• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

В. О. Сухомлинський про формування розумової культури у дітей молодшого шкільного віку

Ксенія Горпинко

(студентка 4 курсу факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор О. М. Ткаченко

Анотація. У статті розкрито особливості формування розумової культури дітей молодшого шкільного віку; розглянуто деякі погляди В. О. Сухомлинського на процес формування розумової культури учнів початкової школи.

Ключові слова: розумова культура, формування розумової культури, формування розумової культури молодших школярів, досвід В. О Сухомлинського щодо формування розумової культури у дітей молодшого шкільного віку.

Постановка проблеми. Актуальною, суспільно значущою проблемою сучасної освіти, яка визначає характер різних видів діяльності людини впродовж усього її життя, є оволодіння учнями культурою розумової праці, що забезпечує здатність особистості до вдосконалення власної системи знань, умінь і цінностей, розвитку мислення, творчих здібностей, формування певних інтелектуальних якостей. Як наслідок – відбувається становлення розумової культури, на важливості формування якої у дітей молодшого шкільного віку наголошував і В. О. Сухомлинський.

Аналіз досліджень. Питань реалізації культурологічного підходу в освіті торкались у своїх працях І. Балхарова, М. Бахтін, І. Колмогорова, В. Литовський, А. Погодіна та ін.. Сутність, зміст поняття «розумова культура» та окремі його аспекти досліджували П. Гальперін, Ф. Гонолобіна, А. Граніцька, І. Каірова, В. Паламарчук. Проблема формування розумової культури молодших школярів знайшла відображення в окремих роботах О. Зах, Л. Калузької, С. Омельяненко, О. Савченко та ін. Особливого значення формуванню розумової культури молодших школярів надавав В. О. Сухомлинський, та цей аспект педагогічної діяльності і наукової творчості відомого педагога недостатньо досліджено в науковій літературі, що і зумовило вибір теми статті.

Формулювання цілей статті. Висвітлити окремі ідеї В. О. Сухомлинського щодо організації процесу формування розумової культури у дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Аналіз праць згаданих науковців дає змогу стверджувати, що розумова культура – це цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм розумової праці. Цей вид культури формується у процесі здобуття учнями знань і не виступає лише результатом їх нагромадження. Засвоєння знань і якісне їх використання на практиці суттєво впливає на формування розумової культури лише тоді, коли знання стають особистісним надбанням людини, її багатством та неповторністю.

В умовах націленості сучасної загальноосвітньої школи на підвищення якості засвоєння дітьми навчального матеріалу, формування низки ключових компетентностей, зокрема навчальної, особливої актуальності й цінності набуває досвід видатного педагога – Василя Олександровича Сухомлинського.

Василь Олександрович визначав розумову культуру як надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями та застосуванні їх на практиці [3, 258]. Він підкреслював, що засвоєння перших наукових істин відбувалося «не за підручником, який часто гасить чуттєві враження, засушує уяву і фантазію, притупляє емоції, не завжди запалює іскорку мислення, а з джерел природи», що найвірніше сприяє розвитку особистості [1, 9].

В. О. Сухомлинський створив «природні класи», які покликані були стимулювати мислення молодших школярів. Так був започаткований «сад матері», де вчитель разом з учнями спостерігав за деревами, квітами, їхніми змінами та красою. У «зеленому класі», який досі розташований на шкільному подвір’ї, діти навіть під час перерв могли одночасно відпочивати й роздумувати про красу навколишнього. З перших років шкільного життя учні школи під блакитним небом вчились відчувати та розуміти красу усього живого, а разом з тим вчились мислити на природі.

Важливого значення у формуванні розумової культури Василь Олександрович надавав залученню молодших школярів до дискусій та розв’язання проблемних ситуацій, у яких межа спілкування не була встановлена: учні спілкуються як між собою, так і з учителем. Спілкуючись з педагогом, дитина розширює свій діапазон знань, ділиться з ним власними міркуваннями, – отже, відбувається процес нестандартного мислення. Дуже важливо, як вважав педагог, щоб у ході такого спілкування не виникало суперечностей. Це, з його позиції, призведе до замкненості вираження дитячої думки й у подальшому – до небажання мислити. Не випадково В. О. Сухомлинський з цього приводу зазначав: «Дитина мислить… Це означає, що певна група нейронів кори півкуль її мозку сприймає образи оточуючого світу, і через тонкі нервові клітини, через канали зв’язку, йдуть сигнали. Саме це надзвичайно швидке переключення нервової енергії нейронів і є тим явищем, яке ми називаємо думкою, – дитина мислить» [2, 65]. У дитини, яка мислить, формується розумова культура.

Формування розумової культури учнів молодшого шкільного віку педагог пов’язував із умінням спостерігати. «У початкових класах, – писав Василь Олександрович Сухомлинський, – спостереження необхідні дитині як сонце, вода і повітря потрібні рослині. Тут спостереження – найважливіше джерело енергії розуму. Виховуючи молодших школярів, треба вчити їх бачити в звичайному незвичайне, шукати і відкривати причинно-наслідкові зв'язки, відповідаючи на запитання «чому?». Школа спостережливості в молодшому шкільному віці – необхідна умова розумового розвитку» [4, 251].

В. О. Сухомлинський зазначав, що надзвичайну роль у формуванні розумової культури відіграє казка. Він підкреслював: «Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови» [3, 379]. Так, у Павлиській школі, де жив і працював педагог, була створена кімната казки. Саме у ній дитина поринала у світ загадок, неосяжних мрій та думок. Кожна казка була не просто написаним текстом у книзі, кожна казка – то думка.

Висновки. У початковій школі формуються певні елементи розумової культури людини. Їх формування у дітей молодшого шкільного віку, за системою В. О. Сухомлинського, відбувалось на уроках під відкритим небом, під час дискусій та розгляду проблемних запитань, у процесі вдосконалення умінь школярів спостерігати та фантазувати засобами різних видів і жанрів мистецтва, зокрема й казки.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо у вивченні зарубіжного досвіду щодо використання інноваційних технологій у формуванні розумової культури молодших школярів.

Бібліографія

  1. Нор К. Ф. В. О. Сухомлинський про розумовий розвиток учнів молодшого шкільного віку / К. Ф. Нор // Рідна школа. – 2009. – №5. – С. 9–12.

  2. Сухомлинський В.О. Життєва практика і розумове виховання / В. О.Сухомлинський // Народное образование. – 1959. – № 12. – С. 65–71.

  3. Сухомлинський В. О. Народження громадянина // Сухомлинський В. О Вибрані твори: у 5-ти т. – Т.3. – К.: Рад. школа, 1977. – 649 с.

  4. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т.2. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 251–255.

 

 

Коментарі   

# Щекодіна Ольга 27.09.2017, 22:44
Дійсно, проблема розумової культури є актуально на сьогоднішній день. Бо вона зароджується з початкових класів. Саме вчитель є для дітей авторитетом і вони прислуховуються до нього. Тож саме вчитель повинен правильно подати інформацію і залучити учнів до вдосконалення своєї розумової культури.
# Гончарук Дарина 27.09.2017, 15:05
у статті досліджено особливості формування розумової культури дітей молодшого шкільного, розглянуто деякі погляди В.О.Сухомлинськ ого на процес формування розумової культури учнів початкової школи.
Отже, студентка прийшла до висновку, що у початковій школі формуються певні елементи розумової культури людини. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо у вивченні зарубіжного досвіду щодо використання інноваційних технологій у формуванні розумової культури молодших школярів.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись