ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ БАКАЛАВР

Вибіркові дисципліни

Географічне краєзнавство

Географія культури

Географія мінеральних ресурсів

Географія населення

Географія релігій

Географія ринку праці

Географія сільського господарства

Географія туризму

Геодемографічні проблеми людства (2 курс)

Геодемографічні проблеми людства (4 курс)

Геоекологія

Геоінформаційні технології в географії

Заповідні території Кіровоградської області

Зелений туризм

Землеустрій і земельний кадастр

Екскурсознавство і музеєзнавство

Інноваційні технології навчання географії

Інтерактивні методи навчання географії

Історична географія

Конструктивна географія

Міжнародний туризм

Музеєзнавча справа

Організація краєзнавчо-туристичних досліджень

Основи радіоекології

Основи суспільної географії

Основи територіального планування

Основи техніки туризму

Основи технологій виробництва

Основи туризму

Природно-заповідні території (1 курс)

Природно-заповідні території (4 курс)

Рекреаційне природокористування

Рекреаційні регіони світу

Рекреаційні регіони України

Розробка та організація туристських турів і маршрутів

Сільський туризм (2 курс)

Сільський туризм (4 курс)

Спеціальні види туризму

Спортивний туризм

Технології дистанційного навчання

Топоніміка Центральної України

Туризмознаство

Туристичне краєзнавство

Туристичне країнознавство

Туристичні ресурси світу (2 курс)

Туристичні ресурси світу (4 курс)

Туристичні ресурси України

Туроперейтинг

Фізико-географічне районування

Шкільне краєзнавство


 ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ МАГІСТР

 

Етногеографія

     Мета курсу: ознайомлення студентів з етногеографією як науковим напрямом; формування знань про етноси, їх походження, класифікації та територіальну організацію; етнічні процеси; етногеографічні особливості регіонів світу та України.

     Завдання вивчення курсу: ознайомлення з теоретико-методологічними основами етногеографії, зокрема з обʼєктом і предметом дослідження, місцем в системі наук, звʼязками з іншими науками, джерелами етногеографічних знань та особливостями методики етногеографічних досліджень;  оволодіння сучасним понятійно-термінологічним апаратом етнічної географії; ознайомлення з сутністю поняття «етнос», концепціями етногенезу, класифікаціями етносів; ознайомлення з етнічними процесами та конфліктами, видами сепаратизму, шляхами вирішення або зниження гостроти етнічних конфліктів, вогнищами сучасних етнічних конфліктів та сепаратизму;  формування знань про етногеографічні особливості регіонів світу; ознайомлення з основами етногеографії України;  формувати уміння і навички аналізувати етногеографічну ситуацію в регіоні чи країні, працювати з результатми переписів населення, визначати індекс етнічної мозаїчності території, аналізувати етнічні процеси та виявляти причини етнічних конфліктів тощо.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретичні основи етногеографії

Розділ 2. Етногеографічні особливості регіонів світу та України.


Історія та методологія географічної науки

     Мета і завдання курсу «Історія та методологія географії» полягають у формуванні уяви про географію як цілісну систему науки про взаємодію природи і суспільства, основою якої є просторово різнорівневі ієрархічно побудовані геокомплекси. Для реалізації такої мети магістранти мають ознайомитися з існуючими теоретичними надбаннями задля пояснення процесів і явищ, які відбуваються в географічній оболонці.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні світоглядних географічних знань з усвідомленням системної просторово-часової специфіки матеріальних та ідеальних об’єктів географічної оболонки. Практичне значення курсу криється у застосуванні теоретико-географічних знань в процесі викладацької роботи та під час реалізації прагматично важливих наукових проектів.

           Структура курсу

Розділ 1. Історія розвитку географічної науки

Розділ 2. Методологія географії

Розділ 3. Теоретичні засади географії


Ландшафтні регіони України

     Мета викладання дисципліни - поглибити знання студентів щодо класифікації, систематики, особливостей ландшафтів України.

     Завдання вивчення дисципліни — розглянути особливості диференціації ландшафтів території України, показати специфіку регіонів, актуальність певних геоекологічних проблем для окремих регіонів країни, характер їх еталонних територій.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає в усвідомленні ландшафтного різноманіття, ієрархічній побудові геокомплексів території України. Практичне значення курсу криється у можливості використання знань ландшафтного різноманіття України у викладацькій роботі, а також при вдосконаленні мережі природно-заповідного фонду України та під час вирішення проблем, пов’язаних з несприятливими стихійними природними процесами та явищами.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретичні засади та реалізація ландшафтної диференціації України

Розділ 2. Ландшафти рівнинної частини  України

Розділ 3. Гірські та аквальні ландшафти  України


Сучасні освітні технології у викладанні географії

     Мета: продовжити ознайомлення студентів з теоретичними та методологічними основами сучасної методики викладання географії, зокрема з суттю, класифікаціями, концептуальними основами та методичними особливостями застосування сучасних освітніх технологій у викладанні географії; продовжити  розвивати творче методичне мислення та первинні методичні уміння, які формують основу фахової та педагогічної майстерності та забезпечують творчий підхід до виконання функцій вчителя географії.

     Завдання: навчальні: забезпечити засвоєння студентами теоретичних засад сучасної методики викладання географії, особливостей застосування сучасних освітніх технологій в процесі навчання географії; методичні: формувати уміння організовувати процес навчання географії із застосуванням сучасних освітніх технологій; дослідницькі: формувати уміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно проводи наукові дослідження в галузі методики навчання географії, здійснювати діагностування ефективності процесу навчання географії; конструктивні: формувати уміння планувати та конструювати процес навчання географії із застосуванням сучасних освітніх технологій; організаторські: забезпечити оволодіння студентами навичками організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці та коригування в процесі проведення уроку; практичні: виробити у студентів уміння користуватися методичним апаратом навчання географії, підготувати студентів до виконання обов’язків вчителя географії.

     Структура курсу

Розділ 1. Суть і класифікації освітніх технологій. Традиційні технології навчання географії.

Розділ 2. Інноваційні технології у викладанні географії.


Політична географія

     Мета: розкрити особливості сучасної політичної картини світу, сформувати у студентів знання про основи геополітики як практичного інструменту розв’язання регіональних проблем у світі та в Україні, показати роль та місце України у світовому геополітичному просторі.

     Завдання:  ознайомити студентів з науковими основами політичної географії; розглянути історичні етапи формування політичної географії; розкрити сутність територіально-політичної організації суспільства та територіально-політичних систем різних ієрархічних рівнів; вивчити сучасну політичну карту світу; показати сучасну геополітичну картину світу; аналіз новітніх територіальних трансформацій політичної карти світу; формування уявлення про співвідношення сил у світовій політиці; виявлення впливу геоглобалізаційних процесів на політичну карту світу, державу і окремого громадянина; особливості геополітичної ситуації в окремих регіонах світу; політико-географічне та геополітичне положення України прищеплення навичок самостійної роботи з різними джерелами політичної, економічної та географічної інформації (картами, схемами, статистичними даними, літературою, ілюстрованим матеріалом, ресурсами всесвітньої мережі Internet тощо); вивчення і перевірка знань політико-географічної номенклатури тощо.

     Структура курсу

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади політичної географії. Політична карта світу та її історичні зміни.

Розділ 2. Держава як ключовий елемент політичної системи.

Розділ 3. Геополітика та електоральна географія як складові політичної географії


Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів світу

     Мета дисципліни – надання студентам знань про особливості й проблеми утворення, розвитку та перспектив різних регіонів світу на основі типологічного підходу з позицій дослідження географічного положення, населення, природних умов та ресурсів, господарської спеціалізації країн, що входять до їхнього складу. Дисципліна забезпечує набуття системи знань, вмінь і навичок характеристики проблем соціально-економічного розвитку регіонів світу за низкою показників.

     Завдання вивчення дисципліни:  аналіз складу історико-географічних регіонів світу (регіонів Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії), особливостей їх формування, проблеми геополітичного та економіко-географічного положення; визначення проблемних аспектів демографічного розвитку регіонів світу: природного та механічного руху, особливостей відтворення, етно-соціального складу, розселення, зайнятості тощо; характеристика проблем раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країн регіону (природних умов та природних ресурсів, їх впливу на участь в міжнародному географічному поділі праці); опис проблемних аспектів функціонування господарства країн регіону, експертно-імпортних відносин, дослідження внутрішніх відмінностей історико-географічних регіонів, характерних рис сучасного розвитку; характеристика основних глобальних проблем людства та різних регіонів світу.

 


 

Геоурбаністика

     Мета курсу: ознайомлення з основними поняттями та особливостями сучасної  урбанізації; вивчення методологічних проблем розвитку міст і їх систем; вивчення ролі міст в територіальній організації суспільства, структури і динаміки їх просторового розвитку.

     Завдання дисципліни: охарактеризувати історико-географічні, соціальні, економіко-географічні, містобудівні та інші аспекти розвитку міст та їх систем; розглянути просторові закономірності процесу урбанізації через основні етапи еволюції міських систем; показати роль міст в розселенні і територіальній структурі господарства; розкрити значення і зміст географічних підходів до розробки стратегії розвитку міст і систем розселення.

     Структура курсу:

Розділ 1. Основи географії міст

Розділ 2. Міські системи


 Меліоративна географія

     Мета і завдання курсу «Меліоративна географія» полягають у формуванні уяви про меліоративну географію як складову конструктивної географії, де розглядаються питання конкретних шляхів покращення навколишнього природного середовища. Для реалізації такої мети майбутні магістри мають ознайомитися з існуючими теоретичними надбаннями в галузі меліоративної географії та особливостями практично зорієнтованого, у відповідних галузях народного господарства, поліпшення навколишнього природного середовища.

     Теоретичне та практичне значення курсу. Теоретичне значення дисципліни полягає у формуванні світоглядних, прагматично зорієнтованих географічних знань. Практичне значення курсу криється у застосуванні знань в галузі меліоративної географії в процесі викладацької роботи та у науковій діяльності.

     Структура курсу

Розділ 1. Меліоративна географія як наука та класифікація меліорацій

Розділ 2. Водні меліорації

Розділ 3. Земельні меліорації та рекультивація геокомплексів

Розділ 4. Кліматичні меліорації та фіто меліорації. Регіональні особливості меліорацій в Україні та проектування й експертиза проектів меліорованих систем


Моніторинг природних ресурсів

     Мета викладання дисципліни – сформувати знання про особливості геокомпонентного моніторингу природних ресурсів та уяву про особливості геокомплексного моніторингу.

     Завдання вивчення дисципліни — показати особливості проведення різних видів моніторингу, зокрема гідрометеорологічного та гідрогеологічного, моніторингу ресурсів корисних копалин, моніторингу грунтів тощо. Окремо розкрити прикладні особливості реалізації гідрогеолого-меліоративного та грунтово-меліоративного моніторингу. Розкрити сутність геокомплексного моніторингу на прикладі фізико-географічних стаціонарів України. Показати особливості реального прояву різних видів кадастру природних ресурсів із окремою увагою щодо земельного та водного кадастрів. Перелік дисциплін, засвоєння яких є необхідним студентам для вивчення курсу — геологія, гідрологія, ґрунтознавство, меліоративна географія, ландшафтознавство, фізична географія.

     Структура курсу

Розділ 1. Природні ресурси, специфіка, види та загальні особливості системи спостережень і контролю

Розділ 2. Кадастр, особливості, види та організація кадастрової діяльності


Рекреаційна географія

            Метою курсу є вивчення умов формування, розвитку та розміщення територіально-рекреаційних систем організації діяльності людей поза робочим часом, зокрема географією відпочинку.

            Завдання вивчення дисципліни: розкриття теоретико-методологічних основ формування та функціонування ТРС; аналіз основних факторів, що впливають на рекреаційні потреби населення; визначення структури рекреаційної діяльності; ознайомлення з класифікацією рекреаційних ресурсів; виявлення принципів рекреаційного районування світу; визначення основних особливостей рекреаційних макрорайонів світу.

     Структура курсу:

Розділ 1: Теоретико-методологічні засади рекреаційної географії

Розділ 2. Рекреаційне районування світу та України


Сакральна географія

      Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із теоретичними основами та практичними положеннями сакральної географії, аналіз її ролі в розумінні георелігійних процесів, що відбуваються в Україні та світі, формування уявлень про регіональні особливості розвитку таких процесів.

      Основними завданнями вивчення дисципліни є формування у студентів уявлення про роль географії релігій в розвитку складних соціальних процесів  суспільства, визначення основних принципів і чинників територіальних відмінностей в георелігійних процесах, ознайомлення з особливостями релігійних процесів та розвитку релігійної сфери в регіонах України.

      Структура курсу:

Розділ 1. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу.

Розділ 2. Географічні аспекти поширення релігій.


Туризмознавство

     Метою вивчення дисципліни є отримання студентами необхідних знань з наукових основ туризмознавства, із питань пов’язаних із створенням та організацією роботи з документами відповідно до вимог чинних державних стандартів у цій галузі, а також у формуванні умов для здійснення оцінки туристичних ресурсів, функцій туризму, передумов здійснення туристичної діяльності.

     Завдання дисципліни полягає у вивченні теоретичних положень дисципліни, а також вироблення навичок вибору нових форм та методів здійснення туристичної діяльності при створенні цілісної, ефективної та гнучкої системи управління в рекреаційній сфері. Основні поняття і проблеми туризмознавства; основні напрямки розвитку туризмознавства, основні підходи, принципи, методи, функції, основні категорії та інструменти предмету курсу; функції туризму в суспільстві; - форми та види туризму; вплив основних чинників на розвиток туризму; правові засади діяльності туристичних організацій;  фактори ризику в туризмі; основні вимоги до складання і оформлення документації у туристичній діяльності.

     Структура курсу:

Розділ 1. Туризм  як суспільне явище та як економічна діяльність

Розділ 2. Основи організації туристичного процесу, туристичної діяльності та її регулювання


Туристичні ресурси світу

     Мета курсу: сформувати у студентів систему базових знань про туристсько-рекреаційні ресурси світу, сучасні підходи до туристичного районування світу, особливості використання туристичних та рекреаційних ресурсів у туристсько-рекреаційній діяльності, а також виявити проблеми і перспективи розвитку туризму в різних регіонах та країнах світу.

     Завдання: ознайомитися з теоретичними та методичними основами вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів та туристсько-рекреаційної діяльності, засвоїти основні поняття та категорії курсу; дати характеристику видів туристсько-рекреаційних ресурсів; розкрити особливості світового розвитку туризму, охарактеризувати сучасні його види та форми; ознайомитися з існуючими підходами до туристичного районування світу, охарактеризувати туристсько-рекреаційні ресурси  Американського, Європейського, Африканського, азіатськотихоокеанського та Близькосхідного субрегіонів; окреслити проблеми та перспективи розвитку світового туризму та визначити роль України у світовому туристичному комплексі.

     Структура курсу:

Розділ 1. Туристсько-рекреаційні ресурси, сутність туризму, його види та форми

Розділ 2. Туристсько-рекреаційні ресурси регіонів світу