С. С. Усік, О. В. Абрамова

Центральноукраїнський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка

Оздоблення сучасного одягу залежить від виду швейного виробу, призначення, стилю та ін. Різні види обробки одягу прикрашають його, підсилюють композицію, збагачують художньо-образний задум дизайнера. Обробки можуть мати декоративне, конструктивне чи утилітарне значення [2, с. 160-161]. Застосування орнаменту в проектуванні й оздобленні сучасного одягу являється раціональним допоміжним засобом підвищення впорядкованості, різноманіття кольорової, графічної і декоративної виразності швейного виробу. В оформленні сучасного текстилю, при оздобленні одягу вишивкою, друкарським малюнком зустрічаються усі відомі види та поєднання орнаментів.

Орнамент це ритмічна організація площини із орнаментальних мотивів. Мотив – основний елемент орнаментальної композиції, який може багато разів повторюватися. Мотив може бути простим, що складається з одного елементу або складним, що складається з декількох елементів, пластично пов’язаних у єдине ціле. Мотив орнаментального малюнка, що повторюється, називається рапортом [1, с. 56-57]. При повторенні рапорту в одновимірній композиції утворюються стрічкові орнаменти (бордюр, облямівка, купон тощо), в основу яких закладені різні види симетрії. При виконанні двовимірних композицій утворюються сітчасті орнаменти, які часто називають рапортними композиціями. В основі побудови таких орнаментів лежать п’ять видів симетричних сіток: квадратна, трикутна, прямокутна, ромбічна, паралелограматична. В групу симетрій побудови орнаментів входять осьові симетрії, повороти, паралельні переноси [3, с. 43].

Створення орнаментальної симетрії – це не тільки різноманіття геометричних перетворень, але й основа підходу до творчої діяльності. Тому для створення орнаментів і застосування їх у оздобленні одягу, дизайнер повинен мати творчі й художні здібності та володіти гарним алгоритмічним й просторовим мисленням.

Методика застосування елементів орнаментування при оздобленні одягу вишивкою включає наступні види робіт: розробка орнаментального мотиву; виконання одно-, двовимірної плоскої композиції; виконання серії орнаментів для виробів даного асортименту; відбір найбільш виразних образно-пластичних варіантів орнаменту; розташування орнаменту на деталях крою швейного виробу.

Вміння створювати різні види орнаментів та поєднувати їх у єдину композицію, відіграє важливу роль при оздобленні одягу вишивкою. Слід також відмітити, що при оздобленні одягу машинною вишивкою, сучасні вишивальні машинки здатні до перетворень орнаментальних мотивів, наприклад, таких як, відображення та поворот. Такі можливості автоматизованого обладнання значно розширюють варіативність створення орнаментів дизайнером. 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Абрамова О. В. Композиція костюма: Практикум: навчально-методичний посібник / О. В. Абрамова. – 2-е видання. – Кропивницький: ПП ЦОП «Авангард», 2017. – 88 с.
  2. Єжова О. В. Технологія оброблення швейних виробів: 2-ге вид. перероб. та доповн. [текст] Навчальний посібник / О. В. Єжова, О. В. Гур’янова. – К.: Центр учбової літератури, 2017. – 256 с.
  3. Петушкова Г. И. Проектирование костюма: учебник для студ. высш. учеб. заведений / Г. И. Петушкова. – 3-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 416 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Усік Світлана Сергіївна – студентка 1 курсу магістратури фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Абрамова Оксана Віталіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Коло наукових інтересів: художнє проектування костюма, професійна підготовка майбутніх учителів технологій.

Додати коментар