Дисципліни, які викладаються дляосвітнього рівня “БАКАЛАВР”

  1. Анатомія людини
  2. Біогеографія
  3. Біофізика
  4. Біохімія
  5. Ботаніка
  6. Виготовлення засобів унаочнення
  7. Вікова фізіологія та валеологія
  8. Генетика з основами селекції
  9. Гістологія з основами ембріології
  10. Грунтознавство
  11. Дендрологія
  12. Екологія
  13. Екологія рослин
  14. Зоологія
  15. Імунологія
  16. Історія біології
  17. Історія науки і техніки
  18. Методи утримання лабораторних та декоративних тварин
  19. Методика навчання біології та екології
  20. Методологія та організація наукових досліджень
  21. Методика шкільного експерименту
  22. Мікробіологія з основами вірусології
  23. Основи сільського господарства
  24. Основи шкільного квітникарства та садівництва
  25. Природа рідного краю
  26. Теорія еволюційного вчення
  27. Фізіологія людини і (та) тварин
  28. Фізіологія рослин
  29. Цитологія

Анатомія людини

Галузь знань: 0401 Природничі науки,

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія

ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (1, 2 курси)

Статус: нормативна

1, 2 роки навчання, 2 - 3 семестри

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г.н., доцент

Метою навчальної дисципліни анатомія людини є пізнання будови організму та його органів і систем органів у взаємозв’язку з їхніми функціями та розвитком в філогенезі та онтогенезі не лише для викладання цього предмета в школі, а й для практичного використання, а саме для контролю за фізичним розвитком дітей, уміння обґрунтувати правила особистої гігієни для організації раціонального харчування, тренування організму, надання першої медичної допомоги, а також дотримання здорового способу життя.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у анатомії людини.

- Пізнавальні – надати студентам знання про будову організму та його органів у взаємозв’язку з функцію.

- Практичні- виробити навички та вміння у використанні отриманих знань з анатомії в практичної діяльності.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати:мікроскопічну та макроскопічну будову органів; будову функціональних систем організму; вміти логічно і послідовно формулювати знання про будову органів та системи органів у взаємозв’язку з функціями; знаходити елементи будови організму людини на макетах; самостійно працювати з літературою з анатомії людини.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Предмет, методи досліджень та коротка історія розвитку анатомії людини. Будова кістки як органа, класифікація кісток. Скелет людини: будова та з'єднання кісток. Характеристика м’яза як органа. М’язова система людини. Будова та функція внутрішніх органів: травної, дихальної, сечовидільної, статевої систем. Будова, топографія та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз). Будова та функції серцево-судинної системи. Загальна характеристика нервової системи. Будова нейрона. Класифікація нейронів за кількістю відростків та за функціональним значенням. Будова та функції клітин нейроглії. Будова та функції нервів. Типи нервів. Класифікація рецепторів. Поняття про рефлекс та рефлекторну дугу. Центральна нервова система. Спинний мозок. Місце розташування, функції, будова. Сіра та біла речовини мозку. Чутливі і рухові корінці та чутливі і рухові шляхи спинного мозку. Оболонки спинного мозку. Головний мозок. Відділи головного мозку:будова, розташування та функції відділів головного мозку. Провідні шляхи: асоціативні, комісуральні, проекційні. Периферична нервова система:вузли, нерви (31 пара спинномозкових та 12 пар черепномозкових) та нервові закінчення (рецептори). Характеристика відділів вегетативної нервової системи: принципи будови та функції. Загальна характеристика та класифікація органів чуття. Будова та функціональне значення органу зору. Відділи та функції органу слуху та рівноваги Орган смаку. Види та будова сосочків язика. Провідні шляхи і центральна частини аналізатора смаку. Орган нюху. Будова клітин нюхової ділянки верхнього носового ходу. Будова та функціональне значення шкіри. Похідні шкіри, залози.

Лабораторні заняття. Програма лабораторного курсу певним чином повторює, але в той же час в значній мірі доповнює лекційний матеріал. Без лабораторних занять теоретична частина курсу не може бути засвоєна належним чином. Більшого ефекту в розумінні і засвоєнні анатомічного матеріалу можна домогтися, використовуючи в роботі не тільки підручники з анатомії людини, але і спеціальні анатомічні атласи та муляжі органів, гістологічні та вологі препарати.


Анатомія людини

Галузь знань: 0401 Природничі науки,

Напрям підготовки: 6.040101 Хімія*

Додаткова спеціальність: 6.040102 Біологія

ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 3 - 4 семестри

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г.н., доцент

Метою навчальної дисципліни анатомія людини є пізнання будови організму та його органів і систем органів у взаємозв’язку з їхніми функціями та розвитком в філогенезі та онтогенезі не лише для викладання цього предмета в школі, а й для практичного використання, а саме для контролю за фізичним розвитком дітей, уміння обґрунтувати правила особистої гігієни для організації раціонального харчування, тренування організму, надання першої медичної допомоги, а також дотримання здорового способу життя.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у анатомії людини.

- Пізнавальні – надати студентам знання про будову організму та його органів у взаємозв’язку з функцію.

- Практичні - виробити навички та вміння у використанні отриманих знань з анатомії в практичної діяльності.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати:мікроскопічну та макроскопічну будову органів; будову функціональних систем організму; вміти логічно і послідовно формулювати знання про будову органів та системи органів у взаємозв’язку з функціями; знаходити елементи будови організму людини на макетах; самостійно працювати з літературою з анатомії людини.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Предмет, методи досліджень та коротка історія розвитку анатомії людини. Вивчення клітини як основної структурно-функціональної одиниці всього живого. Визначення та класифікація тканин. Розвиток статевих клітин (гаметогенез) та їх будова; основні етапи ембріогенезу. Будова кістки як органа, класифікація кісток. Скелет людини: будова та з'єднання кісток. Характеристика м’яза як органа. М’язова система людини. Будова та функція внутрішніх органів: травної, дихальної, сечовидільної, статевої систем. Будова, топографія та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз). Будова та функції серцево-судинної системи. Загальна характеристика нервової системи. Будова нейрона. Класифікація нейронів за кількістю відростків та за функціональним значенням. Будова та функції клітин нейроглії. Будова та функції нервів. Типи нервів. Класифікація рецепторів. Поняття про рефлекс та рефлекторну дугу. Центральна нервова система. Спинний мозок. Місце розташування, функції, будова. Сіра та біла речовини мозку. Чутливі і рухові корінці та чутливі і рухові шляхи спинного мозку. Оболонки спинного мозку. Головний мозок. Відділи головного мозку:будова, розташування та функції відділів головного мозку. Провідні шляхи: асоціативні, комісуральні, проекційні. Периферична нервова система:вузли, нерви (31 пара спинномозкових та 12 пар черепномозкових) та нервові закінчення (рецептори). Характеристика відділів вегетативної нервової системи: принципи будови та функції. Загальна характеристика та класифікація органів чуття. Будова та функціональне значення органу зору. Відділи та функції органу слуху та рівноваги Орган смаку. Види та будова сосочків язика. Провідні шляхи і центральна частини аналізатора смаку. Орган нюху. Будова клітин нюхової ділянки верхнього носового ходу. Будова та функціональне значення шкіри. Похідні шкіри, залози.

Лабораторні заняття. Програма лабораторного курсу певним чином повторює, але в той же час в значній мірі доповнює лекційний матеріал. Без лабораторних занять теоретична частина курсу не може бути засвоєна належним чином. Більшого ефекту в розумінні і засвоєнні анатомічного матеріалу можна домогтися, використовуючи в роботі не тільки підручники з анатомії людини але і спеціальні анатомічні атласи та муляжі органів, гістологічні та вологі препарати.


Біогеографія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: нормативна

4 рік навчання, 8 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Мета: забезпечити можливість засвоєння студентом знань про: історичні й структурно-функціональні особливості розподілу живих організмів на Землі, причини і закономірності їх розміщення; взаємозв'язок та взаємозумовленість органічного світу й середовища життя, фактори зміни біорізноманіття в просторі та часі.

Завдання: ознайомити з історією становлення та суттю теоретико-методичних засад біогеографії, як науки; надати знання про основні закономірності розподілу живих організмів на планеті; забезпечити можливість пізнання екологічних засад біогеографії, факторів розподілу організмів; сприяти в засвоєнні знань з основ хорології, закономірностей поширення, конфігурації та динаміки ареалів груп організмів; ознайомити з теоретико-методичними засадами біогеографічного аналізу територій; окреслити принципи та задачі біогеографічного зонування й районування; дати знання про регіональні флори і фауни, біоми Землі; ознайомити з історією формування й розвитку органічного світу Землі; забезпечити можливість засвоєння знань про склад, структуру й особливості органічного світу України; ознайомити з особливостями антропогенних змін та перетворень органічного світу Землі; окреслити шляхи й механізми збереження біологічного різноманіття.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

зміст основних понять й термінів біогеографії; основні положення біосферної концепції; про основні події з історії формування й розвитку органічного світу Землі; про роль та значення природних й антропогенних факторів в територіальній диференціації органічного світу Землі; принципи біогеографічного впорядкування геоекосистем; про особливості регіональних флор і фаун, біомів Землі; склад, структуру й особливості органічного світу України; причини й бачити наслідки антропогенних змін та перетворень органічного світу Землі; про основні шляхи й механізми збереження біорізноманіття.

вміти:

дати комплексну біогеографічну характеристику територій. В тому числі й регіонів України;

окреслити шляхи й механізми збереження біорізноманіття.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Історія становлення й об’єктно-предметна сутність біогеографії. Біосфера, як середовище життя. Фактори й особливості територіальної диференціації живої речовини біосфери. Географія біорізноманіття. Хорологічна організація «живої речовини» біосфери. Біофілотичні царства та області суші. Еколого-морфологічна організація живої речовини біосфери. Біогеографія островів, світового океану та континентальних водойм. Біогеографія України. Антропогенні зміни та проблеми збереження й відтворення біорізноманіття.

Практичні заняття передбачають підготовку вчителя біології з комплексним розумінням закономірностей розподілу видів і угруповань живих організмів в залежності від умов середовища.


Біофізика

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Спеціалізація: 014.06 Середня освіта (Хімія) (1 курс)

ОПР бакалавр природничо-географічний факультет

Статус: нормативна

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Аркушина Г.Ф., к.б.н., доцент

Метою навчального курсу є формування у студентів біофізичного мислення, здатності кількісного опису складних біологічних явищ на основі точних експериментів. Особлива увага звернена на застосування точних і чутливих біофізичних методів досліджень, на вміння оцінити біофізичні параметри і вірно використати їх для побудови фізичних і математичних моделей біологічних об'єктів.

Завдання навчальної дисципліни:

- вивчення молекулярних основ структури та функціонування субклітинних утворів,

- виявлення загальних законів обміну речовин і енергії на рівні клітини, вивчення шляхів та механізмів трансформації різних видів енергії в живих системах;

- термодинамічний аналіз складних систем з використанням законів класичної термодинаміки і термодинаміки нерівноважних процесів,

- кінетичний аналіз складних систем,

- вивчення механізмів генерації електричної провідності та збудливості клітинних мембран та м’язових волокон.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: загальні біофізичні закономірності, що лежать в основі процесів в організмі людини; характеристики фізичних чинників, що впливають на організм людини, та біологічні механізми цих впливів; вміти визначати діагностичні показники: реологічні гемодинамічні, механічні, електричні, оптичні; читати та аналізувати інформацію на виході у процесі використання діагностичної апаратури; аналізувати результати радіометричного та дозиметричного контролю.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Вступ. Теоретичні і прикладні задачі біофізики та їх інтегративні зв’язки з фаховими фармацевтичними дисциплінами. Фізичне оточення живих організмів. Фізичні фактори та живі організми. Рецепція фізичних факторів середовища. Біофізика явищ перенесення. Енергетичний баланс фізичних та біологічних систем з навколишнім середовищем. Основи загальної біофізики. Термодинаміка біологічних систем. Біофізика клітини. Структура і функції біологічних мембран. Конформаційні властивості мембран. Пасивний транспорт речовин в клітинах. Шляхи проникнення розчинених речовин в клітину. Елементи біомеханіки. Тіло як біомеханічна система. Квантова біофізика. Електричні властивості тканин. Біологічна дія фізичних чинників. Основи прикладної і клінічної біофізики. Моделювання біофізичних процесів. Біофізика кровообігу. Елементи біомеханіки серця. Основні гемодинамічні показники. Біофізика зору. Оптична система ока. Фізична модель. Побудова зображення на сітківці. Акомодація. Роздільна здатність. Недоліки оптичної системи та їх корекція. Біофізика слуху. Фізична модель органу слуху. Пружні властивості барабанної перетинки і базальної мембрани. Резонансні явища в структурах вуха. Трансформація акустичної енергії в електричний сигнал. Механізми просторової локації звуку. Основи фізіологічної акустики.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння найпростіших фізичних та біофізичних принципів дослідження біологічних явищ, аналіз фізичних процесів в живих організмах вивчення взаємодії живих організмів з навколишнім середовищем; вивчення біофізичних механізмів деяких фізіологічних процесів.

4. Посилання

http://wiki.kspu.kr.ua


Біохімія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 5-6 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни біохімія є формування уявлення про хімічний склад живих організмів, структуру,типологію та роль окремих хімічних складових та продуктів їх перетворення у процесах життєдіяльності організму.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у біохімії.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних знань з біохімії.

- Практичні - виробити практичні навички з якісного та кількісного біохімічного аналізу

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати історію розвитку біохімії, значення біохімії для розвитку науки і пратики,         структуру дисципліни, хімічну будову, властивості та значення основних класів біоорганічних речовин,           хімічні реакції та процеси, які лежать в основі анаболізму та катаболізму речовин,           принципи регуляції обміну речовин, основнi методи бiолохiмiї та можливостi їх використання; вміти виконувати хімічний експеримент у межах практикуму з біохімії,          пояснити реакції та процеси, що відбуваються в організмі людини і тварин,     проводити аналіз зв’язку обміну білків, вуглеводів та ліпідів, використовувати в роботі довідкову навчальну літературу, знаходити інші джерела інформації і працювати з ними, використовувати знання та навички, одержані під час вивчення спеціальних дисциплін у подальшій трудовій та навчальній діяльності.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Біохімія як наука. Коротка історія розвитку біохімії як науки. Хімічний склад клітини. Амінокислоти. Білки. Ферменти. Вуглеводи. Ліпіди. Нуклеїнові кислоти. Біологічно активні речовини. Обмін речовин і енергії. Макроергічні сполуки. Обмін білків. Генетичний код та його реалізація. Обмін вуглеводів. Обмін нуклеїнових кислот. Обмін ліпідів.

Водний та мінеральний обмін. Основи біоенергетики та регуляція біохімічних процесів. Енергетика біологічних процесів. Біологічне окислення. Окислювальне фосфорилювання. Гормони. Регуляція процесів життєдіяльності. Особливості біохімії організмів різних царств живої природи.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження якісного і кількісного вмісту основних хімічних компонентів організму та продуктів їх метаболізму.


Ботаніка

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Спеціалізація: 014.06 Середня освіта (Хімія) (1 курс)

Напрям підготовки: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Спеціалізація: 014.05 Середня освіта (Біологія) (1 курс)

Галузь знань 0401 Природничі науки, напрям підготовки 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 курс)

Статус: нормативна

1-2 рік навчання, 1-3 семестр

Вид контролю – диференційований залік, екзамен

Викладач: Аркушина Г.Ф., к.б.н., доцент

Метою навчального курсу є створення у студента чіткої системи знань про цілісний рослинний організм, його макро- і мікроструктуру, пристосувальні особливості, зміни у ході онтогенезу, способи розмноження, про величезне різноманіття рослин та інших груп організмів, що вивчаються в курсі ботаніки (бактерії, гриби, лишайники), про принципи їх класифікації, споріднених зв‘язках систематичних груп і можливих шляхах їх еволюції, а також про значення конкретних груп організмів в природних екосистемах і в господарстві, принципи раціонального використання і охорони.

Завдання навчальної дисципліни:

- методичні: сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень в ботаніці.

- пізнавальні: виробити у студентів знання з головних розділів курсу , таких як фітоцітологія, фітогістологія, органографія та індивідуальний розвиток судинних рослин, систематика грибів, фотосинтезуючих прокаріот та грибів.

-практичні: виробити у студентів навички розпізнавати основні анатомо-морфологічні структури судинних рослин, розпізнавати рослини за особливостями будови, класифікувати їх.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати будову рослинної клітини, анатомічну будову тканин рослини та її органів, морфологічну будову органів та їх видозміни; вміти: здійснювати мікроскопічні дослідження рослинних клітин, тканин та органів, вміти аналізувати первинну, вторинну будову органів, встановлювати зв'язок між будовою, видозмінами органів та середовищем зростання рослин.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Анатомія рослин: фітоцитологія, фітогістологія. Насінина, зародок, проросток. Органографія: корінь і коренева система, пагін і система пагонів, генеративні органи. Розмноження вищи рослин. Екологічні групи та життєві форми рослин. Вікові та сезонні зміни у вищих рослин. Систематика фото синтезуючих прокаріот, грибів та рослин. Систематика нижчих та вищих рослин.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження рослинного матеріалу, закріплення теоретичних знань, розвивають навички самостійної роботи, формують вміння грамотно аналізувати одержані результати, дають можливість активно спостерігати за об‘єктами живої природи.

Посилання:

http://wiki.kspu.kr.ua


Виготовлення засобів унаочнення

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3,4 курс)

Статус: вибіркова

3, 4 рік навчання, 6, 7 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни виготовлення засобів унаочнення є ознайомити та навчити студентів основним способам та методам виготовлення засобів унаочнень з біології.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами виготовлення засобів унаочнення з рослинного тваринного матеріалу.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність способів виготовлення засобів унаочнення з рослин та тварин .

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про виготовлення наочностей з флори та фауни.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати методику виготовлення наочностей з різних видів рослин та тварин, а також вміти правильно реставрувати та зберігати експонати.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Предмет, методи та коротка історія виготовлення засобів унаочнення. Основи таксидермії: виготовлення опудал з риб, амфібій, плазунів, птахів та ссавців. Основи гербарної справи: виготовлення гербаріїв з вищих та нижчих рослин. Догляд, захист та зберігання засобів унаочнення від фізичних факторів та шкідників.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння методик виготовлення та реставрації тваринного та рослинного матеріалу, а також способам захисту колекцій від шкідників.


Вікова фізіологія та валеологія

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Спеціалізація: 014.06 Середня освіта (Хімія)

природничо-географічний факультет (1 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Метою навчального курсу ознайомити майбутніх вчителів та вихователів з анатомно-фізіологічними особливостями організму дітей та підлітків, вивчення закономірностей формування функціональних систем у процесі Індивідуального розвитку людини та їх вплив на такі психічні процеси як пам’ять, мислення, емоційні реакції. Освоєння дисципліни дозволить майбутнім педагогам активно та свідомо брати участь в роботі з охорони здоров’я дітей та підлітків і створенню оптимальних умов для виховання фізично та розумово розвинутого покоління.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомити з анатомо-фізіологічними особливостями дітей та підлітків, основними біологічними закономірностями розвитку організму людини, умовно-рефлекторними основами процесів навчання та виховання; використовувати знання морфо-функціональних особливостей та фізіології дітей для створення оптимальних умов навчально-виховної роботи, трудового та фізичного виховання.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: предмет вікової фізіології, її зв'язок з іншими дисциплінами; закономірності росту і розвитку людини; нормативні величини основних показників фізіології людини; формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я людини; історію походження, вплив на основні системи людського організму, наслідки та профілактику шкідливих звичок; хвороби, на поширення яких впливають шкідливі звички.

вміти: визначати періоди (стадії) розвитку дітей та підлітків; визначати рівень функціонального стану окремих сенсорних систем дітей та підлітків; класифікувати окремі харчові продукти, вміти оптимізувати харчування, попередити порушення травних процесів в шлунково-кишковому тракті людини; використовувати знання курсу у вирішенні проблем фізичного, психологічного, трудового, розумового та статевого виховання дітей; використовувати знання з метою своєчасної діагностики захворювань.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. теоретичний матеріал курсу включає розділи, присвячені основним закономірностям росту і розвитку людини, валеології – науці про формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я людини. Велика увага приділяється шкідливим звичкам, венерологічним та соціальним хворобам.

Практичні заняття передбачають вміння попереджувати порушення функцій окремих систем і органів у школярів, попереджувати розвиток перевтоми у дітей та підлітків; використовувати арсенал медико-біологічних, педагогічних, і психологічних засобів з метою прискорення перебігу відновних процесів в організмі учнів; використовувати знання фізіологічних механізмів при плануванні заходів, спрямованих на організацію ефективного відпочинку школярів; сформувати у школярів переконання важливості дотримання гігієни тіла; використовувати знання курсу для раціоналізації заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я дітей та підлітків.


Генетика з основами селекції

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 - 4 курс)

Статус: нормативна

3, 4 рік навчання, 6 - 7 семестри

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г..н., доцент

Метою навчальної дисципліни «Генетика з основою селекції»є пізнання генетики як науки про мінливість і спадковість живих організмів з врахуванням практичного використання досягнень генетики і селекції у житті людини та в господарсько-промисловій діяльності, зокрема, в селекції, біотехнології і в медицині.

Завдання курсу:забезпечити студентам набуття теоретичних знань з усіх напрямків розвитку сучасної генетики як комплексної науки, виробити в них вміння і навички щодо практичного вирішення задач та виконання завдань генетичного змісту. З цією метою удосконалювати навчально-методичну базу вивчення дисципліни, впроваджувати інноваційні технології викладання.

Перелік знань, умінь та навичок студентів.

знати: механізм дії і реалізації генів у процесі онтогенезу організмів, а також у процесі зміни поколінь, враховуючи при цьому різні види спадковості та мінливості; генетичні основи селекції рослин, тварин і мікроорганізмів, методи розведення і види схрещування, види відбору і підбору.

вміти: моделювати генетичні процеси (реплікацію ДНК, синтез білка), визначати особливості успадкування ознак при взаємодії алельних і неалельних генів, визначати структуру популяції за частотою генів, генотипів та фенотипів; рівні зростання гомозиготності в процесі селекції живих організмів, застосовувати дані імуногенетики і цитогенетики у практичній селекції і у медицині.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Предмет і об’єкт генетики і селекції та їх місце серед природничих наук. Методи досліджень у генетиці і селекції. Етапи розвитку генетики. Значення вітчизняних вчених у становленні генетики і селекції. Основний зміст первинних генетичних термінів та символів із загальної генетики. Основні віхи життя Г.І. Менделя. Правила Г.І. Менделя та їх значення. Відхилення від правил Г.І. Менделя. Закономірності успадкування ознак в результаті статевого розмноження. Взаємодія алельних генів. Взаємодія неалельних генів. Успадкування ознак зчеплених зі статтю. Успадкування ознак при неповному зчепленні. Генетика кількісних ознак та особливості селекції за ними. Генетична природа кількісних ознак. Мінливість кількісних ознак та особливості їх успадкування. Поняття про популяцію. Генетична структура популяції. Значення наукових досліджень В. Іогансена, С.С. Четверикова та М.І. Вавілова у розвитку генетики популяцій. Цитологічні основи спадковості. Будова хромосом. Типи поділу клітин. Гаметогенез і запліднення. Вчення про каріотип. Хромосомна теорія спадковості. Доказ незчепленого успадкування ознак. Основні положення хромосомної теорії та їх значення. Основи молекулярної генетики та генної і генетичної інженерії. Будова нуклеїнових кислот та їх функції. Генетичний код і його властивості. Поняття про біотехнологічні процеси. Імуногенетика і біотехнологія на службі селекції тварин, рослин і мікроорганізмів. Імуногенетика та її значення в селекції тварин. Біотехнологічні методи покращення порід тварин, сортів рослин та штамів мікроорганізмів. Генетичні основи селекції. Генетичні основи в селекції. Методи розведення тварин і рослин.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння побудови варіаційного ряду і варіаційної кривої,використання цих відомостей в біології; розрахунку середніх величин і основних показників фенотипової мінливості за ознаками; визначення вірогідності середніх параметрів вибірки та вірогідності різниці між ними; закономірності успадкування ознак в результаті статевого розмноження; моделювання синтезу білка;вирішення задач з молекулярної генетики; визначення частот генів, генотипів та фенотипів; генетичних та генетично обумовлених хвороб людини.


Гістологія з основами ембірології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 3 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент

Метою викладання навчальної дисципліни “Гістологія з основами ембріології” є формування у студентів уявлень про загальні принципи організації тканин, процесів та основних етапів ембріогенезу.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Гістологія з основами ембріології” є:

Формування знань про морфофункціональну організацію основних типів тканин;

Формування знань про міжтканинні взаємодії та гістогенез;

Формування знань про зміни тканин в онто- та філогенезі, формування систем органів в процесі ембріонального розвитку.

Формування умінь із здійснення гістологічних та ембріологічних досліджень.

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності.

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки бакалавра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Основні закономірності та особливості перебігу ембріонального періоду індивідувального розвитку тварин і людини;

Морфо-функціональну організацію тканин;

Особливості розвитку тканин тварин і людини;

Основні методи дослідження у галузі гістології та ембріології.

Вміти:

Орієнтуватись на препаратах з ембріології та гістології;

Самостійно визначати та записувати стадії розвитку;

Пояснювати механізми роботи різних тканин тварин і людини;

Працювати з світловими мікроскопами, виготовляти гістологічні препарати.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Поняття про тканину. Принципи класифікації тканин. Класифікація тканин. Епітеліальні тканини. Загальна характеристика. Морфо-функціональна класифікація епітеліальних тканин. Покривні епітелії. Загальні властивості. Принципи структурної організації та функції. Будова одношарових та багатошарових епітеліїв. Залозистий епітелій. Типи секреції (голокриновий, апокриновий, мерокриновий). Залози та їх класифікація. Характеристика кінцевих відділів та вивідних проток екзокринних залоз. Особливості будови ендокринних залоз.

Трофічні та сполучні тканини. Кров та лімфа. Основні компоненти та функції. Характеристика клітин. Сполучні тканини. Загальна характеристика, класифікація. Волокнисті сполучні тканини – властивості, класифікація. Пухка сполучна тканина. Клітини пухкої сполучної тканини. Щільна сполучна тканина її різновиди, будова та функції. Спеціалізовані сполучні тканини. Ретикулярна тканина. Жирова тканина. Пігментна тканина. Скелетні тканини. Загальна характеристика та класифікація. Загальна характеристика хрящових тканин. Види хрящів (гіаліновий, еластичний, волокнистий). Хрящові клітини (хондроцити та хондробласти). Кісткові тканини їх загальна характеристика, класифікація. Клітини кісткової тканини: остеоцити, остеобласти та остеокласти. Міжклітинна речовина кісткової тканини її фізико-хімічні властивості та будова.

М’язові тканини. Загальна характеристика та гістогенетична класифікація. Соматична поперечно-посмугована тканина. Морфофункціональна та функціональна характеристики. Будова міофібрил та саркомеру. Моторні одиниці. Серцева поперечно-посмугована тканина. Морфофункціональна характеритика робочих та провідних кардіоміоцитів. Гладка м’язова тканина. Морфологічна та функціональна характеристика.

Нервова тканина. Загальна характеристика нервової тканини. Нейробласти та гліобласти. Нейрони – загальний план будови. Секреторні нейрони. Нейроглія. Загальна характеристика та класифікація (мікроглія та макроглія). Нервові волокна. Загальна характеристика та класифікація. Рецепторні нервові закінчення. Ефекторні закінчення. Синапси – класифікація, будова та механізм передачі збудження. Рефлекторні дуги та їх ланки. Розвиток і регенерація нервової тканини.

Порівняльна характеристика ранніх етапів ембріонального розвитку. Сперматогенез. Овогенез. Періоди розвитку: передзародковий, ембріональний, постембріональний. Типи овогенезів: личинковий (непрямий); розвиток у замкнутому просторі (яйці); внутрішньоутробний розвиток. Філогенез. Будова чоловічих статевих клітин. Походження та будова яйцеклітин, їх класифікація в залежності від вмісту та розподілу жовтка. Статевий цикл. Основні поняття ембріології. Запліднення. Стадії запліднення. Партеногенез. Дроблення та його типи. Морула. Бластула. Гаструляція та її типи. Утворення зародкових листків. Способи утворення мезодерми. Первинна та вторинна порожнини тіла. Закладки осьових органів. Гістогенез. Органогенез.

Розвиток ланцетника. Характеристика основних етапів ембріонального розвитку хордових на прикладі ланцетника. Будова яйцеклітини. Запліднення. Стадії запліднення. Дроблення. Бластула. Гаструляція. Закладка осьових органів. Утворення мезодерми. Закладка ембріональних зачатків. Формування личинки.

Розвиток амфібій. Розвиток риб. Яйцеклітина амфібій. Запліднення. Особливості дроблення та гаструляції амфібій із накопиченням жовтка у яйцеклітині. Диференціювання. Утворення мезодерми. Органогенез. Формування личинки (пуголовка). Яйцеклітина риб. Запліднення. Особливості дроблення у риб. Бластула. Гаструляція у риб. Формування тіла зародка. Утворення жовточного мішка як наслідок переходу до голобластичного типу розвитку до меробластичного. Функції жовточного мішка.

Розвиток рептилій та птахів. Будова яйцеклітини та її оболонок. Запліднення. Дроблення. Бластула. Особливості гаструляції. Перша фаза гаструляції. Друга фаза гаструляції. Утворення осьових органів. Відособлення тіла від поза зародкових частин та формування жовточного мішка. Розвиток, будова та функціональне значення поза зародкових органів: жовточного мішка амніота, серозної оболонки та алантоїсу. Пристосувальне значення цих органів у зв’язку з умовами розвитку зародка.

Розвиток ссавців. Коротка характеристика ембріонального розвитку людини. Особливості розвитку яйцекладних ссавців. Живлення дитинчат. Особливості розвитку сумчастих ссавців. Розвиток плацентарних ссавців. Яйцеклітина. Запліднення. Дроблення. Утворення бластоцисти. Гаструляція. Імплантація зародка. Закладка осьових органів. Утворення зародкових оболонок та їх значення. Розвиток хоріону. Формування плаценти. Типи та функції плацент. Особливості розвитку людини. Критичні періоди розвитку.


Грунтознавство

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 4 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Найдьонова Г. Г., к.пед.н.

Метою навчальної дисципліни є ознайомити студентів з основами загального грунтознавства, питаннями генезису і еволюції грунтів, дати характеристику морфологічних ознак, фізичних, хімічних і біологічних властивостей, родючості, складу і режимів різних типів грунтів.

Завдання курсу: навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасного грунтознавства, виробити практичні навички з грунтознавчих досліджень.

Перелік знань, умінь та навичок студентів У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: склад грунту; властивості грунту; процеси, що відбуваються в грунті; режими грунту та їх характеристики; класифікацію грунтів; оптимальне використання грунту; вміти: визначати механічний склад грунту; визначати кількість гумусу в грунті; визначати чинники виникнення і розвитку ерозійних процесів; визначати функції грунту у біогеоценозі.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Ґрунтознавство в системі наук. Історія вивчення грунтів. . Морфологія грунту. Фізичні властивості грунтів. Хімічний склад грунту. Органічна частина грунту. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту. Грунтово-екологічні режими. Родючість грунтів. Фактори ґрунтоутворення. Грунтотворний процес. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів. Грунти лісолучної зони та тундрові грунти. Буроземи, опідзолені та реградовані грунти Лісостепу. Чорноземи Лісостепу та Степу. Каштанові, бурі напівпустельні, грунти субтропіків і тропіків. Азональні грунти, гірські грунти. Охорона грунтів та грунтово-екологічний моніторинг.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння методикою відбору зразків грунту, лабораторних методик дослідження складу грунту, його фізичних та хімічних характеристик; вивчення факторів грунтотворення.


Дендрологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 курс)

Статус: вибіркова

2 рік навчання, 4 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент

Метою викладання навчальної дисципліни “Дендрологія” є оволодіння студентами знань про будову, особливості життєвих функцій, екологію та різноманітність деревних рослин.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Дендрологія” є:

Формування знань про історію розвитку дендрології;

Формування знань про різноманітність та систематику деревних рослин

Формування уявлень про зовнішню, внутрішню будову, фізіологію деревних рослин.

Формування умінь з використання сучасних методів досліджень природних явищ і процесів

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки баклавра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Теоретичні основи та базові уявлення наук про різноманітність деревних рослин.

Вміти:

У природних умовах враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками проводити збір гербарного матеріалу;

В умовах виробничої діяльності використовуючи обладнання, необхідні матеріали та реактиви виготовляти колекційні гербарні зразки деревних рослин;

В умовах виробничої діяльності керуючись правилами документування зібраного гербарного матеріалу складати наукові етикетки фіксованих проб, зразків та колекційних одиниць;

В польових умовах за загальноприйнятою в ботаніці методикою проводити виявлення та визначення деревних рослин;

Визначати деревні рослини, виявляти їх таксономічно важливі діагностичні ознаки та еколого-біологічні особливості;

В польових умовах визначити вид (рід чи родину) екземпляра деревної рослини користуючись відповідними польовими визначниками.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Дендрологія, як розділ ботаніки. Поняття про дендрологію як науку. Основні етапи розвитку дендрології, її основні частини. Вчені, які зробили найбільший внесок у вивчення деревних рослин. Зв’язок дендрології з іншими дисциплінами.

Клас Бенетитові і Саговникові. Клас Гінкгові, гінкго дволопатеве. Клас Соснові.

Родина соснові. Рід ялиця, ялиця одноколірна, ялиця біла. Рід тсуга. Рід псевдотсуга, псевдотсуга канадська. Рід ялина, ялина звичайна (європейська), ялина колюча. Рід модрина, модрина європейська. Рід кедр. Рід сосна, сосна звичайна, сосна чорна (австрійська), сосна веймутова.

Родина тисові та кипарисові. Тис ягідний, ялівець звичайний, ялівець козацький, ялівець віргінський, туя західна, біота (туя східна),

Родина магнолієві, барбарисові. Рід магнолія. Рід ліріодендрон. Рід барбарис. Рід магонія.

Родина розові, бобові. Рід пухирник. Рід таволга. Рід горобинник. Рід шипшина. Рід горобина. Рід груша. Рід айва. Рід кизильник. Рід глід. Рід слива. Рід вишня. Рід черемха. Рід абрикос. Рід бундук. Рід софора. Рід робінія. Рід карагана.

Родина липові, самшитові, лохові, миртові. Рід самшит. Рід липа. Рід лох. Рід обліпиха. Рід евкаліпти.

Родина сімарубові, сумахові. Рід айлант. Рід скумпія. Рід сумах.

Родина в’язові. Рід в’яз. Рід каркас.

Родина бересклетові, кизилові, жимолостні. Рід бересклет. Рід кизил. Рід свидина. Рід жимолость. Рід калина. Рід бузина.

Родина кленові. Рід клен. Клен татарський, клен ясенелистий, клен гостролистий, клен польовий, клен явір, клен сріблястий.

Родина тутові, горіхові. Рід горіх. Рід тут.

Родина маслинові. Рід бірючина. Рід бузок. Рід ясен.

Родина березові, букові, вербові.


Екологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 6 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент

Метою вивчення курсу Екологія є ознайомлення студентів з основними поняттями, принципами, законами якими оперує сучасна екологічна наука.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Екологія” є:

Формування знань про історію розвитку екології;

Формування знань про різноманітність адаптацій рослин, тварин, мікроорганізмів до середовища існування.

Формування умінь з використання сучасних методів досліджень природних явищ і процесів.

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки баклавра.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Екологія, як наука. Основні етапи становлення екології, як науки. Структура сучасної екології. Предмет, задачі і методи екології.

Організм та середовище. Загальні закономірності взаємодії.

Організм та середовище. Загальні закономірності. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на організм. Еврі- та стенобіотнті види. Принципи екологічної класифікації організмів. Активне та приховане життя. Найважливіші абіотичні фактори та адаптації до них організмів.

Найважливіші абіотичні фактори та адаптації до них організмів. Поняття та класифікація екологічних факторів. Температура, як екологічний фактор. Температура тіла та температурний баланс організмів. Класифікація організмів за їх відношенням до температури. Вода і вологість як екологічний фактор. Водний баланс та підтримання його організмами. Випромінювання як джерело енергії. Сонячна та інші види радіації. Адаптації рослин до різних режимів освітлення. Їжа, як екологічний фактор. Основні шляхи пристосувань живих організмів до умов середовища.

Основні середовища життя та адаптації до них організмів.

Вода, як середовище життя. Специфіка адаптації гідро біонтів. Екологічні зони Світового океану. Основні екологічні властивості водного середовища. Деякі специфічні пристосування гідробіонтів. Наземно-повітряне середовище життя. Повітря, як екологічний фактор наземних організмів. Грунт та рельєф. Погодні та кліматичні особливості наземно-повітряного середовища. Грунт, як середовище існування. Хіміко-фізичні особливості ґрунту. Мешканці ґрунту. Живі організми, як середовище існування.

Біотичні фактори. Взаємовідносини типу коменсалізм, мутуалізм, нейтралізм, аменсалізм.

Адаптивні біологічні ритми. Добові ритми, Припливно-відпливні та синодичні ритми. Річні ритми. Фотоперіодизм та його використання у практичній діяльності.

Адаптивна морфологія організмів. Поняття життєвої форми. Відмінність між поняттями життєвої форми та екологічної групи. Життєві форми рослин. Життєві форми у тварин.


Екологія рослин

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: вибіркова

4 рік навчання, 7, 8 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

 

Метою викладання курсу є формування у студентів цілісного уявлення про закономірності взаємовідносин між рослинами та середовищем їх проживання. Виховання навичок самостійної роботи з науковою літературою.

 

Завдання: поглиблення та розширення знань студентів про взаємозв’язки рослин із середовищем їх проживання; з періодичними явищами у житті рослин; підготовка студентів до організації та проведення досліджень по екології рослин.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: роль основних екологічних чинників у житті рослин, шляхи адаптації рослин до чинників навколишнього середовища, взаємозв’язки рослин з іншими організмами, вплив людини на рослинний світ, періодичні явища в житті рослин.

вміти: виявляти адаптаційні особливості рослин різних екологічних груп, організовувати і проводити дослідження в галузі екології рослин, самостійно працювати з науковою літературою, використовувати теоретичні знання на практиці.

 

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Предмет і завдання екології рослин. Світло та його роль у житті рослин. Температура як екологічний чинник у житті рослин. Вологість як екологічний чинник. Повітря як екологічний чинник. Ґрунтові екологічні чинники. Біотичні чинники. Антропогенний вплив на рослинний світ та його наслідки.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лекційного матеріалу та матеріалу для самостійного опрацювання, засвоєння лабораторних методик процесів життєдіяльності рослин в лабораторних умовах і в природі під дією різноманітних екологічних чинників.


Зоологія

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Спеціалізація: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (1-2 курс)

Статус: нормативна

1-2 рік навчання, 1-4 семестр

Вид контролю – екзамен.

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент; Гулай В.В., к.с-г.н., ст. викладач

Метою навчальної дисципліни “Зоологія” є оволодіння студентами знань про будову, особливості життєдіяльності, екологію та різноманітність тварин.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Зоологія” є:

Формування знань про історію розвитку зоології;

Формування знань про різноманітність та систематику тварин

Формування уявлень про зовнішню, внутрішню будову, фізіологію, ембріологію тварин.

Формування умінь з використання сучасних методів досліджень природних явищ і процесів

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки баклавра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Теоретичні основи та базові уявлення наук про різноманітність зоологічних об’єктів.

Вміти:

У природних умовах враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту за усталеними методиками проводити збір зоологічного матеріалу;

В умовах виробничої діяльності використовуючи обладнання, необхідні матеріали та реактиви виготовляти об’єкти зоологічних колекцій тварин;

В умовах виробничої діяльності керуючись правилами документування зібраного зоологічного матеріалу складати наукові етикетки фіксованих проб, зразків та колекційних одиниць;

В польових умовах за загальноприйнятою в зоології методикою проводити виявлення та спостереження зоологічних об'єктів;

В умовах польового стаціонару за допомогою найпростішого обладнання препарувати зоологічні об’єкти для подальшого їх вивчення у живому чи фіксованому стані;

Визначати зоологічні об'єкти, виявляти їх таксономічно важливі діагностичні ознаки та еколого-біологічні особливості;

В польових умовах визначити вид (рід чи родину) представника тварини користуючись відповідними польовими визначниками;

В умовах виробничої та побутової діяльності керуючись інформацією про ступінь загрози здоров'ю людини певних видів тварин (в тому числі і паразитів) приймати обґрунтовані рішення щодо запобігання нещасних випадків, в тому числі зараження паразитами та ураження їхніми метаболітами.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів, навчально-польову практику.

Основний зміст лекційного курсу: Визначення зоології, як науки. Основні розділи сучасної зоології (протозоологія, карцинологія, малакологія, брахіологія, герпетологія, орнітологія, теріологія та ін.) Методи зоологічних досліджень. Історія зоології. Видатні вчені зоологи. Протисти. Загальна характеристика протист. Основи систематики протист. Особливості будови та життєвих функцій представників. Підцарство багатоклітинні. Загальна характеристика представників підцарства багатоклітинні. Основні відмінності між багатоклітинним організмом та колоніями одноклітинних. Тип губки. Особливості організації та життєвих функцій, систематика та різноманітність типу. Тип кишковопорожнинні. Основні риси організації. Систематика типу. Тип плоскі черви. Основні риси організації плоских червів. Систематика типу. Тип круглі черви. Загальні риси організації круглих червів. Систематика типу круглі черви (черевовійчасті, нематоди, коловертки). Тип кільчасті черви загальна характеристика типу кільчасті черви. Основні відмінності організації від круглих червів. Систематика типу. Тип членистоногі. Основні риси організації представників типу членистоногі. Систематика типу. Клас ракоподібні. Підтип хеліцерові. Характеристика рядів: павуки, скорпіони, сольпуги, кліщі. Підтип трахейнодихаючі. Клас багатоніжки. Клас комахи. Особливості організації комах. Зовнішня та внутрішня будова комах. Особливості розмноження та розвитку комах. Види та продукти, що використовуються людиною. Напрямки використання членистоногих. Види паразити та шкода, що вони завдають господарській діяльності людини. Тип молюски. Загальна характеристика типу молюски. Систематика типу. Практичне значення молюсків. Тип голкошкірі Загальні особливості організації голкошкірих. Систематика типу. Коротка характеристика класів. Поширення, середовища життя, типові представники. Практичне значення голкошкірих. Підтип безчерепні. Систематика підтипу. Клас апендикулярії, асцидії, сальпи. Підтип хребетні, або черепні. Загальна характеристика хребетних. Надклас безщелепні. Клас круглороті. Надклас риби. Загальна характеристика риб. Класифікація. Екологічні особливості риб. Промислове значення риб. Біологічні основи рибного господарства. Надклас четвероногі, або наземні хребетні. Клас амфібії (земноводні). Клас рептилії. Загальна характеристика класів. Класифікація. Походження та еволюція амфібій та рептилій. Екологічні особливості амфібій та рептилій. Клас птахи. Загальна характеристика класу. Класифікація. Характеристика основних надрядів (пінгвіни, безкільові птахи, типові птахи). Походження та еволюція птахів. Екологічні особливості птахів. Клас ссавці. Загальна характеристика ссавців. Класифікація. Підклас першозвірі. Підклас справжні звірі (сумчасті та плацентарні). Походження та еволюція ссавців. Екологічні особливості ссавців. Господарське значення ссавців. Свійські та одомашненні ссавці.


Зоологія

Галузь знань: 01 Освіта

Напрям підготовки: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Спеціалізація: 014.05 Середня освіта (Біологія) ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (1 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1-2 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни зоологія є ознайомлення студентів з різноманітністю тваринного населення планети, формування цілісного сприйняття структури сучасної фауни та вироблення навичок з дослідження й охорони тваринного світу України.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у зоології.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність, особливості біології та будови тварин.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про особливості будови та біології тварин різних систематичних груп.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати та розрізняти представників основних систематичних груп тварин, давати характеристику основних рис будови та біології тварин, вміти порівнювати системи органів у еволюційному розвитку від найбільш примітивних до найдосконаліших, які існують на даний час.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Предмет, методи та коротка історія розвитку зоології. Особливості будови та біології, а також різноманітність: Найпростіших, Альвеолятів, Кишковопорожнинних, Плоских, Круглих та Кільчатих червів, М’якунів, Членистоногих, Личинкохордових, Круглоротих, Кісткових риб, Хрящових риб, Земноводних, Рептилій, Птахів, Ссавців.

Практичні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження тваринного матеріалу та процесів життєдіяльності тварин в лабораторних умовах і в природі.


Імунологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 5 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни імунологія є формування уявлення про будову та функціонування імунної системи організму та окремих її складових, вивчення механізмів імунного захисту від чужорідних агентів різної етіології.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень в імунології.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних знань з імунології.

- Практичні - виробити практичні навички з розпізнавання основних імунних процесів, шляхів їх регуляції та прогнозування можливих наслідків їх зміни.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати предмет та значення імунології, історію імунології; захисні фактори організму (слизові, шкіра, секрети, природна флора, детоксікація, репарація ДНК); еволюцію імунітету, його адаптивну роль; онтогенез імунної системи людини; первинні (кістковий мозок, тимус) та вторинні (лімфатичні вузли, селезінка) імунні органи; дифузну лімфоїдну систему (Пейєрові бляшки, апендикс, мигдалики); гемопоез, стовбурові клітини, хід процесу гемопоезу; регуляцію та локалізацію гемопоезу в онтогенезі; колонієстимулюючі фактори; лейкоцити та їх функціональну спеціалізацію; механізм фагоцитозу та імунного захисту; систему компліменту та лізини; запалення – етапи, роль, білки гострої фази; специфічний імунний та гуморальний імунний захист; антигени, епітопи та ад`юванти, гаптени, повні та неповні антигени; антитіла: будову, функції та класи Ig, роль Fab і Fc-рецепторів; синтез антитіл; реакцію аглютинації, фагоцитоз комплексу; етапи антигеннезалежного диференцювання та дозрівання; рецептори лімфоцитів, розпізнавання антигенів; цитокіни (імуномедіатори – інтерлейкіни), групи крові; види імунітету; патології імунної системи та шляхи їх репарації; моноклональні антитіла, гібридомну технологію; вміти розрізняти первинні та вторинні імунні органи, клітини крові, функціональну спеціалізацію гранулоцитів та агранулоцитів, класи антитіл, види рецепторів та антигенів, субпопуляції Т- і В-лімфоцитів, специфічну та неспецифічну, первинну та вторинну імунну відповідь, групи крові, види імунітету; діагностувати за характериними ознаками патології імунної системи, іммунологічні стани та алергії, аутоімунні захворювання, первинні та вторинні імунодефіцити; використовувати практичні рекомендації щодо підвищення захисних сил власного організму.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Предмет та завдання імунології. Історія імунології.        Еволюція імунітету, його адаптивна роль. Онтогенез імунної системи людини. Органи та агенти імунної системи. Гемопоез, стовбурові клітини, хід процесу. Неспецифічний імунітет, система комплементу та лізини. Фагоцитоз.     Система компліменту та лізини. Запалення – етапи, роль, білки гострої фази.

Гуморальний імунітет. Антигени та антитіла, гени та синтез Ig, реакція аглютинації. Генно-інженерне створення моноклональних антитіл. Механізми імунної відповіді. Відбір імуноцитів, рецептори лімфоцитів, імунна пам`ять. ГКГС (HLA), цитокіни (імуномедіатори). Групи крові. Імунітет. Патології імунної системи, СНІД. Іммунологічні стани та алергії.        Аутоімунні захворювання. Первинні та вторинні імунодефіцити. Моноклональні антитіла, гібридомна технологія.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння методик дослідження основних компонентів імунної, розпізнавання основних імунних процесів, шляхів їх регуляції та прогнозування можливих наслідків їх зміни.


Історія біології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: вибіркова

4 рік навчання, 8 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Метою викладання курсу є вивчення об’єктивної картини розвитку і будови оточуючого світу та отримання про нього точних знань, а також поглиблення знань з основ розвитку біологічної науки що є невід’ємною частиною в системі підготовки вчителів біології. Також мета дисципліни полягає в тому, щоб висвітлити історію формування, розвитку і трансформації наукового світогляду, рушійні сили і механізми докорінних зрушень в уяві про навколишній світ. Простежити конкретні обставини, в яких здійснювались ці зрушення, злами, перебудови наукової картини світу. В процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти професійними вміннями і навичками виховання і розвитку учнів з використанням історичних аспектів розвитку біології.

Завдання: формування наукового мислення; теоретичне обґрунтування розвитку біології та біологічних процесів; формування вмінь та навичок роботи з біологічною літературою; визначення проблеми розвитку біологічної науки та актуалізація знань у студентів; навчити користуватися основними джерелами з історії біології; навчити системному підходу в оцінці розвитку наукової дисципліни; розширити загальний і науковий світогляд студентів, застосовувати набуті знання при викладанні дисциплін у школі.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

основні етапи і закономірності розвитку біології, як науки; вплив біології, як науки на домінуючий у суспільстві стиль мислення в цілому і на розвиток окремих наук відповідної епохи; видатних вчених-біологів, їх відкриття і творчі здобутки; узагальнюючі відомості отримані з різних дисциплін, що зачіпають проблеми розвитку біології; взаємозв'язок і взаємообумовленість проблем, що вирішуються фахівцями різних спеціальностей біології; еволюцію взаємодій між науковим співтовариством і суспільством в різні епохи розвитку біології.

Вміти: розкрити історію розвитку біології, як складну взаємодію акумуляції наукових знань і змін парадигм; виділити основні етапи (античність, середньовіччя, новий час, сучасність) і пояснити закономірності і особливості розвитку наукових біологічних знань в конкретних історичних умовах; проаналізувати чинники розвитку біології, зростання незалежності їх від світоглядних і ідеологічних установок; користуватися основними джерелами з історії біології; використовувати системний підхід в оцінці розвитку будь-якої наукової дисципліни; застосовувати набуті знання при викладанні шкільних курсів дисциплін.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Вступ. Уявлення про живу природу в античному світі. Рівень вивчення живої природи в Середньовіччі. Основні досягнення у вивченні живої природи в ХV-XVIIІ століттях. Формування біології як комплексної науки і її успіхи у першій половині XIX століття. Ж.Б. Ламарка і Ч. Дарвін та їх значення для розвитку біології. Успіхи розвитку біології в другій половині XIX століття. Основні напрямки розвитку і досягнення біології в ХХ-ХХІ століттях.

Семінарські заняття передбачають засвоєння тем з історії біології, які були викладені на лекціях а також опрацьовані студентами самостійно, також на ці заняття студенти можуть готувати доповіді з питань, що розглядаються.


Історія науки і техніки

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: вибіркова

3 рік навчання, 6 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Метою навчального курсу є висвітлити історію формування, розвитку і трансформації наукового світогляду, рушійні сили і механізми докорінних зрушень в уяві про навколишній світ. Простежити конкретні обставини, в яких здійснювались ці зрушення, злами, перебудови наукової картини світу. Сформувати цілісне уявлення про розвиток науки і техніки як історико-культурного явища; структурувати інформаційне поле про досягнення людської думки в різні періоди історії; узагальнити відомості отримані з різних дисциплін, що зачіпають проблеми розвитку людського суспільства; показати взаємозв’язок і взаємообумовленість проблем, що вирішуються фахівцями різних спеціальностей.

Завдання навчальної дисципліни:

спрямувати студентів на опанування ними інформаційних технологій як засобу досягнення високих показників соціально-економічного характеру, навчити грамотно оцінювати події історії науки і техніки; користуватися основними інформаційними джерелами; системному підходу в оцінці розвитку будь-якої наукової дисципліни; розширити загальний і науковий світогляд студентів, застосовувати набуті знання при викладанні дисциплін у загальноосвітній школі.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: основні етапи і закономірності розвитку науки і техніки; вплив науки і техніки на домінуючий у суспільстві стиль мислення в цілому і на розвиток окремих наук; видатних вчених людства, їх відкриття і творчі здобутки; узагальнюючі відомості отримані з різних дисциплін, що зачіпають проблеми розвитку людського суспільства; взаємозв'язок і взаємообумовленість проблем, що вирішуються фахівцями різних спеціальностей; еволюцію взаємодій між науковим співтовариством і суспільством в цілому.

вміти: розкрити історію розвитку науки і техніки як складну взаємодію акумуляції наукових знань і змін парадигм; виділити основні етапи (античність, середньовіччя, новий час, сучасність) і пояснити закономірності і особливості розвитку наукових і технічних знань в конкретних історичних умовах; проаналізувати чинники розвитку науки і техніки, зростання незалежності їх від світоглядних і ідеологічних установок; користуватися основними джерелами з історії науки і техніки; використовувати системний підхід в оцінці розвитку будь-якої наукової дисципліни; застосовувати набуті знання при викладанні шкільних курсів дисциплін.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Вступ. Роль науки і техніки в історії людства. Неолітична революція. Становлення древніх цивілізацій. Наука і техніка в античному світі. Наука і техніка Середньовіччя. Початок Нового часу (епоха Відродження). Народження сучасної науки. Наука в період промислового перевороту. Технічні досягнення кінця XIX - поч. XX ст. Новітні досягнення науки і техніки XIX- поч. XXІ ст.

Семінарські заняття передбачають засвоєння лекційного матеріалу та матеріалу для самостійного опрацювання, складання доповідей з мультимедійними презентаціями.


Методи утримання лабораторних та декоративних тварин

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: вибіркова

4 рік навчання, 8 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни методи утримання лабораторних та декоративних тварин є ознайомити та навчити студентів основним способам та методам утримання тварин, що використовуються в навчальному курсі.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами утримання лабораторних та декоративних тварин.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність лабораторних та декоративних тварин, які можуть утримуватися в куточках живої природи або в лабораторії.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про методи утримування лабораторних та декоративних тварин.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати методику утримання різних видів лабораторних та декоративних тварин.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Методи догляду та утримання безхребетних тварин: культивування найпростіших та утримання членистоногих; Методи догляду та утримання холоднокровних хребетних тварин: риб, амфібій та рептилій; Методи догляду та утримання теплокровних хребетних тварин: птахів та ссавців.

Практичні заняття передбачають засвоєння особливостей догляду та кормівлі лабораторних та декоративних тварин, що використовуються в навчальному курсі.


Методика навчання біології та екології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна.

Рік, семестр: 3 рік, 1, 2 семестр

Вид контролю: екзамен.

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета навчальної дисципліни. Опанування студентами методики навчання біології в основній школі та розвиток в них готовності до пізнавальної взаємодії зі школярами в процесі навчання на основі особистісно орієнтованих технологій.

Завдання навчальної дисципліни. Оволодіння сучасними досягненнями методичної науки й практики щодо здійснення навчально-методичної роботи зі школярами, передовим досвідом роботи навчальних закладів різних типів, формування в студентів педагогічних умінь і навичок із моделювання й проведення різноманітних форм навчальних занять і позакласної роботи з біології в загальноосвітніх закладах, розвиток потреби в самоосвіті та самовдосконаленні.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: структуру, цілі та завдання шкільної біологічної освіти, принципи побудови і структуру шкільного курсу біології, методи, засоби і форми організації навчання, виховання та розвитку учнів, роль навчально-матеріальної бази в процесі вивчення біології, систему самоосвіти вчителя біології;

вміти: здійснювати планування роботи вчителя-предметника (календарно-тематичне, річне, поурочне, перспективне), аналіз Концепції базової біологічної освіти, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, розробляти плани-конспекти уроку та позакласних навчально-виховних заходів, добирати та виготовляти засоби наочності, форми та прийоми подачі матеріалу, перевірки, контролю та корекції рівня навчальних досягнень учнів; користуватися сучасними наробками провідних педагогічних технологій. Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекцій: предмет та завдання методики викладання біології; розвиток навчання біології у ХХ ст.; методичні аспекти навчання біології у ХХI ст. Основні закономірності процесу навчання. Основні принципи навчання біології. Основні закономірності процесу навчання. Концепція базової біологічної освіти Професійні вимоги до особи вчителя. Навчальний план, програми, підручники. Методика розвитку біологічних понять. Виховання учнів засобами навчального предмета. Характеристика основних методів навчання біологічних дисциплін Методика використання засобів навчання. Особливості застосування методів і засобів навчання на факультативних заняттях.

Контроль за навчально-пізнавальною роботою учнів. Позаурочна та позакласна робота з біології. Матеріальна база навчання біології. Самоосвітня діяльність вчителя біології. Вивчення передового педагогічного досвіду.

Практичні заняття передбачают теми: Аналіз програми та навчальної літератури шкільного курсу. Планування роботи вчителя. Методика складання річних, тематичних, поурочних планів. Методика формування біологічних понять. Аналіз змісту шкільної програми та підручників з «Природознавства». Аналіз програми та підручників з біології 6 класу. Методика проведення уроків з морфологічним змістом. Методика проведення уроків з анатомічним та фізіологічним змістом. Методика проведення уроків з систематичним та екологічним змістом. Аналіз програми та підручника з біології 7 класу. Аналіз програми, підручників та навчально-методичної літератури з біології людини. Організація та проведення уроків з використанням комп’ютерної техніки. Нетрадиційні методики. Позаурочна та позакласна робота учнів з біології.


Методика шкільного експерименту

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 6 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Найдьонова Г. Г., к.пед.н.

 

Метою навчальної дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів біології щодо методики постановки та реалізації шкільного біологічного та хімічного експерименту, формування професійної компетенції в галузі наукового та навчального експерименту.

Завдання курсу: визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань Шкільного експерименту, його місця в системі освіти; розробка змісту шкільного експерименту природознавства; наукове обґрунтування програм, підручників; вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту експерименту; розробка засобів шкільного експерименту та матеріальної бази; визначення вимог щодо підготовки вчителя.

Перелік знань, умінь та навичок студентів У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: цілі навчання та навчального експерименту; основні можливості реалізації цілей навчання та оволодіння методикою шкільного демонстраційного експерименту; найбільш доступні та демонстративні методики шкільного навчального експерименту; вміти: визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях; виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту шкільного експерименту елементи знань, якими оволодівають школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах; складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту експериментальних задач; виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у школярів у курсі біології; розрізняти засоби наочності та експерименту; обґрунтовувати ефективність вибору методик експерименту відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби експерименту в процесі навчання; виготовляти саморобні засоби наочності; вибирати оптимальні методики експерименту з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання, встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання; визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення експериментальних завдань всіх типів; написати їх детальні конспекти.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Модуль 1. Теоретичні основи методики шкільного експерименту. Тема 1. Роль шкільного біологічного експерименту в науковому пізнанні.

Експеримент як основний метод навчання біології, екології та хімії. Тема 2. Біологічний експеримент в школі. Експеримент як джерело знань в процесі формування основних біологічних понять. Види експерименту. Вимоги до експериментальних умінь учнів на різних етапах навчання.

Тема 3. Шкільні кабінети біології, екології, хімії, природознавства. Вимоги до організації обладнання кабінетів біології, екології, довкілля, природознавства, хімії. Типовий перелік навчального обладнання. Техніка безпеки під час проведення експерименту в школі. Модуль 2. Практичні засади методики шкільного експерименту. Тема 4. Техніка і методика шкільного біологічного експерименту. Методи навчання й їх зв’язок під час проведення експерименту. Задачі і зміст експерименту в шкільних курсах біології, екології, природознавства та хімії. Класифікація навчального експерименту. Віртуальний експеримент. Тема 5. Методика проведення експерименту в сучасній школі Методика проведення шкільного експерименту за базовим рівнем.

Методика проведення шкільного експерименту за рівнем стандарту. Методика проведення шкільного експерименту в класах природничого профілю. Тема 6. Позакласна робота з біології, екології, природознавства та хімії. Методика хімічного експерименту під час проведення позакласної роботи.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння методикою проведення шкільного біологічного експерименту на уроці; уміння доцільно застосовувати демонстраційний та лабораторний експеримент на уроках біології; розробляти та виконувати найпростіші експериментальні завдання, організовувати експериментальну роботу учнів на уроках та в позаурочний час.


Методологія та організація наукових досліджень в біології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 5 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни методологія та організація наукових досліджень в біологіїє засвоєння студентами систематизованої інформації про історію розвитку науки, методологію, методику та технологію організації та проведення наукових досліджень, орієнтування студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення; майбутніх вчителів на поєднання навчально-виховної роботи з учнівською молоддю в загальноосвітній школі з науковим пошуком.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання та наукового дослідження.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних основ наукових досліджень.

- Практичні - виробити практичні навички з організації та проведення дослідницької роботи, роботи з різними типами навчальної, науково-популярної, довідкової та інших видів літератури (підручники, навчально-методичні посібники, журнальні та газетні статті, довідники, архівні документи тощо).

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати систему та сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт, послідовність та методику проведення наукових досліджень; вміти організовувати та проводити різні види досліджень навчального та наукового характеру у відповідності з програмами дисциплін профілюючих галузей.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Поняття наукового дослідження, його структура. Наука та її роль у розвитку суспільства. Наукове дослідження. Етапи наукового дослідження. Методологічна основа наукового дослідження. Вибір напрямку й планування науково-дослідної роботи. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень і формулювання висновків. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність. Особливості підготовки до захисту та захист наукової роботи. Форми та способи апробації результатів наукових досліджень

Практичні заняття передбачають формувати навичок організації та проведення дослідницької роботи, роботи з різними типами навчальної, науково-популярної, довідкової та інших видів літератури (підручники, навчально-методичні посібники, журнальні та газетні статті, довідники, архівні документи тощо).

Мікробіологія з основами вірусології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2-3 курс)

Статус: нормативна

2-3 рік навчання, 4-5 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни мікробіологія і вірусологія є ознайомлення студентів з систематикою, особливостями морфології,різноманітністю мікроорганізмів, формування цілісного розуміння місця, ролі та значення мікроорганізмів у біосфері, а також у практичній діяльності людини.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень в мікробіології і вірусології.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних знань з мікробіології і вірусології.

- Практичні - виробити практичні навички з проведення та застосування різних методів мікробіологічних досліджень, навчити аналізувати та порівнювати особливості організації різних систематичних груп мікроорганізмів.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати поширення та практичне значення мікроорганізмів, методи мікробіологічних досліджень, структуру та історію становлення мікробіології, морфологію клітин прокаріот; внутрішню будову та хімічний склад бактеріальних клітин; особливості росту та розмноження бактерій (крива росту та її фази), спороутворення у бактерій; систематику прокаріот; генетику та фізіологію мікроорганізмів; вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми; роль мікроорганізмів у колообізі речовин; особливості мікрофлори людини, тварин і рослин; поняття інфекції та інфекційного процесу; види та механізми імунітету; вміти відтворювати основні методи мікробіологічний досліджень (мікроскопія, посів, виділення чистих культур, фарбування мікроорганізмів, методи стерилізації); виготовляти поживні середовища різного складу і призначення; здійснювати посів та культивування прокаріот, якісний аналіз про- та еукаріотичних клітин; будувати криві росту бактерій, визначати його фази; розрізняти основні систематичні групи бактерій, вірусні та бактеріальні хвороби живих організмів.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Морфологія та ультраструктура прокаріот. Систематика бактерій. Генетика та фізіологія мікроорганізмів. Загальні закономірності метаболізму мікроорганізмів. Типи живлення мікроорганізмів. Екологія мікроорганізмів. Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми. Роль мікроорганізмів у колообігу речовин у біосфері. Перетворення сполук азоту мікроорганізмами. Перетворення сполук вуглецю мікроорганізмами

Перетворення мікроорганізмами сполук фосфору, сірки та заліза. Мікрофлора організму людини, тварин і рослин. Поняття нормальної мікрофлори та патогенних мікроорганізмів. Інфекція та імунітет. Основи вірусології. Морфологія та хімічний склад вірусів. Репродукція та культивування вірусів. Класифікація вірусів. Вірусні хвороби та способи боротьби з ними

Лабораторні заняття передбачають вироблення практичних навичок з проведення та застосування різних методів мікробіологічних досліджень, навчення особливостей організації різних систематичних груп мікроорганізмів, їх значення в природі і житті людини.


Основи сільського господарства

Галузь знань: 0401 Природничі науки,

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: нормативна

3 рік навчання, 5 семестр

Вид контролю –залік

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г..н., доцент

Метою навчальної дисципліни основи сільського господарства є пізнання студентами знань процесів створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства в умовах ведення сільського господарства для подальшого усвідомленого розуміння сучасних ресурсозберігаючих технологій, наукових досягнень, які повинні забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції рослинництва і тваринництва, екологічно чистих продуктів харчування, сировини для переробної промисловості при вивченні дисциплін і для майбутньої роботи.

Завдання курсу: забезпечити студентам набуття теоретичних знань з основ сільськогосподарського виробництва, пізнання його долі в народному господарстві, складу і структури, технологій виробництва основних видів продукції, особливостей як галузі матеріального виробництва, важливіших напрямків науково-технічного прогресу; ознайомлення з новими шляхами інтенсифікації виробництва продукції для подальшого ефективного розвитку агропромислового комплексу в нинішніх ринкових економічних умовах.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Знати: стан та основні напрямки розвитку тваринництва та рослинництва в Україні; значення і біологічні особливості сільськогосподарських тварин, їх використання, поширення та потенціал продуктивності, технологію виробництва тваринницької та рослинницької продукції. Вміти: оцінювати сільськогосподарських тварин за екстер’єром; розраховувати продуктивність сільськогосподарських тварин; класифікувати тварин за породами; вміти складати раціони для сільськогосподарських тварин;- класифікувати корма за походженням, за енергією; класифікувати культурні рослини та бур’яни; застосовувати основні методи боротьби з бур’янами; застосовувати сівозміни на пришкільній ділянці; визначати посівні якості насіння та їх підготовку до сівби.

Основний зміст лекційного курсу: Час, причини і місце одомашнювання тварин. Приручення і одомашнювання тварин. Дикі предки і родичі свійських тварин. Зміна тварин у процесі одомашнювання. Чистопородне розведення, схрещування та гібридизація сільськогосподарських тварин. Хімічний склад кормів і їх фізіологічне значення. Неорганічні речовини кормів. Органічні речовини кормів. Біологічно-активні добавки. Способи оцінки поживності кормів. Перетравність поживних речовин. Фактори, що впливають на перетравність. Визначення використання органічних речовин в організмі тварини. Баланс енергії. Оцінка загальної (енергетичної) поживності кормів. Закони землеробства і сівозміни.

Практичні заняття передбачають набуття навиків: оцінки сільськогосподарських тварин за екстер’єром; обліку росту і розвитку сільськогосподарських тварин;обліку продуктивності сільськогосподарської продукції;методів оцінки поживності кормів;складання сівозмін; норми внесення добрив; боротьби з бур’янами.


Природа рідного краю

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (3 курс)

Статус: вибіркова

3 рік навчання, 5 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни природа рідного краю є ознайомлення студентів з різноманітністю тваринного та рослинного населення України, формування цілісного сприйняття структури сучасної флори та фауни та вироблення навичок з дослідження й охорони тваринного та рослинного світу Центральної України.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень флори та фауни Центральної України.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність та особливості біології представників флори та фауни Центральної України.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про особливості біології флори та фауни різних систематичних груп регіону.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати та розрізняти представників основних систематичних груп флори та фауни, давати характеристику біології та екології фонових видів рослин та тварин.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Предмет, методи та коротка історія розвитку досліджень флори та фауни Центральної України. Особливості біології та різноманітність біотопів Центральної України:водно-болотних, степових, лісових, урбанізованих.

Практичні заняття передбачають засвоєння методик дослідження та визначення тваринного та рослинного матеріалу.


Теорія еволюційного вчення

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: вибіркова

4 рік навчання, 7, 8 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Мета: підготувати висококваліфікованих вчителів середніх загальноосвітніх закладів, здатних на високому методичному і науковому рівнях забезпечити викладання діалектико-матеріалістичних основ історичного розвитку органічного світу як незворотного еволюційного процесу.

Завдання: забезпечити студентам набуття теоретичних знань з розвитку живої природи на основі об’єктивних законів і правил; виробити у студентів вміння і навики щодо пояснення еволюційних процесів на підставі конкретних і об’єктивно існуючих процесів і явищ живої природі. Для цього використовувати в навчальному процесі прогресивні інноваційні технології набуття нових знань, вмінь і навичок.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- процес становлення еволюційних поглядів на розвиток живої природи;

- основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна і синтетичної теорії еволюції;

- рушійні сили і форми еволюції, її елементарні фактори і елементарний еволюційний матеріал;

- вчення про мікро- і макроеволюцію;

- сучасні концепції виду і механізми видоутворення;

- закономірності еволюції екосистем та біосфери.

вміти:

- визначати основні критерії виду і стратегії адаптації в популяціях тварин і рослин;

- встановлювати зв'язок між історичним розвитком біосфери і різноманітністю органічного світу;

- користуватися ембріологічними, порівняльно-анатомічними, біогеографічними і палеонтологічними методами доказу еволюції;

- визначити дію і форми природного відбору і підбору;

- прогнозувати наслідки впливу діяльності людини на різноманітність живих організмів та розвиток екосистем.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Еволюційне вчення, його зміст і завдання. Теорія еволюційного вчення і її місце в сучасній біологічній науці. Методологічне значення сучасної теорії еволюції. Жива матерія як головний об'єкт еволюції, її найголовніші риси та рівні організації.

Короткий огляд історії виникнення і розвитку еволюційних ідей. Ж.Б. Ламарк та його теорія еволюції. Безпосередні попередники Ч. Дарвіна, їх ідеї. Створення теорії еволюції. Розвиток еволюційного вчення у післядарвінівський період. Органічна еволюція - об'єктивне явище природи. Головні рівні організації життя на Землі. Докази еволюції і методи її вивчення. Виникнення і еволюція життя на Землі. Популяція – елементарна еволюційна одиниця; мутація - елементарне еволюційне явище. Спадковість. Мінливість. Рушійні сили і форми еволюції. Адаптації як результат природного відбору. Вид, видоутворення. Міжвидові взаємовідносини і еволюція. Коеволюція. Вчення про макроеволюцію; еволюція філогенетичних груп. Еволюція органів і функцій. Еволюція онтогенезу. Еволюційний прогрес. Ароморфози та ідіоадаптації. Еволюційні обмеження і заборони. Проблема направленості еволюційних процесів. Антропогенез. Сучасні проблеми еволюційної теорії: проблеми біологічної концепції виду; проблеми еволюції біогеоценозів; проблеми співвідношення мікро- і макроеволюції, проблема теорій.

Практичні заняття передбачають засвоєння різноманітних тем з еволюційних процесів, які супроводжуються не тільки теоретичним матеріалом, а і вирішенням різноманітних задач.


Фізіологія людини і тварин

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (2 - 3 курс)

Статус: нормативна

2 - 3 роки навчання,4 - 5 семестри

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г..н., доцент

Метою навчальної дисципліни фізіологія людини і тварин є пізнання закономірностей життєвих функцій людини і тварин; механізму діяльності клітин, органів та систем органів; закономірностей взаємодії організму з зовнішнім середовищем.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у фізіології людини і тварин.

- Пізнавальні – надати студентам знання про головні функції тваринного організму та розкриття їх механізмів.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання з різних розділів фізіології людини та тварин: фізіологія збудливих тканин; механізми скорочення м’язових тканин; сила м’язів; робота м’язів при різних навантаженнях; спинно-мозкові рефлекси людини; дослідження зіничного рефлексу; спостереження сліпої плями ока; дослідження слухового аналізатору та функцій вестибулярного апарат; визначення груп крові; вимірювання тиску крові у людини та ін. Навчити студентів ставити наукову проблему, визначати тему і розробляти схему дослідів.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати основні принципи функціонування фізіологічних процесів життєдіяльності тваринного організму;вміти:послідовно і логічно формулювати знання про функціонування органів та систем органів; проводити дослідження різних систем та органів організму, що вивчають перебіг фізіологічних процесів; робити висновки, що випливають із поставлених досліджень; самостійно працювати з літературою.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Предмет, методи та коротка історія розвитку фізіології людини та тварин. .Біоелектричні явища організму. Природа мембранного потенціалу. Поширення нервового імпульсу. Міжклітинна передача збудження. Ультраструктура і біохімічний склад м'язів. .Механізм та енергетика м'язового скорочення. Функціональні особливості гладкої м’язової тканини. Структура і функції нейрону. Інтеграція нейронних зв'язків. Рефлекторна діяльність ЦНС. Координація рефлексів (міжцентральні взаємодії). Структура і функції спинного мозку. Рефлекторна функція спинного мозку. Провідникова функція спинного мозку. Провідні шляхи спинного мозку. .Особливості рефлекторної і провідникової функції довгастого мозку і варолієвого мосту. Функції середнього, заднього і проміжного мозку. Базальні ганглії і їх значення. Фізіологічне значення лімбічної системи. Кора великих півкуль. Класифікація органів чуття. Механізм рецепції. Кодування інформації рецепторами. Адаптація рецепторів. Орган зору хребетних тварин. Світлопровідна система ока. Оптичні середовища ока. Акомодація ока. Порушення рефракції ока. Коригування порушень рефракції ока. Слухова система ссавців. Слухові процеси на рівні внутрішнього вуха. Функція вестибулярного апарату. Нюхова рецепція. Нюх у хребетних тварин. .Механізм нюхової рецепції. Нюхові відчуття. Смакова рецепція. Смакові рецептори. Механізм смакової рецепції. Смакові відчуття.. Особливості будови і функції вегетативної нервової системи. Ефекти збудження вегетативних центрів. .Центри регулювання вегетативних функцій. Функції залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Ендокринні залози і їх гормони. .Система крові і її функції. Поняття про внутрішнє середовище організму. Функції клітин крові. Склад і властивості плазми. Буферні системи крові. Фізіологічні властивості серцевого м’яза. Електричні процеси в серці. Серцевий цикл і його фази. Частота серцевих скорочень. Регуляція роботи серця і функціонального стану кровоносних судин. Механізм легеневого дихання. 4.Вентіляція легень. 5.Легеневий газообмін. 6.Перенос газів кров’ю. 7.Обмін газів у тканинах. 8.Регуляція дихання. 9.Дихання людини за різних умов. Значення травних процесів для життєдіяльності організму. Особливості травлення в різних відділах травного тракту. Процес всмоктування. Функції печінки. Механізм сечоутворення. Роль нирок у регуляції кров’яного тиску. Регуляція сечоутворення. Функції потових залоз. Сутність обміну речовин і енергії. Значення вітамінів для життєдіяльності організму.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження процесів життєдіяльності людини і тварини.


Фізіологія людини і тварин

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040101 Хімія*

Додаткова спеціальність: 6.040102 Біологія ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: нормативна

4 рік навчання,7 семестри

Вид контролю – диф. залік

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г..н., доцент

Метою навчальної дисципліни фізіологія людини і тварин є пізнання закономірностей життєвих функцій людини і тварин; механізму діяльності клітин, органів та систем органів; закономірностей взаємодії організму з зовнішнім середовищем.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у фізіології людини і тварин.

- Пізнавальні – надати студентам знання про головні функції тваринного організму та розкриття їх механізмів.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання з різних розділів фізіології людини та тварин: фізіологія збудливих тканин; механізми скорочення м’язових тканин; сила м’язів; робота м’язів при різних навантаженнях; спинно-мозкові рефлекси людини; дослідження зіничного рефлексу; спостереження сліпої плями ока; дослідження слухового аналізатору та функцій вестибулярного апарат; визначення груп крові; вимірювання тиску крові у людини та ін. Навчити студентів ставити наукову проблему, визначати тему і розробляти схему дослідів.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати основні принципи функціонування фізіологічних процесів життєдіяльності тваринного організму;вміти:послідовно і логічно формулювати знання про функціонування органів та систем органів; проводити дослідження різних систем та органів організму, що вивчають перебіг фізіологічних процесів; робити висновки, що випливають із поставлених досліджень; самостійно працювати з літературою.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Предмет, методи та коротка історія розвитку фізіології людини та тварин. .Біоелектричні явища організму. Природа мембранного потенціалу. Поширення нервового імпульсу. Міжклітинна передача збудження. Ультраструктура і біохімічний склад м'язів. .Механізм та енергетика м'язового скорочення. Функціональні особливості гладкої м’язової тканини. Структура і функції нейрону. Інтеграція нейронних зв'язків. Рефлекторна діяльність ЦНС. Координація рефлексів (міжцентральні взаємодії). Структура і функції спинного мозку. Рефлекторна функція спинного мозку. Провідникова функція спинного мозку. Провідні шляхи спинного мозку. .Особливості рефлекторної і провідникової функції довгастого мозку і варолієвого мосту. Функції середнього, заднього і проміжного мозку. Базальні ганглії і їх значення. Фізіологічне значення лімбічної системи. Кора великих півкуль. Класифікація органів чуття. Механізм рецепції. Кодування інформації рецепторами. Адаптація рецепторів. Орган зору хребетних тварин. Світлопровідна система ока. Оптичні середовища ока. Акомодація ока. Порушення рефракції ока. Коригування порушень рефракції ока. Слухова система ссавців. Слухові процеси на рівні внутрішнього вуха. Функція вестибулярного апарату. Нюхова рецепція. Нюх у хребетних тварин. .Механізм нюхової рецепції. Нюхові відчуття. Смакова рецепція. Смакові рецептори. Механізм смакової рецепції. Смакові відчуття.. Особливості будови і функції вегетативної нервової системи. Ефекти збудження вегетативних центрів. .Центри регулювання вегетативних функцій. Функції залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Ендокринні залози і їх гормони. .Система крові і її функції. Поняття про внутрішнє середовище організму. Функції клітин крові. Склад і властивості плазми. Буферні системи крові. Фізіологічні властивості серцевого м’яза. Електричні процеси в серці. Серцевий цикл і його фази. Частота серцевих скорочень. Регуляція роботи серця і функціонального стану кровоносних судин. Механізм легеневого дихання. 4.Вентіляція легень. 5.Легеневий газообмін. 6.Перенос газів кров’ю. 7.Обмін газів у тканинах. 8.Регуляція дихання. 9.Дихання людини за різних умов. Значення травних процесів для життєдіяльності організму. Особливості травлення в різних відділах травного тракту. Процес всмоктування. Функції печінки. Механізм сечоутворення. Роль нирок у регуляції кров’яного тиску. Регуляція сечоутворення. Функції потових залоз. Сутність обміну речовин і енергії. Значення вітамінів для життєдіяльності організму.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження процесів життєдіяльності людини і тварини.


Фізіологія рослин

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040102 Біологія*

Додаткова спеціальність: 6.040101 Хімія* ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (4 курс)

Статус: нормативна

4 рік навчання, 7 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Аркушина Г.Ф., к.б.н., доцент

Метою навчальної дисципліни фізіології рослин є пізнання закономірностей життєвих функцій рослин, розкриття їх механізмів, формування уявлення про структурно-функціональну організацію рослинних систем різних рівнів та вироблення шляхів керування рослинним організмом. Виняткова специфічність хімічного складу морфологічної будови, тісний взаємозв’язок структури і функції, залежність процесів обміну речовин від стану структур, динамічність останніх – такі специфічні властивості об’єкта досліджень фізіології рослин.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у фізіології рослин.

- Пізнавальні – надати студентам знання про головні функції рослинного організму та розкриття їх механізмів.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання з різних розділів фізіології рослини: водяний режим рослини,фотосинтез, дихання, мінеральне живлення, ріст і розвиток рослин та ін. Навчити студентів ставити наукову проблему, визначати тему і розробляти схему дослідів. Відпрацьовувати методику закладання дослідів з водяними та ґрунтовими культурами, дрібноділянкових дослідів.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати основні принципи функціонування фізіологічних процесів життєдіяльності рослинного організму, їх біохімічні основи та значення для практичного використання в рослинництві; вміти виготовити нескладні рослинні мікропрепарати, спланувати, поставити та виконати прості лабораторні досліди за загальноприйнятими методиками та методиками шкільного експерименту з біології, сформулювати висновки та виявити закономірності перебігу фізіологічних процесів.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Предмет, методи та коротка історія розвитку фізіології рослин. Хімічний та молекулярний склад, структура і функції рослинного організму. Роль води і показники водного режиму. Градієнт водного потенціалу рослин та фізіологічні основи зрошення. Суть і значення фотосинтезу. Біофізика фотосинтезу. Темнова стадія фотосинтезу. Екологія фотосинтезу. Стратегія дихання. Енергетика дихання. Екологія дихання. Механізм поглинання і транспорту мінеральних солей. Азотне живлення і роль мікроорганізмів. Фізіологічна роль макроелементів. Фізіологічна роль мікроелементів. Гетеротрофне живлення рослин. Фізіологія виділення речовин рослинним організмом. Ріст, розвиток, біогенез та онтогенез. Життєвий цикл вищих рослин. Принципи регуляції росту та морфогенезу рослин. Фотоморфогенез, фітохром і фотоперіодизм. Яровизація. Фізіологія розмноження рослин. Рухи рослин. Адаптація та механізм стійкості рослин. Методи культивування та біотехнологія. Мікробіологічна фіксація азоту та генетична Інженерія.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження рослинного матеріалу та процесів життєдіяльності рослин в лабораторних умовах і в природі.

Посилання

http://wiki.kspu.kr.ua

http://moodle.kspu.kr.ua


Цитологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Спеціалізація: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОПР бакалавр

природничо-географічний факультет (1 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни цитологія є формування уявлення про структурно-функціональну організацію клітинита її складових, пізнання закономірностей основних проявів життєдіяльності клітини та механізмів їх регуляції.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у цитології.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних знань з цитології.

- Практичні - виробити практичні навички з мікроскопічних досліджень

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати мікроскопічні методи дослідження клітини (світлова, електронна та фазово-контрастна мікроскопія, мікроскопія темного поля, люмінесцентна, флуоресцентна, УФ- та ІЧ-мікроскопія); види мікропрепаратів; методи підготовки мікропрепарату (сутність та методи фіксації мікрооб’єктів, способи ущільнення, виготовлення зрізів, мікротомія, сутність та методи зафарбовування мікропрепаратів, правила монтування мікропрепаратів) немікроскопічні нетоди дослідження клітини (цитохімічні методи, авторадіографія, рентгеноструктурний аналіз, диференційоване центрифугування, хроматографія, метод культури клітин); хімічну організацію клітини (неорганічні компоненти та їх роль, основні класи органічних сполук клітини: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, біологічно активні речовини); будову клітин про- та еукаріот (основні компоненти цитоплазми, ядро, поверхневий апарат); основні прояви життєдіяльності клітин (метаболізм, клітинний цикл, диференціація клітин, старіння і смерть клітин, аномалії розвитку клітин, їх причини та наслідки); вміти користуватися світлооптичним приладами, виготовляти тимчасові та постійні препарати для світлової мікроскопії (здійснювати відбір об’єкта дослідження, фіксацію, ущільнення, мікротомування, зафарбовування та монтування мікропрепаратів), здійснювати гістохімічний аналіз компонентів клітини, визначати розміри клітини, здійснювати підрахунок кількості клітин в лічильних камерах, оволодіти методикою мікрофотографування та центрифугування; розрізняти на електронних фотографіях та гістологічних препаратах ядро, цитоплазматичні органели та поверхневий апарат клітин різних типів; розв’язувати ситуаційні цитологічні завдання.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Предмет та завдання цитології. Цитологічні методи досліджень. Мікроскопія. Немікроскопічні нетоди дослідження клітини. Методи підготовки мікропрепарату. Хімічна організація клітини. Біологічна мембрана як основа будови клітин. Поверхневий апарат клітини. Цитоплазма фізико-хімічні властивості. Органоїди. Ядро клітини. Каріотип. Основні прояви життєдіяльності клітин. Клітинний цикл. Метаболізм. Диференціація клітин. Старіння і смерть клітин. Особливості некрозу та апоптозу. Аномалії розвитку клітин, їх причини та наслідки.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння лабораторних методик дослідження будови та процесів життєдіяльності клітини, окремих її складових, виготовлення мікропрепаратів.

Посилання

wiki.kspu.kr.ua


Дисципліни, які викладаються дляосвітнього рівня “СПЕЦІАЛІСТ”

 

  1. Виготовлення засобів унаочнення
  2. Вікова фізіологія та валеологія
  3. Історія біології
  4. Методи утримання лабораторних та декоративних тварин
  5. Методика навчання біології та екології
  6. Методика навчання біології та екології в старшій школі
  7. Основи ембріології
  8. Основи шкільного квітникарства та садівництва
  9. Природознавство з методикою навчання
  10. Теорія еволюційного вчення

Виготовлення засобів унаочнення

 

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни виготовлення засобів унаочнення є ознайомити та навчити студентів основним способам та методам виготовлення засобів унаочнень з біології.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами виготовлення засобів унаочнення з рослинного тваринного матеріалу.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність способів виготовлення засобів унаочнення з рослин та тварин .

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про виготовлення наочностей з флори та фауни.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати методику виготовлення наочностей з різних видів рослин та тварин, а також вміти правильно реставрувати та зберігати експонати.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Предмет, методи та коротка історія виготовлення засобів унаочнення. Основи таксидермії: виготовлення опудал з риб, амфібій, плазунів, птахів та ссавців. Основи гербарної справи: виготовлення гербаріїв з вищих та нижчих рослин. Догляд, захист та зберігання засобів унаочнення від фізичних факторів та шкідників.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння методиквиготовлення та реставраціїтваринногота рослинного матеріалу, а також способам захисту колекцій від шкідників.


Вікова фізіологія та валеологія

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: вибіркова

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Метою навчального курсу ознайомити майбутніх вчителів та вихователів з анатомно-фізіологічними особливостями організму дітей та підлітків, вивчення закономірностей формування функціональних систем у процесі Індивідуального розвитку людини та їх вплив на такі психічні процеси як пам’ять, мислення, емоційні реакції. Освоєння дисципліни дозволить майбутнім педагогам активно та свідомо брати участь в роботі з охорони здоров’я дітей та підлітків і створенню оптимальних умов для виховання фізично та розумово розвинутого покоління.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомити з анатомо-фізіологічними особливостями дітей та підлітків, основними біологічними закономірностями розвитку організму людини, умовно-рефлекторними основами процесів навчання та виховання; використовувати знання морфо-функціональних особливостей та фізіології дітей для створення оптимальних умов навчально-виховної роботи, трудового та фізичного виховання.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: предмет вікової фізіології, її зв'язок з іншими дисциплінами; закономірності росту і розвитку людини; нормативні величини основних показників фізіології людини; формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я людини; історію походження, вплив на основні системи людського організму, наслідки та профілактику шкідливих звичок; хвороби, на поширення яких впливають шкідливі звички.

вміти: визначати періоди (стадії) розвитку дітей та підлітків; визначати рівень функціонального стану окремих сенсорних систем дітей та підлітків; класифікувати окремі харчові продукти, вміти оптимізувати харчування, попередити порушення травних процесів в шлунково-кишковому тракті людини; використовувати знання курсу у вирішенні проблем фізичного, психологічного, трудового, розумового та статевого виховання дітей; використовувати знання з метою своєчасної діагностики захворювань.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. теоретичний матеріал курсу включає розділи, присвячені основним закономірностям росту і розвитку людини, валеології – науці про формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я людини. Велика увага приділяється шкідливим звичкам, венерологічним та соціальним хворобам.

Практичні заняття передбачають вміння попереджувати порушення функцій окремих систем і органів у школярів, попереджувати розвиток перевтоми у дітей та підлітків; використовувати арсенал медико-біологічних, педагогічних, і психологічних засобів з метою прискорення перебігу відновних процесів в організмі учнів; використовувати знання фізіологічних механізмів при плануванні заходів, спрямованих на організацію ефективного відпочинку школярів; сформувати у школярів переконання важливості дотримання гігієни тіла; використовувати знання курсу для раціоналізації заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я дітей та підлітків.


Історія біології

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

Метою викладання курсу є вивчення об’єктивної картини розвитку і будови оточуючого світу та отримання про нього точних знань, а також поглиблення знань з основ розвитку біологічної науки що є невід’ємною частиною в системі підготовки вчителів біології. Також мета дисципліни полягає в тому, щоб висвітлити історію формування, розвитку і трансформації наукового світогляду, рушійні сили і механізми докорінних зрушень в уяві про навколишній світ. Простежити конкретні обставини, в яких здійснювались ці зрушення, злами, перебудови наукової картини світу. В процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти професійними вміннями і навичками виховання і розвитку учнів з використанням історичних аспектів розвитку біології.

Завдання: формування наукового мислення; теоретичне обґрунтування розвитку біології та біологічних процесів; формування вмінь та навичок роботи з біологічною літературою; визначення проблеми розвитку біологічної науки та актуалізація знань у студентів; навчити користуватися основними джерелами з історії біології; навчити системному підходу в оцінці розвитку наукової дисципліни; розширити загальний і науковий світогляд студентів, застосовувати набуті знання при викладанні дисциплін у школі.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

основні етапи і закономірності розвитку біології, як науки; вплив біології, як науки на домінуючий у суспільстві стиль мислення в цілому і на розвиток окремих наук відповідної епохи; видатних вчених-біологів, їх відкриття і творчі здобутки; узагальнюючі відомості отримані з різних дисциплін, що зачіпають проблеми розвитку біології; взаємозв'язок і взаємообумовленість проблем, що вирішуються фахівцями різних спеціальностей біології; еволюцію взаємодій між науковим співтовариством і суспільством в різні епохи розвитку біології.

Вміти: розкрити історію розвитку біології, як складну взаємодію акумуляції наукових знань і змін парадигм; виділити основні етапи (античність, середньовіччя, новий час, сучасність) і пояснити закономірності і особливості розвитку наукових біологічних знань в конкретних історичних умовах; проаналізувати чинники розвитку біології, зростання незалежності їх від світоглядних і ідеологічних установок; користуватися основними джерелами з історії біології; використовувати системний підхід в оцінці розвитку будь-якої наукової дисципліни; застосовувати набуті знання при викладанні шкільних курсів дисциплін.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Вступ. Уявлення про живу природу в античному світі. Рівень вивчення живої природи в Середньовіччі. Основні досягнення у вивченні живої природи в ХV-XVIIІ століттях. Формування біології як комплексної науки і її успіхи у першій половині XIX століття. Ж.Б. Ламарка і Ч. Дарвін та їх значення для розвитку біології. Успіхи розвитку біології в другій половині XIX століття. Основні напрямки розвитку і досягнення біології в ХХ-ХХІ століттях.

Семінарські заняття передбачають засвоєння тем з історії біології, які були викладені на лекціях а також опрацьовані студентами самостійно, також на ці заняття студенти можуть готувати доповіді з питань, що розглядаються.


Методи утримання лабораторних та декоративних тварин

 

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1, 2 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни методи утримання лабораторних та декоративних тварин є ознайомити та навчити студентів основним способам та методам утримання тварин, що використовуються в навчальному курсі.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами утримання лабораторних та декоративних тварин.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність лабораторних та декоративних тварин, які можуть утримуватися в куточках живої природи або в лабораторії.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про методи утримування лабораторних та декоративних тварин.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати методику утримання різних видів лабораторних та декоративних тварин.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Методи догляду та утримання безхребетних тварин: культивування найпростіших та утримання членистоногих; Методи догляду та утримання холоднокровних хребетних тварин: риб, амфібій та рептилій; Методи догляду та утримання теплокровних хребетних тварин: птахів та ссавців.

Практичні заняття передбачають засвоєння особливостей догляду та кормівлі лабораторних та декоративних тварин, що використовуються в навчальному курсі.


Методика навчання біології та екології

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Додаткова спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: вибіркова

1 рік навчання, 1, 2 семестр

Вид контролю – екзамен, залік

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета навчальної дисципліни. Опанування студентами методики навчання біології в старшій школі та розвиток в них готовності до пізнавальної взаємодії зі старшокласниками в процесі навчання на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

Завдання навчальної дисципліни. Оволодіння сучасними досягненнями методичної науки й практики щодо здійснення навчально-методичної роботи зі старшокласниками, передовим досвідом роботи шкіл різних типів, закріплення в студентів набутих педагогічних умінь і навичок із моделювання й проведення різноманітних форм навчальних занять і позакласної роботи з біології в середніх загальноосвітніх закладах, розвиток потреби в самоосвіті та самовдосконаленні.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: структуру, цілі та завдання шкільної біологічної освіти в старшій профільній школі, принципи побудови і структуру шкільного курсу біології, методи, засоби і форми організації навчання, виховання та розвитку учнів, роль навчально-матеріальної бази в процесі вивчення біології, систему самоосвіти вчителя біології;

вміти: здійснювати планування роботи вчителя-предметника, аналіз концепції базової біологічної освіти, концепції профільного навчання, стандарту базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузї «Природознавство», програм та літератури, запропонованої для академічного рівня, профільного та рівня стандарту; розробляти плани-конспекти уроку та позакласних навчально-виховних заходів, добирати та виготовляти засоби наочності, форми та прийоми подачі матеріалу, перевірки, контролю та корекції рівня навчальних досягнень учнів; користуватися сучасними наробками провідних педагогічних технологій.

Основний зміст лекцій: предмет та завдання методики викладання біології в 10-11 класах. Методологічні засади методики викладання біології в 10-11 класах. Принципи побудови розділу «Загальна біологія». Методика формування та розвитку загальнобіологічних понять. Основні напрями та принципи реформування шкільної біологічної освіти. Порівняльний аналіз навчальних рівнів: рівень стандарту, академічний рівень та профільне навчання біології старшої школи. Форми організації навчального процесу .Особливості проведення уроку-лекції. Методика проведення уроку-семінару. Урок-практична робота (особливості біологічного практикуму). Технологія особистісно орієнтованого уроку. Внутрішньопредметні зв’язки в курсі загальної біології. Методика використання біологічних задач. Підготовка учнів вчителем до ЗНО. Творчість та дослідницька діяльність учнів на факультативних заняттях з біології. Сутність інтерактивного навчання.

Практичні заняття передбачают теми: Аналіз програмного матеріалу з загальної біології базового та профільного рівнів (в порівняльній формі). Аналіз підручників з загальної біології (базового та профільного рівнів) та методичного матеріалу. Методика використання наочно-графічних методів навчання. Методика реалізації внутрішньо-предметних зв’язків при вивченні розділу “Універсальні властивості організмів”. Методика підготовки та проведення шкільних лекцій та семінарів. Особливості заліків як форми навчання у старших класах. Методика організації узагальнення знань школярів про живу природу на заключному етапі вивчення біології.


Методика навчання біології та екології в старшій школі

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета навчальної дисципліни. Опанування студентами методики навчання біології в старшій школі та розвиток в них готовності до пізнавальної взаємодії зі старшокласниками в процесі навчання на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

Завдання навчальної дисципліни. Оволодіння сучасними досягненнями методичної науки й практики щодо здійснення навчально-методичної роботи зі старшокласниками, передовим досвідом роботи шкіл різних типів, закріплення в студентів набутих педагогічних умінь і навичок із моделювання й проведення різноманітних форм навчальних занять і позакласної роботи з біології в середніх загальноосвітніх закладах, розвиток потреби в самоосвіті та самовдосконаленні.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: структуру, цілі та завдання шкільної біологічної освіти в старшій профільній школі, принципи побудови і структуру шкільного курсу біології, методи, засоби і форми організації навчання, виховання та розвитку учнів, роль навчально-матеріальної бази в процесі вивчення біології, систему самоосвіти вчителя біології;

вміти: здійснювати планування роботи вчителя-предметника, аналіз концепції базової біологічної освіти, концепції профільного навчання, стандарту базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузї «Природознавство», програм та літератури, запропонованої для академічного рівня, профільного та рівня стандарту; розробляти плани-конспекти уроку та позакласних навчально-виховних заходів, добирати та виготовляти засоби наочності, форми та прийоми подачі матеріалу, перевірки, контролю та корекції рівня навчальних досягнень учнів; користуватися сучасними наробками провідних педагогічних технологій.

Основний зміст лекцій: предмет та завдання методики викладання біології в 10-11 класах. Методологічні засади методики викладання біології в 10-11 класах. Принципи побудови розділу «Загальна біологія». Методика формування та розвитку загальнобіологічних понять. Основні напрями та принципи реформування шкільної біологічної освіти. Порівняльний аналіз навчальних рівнів: рівень стандарту, академічний рівень та профільне навчання біології старшої школи. Форми організації навчального процесу .Особливості проведення уроку-лекції. Методика проведення уроку-семінару. Урок-практична робота (особливості біологічного практикуму). Технологія особистісно орієнтованого уроку. Внутрішньопредметні зв’язки в курсі загальної біології. Методика використання біологічних задач. Підготовка учнів вчителем до ЗНО. Творчість та дослідницька діяльність учнів на факультативних заняттях з біології. Сутність інтерактивного навчання.

Практичні заняття передбачают теми: Аналіз програмного матеріалу з загальної біології базового та профільного рівнів (в порівняльній формі). Аналіз підручників з загальної біології (базового та профільного рівнів) та методичного матеріалу. Методика використання наочно-графічних методів навчання. Методика реалізації внутрішньо-предметних зв’язків при вивченні розділу “Універсальні властивості організмів”. Методика підготовки та проведення шкільних лекцій та семінарів. Особливості заліків як форми навчання у старших класах. Методика організації узагальнення знань школярів про живу природу на заключному етапі вивчення біології.


Основи ембріології

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: вибіркова

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Метою навчальної дисципліни є забезпечити студентів необхідними знаннями в царині ембріології з врахуванням подальшого навчання та професійної діяльності.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання та наукових досліджень в ембріології.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасної ембріології.

- Практичні - виробити практичні навички з розпізнавання основних етапів прогенезу та ембріогенезу, муханізмів їх перебігу та регуляції.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати систему та сутність основних понять та термінів з ембріології, типи і способи розмноження організмів, процеси гаметогенезу, дистантні і контактні взаємодії статевих клітин, процеси дроблення, бластуляцї, гаструляції, нейруляції механізми формування органів та систем, критичні періоди їхнього розвитку; вміти розрізняти стадії гаметогенезу, пояснювати відмінності спермато- і оогенезу, розрізняти типи яйцеклітин та наводити приклади відповідних організмів, визгачати спосіб дороблення залежно від типу яйцеклітини; відрізняти типи бластул, гаструл та сповоби закладки мезодерми; наводити приклади організмів з відповідним типом ембріонального розвитку; характеризувати походження органів та систем залежно від типу зародкового листка; ілюструвати біогенетичний закон та закон ембріональної індукції; порівнювати ембріогенез різних типів та класів тварин.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу:Вступ. Розмноження як характеристика живого.         Типи та форми розмноження. Будова статевих клітин. Гаметогенез. Порівняння спермато- і оогенезу. Запліднення. Типи запліднення. Дистантні взаємодії статевих клітин. Контактні взаємодії статевих клітин. Значення процесу запліднення. Ембріогенез. Дроблення.     Типи дроблення. Морфологія основних типів дроблення.Типи бластул, зв’язок їх будови з морфологією дроблення.    Способи гаструляції. Типи гаструл.Способи закладки мезодерми.    Похідні зародкових листків.          Причини та механізми гаструляції.Нейруляція. Гісто- і органогенез. Провізорні органи. Порівняння ембріогенезу тварин.

Практичні заняття передбачають формувати навичок з розпізнавання основних етапів прогенезу та ембріогенезу, муханізмів їх перебігу та регуляції, закріплення навичок мікроскопічних досліджень.

Природознавство з методикою навчання

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Найдьонова Г. Г., к.пед.н.

Метою навчальної дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів біології щодо методики ознайомлення учнів з природою, формування професійної компетенції в галузі екологічного виховання.

Завдання курсу: визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань шкільного природознавства, його місця в системі освіти; розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове обґрунтування програм, підручників; вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства; розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази; визначення вимог щодо підготовки вчителя як викладача природознавства.

Перелік знань, умінь та навичок студентів У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв’язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях; виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах; складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) власне предметного змісту природознавства; розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; ефективно використовувати; обґрунтовувати класифікацію методів навчання природознавства; типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків; зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства; значення і види оцінювання навчальних досягнень школярів у процесі навчання природознавства; значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, навчально-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства;

вміти: визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях; виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах; складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства; виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у школярів у курсі природознавства; розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства, встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства; визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: І. Загальні питання вивчення курсу природознавства.

  1. Задачі методики вивчення курсу природознавства у 5-6 класах. Зміст методики курсу природознавства. Технологія природничо-наукової системи освіти. Методична система курсу природознавства.
  2. Освітнє середовище учнів 5-6 класів під час вивчення природознавства. Поняття про освітнє середовище. Структура і зміст курсів природознавства. Зміст підручників природознавства. Особливості курсу природознавства в 5 класі. Особливості курсу природознавства в 6 класі. Особливості методичного апарату підручників. Навчальні посібники з природознавства. Посібники на електронних носіях. Кабінет довкілля в школі. Екологічна стежина, її значення в курсі природознавства Шкільна навчально-дослідна ділянка.
  3. Особистісно орієнтоване навчання та формування в учнів природничо-наукової картини світу. Освітній продукт. Особливості методики формування цілісних знань про світ. Психолого-педагогічні умови формування природничо-наукової картини світу.
  4. Формування понять. Формування понять як одна з центральних проблем дидактики та її вирішення в курсі природознавства. Індуктивний та дедуктивний підхід у формуванні понять. Логіко-психологічні вимоги до процесу формування понять. Термінологічна роботі в курсі вивчення природознавства. Поняття, уявлення, система знань. Формування уявлень та понять про загальні закономірності природи.
  5. Методи, прийоми та форми навчання. Спостереження як метод у вивченні природознавства. Дослідницький метод навчання. Розповідь учителя та бесіда. Робота в групах. Міркування, формулювання, висновок. Самостійна робота учнів в процесі вивчення курсу природознавства. Робота з підручником. Домашнє завдання в курсі природознавства. Задачі, експериментальні задачі в природознавстві. Демонстраційні досліди і практичні роботи. Наочні посібники, кінофільми, діафільми. Домашні експериментальні роботи. Робота учнів із зошитом та щоденником спостережень.
  6. Особливості систематизації знань в курсі природознавства. Систематизація знань в курсі природознавства. Способи використання схем. Складання ідеографічного опису понять. Комплекс уроків теми. Структура та типи уроків природознавства. Організаційні форми навчальної діяльності. Уроки серед природи. Розвивальне навчання. Проблемне навчання.
  7. 7.Роль наступності у формування цілісних знань про природу. Наступність цілісності знань учнів про природу. як умова цілісного розуміння природи. Наступність у внутрішньо предметних та міжпредметних зв’язках. Наскрізні зв’язки між початковою, середньою та старшою ланкою школи. Контроль та корекція

ІІ. Особливості вивчення розділів та тем курсу «Природознавство»

  1. Людина і довкілля. Тіла і речовини в довкіллі. Явища в довкіллі людини.
  2. Всесвіт і довкілля людини. Небесні тіла. Умови життя на планеті Земля.
  3. Організм як жива система.
  4. Природні та штучні екосистеми.
  5. Рукотворні системи.
  6. 6.Біосфера – найбільша жива система.

Лабораторні заняття передбачають визначати педагогічні цілі в реальних педагогічних ситуаціях; розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; вміння застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства, встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства; визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти.


Теорія еволюційного вчення

Галузь знань: 01 Освіта

Спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Додаткова спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія) ОКР спеціаліст

Природничо-географічний факультет (5 курс)

Статус: вибіркова

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Дефорж Г.В., д.і.н., доцент

 

Мета: підготувати висококваліфікованих вчителів середніх загальноосвітніх закладів, здатних на високому методичному і науковому рівнях забезпечити викладання діалектико-матеріалістичних основ історичного розвитку органічного світу як незворотного еволюційного процесу.

Завдання: забезпечити студентам набуття теоретичних знань з розвитку живої природи на основі об’єктивних законів і правил; виробити у студентів вміння і навики щодо пояснення еволюційних процесів на підставі конкретних і об’єктивно існуючих процесів і явищ живої природі. Для цього використовувати в навчальному процесі прогресивні інноваційні технології набуття нових знань, вмінь і навичок.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- процес становлення еволюційних поглядів на розвиток живої природи;

- основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна і синтетичної теорії еволюції;

- рушійні сили і форми еволюції, її елементарні фактори і елементарний еволюційний матеріал;

- вчення про мікро- і макроеволюцію;

- сучасні концепції виду і механізми видоутворення;

- закономірності еволюції екосистем та біосфери.

вміти:

- визначати основні критерії виду і стратегії адаптації в популяціях тварин і рослин;

- встановлювати зв'язок між історичним розвитком біосфери і різноманітністю органічного світу;

- користуватися ембріологічними, порівняльно-анатомічними, біогеографічними і палеонтологічними методами доказу еволюції;

- визначити дію і форми природного відбору і підбору;

- прогнозувати наслідки впливу діяльності людини на різноманітність живих організмів та розвиток екосистем.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Еволюційне вчення, його зміст і завдання. Теорія еволюційного вчення і її місце в сучасній біологічній науці. Методологічне значення сучасної теорії еволюції. Жива матерія як головний об'єкт еволюції, її найголовніші риси та рівні організації.

Короткий огляд історії виникнення і розвитку еволюційних ідей. Ж.Б. Ламарк та його теорія еволюції. Безпосередні попередники Ч. Дарвіна, їх ідеї. Створення теорії еволюції. Розвиток еволюційного вчення у післядарвінівський період. Органічна еволюція - об'єктивне явище природи. Головні рівні організації життя на Землі. Докази еволюції і методи її вивчення. Виникнення і еволюція життя на Землі. Популяція – елементарна еволюційна одиниця; мутація - елементарне еволюційне явище. Спадковість. Мінливість. Рушійні сили і форми еволюції. Адаптації як результат природного відбору. Вид, видоутворення. Міжвидові взаємовідносини і еволюція. Коеволюція. Вчення про макроеволюцію; еволюція філогенетичних груп. Еволюція органів і функцій. Еволюція онтогенезу. Еволюційний прогрес. Ароморфози та ідіоадаптації. Еволюційні обмеження і заборони. Проблема направленості еволюційних процесів. Антропогенез. Сучасні проблеми еволюційної теорії: проблеми біологічної концепції виду; проблеми еволюції біогеоценозів; проблеми співвідношення мікро- і макроеволюції, проблема теорій.

Практичні заняття передбачають засвоєння різноманітних тем з еволюційних процесів, які супроводжуються не тільки теоретичним матеріалом, а і вирішенням різноманітних задач.


Освітній рівень: магістр

Адаптогенез в біологічних системах

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Аркушина Г.Ф., к.б.н., доцент

Метою навчальної дисципліни є формування комплексного уявлення студентів про атаптогенез біологічних систем на молекулярному, клітинному, організменому, популяційно-видовому, екосистемному та біосферному рівнях.

Завдання курсу:

-            узагальнити знання про адаптацію, її рівні, закономірності, напрямки на прикладі живих організмів різних еколого-систематичних груп;

-            акцентувати увагу на адаптативну функцію життєвих циклів та життєвих стратегій видів;

-            показати прикладне значення досліджень адаптативних можливостей видів.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати основні молекулярно-генетичні, морфологічні та фізіолого-біохімічні механізми формування адаптацій відповідно до певних умов середовища у представників різних еколого-систематичних груп; вміти: пояснювати адаптивний характер морфологічної будови рослинного організму та його окремих частин; описати основні видозміни вегетативних та репродуктивних структур рослин і грибів у зв’язку з адаптогенезом; спланувати та провести на сучасному науковому рівні дослідження з вивчення адаптацій рослин, грибів, тварин до умов існування.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Адаптація - напрямки, рівні, закономірності. Адаптації біосистем: проблеми методології досліджень. Адаптивне та не адаптивне в організації біосистем. Молекулярно-клітинний та організмений рівень адаптогенезу рослин. Адаптогенез фітобіоти на популяційному, біогеоценотичному рівні Молекулярний, клітинний, організмений рівень формування адаптацій у рослин і грибів. Популяційно-видовий та екосистемний рівень в адаптогенезі грибів. Адаптогенез у тварин. Деякі аспекти адаптогенезу людини. Типові шляхи адаптації. Еволюційне та екологічне значення адаптацій.

Практичні заняття передбачають дослідження механізмів виникнення адаптацій на молекулярному, клітинному, організм енному рівнях у мікроорганізмів, рослин, тварин та людини

Посилання:

http://wiki.kspu.kr.ua


Антропогенетика з основами медичної генетики

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г.н., доцент

Метою навчального курсу є: на основі генетичних знань вивчити закони і закономірності реалізації ознак людини в нормі і патології з метою застосування таких знань у прогнозуванні  прояву ознак у поколіннях, а також застосовувати такі знання у виховних і оздоровчих заходах в процесі роботи у спеціальних навчальних закладах.

Завдання курсу: навчити майбутнього вчителя-педагога:

- аналізувати особливості прояву формальних  ознак людини пов’язаних і не пов’язаних із генетичними та генетично обумовленими хворобами;

- розрізняти найважливіші генетичні і генетично обумовлені неформальні  якості  ознаки людини в нормі і патології, розуміти  фізіологічні і поведінкові особливості людей з такими ознаками;

- використовувати методи досліджень із  загальної генетики у застосуванні до генетики людини та її поведінки, зокрема, гібридологічний, цитогенетичний, генеалогічний, генетико-статистичний аналізи;

- робити обґрунтовані пояснення клінічному прояву генетичних і генетично обумовлених ознак людини.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: механізм дії і реалізації генів у процесі онтогенезу людини, а також у процесі змін поколінь, враховуючи при цьому різні види спадковості та мінливості; найважливіші генетичні і генетично обумовлені неформальні  якості  ознаки людини в нормі і патології, розуміти  фізіологічні і поведінкові особливості людей з такими ознаками; обґрунтовані пояснення клінічному прояву генетичних і генетично обумовлених ознак людини. Вміти: використовувати методи досліджень із  загальної генетики у застосуванні до генетики людини та її поведінки, зокрема, гібридологічний, цитогенетичний, генеалогічний, генетико-статистичний аналізи.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Напрямки розвитку антропогенетики і медичної генетики. Донаукові уявлення про успадкування ознак людини. Античний період. Епоха відродження. Ранній науковий період. Науковий період. Донауковий період у поясненні поведінки людини. Ранній науковий період. Сучасний науковий період. Успадкування ознак, які не пов’язані з хворобами людини. Аутосомно-домінантний та аутосомно-рецесивний тип иуспадкування. Полігенний тип успадкування. Успадкування ознак, які пов’язані з хворобами людини. Аутосомно-домінантний тип успадкування. Неповне домінування. Кодомінування. Аутосомно-рецесивний тип успадкування. Полігенне успадкування. Невстановлена природа успадкування.  Феномени в успадкуванні хвороб людини. Зчеплення і неповне аутосомне зчеплення. Хвороби зчеплені зі статтю. Вчення про каріотип. Нормальний каріотип людини. Морфологічний зміст хромосом. Генетичний зміст хромосом. Активність генів в період раннього розвитку ембріона. Особливості ембріонального розвитку в період пізніх стадій. Вплив факторів на ембріогенез. Регуляція ембріогенезу людини. Генетичні основи тривалості життя людини. Генетика і боротьба зі старінням людини. Поняття про популяцію та її структуру. Поліморфізм білків різних етнічних груп людей. Особливості системи груп крові у різних етнічних груп людей. Блюзнюковість в етнічних групах людей.

Лабораторні заняття передбачають дослідження успадкування формальних ознак людини; цитогенетичний аналіз людини; вивчення принципів побудови генеалогічних схем (родоводів); засвоєння методики використання формули з визначення рівня зростання гомозиготності; хвороби людини з аутосомно-домінантним та аутосомно-рецесивним типом успадкування. Успадкування зчеплене зі статтю (вирішення задач, виконання завдань); клінічний огляд генетичних хвороб і аномалій (засвоєння основних ознак); визначення частот генів та їх розповсюдження у ряді поколінь; визначення структури популяції людей за генетичними захворюваннями та за особливостями генетичного поліморфізму білків і груп крові.


Історичний розвиток біологічних систем

Галузь знань 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г.н., доцент

Метою  навчальної дисципліни є формування комплексного уявлення студентів про історичний розвиток біологічних систем на молекулярному, клітинному, організменому, популяційно-видовому, біогеоценотичному  та біосферному рівнях.

Завдання курсу:

- сформувати у студентів матеріалистичний світогляд про закономірності розвитку живих організмів;

- поглибити та розширити загальнотеоретичну, біологічну та методичну підготовку студентів;

- виробити у студентів вміння і навики щодо пояснення еволюційних процесів на підставі конкретних  і  об’єктивно  існуючих процесів і явищ  живої природі;

- виробити навички та вміння у використанні отриманих знань в практичної діяльності.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: процес становлення еволюційних поглядів на історичний розвиток живої природи;  впорядкованість живого світу;  функціонування живих систем;  встановлювати зв'язок між історичним розвитком біосфери і різноманітністю органічного світу.

Вміти: давати науково обґрунтований аналіз різних процесів історичного  розвитку біологічних систем.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: . Вступ. Поняття про біологічні системи та їх рівні. Об’єкти і предмет вивчення біологічних систем та наукові методи їх вивчення. Основні і загальні властивості біологічних систем. Виникнення хімічних елементів і речовин як системний процес та можливий його вплив на становлення живих організмів.  Передумовні виникнення життя на Землі та можлива їх реалізація. Еволюційна передісторія та історія походження прокаріотичних клітин. Походження і розвиток еукаріотичних клітин. Виникнення багатоклітиності як передумова біосистеми складного організму. Історія розвитку одноклітинного організму на прикладі бактерій. Виникнення багатоклітинності як передумови біосистеми складного організму. Історія розвитку біосистеми розвитку біосистем рослинного організму. Історія розвитку біосистеми тваринного організму і людини. Поняття про популяцію як основну ланку історичного розвитку виду.  Вид як біологічна система. Біогеоценоз – середовище розвитку популяційно-видових систем. Виникнення біогеоценотичних систем. Процеси в біогеоценозах, що характеризують їх як системи. Поняття про біосферу. Закон розвитку біосфери як складної біологічної системи. Ноосфера – невід’ємна складова біосфери. Майбутнє біосфери.

Практичні заняття передбачають засвоєння основних і загальних властивостей біологічних систем; історичний розвиток походження еукаріотичних клітин; виникнення багатоклітинності; історію розвитку біосистем рослинного та тваринного організмів.


Методика викладання біологічних дисциплін у вищій школі

Галузь знань: 0401 Природничі науки

ОПР: магістр

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус:           нормативна

Рік, семестр: 2 рік, 3 семестр

Вид контролю:           екзамен

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета та завдання навчальної дисципліни. Опанування магістрантами методики викладання біологічних дисциплін у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації та формування у них готовності до пізнавальної та наукової взаємодії із студентською молоддю в процесі навчання на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

Завдання курсу:

– методичні: оволодіння сучасними досягненнями методики навчання біологічної науки, перспективним досвідом їх викладання у вищих навчальних закладах різних типів, формування у магістрантів методичних вмінь і навичок із моделювання та проведення різних форм навчальних занять та наукової роботи, розвиток самоосвіти та самовдосконалення;

– пізнавальні: розкрити теоретичні основи методики організації навчально-виховного процесу з біологічних дисциплін у вищих навчальних закладах;

– практичні: формувати професійні вміння опрацьовувати теоретичний та практичний навчальний матеріал біологічної спрямованості, створювати методичні розробки з різних форм навчальної роботи зі студентами, формувати навички організації дослідницької діяльності.

Перелік знань, умінь та навичок студентів: студенти повинні виявляти системні знання з методики навчання біологічних дисциплін у вищому навчальному закладі, використовувати знання з дидактики вищої школи, встановлювати логічні зв’язки між поставленою метою, задачами навчального процесу та методами їх реалізації, вільно володіти фактичним матеріалом з біології та прийомами формування знань. умінь та навичок на його основі, мати глибокі системні знання з дисциплін природничого циклу для пояснення закономірностей походження, структурування, функціонування біологічних систем.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні та семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекцій: Цілі і завдання біологічної освіти у вищих навчальних закладах, шляхи їх реалізації засобами різних видів робіт із студентами. Принципи побудови та структура навчального плану зі спеціальності. Структура навчальних програм з біологічних. Методи і форми організації навчання, виховання та наукової діяльності. Методи і форми організації навчання, виховання та наукової діяльності з біології у вищій школі. Закономірності засвоєння системи біологічних понять у ВНЗ. Науково-дослідна діяльність магістрантів спеціальності «ПМСО. Біологія». Організація самостійного вивчення біологічних наук у вищій школі. Методичні основи організації практик спеціальності «ПМСО. Біологія». Контроль та оцінка засвоєння біологічних ЗВН у вищій школі.

Практичні заняття передбачають: ознайомлення з структурою і формою навчального плану, загальними принципами його складання; структурно- логічною схемою підготовки фахівця-біолога; робочим планом підготовки фахівця. Розробку і проведення на практичних заняттях лекцій, практичних та семінарських занять, творчих проектів, завдань для підсумкового контролю: екзаменів, диференційованих заліків, заліків, підсумкових контрольних робіт.


Методологія та організація наукових досліджень

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*
Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Викладач: Казначєєва М.С., к.б.н., старший викладач

Вид контролю – залік

Метою навчальної дисципліни методологія та організація наукових досліджень в біологіїє засвоєння студентами систематизованої інформації про історію розвитку науки, методологію, методику та технологію організації та проведення наукових досліджень, орієнтування студентів як майбутніх науковців до поглиблення своїх знань, прагнення подальшого інтелектуального розвитку та самовдосконалення; майбутніх вчителів на поєднання навчально-виховної роботи з учнівською молоддю в загальноосвітній школі з науковим пошуком.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання та наукового дослідження.

- Пізнавальні – навчити основним термінам, поняттям та теоретичним положенням сучасних основ наукових досліджень.

- Практичні - виробити практичні навички з організації та проведення дослідницької роботи, роботи з різними типами навчальної, науково-популярної, довідкової та інших видів літератури (підручники, навчально-методичні посібники, журнальні та газетні статті, довідники, архівні документи тощо).

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати систему та сутність основних понять та термінів, основних видів студентських науково-дослідних робіт, послідовність та методику проведення наукових досліджень; вміти організовувати та проводити різні види досліджень навчального та наукового характеру у відповідності з програмами дисциплін профілюючих галузей.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Поняття наукового дослідження, його структура. Наука та її роль у розвитку суспільства. Наукове дослідження. Етапи наукового дослідження. Методологічна основа наукового дослідження. Вибір напрямку й планування науково-дослідної роботи. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень і формулювання висновків. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність. Особливості підготовки до захисту та захист наукової роботи. Форми та способи апробації результатів наукових досліджень.

Практичні заняття передбачають формувати навичок організації та проведення дослідницької роботи, роботи з різними типами навчальної, науково-популярної, довідкової та інших видів літератури (підручники, навчально-методичні посібники, журнальні та газетні статті, довідники, архівні документи тощо).


Механізми онтогенезу

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: нормативна

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Данилків О.М., к.с.-г.н., доцент

Метою навчального курсу «Механізми онтогенезу» є формування у студентів цілісної системи знань про розвиток людини і механізми, що забезпечують розвиток на молекулярному, генетичному, клітинному, організменому рівнях.

Завдання курсу:

1) сформувати у студентів матеріалистичний світогляд про закономірності розвитку живих організмів;

2) поглибити та розширити загальнотеоретичну, біологічнута методичну підготовку студентів;

3) сформувати знання о процесах розвитку в їх реальної послідовності і взаємозв’язку;

4) виробити навички та вміння у використанні отриманих знань в практичної діяльності.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати; особливості будови і розвитку статевих клітин (гаметогенез); розвиток основних стадій раннього онтогенезу (бластуляцію, гаструляцію та нейруляцію;молекулярно-генетичні механізми процесів розвитку; періодизацію постнатального розвитку.Вмітидавати науково обґрунтований аналіз різних процесів індивідуального розвитку.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу «Механізми онтогенезу»: Поняття про індивідуальний розвиток організмів (онтогенез). Історія розвитку біології індивідуального розвитку. Методи вивчення механізмів онтогенезу. Основні процеси і явища, які досліджує біологія індивідуального розвитку. Основна схема онтогенезу. Безстатеве розмноження живих організмів. Статеве розмноження живих організмів. Переваги статевого розмноження. Типи поділу клітин. Утворення клітин зародкової лінії (моноцитів). Оогенез (овогенез). Сперматогенез. Основні типи запліднення. Процес капацитації (капаситації). Механізм акросомної реакції. Активація яйцеклітини. Блокада поліспермії. Дроблення і бластуляція. Гаструляція. Проліферація  клітин. Міграція клітин. Сортування клітин. Загибель клітин. Диференціація клітин. Ембріональна індукція. Генетичний контроль розвитку. Постнатальний онтогенез. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку. Системні механізми гомеостазу у людини на рівні організму. Особливості постнатального періоду розвитку людини у зв’язку з її біосоціальною організацією. Тривалість життя та проблеми довголіття. Особливості регенеративних процесів у людини.

Лабораторні заняття передбачають дослідження механізмів онтогенезу на молекулярному, клітинному, організменному рівнях у мікроорганізмів, рослин, тварин та людини.


Основи таксидермії

 

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 3 семестр

Вид контролю – диф. залік

Викладач: Гулай В.В., к.с.-г.н.

Метою навчальної дисципліни основи таксидермії є ознайомити та навчити студентів основним способам та методам виготовлення опудал.

Завдання курсу:

- Методичні – сприяти оволодінню методами виготовлення опудал.

- Пізнавальні – надати студентам знання про різноманітність способів виготовлення опудал з різних видів тварин.

- Практичні - закріпити на практиці отримані теоретичні знання про виготовлення опудал з різних видів тварин.

Перелік знань, умінь та навичок студентів Після вивчення дисципліни студент повинен знати методику виготовлення опудал з різних видів тварин, а також вміти правильно реставрувати та зберігати експонати.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу: Вступ. Предмет, методи та коротка історія виготовлення опудал. Основи таксидермії: виготовлення опудал з риб, амфібій, плазунів, птахів та ссавців.

Практичні заняття передбачають засвоєння методик виготовлення та реставрації опудал, а також способам захисту колекцій від шкідників.


Паразитологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус: нормативна

2 рік навчання, 3 семестр

Вид контролю – екзамен

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент

Метою викладання навчальної дисципліни “Паразитологія” є оволодіння студентами знань про різноманітність паразитичних організмів, особливостях зв’язків з живителями, про вплив паразитів на життєдіяльність заражених організмів, а також формування уявлень про паразитарні хвороби та їх профілактики.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Паразитологія” є:

Формування знань про історію паразитології;

Формування знань про різноманіття зв’язків паразитів з організмом живителя;

Формування уявлень про механізми взаємних впливів паразитів та живителів.

Формування умінь з використання сучасних методів досліджень природних явищ і процесів

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки магістра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Зміст основних паразитологічних понять;

Основні напрями сучасної паразитології;

Морфофункціональні особливості паразитичних організмів;

Характер впливу паразитів на організми живителів;

Реакції організму живителя на вплив паразитів.

Вміти:

пояснити значення паразитарних захворювань людини;

ідентифікувати найбільш розповсюджених паразитів людини;

проводити паразитологічні дослідження;

розробляти програми профілактичних бесід з учнями про необхідність дотримання правил гігієни з метою попередження зараження паразитарними захворюваннями;

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Визначення паразитології, як науки. Основні розділи сучасної паразитології (загальна, медична, ветеринарна, агрономічна або фітопаразитологія). Методи паразитологічних досліджень. Історія паразитології. Видатні вчені паразитологи.

Паразити з групи протист. Амебіаз – протозойне антропонозне захворювання. Біологічні особливості дизентерійної амеби (Entamoeba hystolytica). Патогенез та клініка захворювання. Профілактика амібіазу. Умовно патогенні амеби. Ротова амеба (Entamoeba gingivalis). Лейшманіози як група облігатно трансмісивних захворювань. Морфологія та життєвий цикл лейшманій. Москіти – переносники лейшманіозів. Основні форми лейшманіозів (вісйеральний та шкірний). Трипаносомози – група трансмісивних тропічних хвороб. Особливості морфології паразитів. Африканський та американський трипаносомози. Муха це-це та триатомовий клоп – переносники трипаносомозів. Сечостатевий трихомоноз. Біологія та цикл розвитку трихомонасу. Шляхи передачі інфекції та прояви захворювання. Профілактика трихомонозу. Лямбліоз – прозойне захворювання. Морфологія та цикл розвитку лямбілій (гіардій). Профілактика лямбліозу. Криптоспоридіоз – протозойне захворювання, патогенез та клініка. Шляхи поширення та профілактика. Ізоспоридіоз – антропонозна прозойна інфекція. Особливості будови та біології паразита. Розповсюдження ізоспоридіозу. Профілактика. Токсоплазмоз – природновогнищева зоонозна хвороба. Збудник Toxoplasma gondii – облігатний внутрішньоклітинний паразит. Цикл розвитку паразита, клініка. Профілактика токсоплазмозу. Малярія – група антропонозних протозойних трансмісивних захворювань. Збудники малярії (Plasmodium vivax, Pl. ovale, Pl. falciparum, Pl. malariae). Основні особливості перебігу малярії. Цикл розвитку малярійного плазмодія. Профілактика малярії. Балантідіоз – зоонозна протозойна хвороба. Збудник інфузорія Balantidium coli. Патогенез та клініка. Профілактика балантідіозу.

Паразитичні черви. Трематодози – гельмінтози, що викликаються представниками класу сисуни. Загальні особливості біології трематод. Типи життєвих циклів. Опісторхоз – природновогнищевий біогельмінтоз. Особливості життєвого циклу паразита та профілактика захворювання. Фасціольоз – зоонозний біогельмінтоз. Особливості життєвого циклу паразита. Профілактика фазціольозу. Шистосомози – особливості циклу розвитку та профілактика. Цестодози – гельмінтози, збуднки яких належать до класу цестод. Особливості цестодозів пов’язані з локалізацією дорослої та личинкової стадій. Теніарінхоз – біогельмінтоз, що викликається бичачим ціп’яком. Особливості будови та локалізації паразита в організмі людини. Цикл розвитку. Шляхи зараження та профілактика. Теніоз – біогельмінтоз, що викликаєтся свинячим ціп’яком. Цикл розвитку. Шляхи зараження та профілактика. Цистіцеркоз – біогельмінтоз, що викликається паразитуванням у людини личинкової стадії свинячого ціп’яка. Способи профілактики. Ехінококоз – біогельмінтоз, що викликається празитуванням у людини личинкової стадії ехінококу. Собаки, як основні живителі. Життєвий цикл паразита та способи профілактики. Нематодози – захворювання, що викликаються празитичними нематодами. Особливості біології паразитичних нематод. Основні типи циклів розвитку. Аскаридоз – антропонозний геогельмінтоз. Цикл розвитку аскариди. Способи передачі та профілактика захворювання. Трихоцефальоз – антропонозний геогельмінтоз, що викликається паразитуванням волосоголовця. Цикл розвитку, клініка та методи профілактики. Анкілостомідози – антропонозні гельмінтози, що викликаються паразитуванням анкілостоми та некатора. Цикли розвитку, особливості проникнення в організм. Профілактика. Ентеробіоз – контангіозний антропоноз, що викликається паразитуванням гостриків. Особливості біології та життєвих циклів празита. Клінічні прояви ентеробіозу та профілактика. Трихінельоз – зоонозний біогельмінтоз, що викликається празитуванням в організмі людини личинок трихінел. Біологія та цикл розвитку збудника. Шляхи зараження людини, профілактика. Філярітози. Загальна характеристика облігатно-трансмісивних біогельмінтозів. Особивості циклів розвитку. Вухереріоз (слоновість), онхоцеркоз, лоаоз. Дранкульоз – біогельмінтоз, що викликається паразитуванням рішти. Життєвих цикл паразита, клініка захворювання та профілактика зараження. Комахи – паразити. Педикульоз – антропонозне паразитарне захворювання, що викликається головними та платяними вошами. Особливості біології та будови вошей. Профілактика та засоби боротьби з вошами. Фтіріоз – антропонозне паразитарне захворювання, що викликається лобковими вошами. Профілактика. Захворювання, що викликаються паразитуванням личинок двокрилих комах – гедзів. Інші паразити та переносники збудників паразитарних захворювань людей. Короста – антропонозне контагіозне паразитичне захворювання. Біологія коростяного кліща, цикл розвитку. Засоби профілактики. Демодекоз – контагіозне антропонозне захворювання. Особливості біології паразита. Профілактика захворювання. Кліщі переносники трансмісивних захворювань. Різноманітність (іксодові, аргасові, гамазові).


Популяційна біологія

 

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

Спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус: вибіркова

2 рік навчання, 3 семестр

Вид контролю – залік

Викладач: Гулай О.В., к.б.н., доцент

Метою викладання навчальної дисципліни “Популяційна біологія” є формування у студентів уявлень про основні поняття популяційної біології, навчити основам управління угрупованнями на популяційному рівні.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Популяційна біологія” є:

Формування знань про загальні властивості популяцій;

Формування знань про основні динамічні характеристики популяцій;

Формування знань про методи досліджень популяцій.

Формування умінь із здійснення популяційних досліджень.

Здатність використовувати одержані знання при здійсненні професійної діяльності, раціональному використанні природних ресурсів та охороні оточуючого середовища

Формування компененцій, що відповідають рівню підготовки магістра.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Основні принципи організації і функціонування популяцій;

Механізми адаптацій до середовища на рівні популяцій;

Закономірності і принципи формування популяцій, їх функціональних і структурних особливостях;

Екологічні основи управління популяціями;

Основні методи дослідження у галузі популяційної екології.

Вміти:

Охарактеризувати основні властивості і характеристики популяцій;

Планувати дослідження з популяційної біології;

Обирати та застосовувати сучасні методи для вирішення певних наукових завдань у галузі популяційної біології;

Виявляти і вимірювати параметри основних факторів середовища для прогнозу виживання, приросту та чисельності популяцій;

Аналізувати отримані результати при популяційних дослідженнях.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу Загальні властивості популяцій. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Механізми та напрямки диференціації і гібридизації популяцій (на прикладі рослин). Радіус репродуктивної активності рослинних популяцій. Внутрішньопопуляційні угруповання (парцела, агрегація, клон), їх ієрархія, хорологія, топографія, генетична та екологічна структура. Критерії оцінки життєвості популяцій.

Внутрішньо та міжпопуляційні взаємовідносини. Зв’язок між популяціями одного виду. Приклади ізоляції популяцій у просторі та часі. Рівень зв’язку між популяціями. Методи оцінки подібності рослинних популяцій. Критерії ідентичності. Оцінка подібності вибірок. Взаємодія рослинних популяцій із популяціями інших видів.

Структура популяцій. Статева структура популяцій. Вікова структура популяцій у рослин і тварин. Поняття просторової структури і способи її виразу. Рівномірний, дифузний та агрегований типи просторового розподілу. Інтенсивний та екстенсивний типи використання території. Осідлі тварини. Ділянки існування. Одиночний спосіб життя. Сімейний спосіб життя. Біологічні переваги групового способу життя. Просторові відносини особин у стадах та зграях. Підтримання інформаційних контактів. Інтеграція у територіальних тварин. Колонії. Зграї. Стада. Ефект групи.

Гомеостаз популяцій. Поняття гомеостазу у популяційній екології. Підтримання просторової структури (територіальна агресія, маркування території, регуляція територіальної поведінки). Механізми підтримання ієрархії.

Підтримання генетичної структури популяцій. Еволюційний та екологічний аспекти мінливості. Механізми підтримання генетичної гетерогенності (ієрархія та сексуальне домінування, порушення домінантності, рухливість та розселення, статева вибірковість, віковий кросс).

Динаміка популяцій. Динаміка демографічної структури. Поняття біотичного потенціалу. Чисельність та щільність популяцій у тварин та рослин. Процес і визначення розселення. Типи росту ареалу. Сезони розмноження. Частота народжень. Фактори смертності. Ефемерний та лабільний типи динаміки чисельності. Гіпотези: стресу, коливань “хижак-жертва”, відновлення харчових ресурсів, кількості їжі, генетичного контролю. Фактори, що не залежать від щільності населення. Фактори, що залежать від щільності населення. Охорона популяцій. Принципи організації промислу. Регуляція чисельності.


Природознавство з методикою навчання

Галузь знань: 01 Освіта

Освітньо-професійний рівень: магістр

Спеціальність:           014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: нормативна.

Рік, семестр: 1 рік, 1семестр

Вид контролю: екзамен

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета та завдання навчальної дисципліни. теоретично і практично підготувати майбутніх учителів до ознайомлення учнів з природою; формувати у студентів професійну компетенцію в галузі екологічного виховання. Розглянути продуктивні методи і прийоми ознайомлення учнів з природою, загальні питання методики (мета і завдання навчання, зміст, форми, засоби), та методику розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: предмет, мету та завдання методики навчання природознавства як науки; способи формування в учнів природничих уявлень та понять; типи уроків з природознавства, їх макроструктуру та мікроструктуру; зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види; значення. Оцінювання навчальних досягнень школярів у процесі навчання природознавства;

вміти: вибирати оптимальні методи та прийоми навчання природознавства з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; використовувати під час моделювання різних типів уроків основні технології вивчення природознавства.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів. Основний зміст лекцій: Освітні, виховні та розвивальні цілі методики навчання природознавства. Державний стандарт освітньої галузі «Природознавство», навчальний план, навчальна програма, підручники. Умови формування природничих уявлень. Система природознавчих понять. Умови формування і розвитку природознавчих понять. Уміння, етапи формування умінь на уроках. Класифікація методів навчання. Вибір та оптимальне поєднання методів у навчанні природознавству. Форми робіт на уроці, організація навчальної роботи з природознавства. Фронтальні, групові та індивідуальні види поєднання навчання.. Класифікація форм навчання. Домашні навчальні завдання. Екскурсія. Урок – основна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Засоби навчання. Дидактичні вимоги до використання засобів навчання. Інтерактивні технології навчання. Проектні технології навчання. Ігрові технології навчання. Інформаційні технології. Технології диференційованого навчання. Вибір технології навчання. Ефективність технології навчання. Використання комп’ютерних технологій під час навчання школярів природознавству. Організація позаурочної роботи у кутку живої природи, краєзнавчому кутку, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, під час виконання самостійних завдань.

Практичні заняття передбачают теми: Аналіз програми та навчальної літератури шкільного курсу. Планування роботи вчителя. Методика складання річних, тематичних, поурочних планів Формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людин. Організація таких методів і прийомів навчальної діяльності школярів як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами з метою реалізації «Практичних робіт», «Практичних занять», «Дослідницького практикуму» та «Міні-проектів». Методика вивчення розділів курсу.


Світоглядні аспекти сучасного природознавства

 

Галузь знань: 0401 Природничі науки

ОПР: магістр

Спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Природничо-географічний факультет (7 курс)

Статус: нормативна.

Рік, семестр: 2 рік, 3 семестр

Вид контролю: залік

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України.

Мета та завдання навчальної дисципліни: Сформувати у нової генерації українських інтелектуалів світогляд, адекватний філософському мисленню людства на зламі тисячоліть.

Встановлення зв’язку біології з широким соціокультурним та історичним контекстом.

Завдання курсу. Ознайомити студентів з головними філософськими проблемами сучасного природознавства, поняттями, концепціями і підходами, що лежать в основі розвитку його методології; виявлення основних тенденції генези сучасної науки, зокрема біології.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: основні риси і принципи функціонування класичної, некласичної, постнекласичної науки, етапи становлення науки та їхній зміст; актуальні філософські проблеми розвитку природознавства в ХХ-ХХІ ст.; вміти: працювати з філософською літературою (книгами, словниками, Інтернет-джерелами); логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, аналізувати проблеми комп’ютеризації наукового знання; застосовувати філософську методологію до розуміння сучасного стану природничо - наукового знання.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів. Основний зміст лекцій: Специфіка наукової пізнавальної діяльності та її форми. Наука і суспільство. Функції науки в суспільному житті. Наука як система об’єктивних знань. Поняття раціональності. Історичні типи раціональності. Формування класичного типу раціональності у добу Нового часу. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження. Етапи розвитку науки. Класична наука та її специфіка. Некласична наука та її специфіка. Постнекласична наука та її специфіка. Поняття засад наукового пізнання. Проблема пошуку універсальних засад природознавства у класичній науці. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Місце науки у системі культури. Поняття наукової спільноти. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті. Конкуренція в науці. Концепція біологічного часу. Філософська проблема простору і часу. Існування видів. Еволюційна і креаційна парадигми наукових теорій. Еволюціонізм як різновид мислення. Вчення Вернадського про біосферу. Рівні організації живої матерії. Принципи синергетики. Специфіка вимірювальних процедур у біологічних експериментах. Моделювання як вид експерименту. Біоетика. Наука як соціальний інститут. Наукові корпорації та співтовариства. Цінності і норми наукової діяльності. Наука як діяльність по виробленню знання. Проблема критеріїв науковості знання.

Семінарські заняття передбачают теми: Особливості філософії біології і їх детермінованість складністю об’єкта біологічного дослідження. Структура проблематики філософії біології в 90-ті роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Біофілософія: проблемне поле та дослідницькі завдання. «Виклик» біології щодо філософії. Поняття і предмет біоетики. Екологічна етика. Еволюціонізм як нова світоглядна пропозиція в поясненні походження та сутності живого. Сутність живого в біології ХХ ст.: субстратний, енергетичний та інформаційний підходи.


Фітоценологія

Галузь знань: 0401 Природничі науки

спеціальність: 8.04010201 Біологія*

Галузь знань: 01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

спеціальність: 014.05 Середня освіта (Біологія)

Додаткова спеціальність: 014.06 Середня освіта (Хімія)

Природничо-географічний факультет (6 курс)

Статус: вибіркова

1 рік навчання, 1 семестр

Вид контролю - залік

Метою навчального курсу «Фітоценологія» є ознайомлення студентів із закономірностями організації фітоценозів та факторами, які впливають на їх організацію, ознаками рослинного угруповання та їх динамікою, основними підходами до класифікації рослинності, класифікацією по домінантах та еколого-флористичною класифікацією (система Браун-Бланке), короткою характеристикою вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. 

Завдання навчальної дисципліни:

- теоретичні: сформувати у студентів систему знань про теоретичні положення і закономірності фітоценології, флористичні і ценотичні особливості фітоценозів, їх динаміку, основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), характеристику вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України.

- практичні: виробити у студентів навички виділяти фітоценози, досліджувати їх динаміку, використовувати основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), вміти класифікувати фітоценози.

Перелік знань, умінь та навичок студентів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати принципи організації рослинних організмів в рослинні угруповання та систему взаємозв’язків всередині рослинних угруповань; головні структурно-функціональні ознаки фітоценозів; закономірності взаємозв’язків між фітоценозами та їхнім середовищем; принципи та головні сучасні методи класифікації фітоценозів, принципи номенклатури виділених одиниць класифікації, сучасні визнані школи класифікації рослинності; закономірності розвитку рослинного покриву; закономірності природно-географічного розподілу рослинності; уміти за стандартними геоботанічними методиками, виконувати повний геоботанічний опис фітоценозів основних типів та класів рослинності України; проводити детально-маршрутні геоботанічні дослідження території для встановлення усіх основних синтаксонів рослинності і їх екологічної приуроченості.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Фітоценологія як система знань про рослинний покрив. Закономірності формування рослинного покриву і парадигми геоботаніки. Типи та методи геоботанічних досліджень. Ценологічна геоботаніка. Структурні елементи рослинного покриву. Рослинне угруповання - фітоценоз. Ознаки рослинного угруповання. Поняття про мінімальний ареал. Типи меж фітоценоза. Склад та структура фітоценоза. Екологічна геоботаніка. Екологія рослинних угруповань. Екологічні фактори та фізіологічне діючі режими і їх вплив на рослинне угруповання. Екологічна структура фітоценоза. Життєві форми та методи їх досліджень. Екотипи. Функціональна структура рослинних угруповань. Аналіз біологічної продуктивності і фітомаси рослинного угруповання. Первинна продукція. Енергетичний баланс та баланс асимілятів в рослинному угрупованні, Кругообіг речовин. Функціональна роль рослинних угруповань в біогеоценозах та екосистемах. Сннтаксономія. Диференціація рослинного покриву та одиниці класифікації. Типологія комплексів рослинності - симфітосоціологія. Ценохори. Бета-різноманіття. Загальні зміни і еволюція рослинного покриву. Сукцесії: класифікація та напрямки. Єдиний процес розвита) рослинного покриву.

Лабораторні заняття передбачають засвоєння геоботанічних методик та спеціальних методів аналізу структури рослинних угруповань, складання описів рослинного угруповання, визначення їх кількісних характеристик та екологічних параметрів, класифікації.

4. Посилання

http://wiki.kspu.kr.ua

 

Анотація навчального курсу « Біологія у всесвітньому просторі »

 

Галузь знань                0401 Природничі науки

ОПР                            магістр

Спеціальність               8.04010201 Біологія*

     Статус:                       нормативна.

     Рік, семестр:               1 рік, 1семестр

                       Вид контролю              залік

Викладач: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України

Мета та завдання навчальної дисципліни: надання студентам педагогічного вузу системи професійних знань, необхідних для здійснення біологічної освіти у різних типах навчальних закладів; формування у них умінь та навичок творчо застосовувати знан­ня з психолого-педагогічних наук в практиці навчання біології. Основною метою дисципліни є поглиблення та систематизація біологічних знань, формування умінь з організації та здійснення безперервної послідовної біологічної освіти.

Основні завдання: засвоєння студентами мети і завдань біологічної освіти; формування поняття про сучасні принципи біологічної освіти; опанування знаннями та уміннями для здійснення самостійної біологічної освіти; розвиток у студентів умінь дослідницької діяльності.

Після вивчення курсу студент повинен знати:

Основні етапи і напрямки розвитку біології як науки і як навчального предмету, цілі і завдання біологічної освіти, методику формування і розвитку біологічних понять, методи і засоби навчання біології; наукові основи системи самоосвтньої діяльності.

Студент повинен вміти:

Використовувати науково-теоретичні знання з курсу у педагогічній діяльності;

застосовувати біологічні знання для вирішення навчально-виховних, науково-методичних завдань, враховуючи вікові і соціально-психологічні особливості учнів, студентів; проводити навчально-виховну роботу з біології, визначати ступінь і глибину засвоєння учнями біологічного матеріалу, формувати навички самостійного поповнення знань, використовувати різноманітні методи і форми вивчення біології; організовувати і здійснюва­ти дослідницьку роботу, використовувати її результати в навчально-виховному процесі.

Методи навчання: лекції, практичні роботи, виконання тестових завдань, проектна діяльність, робота в мережі Інтернет, опорні конспекти.

У процесі лекційного курсу студенти поступово і послідовно здобувають теоретичні знання з історії розвитку біологічної науки, дізнаються про вклад вітчизняних і зарубіжних вчених у теорію і практику збагачення біології, про освітні, виховні та розвиваючі завдання курсу, шляхи їх реалізації на уроках та позакласній роботі зі старшокласниками та студентами, вивчають зміст, систему та принципи побудови біологічних курсів, методи і методичні прийоми, форми організації навчання, виховання та розвитку учнівської молоді, використання нових інформаційних технологій, матеріальне забезпечення курсу. На основі цих знань студенти на лабораторно-практичних заняттях під керівництвом викладача і самостійно зможуть вирішувати різноманітні пізнавальні завдання: аналізувати зміст і структуру запропонованих лекцій, ресурсів інтернет; творчо розробляти різні навчальні проекти, проводити ділові ігри; вчитись аналізувати самостійно виконані завдання, застосовувати традиційні і інноваційні методи, методичні прийоми і форми взаємонавчання, визначати освітні, розвиваючі та виховні завдання, формувати біологічні поняття, вміння і навички; вивчати і використовувати сучасні досягнення біологічної науки; вести віртуальний порівняльний експеримент, вчитися педагогічної і методичної майстерності.

Анотація програми «Асистентська практика»

Галузь знань                       0401 Природничі науки

ОПР                                   магістр

Спеціальність                      8.04010201 Біологія*

     Статус:                              нормативна.

     Рік, семестр:                      2 рік2семестр

                       Вид контролю                      диференційований  залік

Керівник: Калініченко Надія Андріївна – доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України

Метою асистентської практики є формування практичних умінь і навичок для виконання професійних завдань та обов‘язків асистента, навичок прийняття самостійних рішень під час проведення навчальної роботи в реальних умовах ВУЗу.
Завданнями асистентської практики магістрантів є: поглиблення і закріплення у виробничих умовах теоретичних знань зі спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін, застосування їх у вирішенні конкретних завдань практики; оволодіння методикою розробки навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»; формування практичних умінь і навичок для виконання професійних завдань та обов‘язків інноваційного характеру у якості асистента чи викладача. Педагогічний модуль включає: Ознайомлення й аналіз системи виховної роботи із студентами факультету на основі співбесіди із заступником декана з виховної роботи. Аналіз журналів кураторів академічних груп. Аналіз особливостей функціонування студентського самоврядування: структура, напрями діяльності, зміст діяльності тощо. Психологічний модуль включає: Ознайомлення зі студентською академічною групою, як об’єктом психолого-педагогічного вивчення, з особливостями її функціонування, психологічними аспектами керівництва тощо. Психологічний аналіз спільної діяльності, групових процесів, соціально-психологічних явищ. Підбір психодіагностичних методів і методик, спрямованих на психолого-педагогічне вивчення групи. Проведення психолого-педагогічного дослідження студентської академічної групи. За наслідками проходження асистентської практики студенти повинні набути наступні вміння:
Конструктивні: планувати навчальну й виховну роботу у ВУЗі; відбирати, аналізувати й систематизувати навчальний програмний матеріал на основі вивчення стандартів підготовки спеціалістів, типових навчальних програм з предметів, робочих програм з навчальних дисциплін. Організаторські: виявляти й організовувати актив групи, керувати ним у різних умовах; організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності студентів, розвивати їхню активність. Комунікативні:встановлювати педагогічне доцільні відносини зі студентами, батьками, викладачами; лаборантами, регулювати внутрішньоколективні та міжколективні відносини; знаходити оптимальні форми спілкування зі студентами й батьками;  передбачати результат педагогічної дії на відносини  зі студентами. Дослідницькі: здійснювати дослідження індивідуальних особливостей студентів та колективу, використовуючи різноманітні методики; критично оцінювати свій досвід,  результати своєї діяльності; усвідомлено вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту та самовиховання; використовувати в роботі психолога-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід. Прикладні: оволодіти технічними та сучасними інформаційними засобами навчання.

Перелік звітної документації: Щоденник практики, заповнений відповідно до вимог. Письмовий звіт з проведеної роботи. Плани-конспекти проведених лекцій, практичних, семінарських занять, виховного заходу з методичним забезпеченням (диспут) із самоаналізом, результати психологічного аналізу діяльності академічної групи.

Термін проходження асистентської практики з 6 лютого по 31 бересня 2017 року.

Базою для проходження асистентської практики є кафедра біології та методики її викладання, яка є випусковою кафедрою для спеціальності «Природничі науки».