• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «МАГІСТР» ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

Антоніна Міненок
(Чернігів, Україна)

Анотація. В статті розкрито актуальні аспекти організації і проведення науково-дослідної діяльності студентів та обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють успішності проведення науково-дослідної діяльності в умовах організації навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі.

Автором досліджуються різні аспекти організації та проведення науково-дослідної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі, взаємозв'язок навчальної та науково-дослідної роботи, раціональне управління науковою роботою студентів, обґрунтовано психолого-педагогічні фактори, які зумовлюють успішність науково-дослідної роботи студентів.

Ключові слова: студенти, розвиток, професіоналізм, майбутній учитель, науково-дослідна діяльність, комплексний підхід.

Annotation. Minenok A.A.Pedagogical terms of forming of readiness to research activity of students educationally qualification level master's «degree» after direction of preparation «primary education». The actual aspects of organization and leadthrough of research activity of students and grounded pedagogical terms which are instrumental in progress of leadthrough of research activity in the conditions of organization of educational process in higher pedagogical educational establishment are exposed in the article.

An author is probe the different aspects of organization and leadthrough of research activity in higher pedagogical educational establishment, vzaemozv''yazok of educational and research work,, grounded psikhologo-pedagogical factors which predetermine a rational management the advanced study of students progress of research work of students.

Keywords: students, development, professionalism, future teacher, research activity, complex approach.

Постановка проблеми. В умовах реформування системи вищої педагогічної освіти науково-дослідна діяльність студентів набуває все більшого значення і стає одним із основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Це, перш за все, зумовлено тим, що ефективність останньої значною мірою визначається рівнем сформованості дослідницьких знань, умінь, розвитком особистісних якостей, накопиченням досвіду творчої дослідницької діяльності.

Метою освіти сьогодні є підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство в навчанні, вихованні та науково-методичній роботі. Діяльність педагога на сучасному етапі розвитку суспільства набуває цілісного характеру. Властивість цілісності його праці проявляється, по-перше, в реалізації основної функції – формуванні всебічно розвиненої, гармонійної особистості; по-друге, в комплексному підході до виховання підростаючого покоління, який забезпечує єдність напрямів змісту виховання; по-третє, в співдружності педагогічних, учнівських, батьківських і трудових колективів, взаємодії навчальних закладів, сім'ї і суспільства у вихованні; по-четверте, в гармонійному поєднанні різних видів його діяльності – навчальної, виховної, суспільної, методичної, освітньої, науково-дослідної [3; 4; 5; 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень вчених дозволяє констатувати, що існують різні підходи до розуміння структури професійної діяльності педагога. Так, наприклад, В.А.Козаков в організаційно-психологічну структуру педагогічної діяльності включає дві групи елементів: організаційні (суб'єкт, процес, предмет, умови, продукт) і соціально-психологічні (мета, мотив, засоби, спосіб, результат). І.А.Зязюн з позиції педагогічної майстерності стверджує, що здійснюючи рефлексивне керівництво розвитком учнів, учитель має бути здатним керувати собою і через себе – всіма компонентами педагогічної діяльності (мета, суб'єкт, об'єкт, засоби, результат), тобто виділяє п'ять організаційних компонентів педагогічної діяльності [3; 4; 5].

Розповсюдженою і загальновизнаною є психологічна структура діяльності педагога, яка запропонована вченою Н.В.Кузьміною, де вона виділяє чотири основні компоненти педагогічної діяльності, які відображають структуру навчально-виховного процесу: конструктивний, організаторський, комунікативний, дослідницький (гностичний). Дану структуру й зміст педагогічної діяльності, в основному, підтримують багато вчених, аналогічно, виділяючи в структурі діяльності педагога чотири компоненти, де більш суттєву увагу звертають на комплексний характер їх вияву. Водночас, на думку вчених, наявність певного компонента у педагогічній діяльності вимагає від педагога спеціальних знань, умінь і навичок. Погоджуючись з даним твердженням, хочемо зауважити щодо важливості і необхідності когнітивно-моделюючих і конструктивно-моделюючих спеціальних умінь у фаховій підготовці магістрів[2; 4].

Щодо важливості поглиблення сутності професійної підготовки студентів свідчать роботи В. Бондара, В.І. Євдокимова, О. Пєхоти, І.Ф. Прокопенка С. Сисоєвої та інших, розширюються дослідження особистісно-орієнтованого навчання в роботах І. Бєха, А. Бойко, М. Євтуха, О. Леонтьєва, В. Рибалко, В. Сластьоніна; особистісно-діяльнісного підходу в роботах В. Беспалько, В. Давидова, Л Білик та інших [3; 4; 7].

Метоюстатті є теоретичне дослідженнярізних аспектів організації та проведення науково-дослідної діяльності студентів та обґрунтовано педагогічні фактори, які зумовлюють її успішність в умовах організації навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. В даний час, коли на перший план виступають вимоги підготовки педагога з новим мисленням, педагога-творця, дослідника, його підготовку не можна розглядати лише з утилітарної, професійної точки зору. Тому, говорячи про вчителя з новим мисленням, необхідно знову і знову повертатися до філософського, соціально-морального, професійного й методологічного аспектів підготовки вчителя.[2; 4; 5; 7].

Такий підхід, на наш погляд, значно розширює й доповнює можливості аналізу структури професійної діяльності педагога в нових умовах розвитку системи освіти України, дозволяє поглянути на педагога не лише як носія знань, але й духовних начал, як на людину, що формує людські душі; даний підхід дає можливість показати пріоритет гуманізації, гуманітаризації, інтелекту та фундаменталізації фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Компонентами структури педагогічної діяльності, за Н.В. Кузьміною, є, як зазначалося вище, гностичний, конструктивний, організаторський і комунікативний. Спробуємо зупинитися на гностичному, враховуючи специфіку педагогічної діяльності вчителя початкової школи, яка передбачає навчальну (викладацьку), виховну, методичну та науково-дослідницьку роботу, оскільки, в процесі науково-педагогічної діяльності вчитель вирішує завдання оптимізації навчання і виховання учнів. Так, зокрема, гностичний компонент передбачає систему знань та умінь вчителя, які спрямовані насамперед на реалізацію пізнавальної діяльності, що є основою його професійної діяльності. Вищезазначений компонент реалізує як дослідницьку діяльність вчителя, оскільки спрямований на діагностування, аналіз, самоаналіз результатів власної педагогічної діяльності, так і навчально-виховного процесу, рівня навчальних досягнень школярів. Даний компонент є стрижнем всіх інших компонентів, оскільки впливає на рівень творчості при здійсненні вчителем всієї педагогічної діяльності [4; 6; 8].

За результатами аналізу науково-педагогічної літератури та проведених досліджень можна констатувати, що сучасна система підготовки майбутнього вчителя має певні недоліки, а саме: відсутність системної роботи студентів протягом навчального семестру; низький рівень навчальної активності, і відсутність мотивації до навчальних досягненнях; відсутність гнучкості в системі фахової підготовки; недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку педагогічної праці; низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів та інше. З огляду на це, науково-дослідна діяльність студентів дозволяє найбільш повно виявити їх індивідуальність, творчі здібності, готовність до самореалізації в професії вчителя. Важливо зазначити, що сам процес дослідження є суто індивідуальним і являє собою цінність як в освітньому, так і в особистісному сенсі. У зв'язку з цим майбутній магістр має бути готовим до здійснення науково-дослідної роботи. А це, у свою чергу, дозволить у подальшій діяльності розв'язувати професійні завдання на науковому рівні [1: 188].

Результатом плідної роботи автора над проблемою формування готовності магістрів до розв'язання професійних завдань та відповідно до потреб здійснення науково-педагогічної діяльності майбутнього випускника освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом підготовки «Початкова освіта» нами було підготовлено та видано навчальний посібник «Формування готовності до науково-педагогічної діяльності» [6].

Починаючи вивчення курсу з розгляду пріоритетних принципів розвитку системи освіти (гуманізація і демократизація всіх складових її елементів та національну спрямованість на євроінтеграцію національної системи освіти) – в першому модулі, автор в наступних модулях послідовно і динамічно розглядає формування структури професійного розвитку, саморозвитку і професійної готовності у студентів-магістрів.

Дані модулі охоплюють достатньо широкий набір тем щодо шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, психологічної готовність та професійної мотивації студентів до майбутньої професійної діяльності тощо, реалізуючи системний, комплексний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, аксіологічний, гуманістичний, валеологічний підходи до організації навчально-виховного процесу, визначаючи їх важливу роль і місце у сучасній парадигмі освіти. Останній модуль присвячено теоретичним засадам організації та науковому обґрунтування модернізації навчально-виховного процесу у вищій школі.

Пропоновані автором педагогічні засоби формування готовності до науково-педагогічної діяльності актуалізують завдання науково-педагогічної діяльності в сучасній школі, а саме, коли актуальним є питання про зниження (оптимізацію) навчального навантаження на дітей, термін «дослідницька діяльність» набуває професійно важливого значення [6].

Науково-дослідницька діяльність студентів є невід'ємною складовою роботи вищого навчального закладу і сприяє формуванню творчої особистості майбутнього фахівця, оскільки дозволяє забезпечити навчання студентів методології раціонального та ефективного засвоєння та використання знань, закласти основи науково-дослідної і науково-технічної діяльності; дозволяє найбільш повно реалізувати індивідуальний підхід у навчанні студентів, диференціювати їх спеціалізацію; уже в межах навчального процесу залучає студентів до наукових досліджень і розв'язання виробничих, економічних та соціальних завдань; активно сприяє засвоєнню студентами сучасних методів та технологій у галузі науки, техніки, виробництва, методології і практики планування та оцінки ризиків, відбору оптимальних рішень в умовах сучасних економічних відносин; розвиває у студентів здатність до самостійних обґрунтованих суджень та висновків; розвиває здатність використовувати самостійно здобуті наукові знання у швидко змінних ситуаціях, відповідати вимогам професійної діяльності, науково обґрунтовувати результати власної праці; дозволяє раціонально використовувати студентами свій вільний час, відволікає він набуття негативних звичок [1; 6; 8].

Науково-дослідницька робота студентів представляє собою найбільш ефективний метод підготовки якісно нових фахівців у вищій школі. Вона максимально розвиває творче мислення, індивідуальні здібності, дослідницькі навички студентів, дозволяє здійснювати підготовку ініціативних фахівців, розвиває наукову інтуїцію, глибину мислення, творчий підхід до сприйняття знань та практичне застосування у вирішенні визначених завдань [6, 8].

Висновки. Вимоги щодо постійного особистісного і професійного зростання є чи не найважливішими в професії педагога, адже педагогічна діяльність – це розв'язання безкінечної кількості педагогічних задач, кожна з яких передбачає усвідомлення кінцевої мети педагогічної діяльності, способів її досягнення шляхом розв'язання багатьох стратегічних і тактичних завдань та потреби професійного саморозвитку.

Науково-дослідна діяльність студентів розглядається як одна з оптимальних форм освітнього процесу і професійного становлення майбутніх фахівців. Участь студентів у вирішенні актуальних психолого-педагогічних проблем, шляхом активізації їх участі в науково-дослідній роботі підвищує ефективність творчого пошуку вирішення даних проблем, активізує потребу і інтерес до навчальної діяльності, і в цілому спрямована на вдосконалення їх професійної підготовки.

Готовність студентів педагогічних вузів до дослідницької діяльності в сучасних умовах виступає як один з показників якості професійної підготовки майбутніх вчителів. Це підтверджується вимогами державної процедури атестації і акредитації вищих навчальних закладів до рівня розвитку наукової діяльності в різних його підрозділах, що забезпечуть відповідну освітню програму, норми і вимоги до якості професійної подготовки майбутнього вчителя, що декларуються новими світніми стандартами та інше.

Подальшого вивчення та осмислення потребують основні поняттята структурні компоненти науково-педагогічної діяльності вчителя початкової школи, з метою формування цілісного бачення навчально-виховного процесу.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Бєляєв Ю.І. Науково-дослідна діяльність студентів у структурі роботи університету / Ю.І.Бєляєв, Н.М.Стеценко // Педагогічний альманах. – 2010. – Випуск188-191.
  2. ГончаренкоС. Український педагогічний словник / С.Гончаренко. К.: Либідь, 1997. – 206с.
  3. Дубасенюк О. А. Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів : навч. посіб. / Олександра Антонівна Дубасенюк. – Житомир : ЖДПУ, 2001. – 267 с.
  4. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г.Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040с.
  5. ЗязюнІ. А. Мета і характер розвитку особистості з точки зору альтернативних парадигм сучасної освіти / І.А.Зязюн // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Технології управління освітніми закладами» Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г.Короленка. – Полтава, 2011. – С.8-9.
  6. Міненок А. О. Формування готовності до науково-педагогічної діяльності : Навч. посібник / А.О. Міненок. – К. : Вид-во: СПД НестроєвийА.І.,
  7. Науково-освітній потенціал нації: погляд у ХХІ століття: у 3 кн. / авт. кол.: В. М.Литвин (кер.), В. П.Андрущенко, С. О.Довгий, В. О.Зайчук, В. Г.Кремень; за заг. ред. В.М.Литвина. – К.: Навч. книга, 2003. Кн.2: Освіта і наука: творчий потенціал державо- і культуротворення. – 672с.
  8. Фролова І. В. Науково-дослідницька діяльність студентів – передумова випереджувального саморозвитку фахівця [Електронний ресурс] / І.В. Фролова. // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер.: Психолого-педагогічні науки. –– №– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Міненок Антоніна Олексіївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Коментарі   

# Ігор 22.05.2015, 11:42
В майбутній професії вчителя чи викладача постійно буде стояти питання вирішення тої чи іншої педагогічно-пси хологічної проблеми. Пошук шляхів вирішення їх формується ще під час виконання студентських науково-пошуков их робіт, де майбутній педагог адаптується до вирішення різних супечностей та знає структуру (алгоритм) дій.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись