• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ФОРМУВАННЯ ДИТЯЧОГО КОЛЕКТИВУ

Богдана Гладун

(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Андросова Наталя Миколаївна

Анотація. Стаття є спробою проаналізувати погляди В. О. Сухомлинського щодо формування дитячого колективу як однієї з найскладніших задач здійснення освітнього процесу, ролі педагога у його створенні та ефективному існуванні.

Ключові слова: колектив, вчитель, формування особистості, праця, особистість.

Колектив – могутній важіль виховання, провідні риси особистості формуються зазвичай у колективі шляхом спілкування й активної спільної діяльності.

Як говорив В. О. Сухомлинський: «Колектив – дитячий, підлітковий, юнацький – дуже складна єдність. Це річка, яка живиться тисячами струмків» [1, с. 562]. Протягом якогось періоду після того, як діти переступили шкільний поріг, у класі ще нема і бути не може того, що ми вкладаємо в поняття колектив. Колектив створюється поступово.

 Насамперед, створення колективу в першу чергу залежить від особи вчителя. У зв'язку з цим Сухомлинський писав: «Колектив – це дуже чутливий інструмент, який творить музику виховання, необхідну для впливу на душу кожного вихованця, – творить тільки тоді, коли цей інструмент настроєно. А настроюється він лише особистістю педагога, вихователя, точніше: настроюється він тим, як дивляться вихованці на педагога як на людину, що вони в ньому бачать і відкривають... Якщо ми говоримо про те, що колектив - велика виховна сила, то, образно кажучи, ми маємо на увазі квітучу й зелену крону дерева, яку живить глибоке й непомітне з першого погляду коріння, і цим корінням є духовне багатство вихователя» [2, с. 478]. Незалежно від того, наскільки важкою є робота створення колективу, вона безумовно необхідна для дітей, тому що основна структурна ланка у школі – це клас. Саме в ньому зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні відношення між учнями. Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати піклування про соціальне благополуччя дітей, вирішує проблему їхнього дозвілля, згуртовування колективу, формування відповідної емоційної атмосфери. Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливу був і залишається вчитель. У процесі навчальних занять, суспільно корисної продуктивної праці, громадської діяльності під керівництвом учителя закладаються і дедалі розвиваються основи внутрішньої єдності класу, створюється і цементується первинний колектив. Колектив – це творіння педагога. У колективі, як у краплі води, відбиваються виховні ідеали педагога, його світогляд. Вчитель повинен зробити все від нього залежне для того, щоб довірений йому клас став колективом, тоді кожному учню буде комфортніше в шкільному середовищі, він із задоволенням йтиме в школу до своїх однокласників. Вчитель – ключовий елемент в організації виховання в школі. Саме вчитель повинен сприяти максимальному індивідуальному розвитку особистості та створити таку підтримку під час нелегкого входження учнів у суспільне життя. Практика у початкових класах дає змогу усвідомити організаторську, стимулювальну, виховну та координаційну функції вчителя-класовода на прикладах навчання дітей згладжуванню конфліктів, примиренню, допомозі одне одному, усвідомлювати себе однією сім’єю.

Найважливішою передумовою формування виховного впливу колективу на особистість В. О. Сухомлинський вважав трудове життя. Йдеться не про виконання певної норми праці, а про трудове життя колективу й особистості. «Праця має стати смислом життя, джерелом натхнення й радості колективу та особистості, – пише він. – Трудове натхнення, радість праці, одухотворення трудовою творчістю – могутня духовна сила, що зближує людей, пробуджує в дитини перше почуття, на основі якого поступово утверджується громадянська гідність, – почуття потреби в зближенні з іншою людиною, у віддачі їй своїх духовних сил, у переживанні відповідальності за іншу людину. Це почуття потреби в іншій людині, що породжується колективною працею, і є найважливішим у всьому трудовому житті колективу» [3, с. 148]. Після досягнення бажаного результату, діти радіють своїй спільній перемозі, що також зближує. Тож коли наступного разу постає питання зробити щось самому чи попросити допомоги у друзів, дитина обирає друге, тому що розуміє, що разом можна досягти кращих результатів.

Колектив створюється поступово, і, як вважав В. Сухомлинський, головне, на чому тримається колектив, – вимогливість і система організаційних залежностей. Вимогливість і відповідальність, підкорення і керівництво – важливі основи, проте вони не є головними.

В одних випадках елементи колективу появляються уже в перший рік шкільного життя дітей, в інших – пізніше. Стійкість, міцність одного наріжного каменя залежить від міцності, стійкості інших. Зокрема, організаційна спільність – вимогливість, підпорядкування, керівництво, управління, система залежностей – усе це залежить від ідейної, інтелектуальної й емоційної спільності в їх єдності. Тому не треба поспішати із створенням тієї чи іншої структури організаційної залежності — керівництва і підкорення. Не сподівайтесь, що коли у вас у класі обрано керівний учнівський орган, розподілено обов’язки, – усе піде само собою [1,563 с].

Важливим положенням праць В. О. Сухомлинського є питання громадської думки колективу. Педагог у розгляді умов, за яких колектив успішно виконує функцію вихователя особистості, наголошував, що неприпустимо перед колективом виставляти всі слабкості дитини, щоб учень не боявся колективу [1, с. 565]. Під час практики в школі вчитель жодного разу не вказала на недоліки окремого учня при всіх дітях чи батьках, а для того, щоб звернути увагу батьків на певні плюси чи мінуси дитини, вона вела бесіду окремо з кожним.

Разом із тим, неприпустимо поділяти колектив на актив чи пасив (виділено В. Сухомлинським). Педагог розглядав колектив не як щось абстрактне і безлике, а як сукупність особистостей, які мають взаємний вплив одна на одну, перебуваючи на різних рівнях морального і розумового розвитку, і кожна, будучи неповторною, впливає на інших, що сприяє самовихованню.

Колектив має спонукати дитину до активного виявлення духовних сил та активної творчої діяльності. Вагомим значенням для учня є усвідомлення своєї значущості у житті класу., з чим погоджувалися класики педагогіки К. Д. Ушинський та В. О. Сухомлинський Проте Василь Олександрович наголошував на тому, що дитина не повинна лише підкорятися колективу («Бути таким як усі»), дитина повинна проявляти себе. Хоча в колективі повинна бути спільна мета, інтереси, потреби, проте не варто забувати, що кожна дитина – особистість. Колектив Сухомлинський розумів як багатство індивідуальностей, у якому дозріває особистість.

Висновки. Успішне навчання і виховання молоді сьогодні не можливе без глибокого вивчення творчого впровадження в життя педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського, яка стає особливо корисною в умовах розбудови національної освіти. Отже, короткий огляд окремих ідей педагога підтверджує актуальність і значущість педагогічної скарбниці педагога. Ідеї видатного педагога щодо ролі вчителя, спільної праці, значущості докладених окремими учнями зусиль, позитивного сприймання спільних завдань, висування цілей та готовності до співпраці не тільки є своєчасними для сучасності, але можуть залишатися актуальними для педагогічної теорії та практики ще тривалий час.

 Бібліографія

  1. Сухомлинський В. О. Колектив як знаряддя виховання. Як створюється колектив, на чому він тримається / Василь Олександрович Сухомлинський. – Вибрані твори в 5-ти т. К.: «Радянська школа», 1976, – Т. 2. – С. 562–566.
  2. Сухомлинський В. О. Принципи вbховання шкільного колективу / Василь Олександрович Сухомлинський. – Вибрані твори в 5-ти т. – К.: «Радянська школа», 1976, – Т. 1. – С. 406–411.
  3. Сухомлинський В.О. Праця – основа всебічного розвитку людини / Василь Олександрович Сухомлинський. – Вибрані твори в 5–ти т. – К.: «Радянська школа», 1977, – Т. 5 . – С. 145–159.
  4. Чабанюк І. Вплив колективного виховання на формування особистості молодшого школяра. / Інна Чабанюк // Режим доступу: http://chabanukinna.blogspot.com/2015/11/blog-post_14.html

 

Коментарі   

# Тетяна 27.09.2018, 13:46
Повністю згодна з думкою,що колектив-це творіння педагога. Він не може виникнути сам по собі. Без розумного,добро го педагога немає колективу. Як говорив В.О.Сухомлинськ ий:"Педагог-це сила". Завдяки цій силі, він зможе організувати колективну творчу і колективну організаторську діяльність-в саме в ній і розвиваються здібності дітей.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись