• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ВИХОВАННЯ КРАСОЮ СЛОВА У СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

Наталія Данілова

(студентка 3 курсу факультету педагогіки і психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, Т. О. Прибора

Анотація. У статті розкривається поняття «виховання красою слова», за допомогою книг, а саме казок. Представлено погляди педагогів і В.О. Сухомлинського на проблему виховання словом та його практичну діяльність у прищіпленні учням любові до слова. Висвітлено думки про значення слова у вихованні дитини.

Ключові слова: «краса слова», книга, літературна творчість В.О.Сухомлинського, казка.

Актуальність теми статті полягає в тому, що слово є важливим компонентом виховання. Воно допомагає нам у спілкуванні з іншими, тому це також стосується і виховання. Шляхом слова ми можемо висловити певні думки, не нашкодивши будь-кому. Слово необхідне для того, щоб кожен міг відчути себе творцем. Тобто, виховання красою слова є основним завданням у роботі вчителя. В наш час є велика кількість різноманітних методів, теорій, методик виховання. Саме за допомогою них ми можемо правильно виховати свою дитину, і кожна з них по-своєму цінна. Але ми забуваємо про одну з найважливіших – це виховання саме красою слова, адже з допомогою лише одного слова ми зможемо виховати дитину, донести до неї важливі речі. Тому ще з дитинства ми починаємо виховання через книги, в яких діти дізнаються багато нової і цікавої інформації.

Дослідження даної проблеми. Проблему естетичного виховання на уроках літературної мови і читання вивчали О.Я.Савченко, Т.І.Поніманська, І. В. Птащук, Т. М. Степанова, М. В. Фоненко та ін.

Доктор педагогічних наук О. Я. Савченко досліджувала художні твори Василя Олександровича Сухомлинського для дітей як джерело виховання цінностей. Вона висвітлювала роль рідного слова як виразника національних цінностей.

Проблему виховання дітей засобами слова в українській народній педагогіці досліджували І.В. Птащук, В. О. Сухомлинський,К. Д. Ушинський.

Метою даної статті є висвітлення ролі виховання красою слова у спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.

Виклад основного матеріалу. В.О.Сухомлинський є автором цілого ряду педагогічних праць: «Павлиська середня школа», «Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Народження громадянина», «Батьківська педагогіка» і ін. Всього написав 41 монографію, понад 600 наукових статей.

Український педагог М. В. Фоненко зазначав, що В. Сухомлинський багато уваги приділяв поліпшенню мовної грамотності учнів та вихованню любові до слова. Мовна культура людини – це дзеркало духовної культури. Слово вважається не тільки носієм потрібної інформації, воно є ніби іскрою, від якої розгортається полум’я інтересу, тому воно повинно бути барвистим, образним і точним. Найтонший і найголовніший інструмент вчителя – це слово в його руках. Він вказував на те, що вихователь має вибирати із скарбниці мови саме ті слова, які відкривають шлях до людського серця, неповторного і не схожого на інші. Щоб виховувати словами, треба розвивати у вихованців сприйнятливість до слова [1, 8–9].

Випадкові слова відскакують від свідомості вихованців, як горох від стінки. Учень не чує слів вихователя, його душа лишається глухою до слова. Слово є, в певному розумінні, єдиним засобом виховання. Це той інструмент, яким учитель відточує дитячі душі. Ніяка комп’ютеризація, найсучасніші технологічні процеси і машини не замінять і не можуть замінити вчителя, наставника, вихователя з його мудрим і щирим, лагідним і вимогливим рідним словом.

У формуванні духовного світу людини неоціненна роль належить мові, рідному материнському слову. Великий український педагог-гуманіст, що словом відмикав найпотаємніші куточки дитячих душ, В. О. Сухомлинський не без підстав стверджував, що в «школі все починається зі слова». Мовна культура – це, як наголошував В. О. Сухомлинський, «живодайний корінь культури розумової, усього розумового виховання» [2]. Крім практичного значення, висококультурне мовлення має ще й естетичну цінність – адже говорити недосконалою мовою, за образним висловом К. Станіславського, все одно, «що грати на розстроєному інструменті». Тож якщо кожен учень опанує культуру мовлення, систематизує знання мовних норм, то мова завжди буде надійною допомогою людині у життєвому морі, у громадській і творчій діяльності [4].

Рідна мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв’язком між нинішнім і майбутнім поколіннями народу. Звідси випливає принцип народності, який відбито в Образі рідного слова. Мова найкраща характеристика народу, тому твори українського фольклору є одним із важливих засобів збагачення словника дітей.

Майстерність, мистецтво виховання словом виявляється в тому, що вихователь створює для учнів атмосферу, насичену душевністю, атмосферу шукань, відкриттів не тільки наукових, суто пізнавальних, а й морально-естетичних. І ця атмосфера в школі – початок морального розвитку: «Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво, словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса!» [2].

Від слова педагога залежить створення у школі обстановки, що сприяє вихованню любові до знання, читання, мистецтва, музики. Слово педагога, що відображає його духовні уподобання і потреби, – це найперше і найголовніше.

Видатний український педагог, віце-президент Національної академії педагогічних наук України О. Я. Савченко зауважувала: «Василя Олександровича турбувало те, що «… уміння виховувати словом було і – поки що, на жаль, залишається ахіллесовою п’ятою теорії і практики нашого виховання. Слабкість багатьох, дуже багатьох учителів у тому, що слова їх не доходять до тих, до кого вони звернені…» .Тому вчений радить учителям «… якщо ви прагнете, щоб ваше виховання стало мистецтвом, відточуйте слово. Шукайте в невичерпній скарбниці нашої рідної мови перлини, які запалюють вогник у дитячих очах. Знаходьте найтонші відтінки на багатобарвній палітрі народної мудрості, говоріть дітям красиво про красу навколишнього світу».

Спираючись на свій величезний педагогічний досвід, глибоке розуміння світу дитинства, знаючи безмежну довіру дітей до вчителя, Василь Олександрович поступово створює авторську педагогічну систему виховання і розвитку молодших школярів засобами художнього слова, яке він уважав найкращим виразником складних морально-етичних ідей» [5, 441–444].

Мовлення – це інструмент професійної діяльності педагога, за допомогою якого можна розв’язати різні педагогічні завдання. Мовлення педагога є показником його педагогічної культури, засобом самовираження і самоствердження його особистості. До мови педагога ставиться ціла низка педагогічних вимог: загальна культура мови, багатство словника, чистота і правильність вимови відповідно до мовних норм, простота і виразність, доступність мови для розуміння дітей.

Український педагог І. А. Цюпа зазначив, що Сухомлинський вважав, слово є дорогоцінним діамантом, дивним витвором людини. Коли вона почала спілкуватися і говорити з іншими, на землі сталося одне з найвидатніших чудес. Слово народилося в праці, як і пісня.

Завдяки слову ми розуміємо одне одного, за допомогою нашої мови творяться великі дива на землі. Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ані пісні. Якщо відібрати у людини мову, то вона здичавіє… Кожна мова по-своєму прекрасна. Вона, мов неповторний самоцвіт, виграє всіма барвами веселки, має своє звучання, власну наповненість і красу [7, 147].

Василь Олександрович Сухомлинський приділяв увагу слову, він проводив різноманітні уроки на яких діти могли пізнати красу слова. Педагог проводив уроки на природі, на яких він давав вони могли висловити свою думку тому що в кожен учень бачить цей світ по-різному. Неповторним було те, коли всі писали свої власні оповідання, казки, вірші. Педагог допомагав розкрити творчі здібності до читання і написання творів своїх підопічних. На мою думку, він є взірцем для всіх поколінь, він дає нам приклад для наслідування. Ми завжди зможемо знайти добру пораду і дорогоцінну інформацію з його творів.

Тому виховання саме красою слова у спадщині В. Сухомлинського є просто неперевершеним. Кожна його праця є неповтоним витвором мистецтва.

У статті «Рідне слово» освітянин показує нам як твориться краса слова у руках дітей. Коли вони йшли в природу – в ліс, сад, поле – слово ставало в його руках знаряддям за допомогою якого відкривалося багатство навколишнього світу. Діти складали маленькі твори про природу – ці твори були результатом їхньої праці. Їм це дуже подобалося, цим вони розвивали себе, вдосконалювали своє слово [6, 207–210].

Педагог М. І. Мухін говорив, що життя слова – це царство думки. Найщасливішими моментами своєї праці В.О. Сухомлинський вважав, ті насиченні думки і творчі хвилини. Коли слова і думки зливалися в дитячій душі, в такі хвилини думка проситься слово, народжується поетичний образ. Поетичне слово – прекрасна школа емоційцного життя [3, 109–112].

Отже, виховання красою слова займає значне місце у спадщині Сухомлинського. За допомогою художніх творів талановитого педагога ми маємо приклад того, як саме ми можемо виховувати за допомогою лише слова. Бо слово – то скарб, який ми повинні берегти. Василь Олександравич виховував у своїх учнів любов до рідного слова. Щоб кожне їхнє слово несло неповторну красу душі дитини.

Бібліографія

  1. Заволока С. П . Спогади про Сухомлинського / Заволока С.П. – К. : «Радянська школа», 1979 . – 254 с.

  2. Залізняк А. М. Стаття Педагогічні ідеї Сухомлинського щодо розвитку мови дітей [Електорний ресурс]. – Режим доступу до статті : dspace.udpu.org.ua:8080/.../Залізняк%20Стаття%20Педаг…

  3. Мухин М. И. В. А. Сухомлинский об умственом воспитании /М. И. Мухин, Н. Д. Ярмаченко. – К: «Радянська школа», 1983 . – 224 с.

  1. Про красу і силу [Електорний ресурс]. – Режим доступу до статті: lib.chdu.edu.ua/pdf/metodser/101/4.pdf

  2. Савченко О. Я. Художні твори Василя Сухомлинського для дітей як джерело виховання цінностей / О. Я. Савченко // Педагогічний дискурс. – 2011. – Вип. 10. – 441 – 444 с.

  3. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / Василий Александрович Сухомлинский. – К : Издательство «Радянська школа», 1974. – 221 с.

  4. Цюпа І. А. Василь Сухомлинський (добротворець): серія біографічних творів життя славетних / Іван Антонович Цюпа. – К.: Видавництво Ц К ЛКСМУ «Молодь», 1973. – 334 с.

Коментарі   

# Бестужева Дар*я 27.09.2017, 18:23
Тема, яку підняла автор статті, є актуальною і в наш час. Окрім детального опису цікавість викликають ще й цитати інших педагогів. В цілому стаття залишає після себе гарне враження і дає можливість порозмислити.
# Валерія 27.09.2017, 18:01
Стаття мені сподобалася своїм лаконічним викладом матеріалу.Дуже добре розкрите поняття "виховання красою слова". Згодна з автором, про те, що словом педагог може достукатися до душі кожної дитини.
# Андрушкова Таїсія 27.09.2017, 15:31
Автор статті обрав досить актуальну тему, і повністю визначив її важливість. Я цілком згодна зі словами автора, щодо того, що слово є важливою складовою виховання, і зброєю кожного педагога. Справді, за допомогою слова педагог може достукатися до душі кожної дитини. Повністю висвітлені погляди педагогів щодо даної теми. Стаття є досить корисним доповненням до досвіду кожного педагога.
# Юлія Самодіна 27.09.2017, 15:17
Я вважаю, що тема статті є дуже актуальною у наш час і розкрита у повному обсязі. Цікаво було читати думки багатьох педагогів та видатних людей стосовно поглядів В.О. Сухомлинського про виховання особистості дитини красою слова.
Я підтримую думку автора статті про те , що формуванні духовного світу людини неоціненна роль належить мові та рідному слову.
Загалом стаття дуже інформативна та актуальна.
# Федорова Аліна 27.09.2017, 15:02
Стаття Наталі написана цікаво, лаконічно та є зрозумілою для сприймання. Доволі зручним для розуміння статті є те, що автор пояснила значення таких термінів як мова, мовлення, мовна культура людини, щоб краще зрозуміти, про що ж іде мова. Порадувало те, що в статті Наталя згадала про створення Сухомлинським авторської педагогічної системи виховання і розвитку молодших школярів засобами художнього слова.
# Грибенко Карина 27.09.2017, 14:42
У статті змістовно розкривається сутність поняття "виховання красою слова". Саме за допомогою краси слова ми зможемо належно виховати дитину, достукатися до її розуму і серця.
Чітко окреслено методи, засоби, прийоми реалізації даного виховання. Цікавим виявилося і питання про авторську педагогічну систему виховання і розвитку молодших школярів засобами художнього слова.
# Інга Пінчук 27.09.2017, 14:30
Студентка розкрила у статті поняття "виховання красою слова", за допомогою книг та казок, що повинно бути цікавим для батьків та педагогів. Також представлено погляди Сухомлинського О.В., як прищепити любов до слова.
У статті, можна дізнатися як ми можемо виховувати дитину за допомогою лише слова. Тому любов до рідного слова, повинно нести неповторну красу душі дитини.
Дякую за цікавий матеріал :-) :-) :-)
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись