ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ CASE-STUDY
Сусло Ларіса,
Бондарчук Катерина
Розвиток майбутнього суспільства ставить нові вимогами до працівників, що будуть конкурентоздатні на ринку праці. Дане спонукає до необхідності перегляду та оновлення системи освіти із впровадженням інноваційних форм навчання для підготовки нових фахівців, що матимуть здатність до самореалізації та здійснення постійної самоосвіти. Одним з найефективніших засобів підвищення ефективності пізнавальної активності учасників освітнього процесу закладів вищої освіти є використання інноваційних технологій навчання.
Провідні вітчизняні й зарубіжні науковці В. Гузєєв, В. Завгязинський, В. Журавльов, І. Лернер, П. Підкасистий, І. Підласий, Г. Селевко, М. Скаткін, R. Adam, L. Darling-Hammond, A. Lieberman, S. Lindblom-Ylanne, M. Naish та ін. переконанні про необхідність застосування у вищій школі технологій, які сприяють підвищенню мотивації студентів до оволодіння навчальним матеріалом, стимулюють їх пізнавальну активність, дозволяють не лише накопичувати систему знань, але й виявляти власну творчість, що виступає умовою підвищення продуктивності освіти й забезпечення підготовки фахівців, здатних до постійного професійного саморозвитку, до обґрунтованого розв’язання завдань, які виникатимуть у сфері професійної діяльності. Такі технології називають інноваційними, новітніми та креативними.
Позиція дослідника М. Кляпа полягає в тому, що інноваційну спрямованість системи вищої освіти є одним зі стратегічних пріоритетів розвитку України [2]. Також науковець О. Гаврилюк вважає, що саме інноваційні технології дозволяють реалізувати альтернативний зв’язок між викладанням і навчанням та забезпечують результат освіти [1].
При інтерактивній технології (кейс-технології) відбувається вироблення знань, а не оволодіння готовими знаннями. Відповіді на питання необхідно знаходити самостійно. Основні аспекти використання кейс-технології при формуванні безпекової компетентності у здобувачів, полягають у детальному аналізі методів, як виду інноваційних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні дисциплін безпекового характеру.
Однак, навіть розуміючи їхню сутність, багатьом викладачам «Охорони праці в галузі» педагогічних закладів вищої освіти доволі важко адаптувати їх до вивчення даної дисципліни. Дослідниця Г. Кривошеєва наголошує на ефективності використання ігрових, проблемних і проектних технологій у процесі підготовки майбутніх педагогів до професійного довголіття під час вивчення циклу дисциплін, куди входить і «Охорона праці в галузі».
Реалізація індивідуального освітнього маршруту здобувача вищої освіти де кожний студент міг проаналізувати свій індивідуальний освітній маршрут із визначенням мети, структури, змісту, способи реалізації та рефлексії. Використання кейсу, у процесі опанування тем безпекового складу, а саме описуючи конкретні професійні проблеми та ситуації. Здобувачі працюючи в малих групах, вирішували не тільки «виробничі» проблеми і завдання, в ході спільної роботи вони з’ясовували ті професійні проблеми, які поки не можна розв’язати при наявному рівні підготовки, тобто ці проблеми переводилися в освітні потреби. Кожен здобувач повинен був сформулювати особисті цілі в навчанні.
Під час такої роботи, здобувач міг здійснити аналіз дисципліни «Охорона праці в галузі» з акцентом саме на формуванні безпекової компетентності, а саме робилася ставка на системі очікувань студентів, надання студентській діяльності особистісного сенсу. Також здобувачі зможуть проводити глибокий аналіз стану безпеки в певній галузі, а саме рівень травматизму і професійного захворювання, дотримання правил пожежної безпеки, виконання санітарно-гігієнічних норм до робочого місця та інше.
Дослідженні результати і особисті погляди здобувачі зможуть обговорити та обґрунтувати кожну позицію з пошуком єдиного правильного рішення. Здобувачі освіти використовуючи отриманні знання та результати аналізу стану безпеки, зможуть у рамках проекту сформувати для конкретного робочого місця чи підприємства (установи, організації не залежно від форми власності та роду діяльності) підібрати оптимальні умови по дотриманню умов праці з метою створення безпечного місця. Даний розрахунок по формуванню оптимального безпекового середовище дозволить здобувачу вищої освіти в повній мірі відчути себе у реальній ролі відповідального за створення безпекового середовища під час праці.
Отже, здійсненний аналіз дозволив нам зрозуміти, що впровадивши в освітній процес закладу вищої освіти методу кейс-стаді, як інноваційну технологію сприятиме розвитку у здобувача самостійного мислення, щодо вирішення проблем по створенню безпекового середовища із залученням набутих знань з різних галузей, здійснювати прогноз можливих наслідків та робити пошук різних варіантів рішення щодо підвищення рівня безпеки під час праці.
