• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

БУТИ ТВОРЧИМ УЧИТЕЛЕМ

Тетяна Корнєєва

(магістрантка першого курсу природничо – географічного факультету) Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький

Науковий керівник – док. пед. наук, професор, заслужений учитель України

Н. А. Калініченко

«Найважливіше завдання школи – розкрити творчі здібності, обдарування, таланти всіх вихованців»

В.Сухомлинський

Анотація. У статті розкривається реалізація гуманістичних ідей Василя Сухомлинського в навчально-виховному процесі сучасної школи, зокрема в діяльності учнівських наукових товариств.

Ключові слова: ідеї гуманної педагогіки, учнівські наукові товариства.

Постановка проблеми у загальному вигляді та їх зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У світі дедалі привабливішими стають ідеї гуманної педагогіки, які стверджують, що найважливіші цінності школи – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність.

В.О. Сухомлинський «передбачив» справжню сучасну школу, ще в 50-60 роках минулого століття, в умовах жорстокого авторитаризму і уніфікації, зумів створити власну педагогічну систему, яка утверджувала гуманістичні цінності. Вчитель учителів всупереч політичним змінам активно продовжував створювати «школу радості», у якій є передумови розкриття і розвитку здібностей кожної дитини, виховання її на засадах національних і загальнолюдських цінностей. Найважливішою характеристикою педагогічної системи Сухомлинського є утвердження гуманістичних, культуротворчих функцій освіти, яка повинна бути засобом облагородження особистості, культивувати і плекати те, що постійно поліпшує життя людини, робить її вільною, щасливою, творчою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у вивчення та популяризацію наукового доробку В. Сухомлинського зробили вчені: М. Антонець, Н. Дічек, І. Бех, А. Богуш, Л. Березівська, Л. Бондар, А. Зязюн, С. Мельничук, В. Кузь, Лі Цзіхуа, В. Риндак, О. Ткаченко, О. Савченко, О. Сухомлинська та інші.

Метою написання статті є актуалізація провідних гуманістичних ідей педагогіки В.О. Сухомлинського для формування творчої особистості вчителя і учня Нової української школи [1; 2].

Дослідження проводилися у шкільному науковому товаристві, що працює на базі Комунального закладу «Навчально - виховне об’єднання №25» Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо - математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра», м. Кропивницький.

Виклад основного матеріалу. Вже наприкінці 60-х років педагог наголошував на необхідності такої школи, яка працює для самореалізації особистості, утверджує самоцінність дитинства.

Василь Олександрович наголошував, що дитинство – «це особливий світ, який ні з чим не порівняєш. Треба знати його, але цього мало. Потрібно вжитися в світ дитинства, якщо хочете, в кожному вчителеві повинна сяяти й не гаснути маленька іскорка дитинства. Що ж таке світ дитинства? Це насамперед емоційне пізнання навколишнього світу. Світ дитинства – це в першу чергу пізнання серцем того, що дитина бачить навколо себе, що вона робить» [3, с. 426]. Працюючи з книгами Василя Олександровича, знову і знову переконуєшся, що його педагогіка йде саме від любові і поваги до світу дитинства.

Хочу зазначити, що в школі, де я навчалася і проходила педагогічну практику, духовною та науково-теоретичною основою діяльності педагогів є творча спадщина В.О. Сухомлинського. Атмосферу добра, творчості й радості, що сприяє становленню особистості, вчителі створюють постійно.

Важливою є самореалізація особистості учня відповідно до його інтересів, нахилів, ціннісних орієнтацій. На основі впровадження елементів випереджальної освіти, докорінного оновлення змісту, форм і методів навчання вдосконалюється якісно нова система формування творчої особистості школяра. Школа дає не лише знання, а й передусім допомагає вихованцям засвоїти духовні цінності й норми.

Цьому сприяє постійне підвищення професійної майстер­ності педагогічних працівників; перехід на особистісно орієнтовані техноло­гії навчання і виховання; формування нових традицій та норм пове­дінки, створення шкільної символіки на основі тих традицій, які вже має школа; забезпечення продуктивної діяльності шкільного наукового товариства, метою якого є виконання щорічних творчих робіт вчителями та учнями;

Мій невеликий педагогічний досвід дозволяє стверджувати, що у кожній дитині генетично закладено прагнення до пошукової активності, до розгадки секретів і таємниць навколишнього світу. Пошукова активність – головна рушійна сила саморозвитку, це, зрештою оптимальний засіб для підтримки нормального психічного стану і здоров’я особистості.

У книзі «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» Василь Сухомлинський наголошував: «Дитина – жива істота, її мозок – найтонший, найніжніший орган, до якого треба ставитися дбайливо й обережно. Повноцінність розумової праці визначається не тільки й не просто її темпом і напруженістю, а насамперед правильною, продуманою, розумною її організацією [4, с. 193].

З усього сказаного випливає, що школа може стати сучасною, успішною тільки тоді, коли в ній створено умови для активної творчості діяльності кожного вчителя. Творчість учителя – це найважливіший наочний стимул до розвитку дітей. Як відомо, творчість не терпить насилля, тим паче – інтелектуальна творчість. Оптимальним середовищем, яке сприяє виявленню творчих можливостей як педагогічних працівників, так і учнів, є демократична, відкрита, емоційно насичена, позитивна атмосфера творчого співробітництва..

Цьому свідчення – система учнівського самоврядування, оригінальна модель методичної роботи, ефективна система організації профільного навчання

Робота вчительського колективу спрямована на те, щоб кожен учень міг:

  • оволодіти необхідними компетенціями з обов'язкових предметів;

  • розвинути здібності критичного мислення;

  • розвивати уміння приймати самостійні рішення;

  • навчитися радіти навчанню й поважати освіту.

Розвиток пізнавального інтересу є однією з актуальних проблем сучасної

освітньої практики. Педагогічною наукою доведена необхідність теоретичної розробки цієї проблеми і здійснення її практикою навчання. Втілення наукових ідей в шкільну практику успішно здійснюється при умові, якщо педагог залучатиме всіх учнів в активну пізнавальну діяльність; забезпечує мотивацію вчитися і пізнавати.

Методологічною основою дослідження виступили порівняльний та системний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури з теми дослідження для розкриття основних понять; спостереження та аналіз навчального процесу; аналіз наукових робіт, експериментальна робота, а також методи обробки результатів дослідження – системний аналіз.

Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається ефективністю методики розвитку пізнавальної активності старшокласників у науковому товаристві через науково–дослідну роботу. Спроектована методика, що включає і методичні рекомендації, може бути використана для написання учнями науково – дослідної роботи.

Головним завданням наукових товариств є розвиток творчого потенціалу, інтелектуальне і духовне збагачення молоді, підготовка її до активної діяльності в різних галузях науки та самовизначення у майбутній професії. НТУ дає можливість обдарованим учням почати займатися науково-дослідницькою діяльністю ще у школі. Така робота школярів є важливим компонентом розвитку творчої особистості, результативною мотивацією пізнавального процесу. Пізнавальна функція реалізується під час здійснення учнем дослідження за умови оволодіння ним системою знань та вмінь з науково-дослідної діяльності, а також методологією наукового дослідження. Основними завданнями наукового товариства є сприяння підвищенню престижу й популяризації наукових знань, розвиток в учнів пізнавальної активності, дослідницьких умінь та навичок, творчих здібностей у процесі навчальної та пошуково-дослідницької діяльності, знайомство учнів з методами і прийомами наукового пошуку, сприяння професійному самовизначенню учнів.

Проаналізувавши наукові роботи учнів з біології можна сказати, що роботи мають чітку структуру, стиль і грамотність оформлення на високому рівні, також учнями опрацьована достатня кількість першоджерел з досліджуваного питання, що опубліковані останнім часом. Зазначені опитування проведені учнями самостійно, результати яких подані у діаграмах, схемах, графіках. Досліди, які виконували учні в роботах, сприяли формування в них правильного уявлення про особливості наукового експерименту, а також елементарних експериментальних умінь. Висновки учнів чіткі й відповідають завданням роботи. Така дослідницька діяльність сприяє визначенню сфери наукових інтересів, розкриттю здібностей учнів у процесі активного пізнання [5, с. 1- 16].

Висновки і перспективи подальших розвідок напряму. Для формування творчої особистості вчителів і учнів важливою умовою є створення гуманного освітнього середовища з використанням творчої спадщини В. Сухомлинського. Важливою є керівна роль педагога в самореалізації особистості учня відповідно до його інтересів, нахилів, ціннісних орієнтацій. Вчителі використовують різні форми роботи з обдарованими дітьми, але переконані, що домінувати мають самостійна робота, пошуковий та дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь і навичок. Саме тому педагогічний колектив велику увагу приділяє участі учнів в науково- дослідницькій роботі шкільного наукового товариства, яке посідає чільне місце серед ефективних форм науково-дослідної діяльності, що сприяють розвитку творчого потенціалу учнів, спрямовує зусилля на розвиток творчих здібностей школярів, залучає їх до активної дослідницької роботи. Саме у тут учні ознайомлюються з досягненнями науки і техніки, розвивають творчу думку, реалізують прагнення до наукового пошуку, набувають дослідницьких умінь. Подальші дослідження діяльності наукових товариств мають бути спрямовані на перспективу: їх роль в усвідомленому виборові учнями майбутньої професії, вивченні досвіду роботи творчо працюючих педагогів – керівників наукових товариств.

Бібліографія

  1. Концепція Нової української школи. Міністерство освіти і науки України. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016.

  2. Гриневич Л. : Неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас / Л. Гриневич // Українська правда. Життя. – 2016. – 4 серпня. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/society/2016/08/4/216010/

  3. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В.О.Сухомлинський // Вибр. тв. : у 5 т. – К. : Рад. шк., 1976.– Т. 2. - С. 426.

  4. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В.О.Сухомлинський // Вибр. тв. : у 5 т. – К. : Рад. шк., 1976.– Т.1. – С. 55- 206.

  5. Матеріали шкільного наукового товариства Комунального закладу «Навчально- виховне об’єднання №25», м. Кропивницький. 2015 – 2017. – 16 с.

Коментарі   

# Степаненко Руслана 28.09.2017, 19:55
Досить цікава стаття. Особливо імпонує виклад власного досвіду автора, який стверджує, що у кожній дитині генетично закладено прагнення до пошукової активності, до розгадки секретів і таємниць навколишнього світу. Цінним було дізнатись про аналіз наукових робіт учнів з біології. Зазначені опитування проведені учнями самостійно, результати яких подані у діаграмах, схемах, графіках говорить про дослідницьку діяльність автора, що сприяє визначенню сфери наукових інтересів, розкриттю здібностей учнів у процесі активного пізнання.
# Наталя Андросова 28.09.2017, 14:54
Актуальною є тема статті. Проблема розвитку в учнів аналітичного мислення з метою підготовки до критичного сприймання реальності є досить розробленою у спадщині В. Сухомлтнського.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись