с.
12. Зимняя А.И. Педагогическая психология: учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. – М. : Издательская корпорация “Логос”, 2000. – 384 с.
13. Маливанов Н.Н. Теория и практика формирования в системе непрерывного образования профессионально важных качеств инженера как субъекта инновационной деятельности : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08
    / Маливанов Николай Николаевич. – Казань, 2005. – 370 с.
14. Мусабекова Г.Т. Формирование готовности будущих учителей к инновационной деятельности в общеобразовательной школе : автореф. дис. на соискание ученой ступени д.-ра пед. наук : 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” /Г.Т.Мусабекова. – Шымкент, 2010. – 55 c.
15. Петриченко Л.О. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до інноваційної діяльності в позааудиторній роботі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Л.О. Петриненко. – Кіровоград, 2007. – 22 с.
16. Психолого-педагогический словарь / Рапацевич Е.С. – Минск: “Cовременное слово”, 2006. – 928 c.
17. Професійна освіта: словник: навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с.
18. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: монографія / За ред. О.А.Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 564 с.
19. Разіна Н.О. Акмеологічний підхід до розвитку професіоналізму сучасного педагога в інноваційному освітньому середовищі середньої школи /Н.О. Разіна / Вісник наукової школи педагогів “АКМЕ”. – 2009. – Випуск 3. – С. 8.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Ачкан Віталій Валентинович – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету.